Матрична модифікація системи управління запасами

Торговельно-економічний  коледж

Київського національного  торговельно-економічного університету

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Матрична модифікація  системи  управління запасами»

 

 

 

 

 

                                                                                                                  

 

 

                                                                                                                                Виконала:

    студентка  групи МО-41

                                                                                          Островська О.І

 

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ  ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ………………4

1.1 Поняття та сутність  теорії управління запасами………………………………………4

1.2 Мотиви формування запасів……………………………………………………………5

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ………………………………………7

2.1 Основні типи моделей  управління запасами…………………………………………7

2.2 Концепція економічної  величини замовлення (ЕОQ)…………………………………8

2.3 Модель рівень запасу…………………………………………………………………13

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сьогодні загострення  конкуренції на світових ринках диктує потребу впровадження логістики  в практичну діяльність підприємств  як одного з найважливіших факторів підвищення конкурентоспроможності компанії. Настав час, коли стратегія розвитку багатьох провідних фірм будується  не на високих, а на «помірних» темпах економічного зростання, оскільки стало  очевидним, що неоптимальні витрати  компенсувати темпами росту не вдасться [1, c.7].

Дослідженням питань теорії та методології управління запасами займалися такі відомі вчені-економісти як: Дж. Букан, Е. Кенігсберг, П. Зермат, М. Ліндерс, Х. Фірон, Н. Д. Фасоляк, М. М. Дарбінян, Ю. І. Рижиков, В. І. Сергійов. Л. О. Лігоненко, Н. М. Ушакова, М. Д. Виноградський, Н. О. Власова, І. О. Бланк, О. А. Круглова, Є. Крикавський та інші.

Мета даного дослідження  вимагає виконання таких завдань, як правильне і своєчасне визначення оптимальної стратегії управління запасами, нормативного рівня запасів, що дозволяє вивільнити значні оборотні кошти, заморожені у вигляді запасів, що в остаточному підсумку підвищує ефективність використовуваних ресурсів.

Об`єктом дослідження  являється система управління запасами.

Предметом дослідження – моделі управління та оптимізації запасів на підприємстві.

Управління запасами становлять, в даний час, найпоширеніший і  вивчений клас задач дослідження  операцій. Вони володіють наступною  особливістю – зі збільшенням  запасів збільшуються витрати на їх зберігання, але зменшуються втрати через можливу їх недостачу [2, с.25].

 

 

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ  ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

 

1.1 Поняття та  сутність теорії управління запасами

 

В даний час в промислово розвинених країнах з ринковою економікою виявляється досить істотний розрив між теорією і практикою прийняття  рішень управління запасами, і виник  він, перш за все з двох причин. По-перше, в недавньому минулому керівництво  фірм занадто багато уваги приділяло  швидкому зростанню обсягу продажів на шкоду ефективності управління товарно-матеріальними  запасами і виробництвом. По-друге, багато вчених, які займалися питаннями  управління, занадто багато уваги  приділяли розробці математично  «чистих» моделей прийняття рішень, у яких була мала практична цінність.

Логістика як нова, відокремлена теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах  із початку 1980-х років. Завданням  логістики є отримання потрібних  товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством  найбільшого доходу, логістику можна  трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов’язань  і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений  рівнем виконання його замовлень, і  витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними [1, с. 13].

Отже, логістика – це наука  про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв’язками.

Запаси завжди вважались  фактором, що забезпечує безпеку системи  матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування, і були свого  роду «страховкою».

Таким чином, запаси – це гарантія можливості виконання будь-якого замовлення.

Оптимальний розмір запасів  – це такий розмір запасів, при  якому витрати на їх зберігання та втрати від дефіциту запасів мінімальні.

Норма запасу – це мінімальна кількість матеріальних ресурсів, яка повинна знаходитися на підприємствах або в організаціях для нормального процесу постачання.

Стратегія управління запасами – це сукупність дій для досягнення оптимального обсягу запасів на підприємстві.

Отже, правильне і своєчасне  визначення оптимальної стратегії  управління запасами та нормативного рівня запасів дозволяє вивільнити значні оборотні кошти, заморожені у  вигляді запасів, що в остаточному  підсумку підвищує ефективність використовуваних ресурсів.

 

1.2 Мотиви формування  запасів

 

Для забезпечення безперервного  і ефективного функціонування практично  будь-якої організації необхідно  створення запасів. У будь-якій задачі управління запасами потрібно визначати  оптимальну кількість продукції, що замовляється та строки розміщення замовлення.

Ряд вчених США прийшли  до висновку, що якщо б вдалося поставити  під контроль 75% коливань рівня інвестицій в товарно-матеріальні запаси, то економіка цієї країни не зазнала  б жодної з повоєнних рецесій, під час яких ціни, обсяг виробництва і прибутку падали, а безробіття зростало.

Одним з найсильніших стимулів до створення запасів є вартість їх негативного рівня (дефіциту). За наявності дефіциту запасів існує  три види можливих витрат, перерахованих  нижче в порядку збільшення їх негативного впливу: 1) витрати в зв'язку з невиконанням замовлення (затримкою з відправкою замовленого товару);

2) витрати у зв'язку  з втратою збуту;

3) витрати у зв'язку  з втратою замовника.

Слід мати на увазі, що вартість дефіциту запасів більше, ніж просто ціна втрачених торговельних угод або  нереалізованих замовлень. До неї входять і втрати часу на виготовлення продукції, і втрати робочого часу, і, можливо, втрати часу з-за дорогих перерв у виробництві при переходах між складними технологічними процесами.

З погляду витрат додаткові  запаси – це передусім додаткові  витрати їх формування та утримання, причому реальні, а не ймовірні. Тому їх обмеження, навіть елімінування цілком закономірно стає важливим елементом  стратегії організації. З іншої сторони концепція виробництва чи дистрибуції з нульовим запасом може призвести до зростання витрат в інших сферах діяльності.

Отже, наступний етап проблеми «бути чи не бути запасам» зводиться  до пошуку оптимального рівня запасів, оскільки існують вагомі чинники, що можуть мотивувати формування додаткових запасів. В їх основі – існуючі  залежності «trade off», коли зростання витрат запасів може генерувати редукцію інших складових витрат. Тому актуальною є і зворотне ставлення питання: зниження актуального рівня запасів за рахунок більш помірного зростання витрат в інших сферах, наприклад, у виробництві, в транспортуванні, в системі управління. Але це також означає, що рівнем запасів необхідно керувати [1, с. 236].

Таким чином, одна з задач  управління запасами полягає у визначенні такого рівня запасів, який мінімізує  наступний критерій: суму очікуваних витрат за зберігання запасів, а також  втрат через їх дефіцит, тобто  для забезпечення безперервного і ефективного функціонування практично будь-якої організації необхідно створення оптимального розміру запасів.

 

 

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

 

2.1 Основні типи  моделей управління запасами

 

Для вирішення проблем, пов'язаних із запасами призначені моделі управління запасами. Математичні моделі управління запасами дозволяють знайти оптимальний рівень запасів деякого товару, який дозволяє мінімізувати сумарні витрати на закупку, оформлення й доставку замовлення, зберігання товару, а також збитки від його дефіциту. Моделі повинні відповідати на два основні питання: скільки замовляти продукції та коли замовляти [1, с.57].

Відповіді на ці запитання  лежать у площині:

• визначення об’єкта управління, яким можуть бути запаси матеріалів, запаси незакінченої продукції, запаси готових виробів;
• визначення цілей управління запасами, серед яких можна розглядати зниження рівня запасу, зниження витрат запасу, підвищення надійності виробничих процесів тощо;
• визначення інструментів управління запасами. До безпосередніх інструментів можна віднести встановлення норм, регулювання параметрів запасів. До опосередкованих інструментів належать механізми фінансування, стимулювання тощо;
• визначення умов ефективного управління запасами, до яких можна віднести знання структури запасів за різними класифікаціями, інформаційне забезпечення руху запасів, наявність процедур управління запасами, організаційне забезпечення відповідальності тощо;
• визначення механізмів інтеграції рішень у ланцюзі поставок, серед них узгодження цілей учасників логістичного каналу, розподіл витрат і прибутку між учасниками логістичного каналу тощо [1, с. 247].

Управління запасами має  два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства виробничими  запасами для виготовлення необхідного  продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці. Другий аспект пов’язаний з  витратами на підтримання певного  рівня запасів. Виходячи з цих  положень на підприємстві регулюють  рівень матеріальних запасів виробництва. При цьому визначають терміни та обсяги замовлень (коли та скільки замовляти) і розробляють моделі, які допомагають у прийнятті таких рішень.

Існує безліч різноманітних  моделей, кожна з яких підходить  до певного випадку. Всі моделі управління запасами можна розділити на групи:  - детерміновані моделі управління запасами,

- моделі оперативного  управління запасами при випадковому  попиті,

- моделі управління запасами  в системі з періодичними перевірками  при випадковому попиті,

- моделі управління запасами  протягом одного періоду,

- динамічні моделі управління  запасами.

 

2.2 Концепція економічної  величини замовлення (ЕОQ)

 

На підставі звичайних (типових) умов функціонування логістичних систем уважатимемо за доцільну концепцію  утримання певного рівня запасів  та управління ним. Утримуваний запас  дає змогу реалізовувати завдання організації в розрахованому (передбачуваному) режимі щодо забезпечення матеріалами  виробництво, готовими виробами збут, дистрибуційну мережу, клієнта. Отже, розгляду потребує система управління запасами.

Спершу розглянемо базові поняття. До них належать:

• головні параметри запасів:

- максимальний запас М;

- мінімальний запас А;

- величина партії поставки Q;

- цикл поставки R;

• додаткові параметри запасів:

- поточний запас Z;

- пункт замовлення t_z;

- страховий запас Z_стр;

- термін реалізації замовлення L.

Ці параметри запасів  показано на рис. 2.1.

 

Запас (Z), одиниць

                                                                               

                                                                                      М

               t_z             Q

                                                                                       А

                                                                                           Z_стр

1.                                            Час (t), днів

                     L                  R