Характеристика і визначення складових власного капіталу

     Отже, пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його гос­подарсько-фінансової діяльності.

     Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами капіталу.

     Додатковий  капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує  їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

     Додатковий  капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яа суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

     Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначений  для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

     За  кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” відображають збільшення додаткового  капіталу, за дебетом – його зменшення.

     На  субрахунку 421 “Емісійний дохід” відображають різницю між продажною і номінальною  вартістю первісне розміщених акцій.

     На  субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

     На  субрахунку 423 “Дооцінка активів” відображають суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законо­давством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.  

     На  субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” відображають вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

     На  субрахунку 425 “Інший додатковий капітал” обліковують інші види додаткового  капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.

     Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

     Створюється Резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому  установчими документами, але не менше 25% Статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення Резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5% його загальної вартості.

     Призначається Резервний капітал на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів Резервного капіталу переходять на наступний рік.

     Рахунок 43 “Резервний капітал” призначений  для узагальнення інформації про  стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Резервний капітал формують за рахунок щорічних відрахувань не менше 5% його суми і в акціонерних товариствах він має бути більшим, ніж 25% статутного капіталу.

     За  кредитом рахунку 43 “Резервний капітал” відображають створення резервів, за дебетом – їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок  резервного капіталу на кінець звітного періоду.

     Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та напрямками використання.

     Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством  у його учасників.

     Акціонерне  товариство має право викупити в  акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій. Якщо вилучені акції анулюються – зменшується Статутний капітал.

     На  рахунку 45 “Вилучений капітал” ведуть облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх пе­репродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

     За  дебетом рахунку 45 “Вилучений капітал” відображають фактичну собівартість акцій  власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у  його учасників, за кредитом – вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

     Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

     Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості майна (основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) та коштів підприємства. Наступні внески, які повинні внести засновники підприємства, відображають як зобов'язання учасників. Тому на основі протоколу зборів учасників, де зафіксована сума статутного капіталу та часток кожного з учасників, що підлягають до внесення, складають кореспонденцію рахунків дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”.

     Фактичне  внесення коштів засновниками відображають у кореспонденції рахунків дебет 30 або 31 і кредит 46 залежно від того, надійшли кошти готівкою чи в безготівковому порядку, дебет 10, 20 та ін. і кредит 46 – при надходженні від засновників основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей. При цьому важливою є реальна оцінка вкладу учасників при внесені ними основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей, оскільки нерідко трапляються випадки завищення їхньої вартості. Доказами реальної вартості майна, яке вносять засновники підприємства, можуть бути чеки, накладні, які засвідчують придбання. Якщо ж вони вносять раніше придбані матеріали чи основні засоби, а теперішня їх вартість неспівставна внаслідок впливу інфляції за останні роки, доказом можуть бути довідки постачальників про ціни на аналогічні види майна, або ж його експертна оцінка.

     Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений  для узагальнення інформації про  зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

     За  дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

     Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

     Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

     При створенні акціонерного товариства та після прийняття рішення про  випуск акцій і оголошення передплати на них вся сума зареєстрованого Статутного капіталу відображається за новою методологією (порівняно з тією, що існувала до 2000 р.) бухгалтерського обліку як неоплачений капітал записом:

     Дебет рахунка №46 “Неоплачений капітал” Кредит рахунка №40 “Статутний капітал”. Зменшується заборгованість за акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження внесків засновників та учасників акціонерного товариства, на які вони підписались. і фінансовому обліку ця операція відображається на кредиті рахунка 46 “Неоплачений капітал”. Рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у національній або іноземній валюті) дебетуються.

     Майно, передане в натуральній формі  у власність підприємства в рахунок  оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів акціонерному товариству. Ці операції відображаються в обліку такими проводками.

     В оплату передплати акцій надійшли активи (за відповідними сумами):

     Дебет рахунка №10 “Основні засоби” Дебет  рахунка №15 “Капітальні інвестиції”  Дебет рахунка №12 “Нематеріальні активи” Дебет рахунка №20 “Виробничі запаси” Дебет рахунка № 30 “Каса” Дебет рахунка №31 “Рахунки в  банках” Кредит рахунка №46 “Неоплачений капітал”.

     Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток) – це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

     Нерозподілений  прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається  у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу.

     Розраховується  сума нерозподіленого прибутку поточного  року за такою методикою:

     ПНПР = ПНМР + ЧППР – ДПР – В,

     де  ПНПР – прибуток нерозподілений поточного  року; ПНМР – прибуток непрозподілений за попередній (минулий) рік; ЧППР – чистий прибуток поточного року; ДПР – дивіденди за поточний рік; В – внески на поповнення Резервного капіталу.

     Сума  непокритого збитку наводиться в  дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

     Облік нерозподіленого прибутку або збитків, якщо вони не списані за рахунок  інших джерел, ведуть на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. За кредитом відображають різницю між балансовим прибутком та його використаною протягом звітного року сумою. Якщо підприємство має за рік балансовий збиток, то за дебетом згаданого рахунку відображають суму збитку, перенесену з рахунку 79 “Фінансові результати”. За кредитом відображають списання збитку в наступні роки. Тому схема обліку ґрунтується на бухгалтерських довідках, які є основою для записів операцій за вказаним рахунком.

     На  субрахунку 441 “Прибуток нерозподілений”  відображають наявність та рух нерозподіленого  прибутку.

     На  субрахунку 442 “Непокриті збитки”  відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

     На  субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування  дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

     На  рахунку 47 “Забезпечення майбутніх  витрат і платежів” ведуть узагальнення інформації про рух коштів, які  за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду.

     За  кредитом рахунку відображають нарахування  забезпечень, за дебетом – їх використання.

     На  субрахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму забезпечення визначають щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюють інформацію про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.

     На  субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення”  ведуть облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

     На  субрахунку 473 “Забезпечення гарантійних  зобов'язань” ведуть облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

     На  субрахунку 474 “Забезпечення інших  витрат і платежів” ведуть облік  забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

     Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

     Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, проведення меліорації, покриття витрат на будівництво соціально-побутових об'єктів, їх експлуатацію тощо використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. Умови бюджетного фінансування періодично змінюються, тому перелік асигнувань з бюджету не постійний, а визначається відповідно до чинних нормативних актів.