Фінансова звітність банків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В. ГЕТЬМАНА 
 

 

 

 

 
 
 
Реферат на тему:  
 
"Фінансова звітність банків" 
 
 
 
 
 
 

 

 

 
Виконала:  
Студентка Обліково-економічного

 факультету 

6 курсу 608-з групи 
Лисюк Олена  
 
 
 
 
 

 

 

 

Київ 2013 

План

 
1. Якісні характеристики  фінансових звітів, організація їх підготовки та 
подання  
2. Складання балансової звітності  
3. Методика складання звіту про фінансові результати  
4. Методика складання звіту про рух грошових коштів  
5. Допоміжна звітність  
6. Примітки до фінансових звітів  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Якісні характеристики  фінансових звітів, організація  їх підготовки та 
подання.

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського  обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як 
для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів. Як уже зазначалося, основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку. 

Повна фінансова звітність  банку включає: 

• балансовий звіт; 
• звіт про фінансові результати; 
• звіт про рух грошових коштів; 
• звіт про власний капітал; 
• примітки до фінансових звітів. 

Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід 
інтерпретувати та аналізувати у комплексі. Насамперед фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію щодо банку. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів. 

Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі: 

• "відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку; 
• "складання на підставі даних бухгалтерського обліку; 
• "оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах; 
• розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті; 
• "зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації. 

Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність. 

 Дохідливість - це якість інформації.

 Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і 
виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування. 

Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. 

 Зіставність інформації означає надання користувачам можливості 
порівнювати. 
 
2. Складання балансової звітності.

Звітність – це процес надання  комерційним банкам інформації про  свою 
діяльність тим, хто її потребує для прийняття відповідних рішень. Метою звітності є забезпечення інформацією про фінансовий стан банку, його діяльність на валютному ринку та участь у виконанні окремих доручень уряду та Національного банку України. 

Користувачами звітності  комерційних банків України є:

• інвестори,
• кредитори,
• клієнти,
• контрагенти,
• органи влади (у тому числі податкова 
  адміністрація),
• громадськість,
• керівництво та працівники банку,
• Національний банк України,
• міжнародні фінансово – кредитні установи.

Вони використовують звітність  для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в інформації. 

Комерційні банки складають  звітність, різноманітну за формою та змістом.

Фінансова звітність –  це звітність комерційних банків, що відображає 
результати його фінансової діяльності. 

Нефінансова звітність – це звітність, що подається банками для 
задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу 
Антимонопольного комітету, організацій статистики. 

В залежності від вимог  користувачів звітність можна згрупувати наступним чином:

• податкова; 
• управлінська; 
• нормативна (статистична).

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому  звіті, а також у звіті про прибутки та збитки. Інформація про зміни фінансового стану міститься у фінансових звітах у відокремленому вигляді. Складові частини фінансових звітів взаємопов’язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же фактів господарської діяльності. Хоча кожен звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших звітів, жоден з них не слугує лише для одної мети і не містить усієї інформації, необхідної для задоволення особливих потреб користувачів. 

За способом надання виділяють  звітність, що направляється: 

• електронною поштою (в електронному вигляді); 
• поштою (на паперових носіях).

Поштою надається звітність, що вимагає НБУ за запитом, філіями 
комерційних банків України, що знаходяться за кордоном, а також 
уповноваженими банками для визначення розміру зовнішнього боргу та 
складання платіжного балансу України. 

Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками 
звітності: щоденної; щотижневої; піврічної; річної; за запитом. 

Основною формою звітності  є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків. Нова форма балансового звіту передбачає групування операцій за економічною сутністю, дає чітке уявлення про їх вартість, рівень ліквідності. 

Основні елементи балансового  звіту комерційних банків:

• актив – це ресурс, що контролюється банком як результат минулих подій, використовується банком як результат минулих подій, використання якого, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди; 
• зобов’язання – це теперішнє зобов’язання банку, що виникає з його 
  минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відтоком із банку ресурсів, які уособлюють економічні вигоди; 
• власний капітал – це залишкова частка в активах банку після вирахування зобов’язань. 

Капітал забезпечує банку  резерви, достатні для адекватних дій  у 
будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності в процесі адаптації до змінних умов. 

Баланс є основною формою звітності комерційного банку, що показує  стан активів, зобов’язань та капіталу банку на першу дату. 

Призначення балансу –  дати повну картину обліку операцій комерційного 
банку. Ця форма звітності відповідає діючому плану рахунків для 
комерційних банків.

Активи та пасиви балансового  звіту груповані у статті за економічним 
змістом та в порядку зменшення ліквідності. 

Пасиви банку – зобов’язання та капітал.

Балансові звіти складаються  за агрегованими рахунками, які називають 
статтями. Кожна стаття балансового звіту - це агрегований об'єкт фінансового обліку. Виокремлення статей у балансовому звіті підпорядковане вимогам МСБО-30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ" і насамперед залежить від суттєвості інформації, яка необхідна користувачам для прийняття економічних рішень. Сума статті обчислюється шляхом об'єднання певних бухгалтерських рахунків четвертого порядку, які відображені у щоденному балансі, за ознакою їх економічного змісту, відповідно до вимог стандартів з бухгалтерського обліку. 

Потрібно звернути увагу, що у річному балансовому звіті  залишки за статтями показують за два звітні періоди: поточний та попередній. Обчислення значення статей балансового звіту здійснюється за методикою, затвердженою Національним банком України. 

В узагальненому вигляді  техніка розрахунку суми кожної статті 
балансового звіту подана в таблиці "Кореляція статей балансового звіту з 
рахунками плану рахунків". 

Розкриття економічного змісту інформації щодо окремих статей балансу 
надається у примітках, які включені до компонентів річного фінансового 
звіту банку. 

  
3. Методика складання звіту про фінансові результати.

Звіт про фінансові  результати призначений для обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Цей звіт є своєрідним ланцюгом між балансами початку та кінця звітного періоду. Головна мета звіту про фінансові результати - продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати за певний звітний (обліковий період). Отже, зазначений звіт стосується лише певного періоду. Банки складають звіт про фінансові результати за такі звітні періоди: 

• "місяць;
• квартал; 
• "рік. 

Місячний і квартальний  звіти є проміжними, а річний Звіт про фінансові результати - кінцевим. Він демонструє остаточно одержаний банком за рік фінансовий результат від діяльності: чистий прибуток або збиток. 

Методика складання місячного  звіту має певні відмінності  від методики 
складання квартального та річного звіту про фінансові результати.

 Місячний звіт має назву "Звіт про прибутки та збитки банку". Головна 
його особливість полягає в тому, що він складається за схемою бухгалтерських рахунків для обліку доходів та витрат, які передбачені в шостому та сьомому класах плану рахунків комерційного банку, наростаючим підсумком з початку року. Цей звіт складається у форматі вертикальної таблиці, яка структурно включає три частини: 

• "доходи; 
• "витрати; 
• "чистий прибуток (збиток). 

Місячний звіт про прибутки та збитки складається на базі даних оборотно-сальдової відомості (сальдової відомості) за рахунками третього порядку (групами рахунків), які входять до складу бухгалтерських рахунків шостого та сьомого класів. Доходи та витрати показують у зазначеному звіті згідно з класифікацією рахунків для їх обліку у шостому та сьомому класах плану рахунків. У зазначений звіт переносяться кредитові залишки за рахунками шостого класу і дебетові залишки за рахунками сьомого класу. Формою звіту передбачено визначення проміжних підсумків за рахунками другого порядку (розділами). Показник чистого прибутку (збитку) бчислюється як різниця між сумою сукупних доходів та сумою сукупних витрат (142 = 17 441 - 17 299). Рахунки доходів та витрат закриваються тільки один раз на рік в останній робочий день року.

Протягом року в проміжних  звітах про фінансові результати визначений 
поточний чистий прибуток (збиток) звітного періоду відображається наростаючим підсумком з початку року на тимчасовому рахунку "Поточний 
фінансовий результат". 

Звіт про фінансові  результати. Форма 2-КБ “Звіт про фінансові результати” є найважливішою після балансу формою звітності, за якою оцінюється фінансовий стан банку та рентабельність його діяльності. Форма 2-КБ ілюструє розмір доходів та витрат за визначений період часу (як правило, за рік). Звіт про фінансові результати банку готується на основі інформації, що відображена на синтетичних та аналітичних рахунках. У формі вміщено доходи а витрати банку. Кожен вид доходу (витрат) розкривається окремо для того, щоб користувачі могли оцінити ступінь ефективності функціонування банку.

Банківські доходи і витрати  поділяються на:

• відсоткові;
• комісійні;
• торгові;
• інші банківські та небанківські операційні доходи і витрати. 

До відсоткових належать доходи і витрати, які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та компенсують банку взяти на себе ризик. 

Усі операційні доходи і  витрати поділяються на банківські та не 
банківські. 

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо  пов’язані з банківською діяльністю і визначені Законом України “ Про банки і банківську діяльність”. Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не належать до основної діяльності банку.