МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА

МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 
 

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ 
 
 
 

Реферат

  з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на  тему:

«Господарський облік та його об’єктивна необхідність» 
 
 
 

Виконала:

студентка 3 групи

3 курсу «Фінанси і кредит»

Проценко  Я.А.

Науковий керівник:

Бужак Ю.С.

Київ – 2011

Зміст

Господарський облік і його види 4

Предмет бухгалтерського  обліку, його об’єкти 8

Метод бухгалтерського  обліку 9

Необхідність  господарського обліку сьогодення 10

Список  використаної літератури: 14

Господарський облік і його види

Існування людей  можливе лише за наявності певних матеріальних благ. Ці блага необхідно  виробляти, тобто здійснювати матеріальне  виробництво. У процесі матеріального  виробництва постає потреба в  обліку кількості здобутих засобів  існування, а пізніше — кількості предметів, необхідних для виробництва тих чи інших продуктів. Із розвитком матеріального виробництва потрібним стає облік міри праці і міри споживання. Такий облік ведеться шляхом спостереження, вимірювання і реєстрації елементів процесу виробництва (засобів і предметів праці, готової продукції, грошових коштів та ін.).

Господарський облік — це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою виявлення відхилень у реалізації планів виробничо-господарської діяльності підприємства та їхнього усунення.

Із розвитком  ринкових відносин постійне ускладнення  господарського життя спричинило поділ  господарського обліку за видами:

• оперативний облік;
• статистичний облік;
• бухгалтерський облік.

Оперативний облік — це спосіб спостереження, відображення та контролю за окремими господарськими та технічними операціями безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного управління. До прикладу, за допомогою оперативного обліку відображаються такі процеси, як вихід працівників на роботу, реєстрація підписаних за місяць угод та ін.

Статистичний  облік ведеться з метою вивчення і контролю масових явищ, а також закономірностей їх розвитку. Предметом цього обліку є не тільки процеси, які відбуваються на виробництві, але й інші явища суспільного життя, наприклад, рівень продуктивності праці, забезпеченість працівників підприємства житлом, середній вік працюючих.

Дані оперативного та статистичного обліку можуть не фіксуватися на спеціальних бланках.

Оперативний і  статистичний облік не охоплює всі  господарські операції і не ведеться безперервно.

Для управління підприємством потрібен постійний, безперервний, достовірний і юридично підтверджений облік господарських операцій, що охоплює всю діяльність підприємства. Таким є бухгалтерський облік. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 р.: «Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень».

Особливості бухгалтерського  обліку такі:

— безперервне, повне і послідовне відображення господарських операцій;

— обов’язкове  документальне підтвердження наявності  господарських засобів та здійснення господарських операцій;

— узагальнення даних у грошовому виразі;

— використання специфічних засобів та прийомів (оцінка, калькулювання, рахунки).

Бухгалтерський  облік у свою чергу поділяється  на фінансовий та управлінський.

У країнах з  розвиненою ринковою економікою бухгалтерський облік методологічно й організаційно  поділяється на фінансовий та управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення  і відіграє свою роль в управлінні підприємством, у забезпеченні необхідною інформацією різних користувачів.

Фінансовий  облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку й оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства в цілому та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавства і стандартів обліку. Ведення фінансового обліку є обов’язковим для всіх підприємств.

Функції фінансового  обліку:

а) суцільне, повне  і безперервне відображення всіх господарських операцій за звітний  період;

б) складання  встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності;

в) надання необхідної та достовірної інформації користувачам.

Управлінський облік — це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством.

Синонімом управлінського обліку — внутрішній облік, внутрішньогосподарський  облік, виробничий облік.

Управлінський облік — це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб в інформації керівників усього підприємства та його структурних підрозділів.

Порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку наведено у таблиці. 

  Предмет бухгалтерського обліку, його об’єкти

Бухгалтерський  облік, як і кожна наукова дисципліна, вимагає чіткого визначення предмета вивчення. Це необхідно для встановлення місця та ролі бухгалтерського обліку в системі управління. Незважаючи на те, що бухгалтерський облік має загальнодержавне значення, об’єктом його застосування є відокремлена господарська одиниця — підприємство.

Кожне підприємство має матеріальні складові своєї  діяльності, тобто засоби господарства.

До засобів  господарства відносяться:

• засоби виробництва — майно, що одномоментно або багаторазово використовується у процесі виробництва;
• засоби у сфері обігу — готова продукція або товари, готівкові кошти та їх еквіваленти, кошти у розрахунках;
• засоби невиробничої сфери — об’єкти науки, культури, охорони здоров’я тощо.

Кожен із видів  господарських засобів має свої складові, які детально будуть розглянуті у наступному розділі.

Усі засоби господарства мають свої джерела утворення, які  можна об’єднати у дві великі групи:

• власні кошти,
• позикові кошти.

У процесі діяльності підприємства відбуваються постійні зміни  у складі господарських засобів: придбання нових засобів, використання їх для виготовлення продукції, випуск готової продукції, її реалізація. Ці зміни називаються господарськими процесами. Підприємства повинні забезпечити облік і засобів господарства, і господарських процесів.

Таким чином, предмет  бухгалтерського обліку складають  господарські засоби і їх використання у ході господарських процесів.

Об’єкти бухгалтерського  обліку дуже різноманітні. Їх можна  об’єднати в групи:

• засоби господарства,
• джерела їхнього утворення,
• господарські процеси.

Метод бухгалтерського  обліку

Метод бухгалтерського  обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.

Основними прийомами  бухгалтерського обліку є:

• документація,
• інвентаризація,
• оцінка,
• калькуляція,
• система рахунків,
• подвійний запис,
• баланс.

Всі елементи тісно  пов’язані між собою.

Документація  — спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Документ — єдине обґрунтування відображення в обліку.

Інвентаризація — співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.

Оцінка —  відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення.

Калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.

Система рахунків — це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахунки, для обліку джерел — пасивні.

Подвійний запис  — процес відображення господарських  операцій та викликаних ними змін одночасно  на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.

Баланс — метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.

Необхідність  господарського обліку сьогодення

      За  умов командно-адміністративної економіки  управління базувалось не на реальних соціально-економічних показниках, а було пов’язано передусім з  централізованим прийняттям рішень. В сучасних кризових умовах ефективний розвиток економіки потребує впровадження на підприємствах  адекватного управління, яке б відповідало ринковим умовам.

Після прийняття  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні», активізувалась робота з впровадження обліку у практичну  діяльність суб’єктів господарювання  і викладання цього курсу у  вищих навчальних закладах . Закон передбачає самостійний вибір підприємствами системи і форм внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, але суб’єкти господарювання на даному етапі не готові самостійно виконувати подібну методологічну роботу. Це пояснюється відсутністю кваліфікованих кадрів, несприйняттям «нових» методів управління та існуючими розбіжностями між самими вченими у визначенні поняття, предмету та форми обліку.

Практична сторона  застосування обліку ставить перед керівництвом підприємства конкретні задачі організаційного характеру, пов'язані з необхідністю проектування організаційної структури відділу обліку, визначенням цілей і задач, виду і періодичності надання інформації центрів відповідальності, формуванням системи контролю за повнотою, вірогідністю та оперативністю надання звітності, необхідність застосування інформаційних технологій тощо, а облік служить засобом досягнення намічених підприємством цілей. Більш того, через різке загострення конкурентних відносин, як на світових, так і на вітчизняних ринках вирішальним фактором, який визначає можливість подальшого існування і розвитку підприємства, є саме ефективність системи обліку.