Кодекс етики професійних бухгалтерівв

- платежі, що залежать від результатів стосовно завдання з надання впевненості;

- позика, надана клієнту з надання впевненості (або будь-кому з його директорів чи посадових осіб) або отримана від нього.

Характер та значущість загроз залежить від того, чи виникають вони у випадку надання послуг клієнтові з аудиту фінансових звітів, клієнтові з надання впевненості, а не з аудиту фінансових звітів, або клієнтові, що отримує послуги, інші, ніж надання впевненості.

Приклади обставин, що можуть створювати загрозу власної оцінки для професійного бухгалтера-практика, включають:

- виявлення значної помилки під час повторної оцінки роботи професійного бухгалтера-практика;

- складання висновку щодо роботи фінансових систем після участі в їх розробці чи впровадженні;

- підготовка вихідних даних, що використовуються для отримання даних, які є предметом завдання;

- член групи з надання впевненості є, або донедавна був, директором чи посадовою особою такого клієнта;

- член групи з надання впевненості є, або донедавна був, працівником клієнта та обіймає або обіймав посаду, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- надання клієнтові послуги, яка безпосередньо впливає на предмет завдання з надання впевненості.

Приклади обставин, що можуть створювати загрозу захисту для професійного бухгалтера-практика, включають:

- володіння акціями зареєстрованого на біржі суб'єкта господарювання як його засновника, коли він є клієнтом з аудиту фінансової звітності;

- захист інтересів клієнта з надання впевненості в ході судового процесу або у суперечці з третіми сторонами.

Приклади обставин, що можуть створювати загрозу особистих стосунків для професійного бухгалтера-практика включають:

- член групи з надання впевненості має близькі або найближчі сімейні стосунки з директором або з посадовою особою клієнта;

- член групи з надання впевненості має близькі або найближчі сімейні стосунки з працівником клієнта, який обіймає посаду, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- колишній партнер фірми є директором або посадовою особою, чи працівником клієнта на посаді, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- отримання подарунків або преференцій від клієнта, крім випадків, коли їх цінність є вочевидь незначною;

- довготривале співробітництво старшого персоналу з клієнтом з надання впевненості.

Приклади обставин, що можуть створювати загрозу тиску для професійного бухгалтера-практика, включають:

- погрози звільнення з завдання або заміни клієнтом;

- погрози судових позовів;

- тиск з метою неприпустимого зменшення обсягу роботи для зменшення розміру гонорару.

Застережні заходи, що можуть усунути або зменшити загрози до прийнятного рівня, поділяються на дві широкі категорії:

1. Застережні заходи, створені професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами.

2. Застережні заходи, що існують у робочому середовищі.

Застережні заходи, забезпечені робочим середовищем, залежать від обставин. Такі застережні заходи включають як заходи, що поширюються на всю фірму, так і заходи, що стосуються конкретного завдання. Професійний бухгалтер-практик повинен застосовувати судження для визначення, як найкращим чином реагувати на виявлену загрозу. Застосовуючи судження, професійний бухгалтер-практик повинен визначити, що розсудлива та поінформована третя сторона, яка має всю відповідну інформацію, включно з важливістю загрози та застосованих застережних заходів, буде вважати припустимим. При цьому на визначення будуть впливати такі чинники, як значущість загрози, характер завдання та структура фірми.

Застережні заходи, що поширюються на всю фірму, можуть включати:

- наголос на важливості дотримання фундаментальних принципів, що робиться керівництвом фірми;

- наголос на очікуванні керівництвом фірми, що члени групи з надання впевненості будуть діяти в інтересах громадськості;

- політику та процедури контролю якості виконання завдання;

- задокументовану політику щодо виявлення загроз недотримання фундаментальних принципів, оцінки важливості цих загроз, визначення та застосування застережних заходів для усунення або зменшення загроз, окрім, тих, що є явно незначними, прийнятного рівня;

- для фірм, що виконують завдання з надання впевненості, задокументовану політику незалежності щодо виявлення загроз незалежності, оцінки важливості цих загроз та оцінки й застосування застережних заходів для усунення або зменшення загроз, окрім тих, що є явно незначними, до прийнятого рівня;

- задокументовану внутрішню політику та процедури стосовно дотримання фундаментальних принципів;

- політику та процедури, що дозволяють ідентифікувати інтереси та зв'язки між фірмою або членами групи з надання впевненості та клієнтами;

- політику та процедури моніторингу та, за необхідності, запобігання залежності від доходів, що їх одержують від одного клієнта;

- використання різних партнерів та груп з завдання з розмежованим підпорядкуванням при наданні послуг, що не стосуються надання впевненості, клієнтові з надання впевненості;

- політику та процедури, що забороняють особам, які не є членами групи з завдання, впливати на результат завдання;

- своєчасне ознайомлення з політикою та процедурами фірми (в тому числі з будь-якими змінами в них) всіх партнерів та професіоналів, а також відповідну підготовку та навчання із застосування політики та процедур;

- призначення одного з вищих керівників відповідальним за належну роботу системи контролю якості фірми;

- інформування партнерів та професіоналів щодо клієнтів з надання впевненості та зв'язаних сторін, щодо яких вони мають бути незалежними;

- механізм прийняття дисциплінарних заходів на забезпечення дотримання політики та процедур;

- офіційно прийняту політику та процедури, що заохочують та надають можливість персоналу поінформувати керівництво фірми щодо будь-якого питання стосовно дотримання фундаментальних принципів, що викликає їх занепокоєння.

Застережні заходи щодо конкретного завдання, забезпечені робочим середовищем, можуть включати:

- залучення додаткового професійного бухгалтера для перевірки виконаної роботи або для надання інших необхідних рекомендацій;

- звернення до незалежної третьої сторони, наприклад, до комітету незалежних директорів, професійного або регуляторного органу, або до іншого професійного бухгалтера;

- обговорення питань етики з найвищим управлінським персоналом клієнта;

- розкриття найвищому управлінському персоналові клієнта характеру послуг, що надаються, та гонорарів;

- залучення іншої фірми для виконання або повторного виконання частини завдання;

- ротацію керівного персоналу групи з надання впевненості. Залежно від характеру завдання професійний бухгалтер-практик може покластись на застережні заходи, що їх використовує клієнт.

Застережні заходи, що є частиною системи та процедур клієнта, можуть включати:

- погодження та схвалення іншими особами (окрім управлінського персоналу) фірми при призначенні її клієнтом для виконання завдання;

- наявність у клієнта компетентних співробітників з досвідом та повноваженнями для прийняття управлінських рішень;

- застосування клієнтом внутрішніх процедур, що забезпечують об'єктивний вибір фірми при пошуку виконавця завдань, що не є завданнями з надання впевненості;

- наявність у клієнта структури корпоративного управління, що забезпечує відповідний нагляд та інформування щодо послуг, які надаються фірмою.

3. Кодекс етики професійних бухгалтерів

3.1. Сутність Кодексу професійної етики

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії, тому що користувач певних видів послуг сам не може оцінювати якість цих послуг через їх складність [12].

Кожен фахівець на своєму робочому місці повинен дотримуватись певних норм етики.

Існує два аспекти у роботі:

1. Загальна етика (духовний аспект);

2. Професійна етика (практичний аспект).

Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, які визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, які вказують на те, чи поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників цієї професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено.

Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Для врегулювання норм професійної етики в 1996 році Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів був розроблений кодекс професійної етики, який поєднав у собі обидва ці підходи.

Нова редакція Кодексу етики була видана в січні 1998 року.

Кодекс етики професійних бухгалтерів (аудиторів) повинен бути основою етичних вимог (кодексів етики, детальних правил, рекомендацій, стандартів поведінки), які висуваються до професійних бухгалтерів (аудиторів) в кожній країні.

Загальноприйняті принципи аудиту та бухгалтерського обліку США і Міжнародні стандарти аудиту і бухгалтерського обліку дуже схожі. Існують певні відмінності, однак вони не є принциповими.

Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки працівників відповідних професій. Вони акцентують увагу на встановленні правил діяльності та потребують високого рівня професіоналізму.

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів. Головним завданням цього документа є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства та держави. Він запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг, які є обов'язковими для виконання усіма аудиторами.

3.2. Етичний кодекс професійних бухгалтерів

Питання якості та дотримання етичних норм бухгалтерами та аудиторами з позиції користувачів аудиторських послуг є головним. Наведемо лише два приклади.

У 1970 р. у Великій Британії стався найбільший фінансовий скандал (справа про поглинання GEC / AEI). І, як часто буває, мішенню для суворої критики стали бухгалтери. Їх відповіддю на критику стало створення Комітету з бухгалтерських стандартів (ASC). Однак протягом 70-х рр.. критика тривала з неослабною силою. У результаті в 1980 р. був створений Комітет з аудиторської практики (АРС). Саме з цього почався справжній бум бухгалтерський 80-х, що підірвала авторитет ASC і привів до виникнення більш незалежного Ради з бухгалтерських стандартів (ASB). Наприкінці 80-х-початку 90-х рр.. XX ст. спостерігалося зростання несхвальних висловлювань на адресу аудиторської професії, що призвело до ліквідації АРС і створення в 1991 р. Ради з аудиторської практики (АРВ).

В кінці 2000-початку 2002 р. світове бізнес-співтовариство було приголомшене скандалом, що вибухнув навколо найбільшої енергетичної корпорації  Enron  та її офіційного аудитора - компанії  Arthur Andersen.  В ході розгляду з'ясувалося, що аудитори грубо порушували норми професійної етики, протягом ряду років підтверджували завідомо недостовірну ( із завищеними показниками прибуток) звітність своїх клієнтів, а посадові особи аудиторської компанії отримували за це незаслужені матеріальні блага. Більше того, коли почалося розслідування, співробітники аудиторської компанії відправили в паперорізальні машини відповідні файли з робочими аудиторськими документами, ніж побічно визнали свою провину: за американським законодавством це трактується як знищення речових доказів злочину і винні підлягають кримінальній відповідальності.

Можна по-різному ставитися до описаних ситуацій. Деякі російські аудитори вважають їх прикладом того, що навіть аудит за міжнародними або американськими стандартами він не гарантує стовідсоткового надійності роботи аудитора. Однак можна подивитися на проблему з іншого боку: найвідоміша аудиторська компанія, що існувала протягом кількох десятків років і отримувала в останні роки мільярди доларів по всьому світу від реалізації своїх послуг, з вини кількох нечистих на руку членів професійного співтовариства аудиторів зникла відразу. «Велика п'ятірка» перетворилася на «велику четвірку»: аудиторська компанія  Arthur Andersen  виявилася розформована. Справа  Enron мало такий великий резонанс і тому, що до цього на Заході було прийнято довіряти аудиторам.

Критика професії аудиторів в основному сфокусована на двох проблемах: видимої нездатності аудиторів виявляти зловживання і помилки або передбачати крах корпорації та видимому «відсутності незалежності» аудиторів, оскільки вони роблять і неаудіторскіе послуги. Аудитори на свій захист можуть тільки запевняти, що будуть виконувати відведену їм роль ефективно і професійно.