Контрольна робота з "Податковий облік"

     Отже, існують такі види соціального захисту  інвалідів:

     – надання грошової допомоги (пенсій, допомог, одноразових виплат),

     – надання засобів пересування,  включаючи автомобілі, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби

     – забезпечення протезування, орієнтації і сприйняття інформації, (друковані  видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори)

     – забезпечення пристосованим житлом,

     – встановлення опіки або стороннього  догляду,

     – пристосування забудови населених  пунктів, громадського транспорту, засобів  комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.

           Форми соціального обслуговування  інвалідів:

     ♦ соціальне  обслуговування  вдома  (включаючи  соціально-медичне обслуговування);

     ♦ напівстаціонарне соціальне обслуговування у відділеннях денного (нічного) перебування громадян в установах соціального обслуговування;

     ♦ стаціонарне соціальне обслуговування в будинках-інтернатах, пансіонатах і інших стаціонарних установах соціального обслуговування;

     ♦ термінове соціальне обслуговування (як правило, у ситуаціях, що не терпить зволікання, — організація харчування, забезпечення одягом, взуттям, нічлігом, термінове надання тимчасового житла і т. ін.);

     ♦ соціально-консультаційна допомога.

     Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Зазнечені підприємства та організації громадських організацій  інвалідів мають право застосовувати  цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій  громадських організацій інвалідів  відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні».

У разі порушення  вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування  коштів платник податку забовязаний  збільшити податкові забовязаня з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього  Кодексу.

Підприємства  та організації, на які поширюється  дія цього пункту реєструються у  відповідному органі податкової служби в порядку, передбаченому для  платників цього податку. 

2. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Однією з форм економічної діяльності України  є зовнішньоекономічна. 
До видів зовнішньоекономічної діяльності належать: 
- експорт та імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності й інших майнових прав, призначених для продажу), капіталів і робочої сили; 
- надання послуг, у т.ч.: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експертних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних і т.п.; 
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна й інші кооперації з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання й підготовка спеціалістів на комерційній основі; 
- спільна підприємницька діяльність, включаючи створення спільних підприємств різних видів і форм власності, здійснення спільних господарських операцій, спільне володіння майном як на території України, так і за її межами; 
- підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, "ноу-хау", торгових марок та інших нематеріальних об'єктів власності на території України і за її межами; 
- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі; 
- орендні, у тому числі лізингові операції; 
- операції з придбання, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах і біржах, міжбанківському валютному ринку; 
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; 
- кредитні й розрахункові операції; створення кредитних і страхових установ на території України і за її межами; 
- організація діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі за участю об'єктів зовнішньоекономічної діяльності, організація і здійснення оптової консигнаційної торгівлі на території України за іноземну валюту; 
- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України. 
Іноземна валюта використовується як засіб платежу у розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торгового обороту. Порядок здійснення таких розрахунків встановлений законом України № 185/94 від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (введений в дію з 5.10.94 р.).

153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку  в іноземній валюті у зв'язку  з продажем товарів, виконанням  робіт, наданням послуг, у частині  їхньої вартості, що не була  сплачена в попередніх звітних  податкових періодах, перераховуються  в національну валюту за офіційним  курсом національної валюти до  іноземної валюти, що діяв на  дату визнання таких доходів  згідно з цим розділом, а в  частині раніше отриманої оплати  за курсом, що діяв на дату  її отримання. 

153.1.2. Витрати,  здійснені (нараховані) платником  податку в іноземній валюті  у зв'язку з придбанням у  звітному податковому періоді  товарів, робіт, послуг, у встановленому  порядку включаються до витрат  такого звітного податкового  періоду шляхом перерахування  в національну валюту тієї  частини їх вартості, що не  була раніше оплачена, за офіційним  курсом національної валюти до  іноземної валюти, що діяв на  дату здійснення операції з  такого придбання, а в частині  раніше проведеної оплати - за  таким курсом, що діяв на дату  здійснення оплати.

153.1.3. Визначення  курсових різниць від перерахунку  операцій, виражених в іноземній  валюті, заборгованості та іноземної  валюти здійснюється відповідно  до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому  прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів  платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

153.1.4. У  разі здійснення операцій з  продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна  або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова  вартість такої валюти.

Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу  безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових  платежів, пов'язаних з придбанням іноземної  валюти.

Термін "балансова вартість іноземної  валюти" для цілей цього підпункту  означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Термін "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" для цілей  цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним  курсом національної валюти до іноземної  валюти, на дату здійснення операції.

153.1.5. Облік  операцій з продажу або купівлі  іноземної валюти та банківських металів, які здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів банків, ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі іноземної валюти та банківських металів, які здійснюються за рішенням банку за рахунок інших (власних) джерел.

При проведенні операцій з продажу або купівлі  іноземної валюти та банківських  металів за дорученням та за рахунок  клієнтів до доходів банку включаються  суми комісійних, брокерських та інших  подібних видів винагород, отриманих (нарахованих) банком у зв'язку з  проведенням таких операцій протягом звітного періоду, а до витрат - витрати  банку, понесені (нараховані) у зв'язку з проведенням таких операцій протягом звітного періоду.

Доходи  або витрати від здійснення операцій з продажу або купівлі валюти та банківських металів за рішенням банку визначаються банками за правилами бухгалтерського обліку, встановленими Національним банком України.

153.1.6. Іноземна  валюта, отримана платником податку  на окремий спеціальний рахунок  у банку у вигляді гуманітарної або міжнародної технічної допомоги, не враховується під час проведення перерахунків у національну валюту в цілях оподаткування.

153.1.7. Для  цілей оподаткування до складу  доходів та витрат, визначених  цією статтею, не включаються  доходи та витрати у вигляді  позитивних чи від'ємних курсових  різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті.

153.2. Оподаткування  операцій із пов'язаними особами.

153.2.1. Дохід,  отриманий платником податку  від продажу товарів (виконання  робіт, надання послуг) пов'язаним  особам, визначається відповідно  до договірних цін, але не  менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

153.2.2. Витрати,  понесені платником податку у  зв'язку з придбанням товарів  (робіт, послуг) у пов'язаної особи,  визначаються виходячи з договірних  цін, але не вищих за звичайні  ціни, що діяли на дату такого  придбання, у разі якщо договірна  ціна на такі товари (роботи, послуги)  відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни  на такі товари (роботи, послуги).

153.2.3. Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які:

не є  платниками цього податку;

сплачують податок за іншими ставками, ніж  платник податку на прибуток.

153.2.4. Витрати  платника податку, понесені у  вигляді сплати процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок, визначених у договорі, але не вищих за звичайну процентну ставку за депозит, кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.

153.2.5. Доходи  платника податку, отримані у  вигляді процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок процента, зазначених у договорі, але не нижчих від звичайної процентної ставки за депозит, звичайної ставки процента за кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.