Методи ухвалення рішень в обліку і аудиті. Важливість даної сфери

 

 

         ВСТУП

 

Ринкові умови господарювання та проблеми фінансового забезпечення діяльності підприємств обумовлюють  необхідність зміни фінансово-економічної  політики та кваліфікованої оцінки фінансового  стану з метою виживання їх в умовах кризи і подальшого економічного зростання. Тому вітчизняні підприємства все частіше починають використовувати фінансовий аналіз з точки зору бухгалтерського обліку також.

Метою даного написання даної  роботи є поглиблення розуміння  необхідності прийняття певних стратегічних рішень, від яких залежить стабілізація діяльності підприємства і здійснення цього за допомогою моделі стійкого економічного зростання.

Дане питання особливе своєю актуальністю насьогодні – у часі нестабільної діяльності бізнесу, економічних криз тощо.

На мою думку, влучно було б поставити наступні завдання для  подальшого висвітлення даної роботи:

1. Розглянути і зрозуміти важливість фінансової стабільності у діяльності будь-якого підприємства;
2. Поглибити знання в аспекті стратегічного механізму фінансової стабільності;
3. Ознайомитися з моделлю стійкого економічного зростання, її ролі у даній проблематиці;
4. Показати взаємозв’язок між попередніми завданнями і зрозуміти переваги моделі стійкого економічного зростання в процесі фінансової стабілізації підприємства, покладаючись на прийняття стратегічних рішень.

 

 

 

 

1. Фінансова стабільність. Її суть та важливість у  діяльності підприємств

 

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

1) ліквідація поточної  неплатоспроможності підприємства;

2) відновлення фінансової  стійкості (фінансової рівноваги  у короткостро-ковому періоді);

3) забезпечення фінансової  рівноваги у довгостроковому періоді.

Кожному етапу фінансової стабільності відповідають певні її внутрішні механізми – оперативний, тактичний і стратегічний, що являють  собою систему заходів, спрямованих  на вирішення конкретних завдань.

Оперативний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення  розміру поточних зовнішніх зобов’язань  підприємства у короткостроковому  періоді, а з другого – на збільшення суми найліквідніших активів (грошей), що забезпечують термінове погашення цих зобов’язань.

Тактичний механізм фінансової стабільності, являє собою систему  заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді.

Під фінансовою рівновагою тут слід розуміти відповідність  між можливим обсягом генерування  власних фінансових ресурсів і необхідним обсягом споживання власних фінансових ресурсів.

Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага  підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними  із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова  стійкість.

Фінансова рівновага підприємства – це відповідність обсягів формування та використання (споживання) власних  фінансових ресурсів. Така фінансова  рівновага досягається оптимізацією співвідношення між часткою коштів, що капіталізуються, і тією їх часткою, що спрямовується на споживання, а також узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів. Фінансова рівновага – це агрегований показник, тому досягнення фінансової рівноваги значною мірою залежить від ефективності облікової політики підприємства, політики формування та розподілу прибутку підприємства, амортизаційної, дивідендної, емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги – одна із найважливіших умов забезпечення фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей щодо забезпечення приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової стійкості та приводить до зростання ринкової вартості підприємства.

Ресурсна стійкість –  це оптимальна структура трудових і  матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок  скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить  до зростання прибутковості підприємства. Постійне збільшення прибутку дає змогу  підприємству забезпечити в необхідній мірі формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що, в свою чергу, сприяє досягненню фінансової рівноваги та фінансовій стабілізації стану підприємства.

Потенційна стійкість  – це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий  рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової  фінансової стабільності. Повна фінансова  стабільність досягається підприємством  тільки при створенні передумов  для стабільного зменшення вартості капіталу, що використовується та постійного зростання ринкової вартості підприємства. Виконання такого завдання потребує прискорення темпів економічного розвитку підприємства на основі коригування  окремих параметрів фінансової стратегії. Головною метою розробленої підприємством  фінансової стратегії має бути забезпечення високих темпів стійкого економічного зростання підприємства, а саме таких, які б не порушували його фінансової рівноваги. Тільки в разі додержання цих вимог при реалізації фінансової стратегії буде забезпечуватись досягнення певного ступеня фінансової стабільності підприємства.

Фінансова стійкість –  це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне  розпорядження ними є гарантією  наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу  розширеного відтворення. Фінансова  стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством  фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових елементів  фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є  пошук шляхів досягнення певного  ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі  необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати  її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення ”певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

Визначення стандартизованої межі фінансової стійкості є складним процесом. Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування підприємства визначаються фазою розвитку економічної  системи. Щодо підприємства генерує  низка чинників макроекономічного  характеру, на які підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив  на ефективність діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність  і тим більше фінансову стійкість досить значний. На кожному етапі розвитку підприємства вплив чинників макроекономічного характеру є значним, але особливо їх значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза. Чинники макроекономічного характеру впливають на всі без винятку підприємства, проте характер їх впливу на фінансову стійкість залежить від специфіки діяльності кожного окремого суб’єкта господарювання. Внутрішні чинники, які впливають на фінансову стійкість, відображують специфіку діяльності підприємства та обумовлюються стадією життєвого циклу самого підприємства.

 

 

2. Стратегічний механізм фінансової стабільності

 

 

Стратегічний механізм фінансової стабільності, є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка  забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення  економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих на підтримання досягнутої фінансової рівноваги підприємства у довгостроковому періоді. Цей  механізм ґрунтується на використанні моделі стійкого економічного зростання  підприємства, що забезпечується основними  параметрами його фінансової стратегії. У цьому разі застосовують таку модель економічного зростання підприємства:

За цього підходу фінансова  стабілізація являє собою процес і взаємопов’язує основні його складові.

Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, – це економічний  процес, а з другого – економічна категорія.

Як економічний процес фінансова стабільність являє собою  органічний процес чіткої взаємодії  внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства – оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення  підприємства з кризового стану  або забезпечення економічного його зростання. Як економічна категорія  фінансова стабільність – це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством  абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання  при врахуванні найбільш вагомих  зовнішніх чинників. Отже, фінансова  стабільність – це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги  при збереженні достатнього ступеня  фінансової стійкості та зберігати  цей стан у довгостроковій перспективі  при ефективному управлінні фінансами.

Фаза економічного циклу  розвитку економічної системи є  базовим зовнішнім чинником, що впливає  на фінансову стійкість підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи  реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період економічної  кризи темпи реалізації продукції  відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні  запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів  підприємств і рівня доходів  населення. Отже знижується ліквідність  підприємств та їх платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені фінансової стійкості  підприємства.

 

 

3. Стратегії стійкого економічного зростання

 

Модель стійкого економічного зростання – алгоритм, який дає змогу забезпечити основні фінансові пропорції підприємства (галузі, регіону тощо), пов'язані зі зростанням обсягу реалізації продукції у плановому періоді.

У сучасних умовах виділяють  ряд базових стратегій:

• в умовах економічної кризи, інфляції, коли показники діяльності підприємства погіршуються, використовують стратегію подолання нестійкості або стратегію виживання;
• в умовах нестабільності обсягів продажів і прибутку, у галузях із стабільною технологією, коли керівництво задоволене станом свого підприємства, застосовують стратегію підтримки стійкості або стабілізації;
• прагнення підприємства до зростання обсягів продажу, підвищення рентабельності й інших показників ефективності діяльності забезпечує стратегія розвитку або стійкого зростання.

Управління фінансовою стійкістю  – це діяльність вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає  у забезпеченні стійкості фінансового  стану підприємства у довгостроковій перспективі за рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел фінансових ресурсів підприємства. Стратегія управління фінансовою стійкістю має відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і передбачати раціоналізацію обігу обігових засобів та оптимізацію структури джерел їх фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаобігових активів і високу ефективність їх використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення напрямів розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів відповідно до потреб підприємства.

Існує факторна модель залежності стійкого економічного зростання:

ДО=РП/ВК=РП/ЧП*ЧП/В*А/В*А/ВК

РП – реінвестований прибуток

ЧП – чистий прибуток

В – виторг від продажів

А – величина активів

Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування підприємства визначаються фазою розвитку економічної  системи. Щодо підприємства генерує  низка чинників макроекономічного  характеру, на які підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив  на ефективність діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність  і тим більше фінансову стійкість  досить значний. На кожному етапі  розвитку підприємства вплив чинників макроекономічного характеру є  значним, але особливо їх значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза.

 

 

     Висновки:

 

У даному питанні я розглянула важливість поняття фінансової стійкості, моделі стійкого економічного зростання  для прийняття управлінських  рішень за різних умов та у різному середовищі.

Аналізуючи поняття фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.

Основним може бути аналіз коефіцієнта фінансової незалежності, інші коефіцієнти дають додатковий матеріал для аналізу.

У даному питанні було дано відповіді на такі питання: