Інвентаризація на підприємстві

Якщо розбіжностей не виявлено, то бухгалтер підписується про те, що вказані у даному описі дані і підрахунки перевірив, і проставляє дату перевірки. По даних інвентаризаційних  описахпід час інвентаризації виробничих запасів та тари розбіжностей не виявлено.

Також при інвентаризації виробничих запасів здійснюють інвентаризацію малоцінних швидкозношувальних предметів. Малоцінні швидкозношувальні предмети інвентаризують за місцями їх знаходження, і особами на відповідальному  зберіганні яких вони знаходяться. До інвентаризаційних описів малоцінних швидкозношувальних предметів заносяться за найменуваннями відповідно до номенклатури, прийнятої в бухгалтерському  обліку. В описах зазначається їх первісна вартість.

На малоцінні швидкозношувальні  предмети, видані в індивідуальне  користування, допускається складання  групових інвентаризаційних описів із зазначенням осіб, яким надані такі предмети. А також, у процесі інвентаризації встановлюють правильність віднесення господарських засобів до групи  малоцінних швидкозношувальних предметів.

Один примірник інвентаризаційного опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий – передається у  бухгалтерію, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені розбіжності в обліку, та результати інвентаризації. При виявлених розбіжностях фактичних даних з даними бухгалтерського обліку, бухгалтер ставить дату і підписується. В результаті проведеної інвентаризації малоцінних швидкозношувальних предметів по інвентаризаційних описах розбіжностей не виявлено, тобто фактичні дані дорівнюють бухгалтерським даним.

Таким чином, даний суб’єкт господарювання здійснює достовірний облік власних  матеріальних цінностей, що відповідає порядку проведення інвентаризації, згідно встановлених чинних законодавчих документів нашої держави.

2.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації

 

В практичній діяльності на підприємствах можуть бути в процесі дослідження виявлені порушення та недоліки а саме нестачі та лишки матеріальних цінностей та коштів, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.

Інвентаризаційні різниці  можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних. Порядок регулювання інвентаризаційних  різниць залежить від характеру  та причин виявлених лишків або нестач матеріальних цінностей та коштів, втрат та псування цінностей. Виявлені лишки майна в бухгалтерському  обліку за результатами інвентаризації відображаються по дебету відповідних  рахунків, що призначені для обліку такого виду майна і кредиту рахунку "Прибутки і збитки". Нестачі  різних видів майна, що виявлені при  проведенні інвентаризації, до встановлення причин і винних в їх виникненні попередньо відносять в дебет  рахунку "Нестачі і втрати від  псування цінностей", який призначений  для узагальнення інформації про  наявність сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі їх заготівлі, зберігання і реалізації, незалежно  від того, підлягають вони віднесенню на рахунки витрат виробництва (обігу) або винних осіб. Після проведення інвентаризації складають інвентарний опис, порівняльну відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок по зарахуванню пересортуванню , пояснення матеріально-відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди.

Результати інвентаризації підлягають обліку. В бухгалтерському  обліку для відображення результатів  інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в  результаті недостач і втрат від  псування запасів, недостач та розкрадання  грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено , що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після  встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат  подається цивільний позов.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується  до Державного бюджету України.

На субрахунку 716 "Відшкодування  раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодування  підприємству вартості раніше списаних активів.

На субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної діяльності, зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.

На рахунку 84 "Інші операційні витрати" ведеться облік інших  операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед  яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.

На субрахунку 947 "Недостачі  і втрати від псування цінностей" ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі  заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік  втрат від стихійного лиха.

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і  аварій" ведеться облік втрат, понесених  підприємством в результаті техногенних  катастроф і аварій, що сталися  на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік  втрат від інших надзвичайних подій.

На субрахунку 072 "Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей" відображається зменшення  суми невідшкодованих недостач і  втрат від псування запасів після  встановлення конкретних винуватців з  одночасними записами по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів". На субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної  діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської  заборгованості, що не виникла в  ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об’єктів необоротних  активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку. На субрахунку 976 "Списання необоротних  активів" відображається залишкова  вартість списання необоротних активів  та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) [9].

Результати проведених інвентаризацій безпосереднього відображення у  фінансовій звітності не мають. Проте  суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, відображаються у складі іншої дебіторської заборгованості в балансі підприємства.

Таким, чином в даному розділі було визначено, що інвентаризація майна і фінансових зобов’язань  проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського  обліку і фінансової звітності на підприємствах. Що є необхідним для  будь-якого господарюючого суб’єкта і диктується сучасними умовами  господарювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Необхідність вільно оперувати  інформацією про фактичний стан справ є життєво необхідною для  будь-якого господарюючого суб’єкта і диктується сучасними умовами  господарювання.

Своєчасне отримання інформації про фактичний стан майна, реальність фінансових зобов’язань досягається  первинним бухгалтерським спостереженням – реєстрацію даних, що безпосередньо  отримуються при вивченні об’єкту  бухгалтерського обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні" для підтвердження  правильності та достовірності даних  бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань.

 На сучасному розвитку  ринкових відносин необхідність  проведення інвентаризації для  господарюючих суб’єктів не зникає , а навпаки, суттєво зростає.  Інвентаризація сьогодні – це  не лише теоретичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Під інвентаризацією розуміють  перевірку фактичної наявності  та стану об’єкту контролю, яка  здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівнянь отриманих  даних з даними бухгалтерського  обліку.

Мета інвентаризації полягає  у виявленні фактичної наявності  і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих  нормативних, планових, облікових і  багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати. Досягнення мети та розв’язання завдань, що поставлені при проведенні інвентаризації можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.

Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні  бути зацікавлені власник, головний бухгалтер, керівник підприємства і  за певних обставин матеріально відповідальна  особа  Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку є обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Взаємозв'язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського обліку носить односторонній характер. Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів, В ієрархічній системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об’єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків обов’язкового проведення інвентаризації). Інвентаризація в господарському контролі не обмежується прийомами фактичного контролю, вона також поєднує в собі документальні прийоми та прийоми узагальнення результатів інвентаризації.

В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні  фактичної наявності і стану  об'єкту, що перевіряється, виявленні  відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших  характеристик, у відповідності  до яких він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні.

В господарській діяльності в межах одиничного підприємства об'єктами інвентаризації виступають об'єкти як бухгалтерського обліку, так і господарського контролю, фактичну наявність і стан яких можна визначити органолептичними прийомами та шляхом перевірки або підтвердження сальдо.

Методика організації  і проведення інвентаризацій, що застосовується практиками, є незрозумілою, недосконалою, не формує цілісного уявлення про  інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями.

Тому в методологічному  аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об'єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов'язані  процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації.

Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна  дозволяє представити інвентаризаційний  процес у вигляді алгоритму, що суттєво  спрощує роботу інвентаризаційної  комісії.

Результати інвентаризаційного процесу суттєво впливають на господарський процес. Інвентаризаційні різниці в процесі прийняття  управлінських рішень слід аналізувати  за такими напрямками: оцінка якості інформації; оцінка якості можливого управлінського рішення; оцінка відхилення для прийняття  управлінського рішення.

Проте, підвищення достовірності  відхилень, виявлених при інвентаризації, забезпечення достовірності виявлених  причин і винуватців відхилень не може бути забезпечене ні розвитком  автоматизації інвентаризаційного процесу, ні удосконаленням його технології.

Для проведення інвентаризаційної  роботи затверджують інвентаризаційну комісію за окремою ділянкою роботи, тобто за окремими об’єктами перевірку  здійснює різна інвентаризаційна комісія  у складі: головного інженера –  голова комісії, заступника головного  бухгалтера – член комісії, головного  механіка – член комісії, начальника цеху – член комісії, контрольного майстра – член комісії, головний бухгалтер – член комісії.

Комп’ютеризація вносить  певні зміни в хід інвентаризаційного процесу. Велике значення при застосуванні комп’ютерних програм має розробка відповідних процедур. Послідовне виконання  наведених процедур комп’ютеризованого сегменту методики інвентаризаційного процесу розв’язує низку проблемних питань, серед яких: дотримання об’єктивності, точності первинних і вторинних  показників, скорочення загального терміну  проведення, зменшення трудомісткості інвентаризаційного процесу.

Використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни  її проведення, усуває ймовірність  помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах та запобігає  викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану  об’єкту інвентаризації.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Про Бухгалтерський  облік та фінансову звітність  в Україні: Закон України від  16 липня 1999 р. № 996-ХІV // Все про  бухгалтерський облік.- 2006.- №27.

2. Про визначення розміру  збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, нестачею або втратою  дорогоцінних каменів і валютних  цінностей: Закон України №  217 / 95-ВР від 06.06.1995 р. // Галицькі  контракти.- 2006. - №6.

3. Про затвердження порядку  визначення розміру збитків від  розкрадання, нестачі, знищення  матеріальних цінностей: Постанова  Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1196 р. // Галицькі контракти. - 2006. - №6.