Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету и аудиту"

Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Нижче наведено перелік типових форм які використовують на підприємствах України для документації господарських явищ і процесів (табл. 4.1.1).

Головною складовою документа є інформація. Інформація може бути недокументальною — не закріпленою, та документальною — закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо), який призначений для її зберігання та передавання в просторі та часі.

Матеріальний об’єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та передачі інформації, називають матеріальним носієм або носієм інформації.

Таблиця 1

Перелік типових форм, що їх використовують для первинної документації господарських явищ і процесів на підприємствах України

Код форми	Назва форми
1) Облік особового складу підприємства
	Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу
	Особова картка
	Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу
	Наказ (розпорядження) про надання відпустки
	Наказ (розпорядження) про припинення трудової угоди
	Табель обліку використання робочого часу
2) Облік нарахування та виплати заробітної плати
	Розрахунково-платіжна відомість
	Розрахункова відомість
	Особовий рахунок
3) Облік касових операцій
Ф № КО-1	Прибутковий касовий ордер
Ф № КО-2	Видатковий касовий ордер
Ф № КО-3	Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів
Ф № КО-4	Касова книга
4) Облік розрахунків із підзвітними особами
	Авансовий звіт
5) Облік банківських операцій
Ф № 869	Рахунок-фактура
код 040 1001	Платіжна вимога
код 040 1002	Платіжне доручення
код 040 1003	Зведене платіжне доручення
код 040 1004	Заява про відмову від акцепту
код 040 1007	Реєстр чеків
код 040 1008	Зведена вимога
6) Облік матеріалів
Ф № М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли
Ф № М-2	Доручення
Ф № М-2а	Акт списання бланків доручень
Ф № М-3	Журнал реєстрації виданих доручень
Ф № М-4	Прибутковий ордер
Ф № М-7	Акт приймання матеріалів
Ф № М-8	Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багаторазовий відпуск)
Ф № М-9	Лімітно-забірна картка (для багаторазового відпуску двох—п’яти найменувань матеріалів)
Ф № М-10	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів
Ф № М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів
Ф № М-12	Картка складського обліку матеріалів
Ф № М-13	Реєстр приймання-здачі документів
Ф № М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі
Ф № М-15	Акт про прийняття устаткування
Ф № М-15а	Акт прийняття-передавання устаткування до монтажу
Ф № М-16	Матеріальний ярлик
Ф № М-17	Акт № __ про виявлені дефекти устаткування
Ф № М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від визначених норм запасу
Ф № М-19	Матеріальний звіт
Ф № М-21	Інвентаризаційний опис
Ф № М-22	Акт № __ на списання матеріалів відкритого зберігання
Ф № М-23	Акт № __ про витрату давальницьких матеріалів
Ф № М-26	Картка обліку устаткування для встановлення
Ф № М-28	Лімітно-забірна картка № __ для будівельних організацій
Ф № М-28а	Лімітно-забірна картка №___
7) Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів
Ф № МШ-1	Відомість про поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів
Ф № МШ-2	Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів
Ф № МШ-4	Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів
Ф № МШ-5	Акт на списання інструментів (пристосувань) та обмін їх на придбані для використання
Ф № МШ-6	Особиста картка спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристосувань
Ф № МШ-7	Відомість обліку (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристосувань
Ф № МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
8) Облік основних засобів
Ф № 03-1	Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
Ф № 03-2	Акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів
Ф № 03-3	Акт на списання основних засобів
Ф № 03-4	Акт на списання автотранспортних засобів
Ф № 03-5	Акт №__ про встановлення, пуск та демонтаж будівельної техніки
Ф № 03-6	Інвентарна картка обліку основних засобів
Ф № 03-7	Опис інвентарних карток обліку основних засобів
Ф № 03-8	Картка обліку руху основних засобів
Ф № 03-9	Інвентарний список основних засобів
Ф № 03-14	Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)
Ф № 03-15	Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)
Ф № 03-16	Розрахунок амортизації автотранспорту

 

 

22. Нарахування та облік амортизації

Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Амортизація (знос) нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який визначається підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Фактори, які впливають на визначення строку корисного використання:

• очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або подібні обмеження використання об’єкта.

Строк корисного використання може переглядатися у разі зміни очікуваних економічних вигод від цього об’єкта.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, за одним з методів, наведених на рис. 1.

Рис. 1. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С)БО № 7

 

Сутність кожного методу така:

• за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкту основних засобів;
• за методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої, виходячи з очікуваного період у часу, використання об’єкта основних засобів, яка подвоюється;
• за кумулятивним методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості об’єкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

• за виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації:

• за методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод амортизації об’єкта переглядається, якщо змінюються очікувані способи отримування економічних вигод від його використання. Амортизація за новим методом починає нараховуватись, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

Нарахування амортизації:

• починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів визнано активом;
• припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта з основних засобів;
• призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови (дообладнання) та консервації об’єкта основних засобів.

Витрати від зменшення корисності об’єкта включаються до складу витрат звітного року. Вони накопичуються протягом строку корисного використання і відображаються в балансі у складі зносу основних засобів.

Накопичені за попередні періоди втрати від зменшення корисності об’єкта повністю або частково сторнуються в тому звітному періоді, в якому зникли причини зменшення корисності об’єкта основних засобів.

Зменшення корисності — втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості над сумою очікуваного відшкодування.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нарахуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості об’єктів, які амортизуються, та решта 50 % вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості.

Для накопичення інформації про амортизовану вартість необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, передбачено у Плані рахунків рахунок 13 «Знос необоротних активів» (рис. 2).

Дебет	Рахунок 13 «Знос необоротних активів»		Кредит
Зменшення амортизації необоротних активів		Нарахування амортизації необоротних активів

Рис. 2. Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 13 «Знос необоротних активів»

 

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів»

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

133 «Знос нематеріальних активів»

Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації основних засобів наведена на рис. 3 і 4.

Рис. 3. Облік амортизації основних засобів (для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»)

Пояснення:

1. Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення.

2. Нарахована амортизація основних засобів, що забезпечують збут.

3. Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються для досліджень і розробок.

4. Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського призначення.

5. Нарахована амортизація основних засобів ЖКГ і соціальної сфери.

Рис. 4. Облік амортизації основних засобів (для підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»

Пояснення:

1. Нарахована амортизація основних засобів.

 

33. Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Облік розрахунків з покупцями здійснюється на рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками. На цьому рахунку узагальнюють інформацію про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, виконанні роботи й послуги, окрім заборгованості, що забезпечена векселем.

Рахунок 36 має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки іноземними покупцями";

363 "Расчeты c учасниками ПФГ".

364 "Розрахунки пo гарантійному забезпеченню"

Таблиця 1

Характеристика рахунку 36

Назва та шифр	Призначення рахунку	По дебету відображається	По кредиту відображається	Обліковий регістр	Місце в звітності
36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”	Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками: розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками, а також розрахунки з іноземними покупцями та замовниками	відпускна договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір	обліковується оплата покупцями і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи	Журнал-ордер №6/1	Баланс (ф. №1-м) р. 160

 

Побудова аналітичного обліку по рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками ” повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість, не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

На субрахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями ”, крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

При оптовому продажі, на відміну від роздрібного, взаємини з покупцями будуються винятково на договірній основі. Права та обов’язки сторін у цьому випадку визначаються на підставі положень договору. На підставі такого договору постачальником здійснюється постачання (одиничне або періодичне (за визначеним в договорі графіком)) а покупцем - оплата. І перше (постачання), і друге (оплата) можуть здійснюватися різним порядком і способом. Основна відмінність полягає в тому, хто першим виконує свої зобов’язання та в якому обсязі (повному або частково). Наприклад, першим може бути здійснена оплата, причому вона може бути здійснена в повному обсязі або частково (90, 50 або, припустимо, 30 відсотків).

Таким же чином може бути здійснене і постачання. Те, як здійснюються постачання й оплата, має значення для податкового і бухгалтерського обліку. Розглянемо приклад з розрахунком з покупцем. Основні бухгалтерські проводки по операціям з дебіторською заборгованістю відображено у таблиці 2.

Таблиця 2.

Відображення в обліку операцій з продажу продукції

№ з/п	Зміст операції	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків згідно плану рахунків		Кореспонденція рахунків на базовому підприємстві
			Дт	Кт	Дт	Кт
	Попередня оплата
1	Надходження попередньої оплати на рахунок	24000,00	311	6811	311	6811
2	Відображено нарахування податкового зобов’язання з ПДВ	4000,00	643	6412	643	6412
3	Відображення відвантаження товару та одночасне нарахування доходу	24000,00	361	701	361	701
4	Відображення ПДВ	4000,00	701	643	701	643
5	Списання собівартості продукції	12000,00	901	26	901	26
6	Відоражено залік	24000,00	6811	361	6811	361
	Післяоплата
1	Відображення відвантаження товару та одночасне нарахування доходу	24000,00	361	701	361	701
2	Відображення ПДВ	4000,00	701	6412	701	6412
3	Списання собівартості продукції	12000,00	901	26	901	26
4	Надходження оплати на рахунок	24000,00	311	361	311	361