Негативний аудиторський висновок та причини його надання аудитором

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2013 в 15:35, контрольная работа

Описание работы

Розвиток ринкових відносин, виникнення недержавної форми власності суттєво змінили систему фінансового контролю в Україні. Потреба у гарантії достовірності, об’єктивності та законності фінансової звітності для широкого кола її користувачів зумовила виникнення і подальший розвиток в Україні аудиту як незалежної форми контролю.
Аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури ринкової економіки. Діяльність Аудиторської палати України (АПУ) та Спілки аудиторів України (САУ) спрямовані на подальший розвиток аудиторської діяльності, удосконалення її нормативного регулювання.

Содержание

Вступ 3
1. Негативний аудиторський висновок та причини його надання аудитором 4
2. Дати поняття незалежності аудитора та навести причини їх порушення 5
3. Міжнародними стандартами аудиту передбачено наступні рівні впевненості аудитора, (розписати, що це таке) 9
4. Опишіть процедури, які необхідно виконати при аудиті розрахунків з бюджетом по податку на прибуток 11
Висновок 13
Список використаної літератури 14

Работа содержит 1 файл

krAudyt1005.doc

— 88.50 Кб (Скачать)

Аудиторську діяльність у світовому масштабі регламентують  Міжнародні стандарти аудиту.

Міжнародний стандарт аудиту 100 “Завдання з надання впевненості” визначає рівні впевненості аудитора.

Мета з завдання впевненості полягає в оцінці або вимірюванні професійним бухгалтером предмету перевірки, відповідальність за який несе інша сторона за допомогою визначених відповідних критеріїв, та висловленні думки, яка надає користувачу певний рівень впевненості щодо цього предмету перевірки. Завдання з надання впевненості, що виконуються професійними бухгалтерами, спрямовані на підвищення достовірності інформації про предмет перевірки шляхом оцінки відповідності предмету перевірки зазначеним критеріям у всіх суттєвих аспектах, тим самим підвищуючи ймовірність того, що інформація задовольнить потреби користувача. У цьому відношенні рівень впевненості, що надасться у думці професійного бухгалтера, відображає ступінь довіри користувача до достовірності предмету перевірки.

МСА 100 є одним з найновіших міжнародних документів, який розроблений з урахуванням останніх тенденцій у сучасному обліку й аудиті. МСА 100 і МСА 120 визначають, який рівень упевненості повинні забезпечувати аудитори у відношенні висновків, що надаються клієнтам за підсумками виконання різних видів робіт.

В залежності від типу послуги, що надається, міжнародні стандарти допускають два ступені впевненості - високий  і середній. У будь-якому випадку рівень впевненості аудиторів в адекватності аудиторського висновку при проведенні аудиторської перевірки не може бути стовідсотковим, але повинний бути високим. При наданні ряду супутніх послуг забезпечується середня впевненість, наприклад, при здійсненні оглядової перевірки. В інших випадках надається тільки звіт про відзначені факти (наприклад, при проведенні погоджених із клієнтом процедур), що дає можливість користувачам звіту зробити власні висновки на основі викладених аудитором даних. У подібних обставинах мова не йде про досягнення аудиторами впевненості у вірогідності вихідної інформації, оскільки перевірочні процедури не проводяться. Подібні звіти можуть бути надані тільки сторонам, що домовилися про виконання погоджених процедур, тому що інші особи, не обізнані про причини проведення таких робіт, можуть невірно тлумачити їхні результати.

 

4. Опишіть процедури,  які необхідно виконати при  аудиті розрахунків з бюджетом  по податку на прибуток

Перелік платежів у бюджет і позабюджетних  платежів регламентується діючим законодавством України, а порядок здійснення розрахунків з бюджетом, з позабюджетними платежами — відповідними законами, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, завдання аудитора — встановлення за всіма видами платежів у бюджет і позабюджетних платежів правильності обчислення суми платежів, своєчасності внесків (перерахувань) податків, з'ясування причин прострочення платежів.

Основними джерелами інформації при  цьому є: довідки і розрахунки за окремими видами платежів, виписки банку і прикладені до них документи про перерахування належних сум у бюджет, бухгалтерські записи по рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами", журнал №3, відомості, машинограми.

Перед початком проведення аудиту необхідно  перевірити наявність прямих податків на підприємстві (податок на прибуток, прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість).

Під час аудиторської перевірки  правильності нарахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з громадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

Основними завданнями аудиту податку  на прибуток підприємства є дотримання:

  • чинного законодавства при обчисленні податку на прибуток;
  • правильності розрахунку податку на прибуток за встановленою нормою;
  • своєчасного   нарахування   і   сплати   податку   у бюджет;
  • правильність ведення податкового обліку.

Основним джерелом надходження  коштів до бюджету є податок з прибутку підприємств відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку, який оподатковується за базовою ставкою.

При аудиторській перевірці аудитору необхідно з'ясувати правильність обліку валового прибутку. При цьому  необхідно зіставити ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінансові результати" та Звітом про фінансові результати. Аудитору потрібно впевнитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат, включених у собівартість.

Аудитору слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо по рахунку 98 "Податки на прибуток" на кінець звітного періоду та перевірити законність відображення кореспонденції господарських операцій з обліку оподаткування.

У разі виявлення при аудиті неточностей  у розрахунках з податку на прибуток необхідно вжити заходів щодо їх усунення та з'ясувати своєчасність сплати штрафів, пені податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його несвоєчасну сплату та за чий рахунок вони віднесені[7,c.205].

 

 

 

Висновок

Розглянувши вище наведені питання  можна зробити наступні висновки:

1. Негативний висновок представляється у випадках, коли аудитор вважає, що у цілому фінансова звітність настільки суттєво викривлена чи може ввести в оману, що її не можна вважати такою, що об'єктивно відображає фінансовий стан підприємства, результати його діяльності і рух грошових коштів відповідно до прийнятих принципів обліку (національних стандартів обліку).

2. Аудитор повинен дотримуватись незалежності в своїх судженнях та від можливого впливу чотирьох основних факторів клієнтського середовища фінансового, адміністративного, політичного і емоційного тиску.

Якщо аудитор діє в інтересах  клієнта, будь-якого банкіра або  іншої особи, він не може вважатися  незалежним Незалежність - це одна з  самих найважливіших характеристик  аудиту Користувачі фінансової інформації різних напрямів покладаються на висновки аудиторів саме тому, що вони, вважається, об'єктивно відображають реальне становище окремого суб'єкта господарювання.

3. Мета з завдання впевненості полягає в оцінці або вимірюванні професійним бухгалтером предмету перевірки, відповідальність за який несе інша сторона за допомогою визначених відповідних критеріїв, та висловленні думки, яка надає користувачу певний рівень впевненості щодо цього предмету перевірки. Міжнародний стандарт “Завдання з надання впевненості” (МСА 100) допускає два ступені впевненості - високий і середній..

4. При аудиті розрахунків з бюджетом по податку на прибуток необхідно виконати такі аудиторські процедури: перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування); інвентаризація; документальна перевірка документів; простежування; аналітичні процедури.

 

Список використаної літератури

 

  1. Закон України від 22.04.93 р. №3125-XII "Про аудиторську діяльність", зі змінами та доповненнями.
  2. Національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджені рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 р. №73.
  3. Бутинець Ф.Ф., та ін. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібнік. -Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 416с.
  4. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. -К: Т-во “Знання”, КОО, 2001. - 402с.
  5. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів     України. Аудиторська палата України. (затверджено рішенням    Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р.). К., 1999. - 274 с.
  6. Петрик О. Види та структура аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність // Вісник податкової служби. –2005. –№30.
  7. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 624 с.
  8. Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.06.04  / О.А. Петрик; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2004. — 34 с.

 

 

 

 


 



Информация о работе Негативний аудиторський висновок та причини його надання аудитором