Методика та органiзацiя облiку у Великобританii

Міністерство  фінансів України

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОЖНОЇ  ТОРГІВЛІ 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Облік в зарубіжних країнах»

на тему:

«МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ» 
 
 

Виконала:

Студентка факультету міжнародної економіки  та менеджменту 

очної форми навчання

Гр. БДМЕ-4-2

Караман Людмила Валеріївна 

Керівник:

Викл. Ісаєва А.А. 
 
 
 
 

Київ 2011 

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Формування бухгалтерської системи Великобританії.

2. Законодавство Великобританії з бухгалтерського обліку.

3. Загальноприйняті правила і стандарти бухгалтерського обліку.

4. Форми фінансової звітності.

5. Особливості обліку власного капіталу і резервів.

6. Оцінка майна.

7. Облік орендованих засобів.

8. Гудвіл (ділова репутація).

9. Оподаткування.

 

     Формування бухгалтерської системи Великобританії 

     У Великобританії система бухгалтерського обліку розвивалася незалежно від держави, виходила з інтересів й вимог бізнесу. Формування національної системи обліку відбувалося під впливом таких чинників, як економічна ситуація у країні, національні особливості і традиції бізнесу, юридичне середовище, податкове законодавство, зв'язок з іншими країнами й системами бухгалтерського обліку і звітності. Є ще один чинник, який має велике значення для британської системи бухгалтерського обліку. Це вплив професійних бухгалтерських організацій. Нині 6 найбільших асоціацій присяжних бухгалтерів цієї країни об'єднані у ССАВ – Консультативний Комітет Бухгалтерських Рад, у рамках якого діє Комітет по Бухгалтерських Стандартах (ASB) – орган, який розробляє й встановлює національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності.

     Хоча  традиції і принципи британського бухгалтерського обліку мають багатовікову історію, зміни які сталися у Європі і світі протягом останніх десятиріч не могли не позначитися й на діяльності британських професійних бухгалтерів. Вступ Великобританії до Європейського Союзу зумовив необхідність внесення до законів про компанії положень, що відображають відповідні директиви ЄС. Проте авторитет британських професійних бухгалтерських інституцій у Європі є таким великим, що їм удалося добитись введення в саму Директиву ЄС № 4, що стосується надання бухгалтерських даних європейськими компаніями, положень, які відображають одну з основних концепцій, на яких базується система бухгалтерського обліку і звітності Великобританії - концепцію " true and fair view " – достовірного і сумлінного (істинного і неупередженого) надання даних про фінансове становище компанії. При цьому в самій країні, через наполягання професійних бухгалтерських організацій вимогу відповідності звітності крупних фірм бухгалтерським стандартам було запроваджено в Закон про компанії 1985 р. і стало обов'язкової нормою.

     Проте, розвиток світової фінансової системи та останні тенденції в відображенні бухгалтерської інформації призвели до того, що у Великобританії професійні бухгалтери схиляються до утилітарного погляду на характер інформації, яка розкривається у бухгалтерській звітності: офіційна звітність британських компаній дедалі більше відповідає вимогам, які висуваються фінансовими і, перш за все, фондовими ринками. У цьому позначається подальше посилення впливу Міжнародного Комітету Стандартів (IASC) та його документів.

     Проте не всі професійні бухгалтери Великобританії згодні підпорядковуватися всесвітньо визнаним, але однаковим і обов'язковим для всіх правилам. Так, комісія сера Ронні Хампела, працювала 1997 р. під егідою Комітету з бухгалтерської звітності, висловила у своєму звіті сумнів щодо запровадження уніфікованих форм бухгалтерської звітності для компаній, акції яких котируються на Лондонській біржі.

     Законодавство Великобританії з бухгалтерського обліку. 

     Законодавча система Великобританії формувалася  протягом століть, однак у Великобританії немає конституції. Прецедентне  право, яке лежить в основі правової системи країни, грунтується на законодавчих актах парламенту і рішеннях британських судів, а також на звичаях і традиціях бізнесу. Бухгалтерська діяльність не регулюється державою так детально, як це має місце у інших країнах, зокрема у Росії. Тривалий час британський уряд взагалі не вважав за потрібне регламентувати ведення бухгалтерського обліку і звітності в компаніях, проте, вступивши у Європейське Співтовариство, Великобританія у відповідності до Директив ЄС включила до своїх Законів про компанії 1985 і 1989 рр. розпорядження щодо форм бухгалтерської звітності і методів оцінки різних статей.

     Законодавство Великобританії з бухгалтерського обліку і звітності представляє бухгалтерам навіть більшу свободу дій, ніж професійні стандарти. Загалом законодавство, встановлюючи лише основні принципи, не прагне до детальних розпоряджень щодо щоденної бухгалтерської практики. І хоча британські юристи вимагають встановлення жорстких правил і уніфікованих форм звітності, бухгалтери вважають, що пріоритет змісту над формою одна із основних принципів британської бухгалтерської системи. Принцип пріоритету змісту над формою передбачає можливість (а окремих випадках навіть необхідність) відхилятись від загальноприйнятих і законодавчих норм і правил ведення обліку і складання бухгалтерської звітності, якщо ці норми і правила не можуть відобразити справжній стан справ в організації.

     У британському обліку основоположною є концепція достовірного і добросовісного відображення фактів господарського життя і фінансового становища підприємства. Концепція достовірного і сумлінного відображення фактів господарського життя увійшла в законодавство Великобританії (Закони про компанії 1985 і 1989 рр.).

     Вимога  раціональності під час ведення бухгалтерського обліку і складання звітності притаманно британській практиці. 

     Загальноприйняті  правила і стандарти  бухгалтерського  обліку. 

     Розробкою правил і стандартів бухгалтерської діяльність у Великобританії займаються професійні бухгалтерські організації. Ініціатором розробки та впровадження таких стандартів виступив у 1969 р. Інститут Присяжних Бухгалтерів Англії й Уельсу (ICAEW), і вже за рік був розроблений SSAP 1 – Правила стандартної бухгалтерської практики " Дочірні компанії ".

     Комітет з бухгалтерським стандартів ASB та його попередники розробили вже кілька десятків SSAP і FRS – стандартів бухгалтерської звітності. Частина з них діяла протягом кількох років, а згодом багато положень було відмінено через серйозні зміни у законодавстві і бізнес-середовищі країни.

     У 1996 р. ASB опублікував Декларацію, що містила основні принципи, які лежали в основі бухгалтерських стандартів. Одним з основних принципів названо відповідність наявних у них відомостей реальному становищу організації та придатність їх для прийняття рішень про її подальшу діяльність. Отже, концепція достовірного і сумлінного відображення фактів господарського життя відбувається через всі професійні стандарти і законодавчі акти по бухгалтерському обліку і звітності.

     Форми фінансової звітності. 

     Форми бухгалтерської звітності ввели в Закон про компанії 1985 р. відповідно до Директиви ЄС про уніфіковані форми бухгалтерської звітності країн Європейського Союзу. Проте британські законодавці, традиційно дотримувалися думки, що така область професійної діяльності, як бухгалтерський облік, повинна регулюватися переважно професіоналами, дозволили британським компаніям використовувати передбачені Директивою форми: бухгалтерський баланс може представлятися в одній із двох форм – вертикальній або звичайній двосторонній, а для звіту про прибутки і збитки передбачено чотири форми.

     Однією  з найважливіших форм бухгалтерської звітності є звіт про рух грошових коштів. Правом не включати його до складу річної бухгалтерської звітності мають лише малі підприємства. Стандарт FRS вимагає, щоб звіт про рух грошових коштів складався на основі балансу і звіту про прибутки і збитки, та його дані повністю відповідали даним, поданим у цих двох документах і додатках до них. Звіт обов'язково має містити такі розділи:

• доходи від операційної діяльності;
• прибутки від фінансових вливань;
• податкові виплати;
• інвестиційна діяльність;
• джерела фінансування.

     Традиційно основним джерелом фінансування діяльності компаній Великобританії є власний капітал. Фінансувати свої довгострокові проекти фірми воліють на власні кошти. Банківськими позиками користуються тільки для короткострокового фінансування (у цьому суттєва відмінність британських традицій бізнесу від континентально - європейських і японських). Тому в післявоєнні роки під впливом міжнародних стандартів британські бухгалтери дедалі частіше вибирають для відображення фактів господарського життя способи, що дають максимально докладну інформацію про власний капітал фірми. Проте на відміну від США, де захист інтересів акціонерів покладено на Комісію з цінних паперів (SEC), фінансові ринки Великобританії є саморегульованими: за відповідністю інформації, представленої у бухгалтерській звітності фірм, принципам достовірності й повноти відомостей стежить сама Лондонська біржа, правила якої не є такими суворими, як в бірж США. 

     Особливості обліку власного капіталу і резервів. 

     Оскільки  власний капітал є основним джерелом фінансування діяльності британських компаній, у бухгалтерському балансі і додатках до нього він представлений найбільш докладно. Крім акціонерного і додаткового капіталу, оцінка яких досить проста і які складають лише невелику частина власного капіталу фірм, значна увага приділяється статтям, що пов’язані з нерозподіленим прибутком і резервами.

     Нерозподілений прибуток є найважливішим джерелом фінансування британських компаній: в середньому він покриває близько 65 % потреб фірм в капіталі.

     З прибутку виконується резервування коштів на покриття майбутніх зобов'язань, обсяг яких відомий і які можна передбачити лише частково, а також на непередбачувані витрати і умовні обов’язки.

     Слід  зазначити, що резервування коштів на покриття зобов'язань поточного року і майбутніх періодів ведеться окремо, при цьому зобов'язання та витрати поточного періоду входять у власний капітал.

     Резервування  має такі цілі: відкладені податкові виплати, пенсійні схеми, реструктуризація компаній, викуп власних акцій, відображення подій, які відбулися після звітної дати, переоцінка необоротних активів. Всі ці особливості детально розкриваються в додатках до балансу. У самому балансі окремим рядком виділяються резерви на покриття деяких зобов'язань цього року – насамперед, відкладені податкові виплати і пенсійні фонди, і навіть резерви на реструктуризацію компаній. Значну увагу для формування бухгалтерської звітності приділяється відкладеним податковим виплатам. Законодавство Великобританії представляє організаціям широкі можливості розподіляти податкові виплати у часі, насамперед, з допомогою інвестиційного податкового кредиту, тобто, відстрочки податкових зобов'язань. Це дозволяє компаніям протягом терміну дії такого кредиту підтримувати показники прибутку на оптимальному для власників рівні.

     У основі резервування лежить принцип  нарахувань або тимчасової визначеності чинників в господарському житті. Відповідно до цього принципу стандарт SSAP 18 наказує створення резервів для вже існуючих умовних зобов'язань фірми. Умовними вважаються витрати, які можуть виникнути, якщо відбудеться визначена та ймовірна подія. Так, за позовом споживача суд може зобов'язати компанію виплатити позивачеві компенсацію, і навіть оплатити судові витрати обох сторін.

     Вимоги  до відображення резервів британських компаній викладено у багатьох документах британських професійних інститутів: стандартах SSAP (2, 5, 15, 17, 18), а також в тому що не має сили стандарті - документі Комітету по стандартах FRED 14. Така кількість документів, присвячених формуванню і відображенню резервів у бухгалтерській звітності, підкреслює значення, яке надає цьому питанню професійне співтовариство бухгалтерів. 

     Оцінка  майна.