Класифікація господарських засобів за їх функціональною роллю у відтворенні суспільного продукту за розміщенням

Зміст

 

Стр.

 

1. Класифікація господарських засобів за їх функціональною роллю  у відтворенні  суспільного продукту за розміщенням………………….    4
2. Характеристика активних та пасивних рахунків……………………..    9
3. Тестове завдання

Яким буде кінцевий залишок рахунку «Каса», якщо залишок

початковий -20000, оборот дебетовий  – 40000,

 оборот кредитовий -58000:……………………………………………    11

1. 78000
2. 118000
3. 2000
4. 38000

4. Практичне завдання:

Вихідні данні. Відомі господарські операції умовного приватного підприємства «Прогрес», які мали місце у звітному періоді (2010 р), грн..:

• придбані покупні напівфабрикати у їхніх постачальників (розрахунок на них не здійснений) – 25 000;
• нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва –

32 000;

-   з заробітної  плати працівників утримано прибутковий податок – 4 000;

• видана підзвітній особі сума на відрядження з каси підприємства – 500;
• зарахована на поточний рахунок короткострокова позика банку –

15 000;

• відпущені матеріали зі складу у виробництво – 10 000;
• повернуто у касу залишок невикористаних підзвітних сум – 290;
• отримані в касу підприємства з поточного рахунку банку грошові кошти для виплати заробітної плати – 30 000;
• виплачена персоналу зарплата – 25000.

     Треба: визначити вплив на бухгалтерський баланс кожної з наведених операцій та вказати її тип…………………………………………………

Використана література…………………………………………………..

 

 

 

 

 

1. Класифікація господарських  засобів за їх функціональною  роллю  у відтворенні  суспільного  продукту за розміщенням.

 

Господарські  засоби – це матеріальні цінності, які залучені у господарську діяльність або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Початок діяльності будь-якого  підприємства повинен забезпечуватися  певними засобами. Дані засоби, які  необхідні для задоволення потреб підприємства, складають його майно. Майно містить в собі наступні складові частини: цінності, позитивні права (борги перед підприємством), негативні права (борги підприємства), послуги, які надаються іншим підприємствам, і послуги, які одержуються від інших підприємств.

Отже майно підприємства (його засоби) – це сукупність матеріальних (споруди, приміщення, сировина тощо), нематеріальних (патенти, авторські права тощо) та грошових цінностей, а також юридичних відносин даного підприємства з іншими підприємствами.

 Для правильного управління господарською діяльністю важливо знати, яким майном володіє підприємство, де воно використовується і за рахунок яких джерел створене.

Саме з цією метою  засоби підприємства на практиці прийнято групувати:

• за видами та розміщенням – це групування дозволяє отримати інформацію про засоби, якими володіє підприємство і як вони розміщенні;
• за джерелами формування та цільовим призначенням – це групування дозволяє встановити за рахунок яких джерел створюються засоби підприємства.

Отже на господарські засоби за видами та розміщенням класифікуються на три великі групи:

Необоротні  активи – це активи, які використовуються в господарській діяльності підприємства протягом періоду, що перевищує рік, або операційний цикл (проміжок часу між придбанням запасів для виготовлення та отримання грошових коштів від реалізації виробленої продукції), якщо він більший за рік.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом періоду, що не перевищує рік, або операційний цикл, якщо він не більше за рік.

Витрати майбутніх  періодів – це витрати, що мали місце протягом звітного або попередніх періодів, але належать до наступних періодів.

Отже необоротні активи поділяються на:

Необоротні  матеріальні активи:

Основні засоби – це сукупність матеріальних цінностей, що тривалий час приймають участь в процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми і переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється підприємством, частинами у вигляді нарахування зносу. До них відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні, регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка тощо.

Незавершені капітальні вкладення – це вкладення коштів у незавершені будівництвом об’єкти.

Довгострокові фінансові інвестиції – це внески в цінні папери інших підприємств (акції акціонерних товариств, процентні облігації державних і міських позик) на строк більше одного року або операційного циклу.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість фізичних і юридичних осіб даному підприємству, яка має бути погашена протягом періоду, що перевищує один рік або операційного циклу, якщо він більше за рік.

Інші необоротні матеріальні активи – це матеріальні предмети, які використовуються тривалий час не змінюючи свою натуральну форму, але на відміну від основних засобів їх вартість менша.

Необоротні  нематеріальні активи – це довгострокові витрати, які окупаються протягом визначеного періоду за рахунок додаткової виручки чи прибутку, які одержує підприємство в результаті їх застосування в своїй господарській діяльності.

Оборотні  активи мають такий поділ:

Активи у сфері виробництва:

Предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби) – призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

Незавершене виробництво – це матеріали, які безпосередньо знаходяться на певній стадії обробки, тобто незакінчені технологічні процеси.

Активи у  сфері обігу:

Готова продукція – виготовлена на підприємстві , пройшла всі стадії обробки, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншими нормативними актами.

Кошти в рахунках – вільні грошові кошти підприємства, що зберігаються на поточному рахунку, від реалізації продукції, виконаних робіт та надання послуг, одержані кредити банків, заборгованість від дебіторів.

Грошові кошти – готівка, що зберігається у касі підприємства. До каси гроші надходять з поточного рахунку в банку для виплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, пенсій, премій та інших цілей.

Вилучені з  обігу активи:

Збитки підприємства, тобто перевищення витрат над одержаними доходами. Збиток означає зменшення, втрату коштів, вилучення з величини ресурсів, які має підприємство.

Щодо  класифікації господарських засобів  за джерелами формування та цільовим призначенням, вони поділяються на:

1. Власні – засоби, які підприємство отримує на весь період діяльності.

Власний капітал – це власні джерела підприємства, які складаються з внесків власників вкладених без визначеного строку повернення, або залишені ними на підприємстві з одержаного прибутку;

Цільове фінансування – це джерело додаткових коштів одержаних з бюджету, галузевих і міжгалузевих фондів спеціального призначення, від інших організацій, фізичних осіб для здійснення заходів цільового призначення (для розширення своєї діяльності, фінансування науково-дослідних робіт, якщо не вистачає внутрішніх ресурсів), такі кошти поверненню не підлягають.

Доходи майбутніх  періодів – це доходи, одержані в поточному періоді, проте вони належать до майбутніх періодів.

2. Позикові – це засоби, які підприємство одержало у тимчасове користування.

Довгострокові зобов’язання – це заборгованість підприємства перед фізичними і юридичними особами, яка має бути погашена протягом періоду, що перевищує один рік або операційний цикл. До них відносять: довгострокові зобов’язання по кредитам банку, довгострокова кредиторська заборгованість.

Поточні зобов’язання – це заборгованість фізичним і юридичним особам, яка має бути погашена протягом року, або операційного циклу, якщо він більший за рік. Вони включають: короткострокові зобов’язання по кредитам банку, короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові зобов’язання за розподілом.

За змістом  рахунки бухгалтерського обліку поділяють на дві групи:

- рахунки обліку господарських  засобів (активів) підприємства  і процесів;

- рахунки обліку джерел  формування господарських засобів.

Класифікація рахунків обліку господарських засобів (активів) підприємств і процесів. Залежно  від функціональної участі в процесі  діяльності господарські засоби (активи) підприємства, як відомо, поділяються  на: необоротні активи і оборотні активи.

Для обліку необоротних активів, їх наявності, руху, зносу в процесі діяльності і відновлення використовують рахунки обліку необоротних активів: "Основні засоби", "Інші необоротні активи", "Нематеріальні активи", "Знос необоротних активів", "Капітальні інвестиції" та ін.

Для обліку наявності  і руху оборотних активів використовують рахунки таких груп (класів):

· рахунки обліку запасів: "Виробничі запаси", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Напівфабрикати", "Готова продукція", "Товари" та ін.;

· рахунки обліку коштів, розрахунків та інших активів: "Каса", "Рахунки в банках", "Інші кошти", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.;

· рахунки обліку витрат діяльності: "Виробництво", "Витрати на збут" , "Загальновиробничі витрати", "Адміністративні витрати", "Інші витрати операційної діяльності" та ін.

Класифікація рахунків обліку джерел формування господарських засобів (активів) підприємства які використовуються для обліку джерел формування активів підприємства, поділяються на дві групи:

· рахунки обліку джерел власних  засобів;

· рахунки обліку джерел залучених (позикових) коштів.

Для обліку джерел власних засобів підприємства використовують:

рахунки обліку власного капіталу: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений прибуток" та ін.;

 рахунки обліку доходів і результатів діяльності: "Доходи від реалізації", "Дохід від участі в капіталі", "Інші фінансові доходи", "Доходи майбутніх періодів" та ін.

Для обліку джерел залучених (позикових) коштів використовують:

рахунки обліку довгострокових зобов'язань: "Довгострокові позики", "Довгострокові векселі видані", "Довгострокові зобов'язання по облігаціях", "Інші довгострокові зобов'язання" та ін.;

 рахунки обліку поточних зобов'язань: "Короткострокові позики", "Короткострокові векселі видані", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по оплаті праці", "Розрахунки по страхуванню", "Розрахунки по податках і платежах" та ін.

 

2. Характеристика активних та пасивних рахунків

 

Рахунки – це один з  елементів методу бухгалтерського  обліку, спосіб групування поточного  відображення за певними ознаками наявності  та руху засобів підприємства і їхніх  джерел та господарських процесів. Кожній групі активів, джерел їх формування та господарських процесів відкривають рахунок.

Рахунок є засобом  групування (узагальнення) активів, пасивів, господарських процесів  і контролю за їх станом і рухом у процес господарської діяльності підприємства.

Залежно від обліку активів  чи джерел їх утворення бухгалтерські  рахунки поділяються на активні  та пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу («Основні засоби», «Нематеріальні активи»,»Виробничі запаси», «Товари», «Каса», «Рахунки в банках», Розрахунки з покупцями та замовниками» тощо).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та змін джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу («Статутний капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілені прибутки», «Довгострокові позики», «Розрахунки з постачальникам та підрядниками», «Розрахунки з оплати праці» тощо.)

Оскільки господарські засоби розміщені в лівій стороні балансу – активі, то і сальдо активних рахунків записують зліва в дебеті рахунка. Так як джерела господарських засобів відображають у балансі з правої сторони, то и сальдо пасивного рахунку записують справа у кредиті рахунка.  Отже, активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, а пасивні кредитове, що засвідчує тісний взаємозв'язок між балансом і рахунками.