Облік безготівкових розрахунків

     • Депозитний – рахунок, на якому здійснюються операції за депозитним договором (крім розрахункових і видачі готівки )

     • Картковий – рахунок , на якому  проводяться операції за платіжними картками.

     • Кредитний – рахунок , на якому проводиться отримання кредитних ресурсів та їх використання .

     

     • Тимчасовий  - рахунок , який відкривається  для зарахування коштів з метою  формування статутного капіталу та забезпечення спільної діяльності за участі іноземних  інвесторів.

     

     1.3Документальне оформлення по обліку безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки в господарському обороті України регулюються Інструкцією №377/8976 Національного банку України, яка затверджена Постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. №22 і чинна з 9.04.2004 р.

Інструкцією визначено, що підприємства самостійно обирають форми розрахунків та зазначають їх при укладенні між собою відповідних договорів.

Формами розрахункових документів за якими можуть здійснюватися безготівкові розрахунки наведено на рис1.1.

Платіжне  доручення.

     Схема документообігу при розрахунках  платіжними дорученнями наведена на рис 1.2.

     

Рис 1.2. Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями.

1) відвантаження  продукції(виконнання робіт, надання  послуг) та отримання товара і  рахунок-фактуру від постачальника;

2) платник (покупець) направляє платіжне доручення  в свій банк;

3) банк списує  відповідні грошові кошти з  рахунка покупця і направляє  документи про перерахування  коштів на рахунок у банк  постачальника;

4) банк постачальника  зараховує відповідну грошову суму на рахунок постачальника.

Рахунок-фактура - документ, який виписує продавець  для оплати покупцем товарно-матеріальних цінностей, що реалізуються (або виконаних  робіт чи поданих послу).

Платіжна  вимога-доручення.

Платіжна вимога — доручення е комбінованим розрахунковим документом, який складається з двох частин:

· верхня — вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (робіт, послуг).

· нижня —  доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, яка проставлена в рядку «Сума до оплати літерами».

Платіжні вимоги — доручення приймаються банками  протягом двадцяти календарних днів з дня виписки.

Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами — дорученнями подана на рис 1.3..

Рис 1.3.. Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами — дорученнями

1) Постачальник  відвантажує продукцію (виконує роботи, надає послуги), виписує вимогу-доручення і разом із товарно-транспортними документами, передбачені угодою, надсилає платникові;

2) Платник, отримавши  платіжну вимогу-доручення та  інші документи, при згоді оплати  її заповнює нижню частину  вимоги-доручення і здає її в обслуговуючий банк;

3) Банк платника  перераховує кошти в банк постачальника  в день їх списання;

4)Банк постачальника  проводить зарахування коштів  на рахунок свого клієнта у  день їх надходження.

Чек

Схема документообігу при розрахунках чеками наведена ни рис 1.4.

Рис 1.4. Схема документообігу при розрахунках чеками 
 

1) Платник подає  до банку-емітента заяву для  отримання чекової книжки, а також  платіжне доручення на депонування коштів.

2) Банк-емітент  депонує кошти на окремому  аналітичному рахунку “Розрахунки  чеками”. 

3) Платник на  основі заяви отримує в своєму  банку чекову книжку.

4) Платник одержавшии  рахунок постачальника на товар  або послуги, виписує і передає  постачальнику чек.

5) Постачальник  відвантажує покупцеві товар.

6) Постачальник  здає в обслуговуючий банк  чек разом із 3 примірниками реєстрів.

7) Банк чекоотримувача, перевіривши правильність складання  реєстру і реквізитів чека  та своєчасності перд’явлення його до оплати, приймає чек із реєстром та разом із другим і третім примірником реєстру, інкасує чек до банку емітента.

8) Банк-емітент  спмсує суму чека з рахунка  покупця, на якому вона була  депонована.

9) Банк-емітент  перераховує кошти на рахунок  чекоотримувача.

10)Банк постачальника  зараховує суму, вказану в чеку, на рахунок постачальника.

Акредитив

Схема документообігу при розрахунках акредитивами подана на рис 1.5. 

      

 
 
 
 

1) Між постачальником  і платником укладається договір

2) Платник подає  банку-емітенту заяву для відкриття  акредетиву

3) Банк-емітент  на підставі заяви перераховує  кошти з рахунка платника на аналітичемй рахунок “Розрахунки акредетивами”.

4) Банк-емітент  повідомляє банк бенефіціара  про відкриття акредетива.

5) Банк бенефіціара  повідомляє постачальника про  відкриття й умови акредетива.

6) Бенефіціар  відвантажує платнику товар, виконує роботи, надає послуги.

7) Бенефіціар  подає необхідні документи, передбачені  умовами акредетива, в обслуговуючий  банк.

8) Банк бенефіціара  надсилає спецзв’язком реєстр  документів разом з іншими  документами за акредетивом до  банку-емітента.

9) Банк-емітент після перевірки виконання усіх умов акредетива на підставі реєстру документів списує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки акредетивами”.

10)Банк-емітент  перераховує кошти на рахунок  бенефіціара.

     Вексель

Простий вексель  повинен мати такі реквізити:

· найменування — "вексель";

· прості й нічим  не обумовлені обіцянки сплатити визначену  суму;

· зазначення строку платежу;

· вказівка місця, в якому повинен здійснюватися  платіж;

· найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

· дата і місце складання векселя;

· підпис векселедавця.

· Переказний вексель  повинен мати такі реквізити:

· найменування — "вексель»;

· простий і  нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму;

· найменування того, хто повинен платити;

· зазначення строку платежу; 
 

· зазначення місця, де має здійснитися платіж;

· найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

· дата і місце  складання векселя;

· підпис векселедавця.

1.4. Синтетичний та  аналітичний облік  безготівкових розрахунків