Критерії визнання та класифікація МШП

 

ВСТУП

 

У процесі виробництва  в кожному підприємстві використовують значну групу засобів праці відносно невеликої вартості або з порівняно  коротким строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані  предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношування). Але з метою спрощення планування й обліку малоцінні і швидкозношувані предмети виділені в окрему групу оборотних засобів.

Класифікація  МШП на сьогоднішній день є досить проблемним питанням, тому тема курсової роботи є актуальною. Метою курсової роботи є дослідження методологічного обліку МШП на підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• визначити критерії визнання та класифікація малоцінних та швидкозношуваних предметів
• дослідити нормативне регулювання обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
• визначити методологію обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, а далі показати на прикладі підприємства згідно плану.

Базою дослідження  даної роботи є бюджетна установа відділ культури і туризму районної державної адміністрації.

Предметом дослідження  обрано облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

При написанні  роботи використовувались різні  нормативно-правові документи, як Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, та інші, а також конкретні цифрові дані і навчальну літературу по бухгалтерському обліку.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ОБЛІКУ МШП

 

 

1. Критерії визнання та класифікація МШП

 

Згідно з  П(С)БО 9 «Запаси», до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Докладно склад  МШП визначено в Інструкції щодо застосування Плану рахунків. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більший від одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві  і збереження натуральної (речової) форми. Крім того, будь-які предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

У цілому, малоцінні  засоби праці поділяють на дві  групи: одна їх частина належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга частина входить до складу «малоцінних необоротних матеріальних активів» (які, в свою чергу, відображаються в першому розділі активу балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів).

На МШП, які  відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів.

З метою посилення  контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Маркування проводять фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів. Обов’язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу) [19].

Усі МШП, згідно з вимогами П(С)БО, класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій:

• якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;
• якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 «Запаси», вони визнаються як запаси;
• якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їхня кінцева вартість визначається затратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію (списують на зменшення нерозподіленого прибутку). Якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року - у складі «Необоротних активів».

Основним завданнями обліку МШП є:

• визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;
• контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;
• контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;
• виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обґрунтований : на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно  враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів [2].

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу «Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»), в залежності від терміну корисного використання того чи іншого предмета.

Первинною вартістю встановлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визначається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками – справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Аналітичний облік  МШП ведеться за видами предметів, установленими  виходячи з потреб підприємства.

Згідно з  пунктом 8 П (С) БО 9 придатні (отримані) або встановлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість МШП, придбаних за плату – це їх собівартість (п.9 П (С) БО 9. Собівартість, у свою чергу включає такі фактичні витрати:

• суми, що підприємство сплачує за договором безпосередньо продавцеві або постачальнику;
• суми, що сплачуються за послуги, пов’язані з пошуком і придбанням МШП (інформаційні, посередницькі та інші);
• суми непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;
• суми ввізного мита;
• заготівельні, вантажно-розвантажувальні транспортні затрати;
• інші затрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП (прямі: матеріальні, на оплату праці тощо).

Визначення  справедливої вартості поведе у П (С) БО 19: сума за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. За справедливою вартістю прибуткуються МШП отримані підприємством безоплатно або в результаті обміну. Але при отриманні МШП в обмін на інші матеріальні цінності є свої особливості, які слід враховувати.

Якщо МШП, отримані в результаті обміну на подібні МШП, то їх первісна вартість буде відповідати  балансовій вартості переданих. Але  якщо балансова вартість переданих  МШП більші від справедливої, первісна вартість отриманих МШП повинна відповідати справедливій.

Якщо МШП  отримані в обмін на подібні запаси, то їх первісна вартість дорівнює справедливій вартості отриманих запасів.

Згідно з  інструкцією до плану рахунків для  обліку та узагальнення інформації про про наявність і рух МШП, що належать підприємству і знаходяться у складі запасів, призначений рахунок 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.

Облік передачі МШП в експлуатацію можна визнати  відносним нововведенням, оскільки і раніше застосовувався метод обліку МШП, при передачі в експлуатацію яких нарахувався знос у розмірі 100% первинної вартості об’єкта обміну. Зараз тільки уточнено, що аналогічний порядок списання МШП по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” використовується при передачі в експлуатацію МШП зі строком корисного використання менше року.

При вивченні нестач (втрат) від псування МШП на складі, така нестача попередньо враховується як витрати звітного періоду у  складі інших витрат операційної  діяльності, що також певною мірою можна визначити нововведенням. У свою чергу, повернення МШП у експлуатацію не зменшує витрат, а визначається іншим операційним доходом. Те ж саме відноситься до випадків нестач і втрат від псування МШП, що знаходяться в експлуатації, коли винна особа встановлена.

При передачі МШП, що відносяться до запасів, експлуатацію необхідно організовувати їх оперативно-кількісний облік, облік за місцем їх експлуатації і відповідними особами. Регістром  такого оперативного обліку може бути аналітична відомість, яка розробляється підприємством самостійно. Єдиною вимогою, яку можна вважати загальною для створення відомості оперативного обліку МШП, є склад показників, які відображають у ній подібний регістр оперативного обліку повинен включати: найменування МШП, їх кількість і первинну вартість, місце експлуатації, прізвище відповідальної особи, дані про надходження та вибуття МШП з експлуатації, а також причину вибуття. Виключення МШП з регістру оперативного обліку може здійснюватися тільки на підставі документів, що підтверджують повернення МШП на склад підприємства або на підставі акта списання МШП при їх ліквідації або нестачі.

Таким чином, термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення.

 

 

1.2.Нормативне регулювання обліку МШП

 

Основним нормативним  документом з обліку МШП є П(С)БО №9 «Запаси» від 20.10.99 р. №246, яке регулює порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та розкриття інформації в фінансовій звітності. Дає інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом запасів. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. МШП як і інші запаси, визнаються активом, якщо є імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, МШП, які обліковуються на підприємстві і термін використання яких менше року або одного операційного циклу, у момент придбання прибуткуються за первісною вартістю на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".

Відповідно  до п. 9 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів (у нашому випадку - МШП), що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються  згідно з договором постачальнику  (продавцю), за мінусом непрямих податків;

2) суми ввізного  мита;

3) суми непрямих  податків у зв'язку з придбанням  запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні  витрати (затрати на заготівлю  запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи  і транспортування запасів усіма  видами транспорту до місця  їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати,  які безпосередньо пов'язані з  придбанням запасів і доведенням  їх до стану, в якому вони  придатні для використання із  запланованою метою.

Вартість переданих  в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Інструкція про застосування плану   рахунків   бухгалтерського   обліку від 30.11.99 р. № 291 встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).