Бухгалтерский учет в США

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………...3

1. Особливості обліку у країнах з англо-американською моделлю обліку………………………………………………………………………………..4
2. Нормативне регулювання обліку в США……………………………6
3. Особливості бухгалтерського обліку в США………………………...9
4. План рахунків бухгалтерського обліку США………………………13
5. Обліковий цикл в США………………………………………………15
6. Американська система фінансової звітності………………………..17

Висновки……………………………………………………………………..20

Література……………………………………………………………………22

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Найхарактернішою закономірністю сучасного світу є величезне зростання зовнішньоекономічних зв’язків країн із різним ступенем розвитку. Господарське зближення націй дедалі більше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку, загальний економічний і політичний стан, тому міжнародні економічні відносини є однією з найважливіших сфер сучасного життя. Становлення та розвиток цих відносин – безпосередній результат поступової інтернаціоналізації виробництва і формування ринку.

У кожного народу в залежності від національних властивостей і  історично сформованих умов існують власні уявлення про бухгалтерський облік, його цілі і завдання. І хоча у всіх країнах діє подвійна система бухгалтерського запису, інтерпретується і застосовується вона по-різному.

У світі не існує двох країн з ідентичними системами обліку.

За кордоном були сформовані три основні моделі бухгалтерського  обліку:

- Англо-американська,

- Континентальна,

- Південно-американська.

У роботі буде розглянута англо-американська модель бухгалтерського обліку на прикладі США, тому що саме там були розроблені основні принципи моделі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Особливості обліку у країнах з англо-американською моделлю обліку

 

Британо-американська облікова модель (з переважним впливом систем обліку Великобританії, США та Нідерландів) функціонує в умовах розвинутого фінансового та акціонерного ринків. Вона орієнтована на інтереси дрібних і середніх акціонерів-інвесторів. Методологія бухгалтерського обліку визначається незалежним професійним співтовариством, після чого облікові стандарти затверджуються законодавчо, і їх дотримання є обов'язковим. Застосовується професійне регулювання методології обліку, а не її пряма державна регламентація. Основний принцип обліку сформульований як «достовірна і об'єктивна (справедлива) інформація».

Основним джерелом залучення додаткових фінансових ресурсів є приватні капітали інвесторів, яким потрібна постійна і повна інформація про результати діяльності компаній, і яку вони одержують із публікується фінансової звітності. Основним інструментом залучення і переливу капіталу тут виступають цінні папери. У результаті країни, що входять до британо-американської системи обліку, характеризуються високо розвиненим ринком цінних паперів і наявністю великої кількості транснаціональних корпорацій.

З точки зору законодавчого регулювання бухгалтерського обліку загальним для країн з цією моделлю є те, що їх облікові системи відрізняються більшою багатоваріантністю і гнучкістю. Суб'єктам господарювання тут надана значна свобода вибору у відповідності з принципом «дозволено те, що не заборонено». Облікові правила чи стандарти визначаються не законодавством, а розробляються професійними організаціями бухгалтерів.

Досить демократичне законодавство  дозволяє зробити висновок, що в  цих країнах спостерігається  чітке протиставлення фінансового та податкового обліку. При цьому фінансовий облік спрямований на задоволення інформаційних потреб інвесторів, які приймають рішення про доцільність і вигідність розміщення своїх капіталів.

Пріоритети в задоволенні інформаційних потреб інвесторів припускають розстановку акцентів на системі формування інформації, необхідної для управління. Бажаючи отримати відомості, що задовольняють всім основним критеріям якості інформації, інвестор в організації бухгалтерського обліку робить наголос на професійне керівництво. При досить демократичному регулюванні економічних і соціальних питань державне керівництво поширюється в основному на організацію податкового обліку, що і виводить його на другий план.

 У країнах, що відносяться до британо-американській системі обліку, як правило, відсутній єдиний (типової) план рахунків бухгалтерського обліку. Це вимагає від працівників бухгалтерії досить високого рівня професіоналізму. Починаючи організацію облікового процесу на підприємстві, кожен бухгалтер-професіонал повинен уміти побудувати раціональну схему документообігу та змоделювати робочий план рахунків. При розробці робочого плану рахунків бухгалтери використовують рекомендації, передбачені в професійних національних стандартах бухгалтерського обліку.

Інтереси інвесторів вимагають  підтримання на постійному рівні фізичної та фінансової величини вкладеного ними капіталу. Тому основний підхід до визначення прибутку можна сформулювати словами, що належать лауреатові Нобелівської премії Дж. Хікс: «Мета обчислення прибутку на практиці полягає в тому, щоб дати людям уявлення про суму, яку вони можуть використовувати на споживання , не стаючи біднішими ». Реалізація на практиці даного підходу передбачає відображення в бухгалтерському обліку впливу інфляційних процесів. І хоча в країнах з цією моделлю обліку рівень інфляції незначний і достатньо стабільний, національні стандарти містять рекомендовані методики оцінки об'єктів бухгалтерського обліку в умовах інфляції і самих інфляційних процесів. Використання цих методик на практиці дозволяє простежити, як сформовані підходи до оцінки об'єктів обліку впливають на формування кінцевого фінансового результату діяльності підприємства. [3]

 

 

2.Нормативне регулювання обліку в США

 

В США одноманітність і  достовірність інформації фінансового  обліку забезпечується дією стандартів під назвою Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку - ЗПБО (Generally Accepted Accounting Principles (GAAP)), тобто терміни "стандарти" і "принципи" тут є взаємозамінними. Їх загальноприйнятість означає або те, що вони затверджені уповноваженою організацією професіональних бухгалтерів як принципи (стандарти) обліку чи складання звітності у визначеній області, або те, що на основі минулого досвіду визначена практика відображення в обліку окремих засобів чи операцій приймається як "відповідна" в силу універсальності її застосування.

 Розробку стандартів здійснюють:

- Американський інститут  дипломованих громадських бухгалтерів  - AISPA;

- Управління зі стандартів  фінансового обліку - FASB;

- Управління зі стандартів обліку для державних організацій - GASB;

- Комісія з цінних паперів і бірж - SEC;

- Американська бухгалтерська  асоціація - ААА. [3, c. 13-14]

Етапи розробки стандартів з обліку в США наведено на рис. 2.1.

Потрібно підкреслити, що вираз "облікова практика повинна відповідати регулятивам" щодо американських компаній не слід розуміти буквально, оскільки всі ці документи носять рекомендаційний характер.

Однак компанії фактично змушені їх дотримуватись, оскільки в іншому випадку відхилення від ЗПБО будуть відображені в аудиторському висновку з усіма наслідками, що звідси випливають. До компаній, які повинні дотримуватись загальноприйнятих принципів, переважно належать великі підприємства, акції яких котируються на біржі, малі ж фірми взагалі можуть вести бухгалтерський облік, виходячи з податкових норм.

 

 

Виявлення проблеми

Державні та громадські організації

інші

Американський інститут присяжних бухгалтерів

Представники фінансового  співтовариства

Конгрес, Комісія з цінних паперів та бірж

Вчені, адвокати, зацікавлені спеціалісти

Видання РСФО відповідного стандарту

Інші професійні організації

Бізнесмени

 

                              

 

 

 

                               

                    

 

 

Рис. 2.1Етапи розробки стандартів з обліку в США

Основними базовими регулятивами, що складають основу ЗПБО США, є:

• Бюлетені з досліджень в галузі бухгалтерського обліку;
• Бюлетені з термінології бухгалтерського обліку;
• Думки РПБО;
• Положення про стандарти фінансового обліку (РСФО);
• Тлумачення;
• Технічні бюлетені;
• Положення про концепції бухгалтерського обліку (ПКБО).

Всі завдання фінансового  обліку в США докладно висвітлюються в Листі про завдання фінансової звітності.

Нормативна база американського обліку досить широка і тому навіть поверхневе ознайомлення з нею представляє трудомісткий процес. Багато з документів, які входять до цієї бази, достатньо об'ємні. Для прикладу зазначимо лише про стандарт, що регулює зміни цін. Цей документ на 127 сторінках містить 241 статтю, в яких наведено власне стандарт (69 статей) та шість додатків (172 статті), які ілюструють застосування стандарту.

Досвід американських  колег з розробки стандартів є  дуже корисний хоча б тому, що нормативна база ведення обліку в США стабільна і жорстко структурована. [1, c. 109]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Особливості бухгалтерського обліку в США

 

Питаннями бухгалтерського  обліку в американських концернах займаються: скарбник, контролер, головний бухгалтер, внутрішній ревізор і підпорядковані їм облікові відділи.

Скарбник організовує операції з готівкою та цінними паперами, стежить за вдосконаленням операцій і здійснює контроль за ними.

Контролер відповідає за організацію та функціонування системи обліку і зовнішньо-фінансової звітності, за складання операційних фінансових кошторисів, організовує фінансові звіти, вивчає та розробляє показники та форми звітності, рекомендує різні системи обліку витрат виробництва і доходів тощо.

Головний бухгалтер займається керівництвом обліку. Він керує системою обробки даних і безпосередньо спостерігає за її центром.

Внутрішній ревізор забезпечує перевірку бухгалтерських записів і статистичних даних, узгодженість затверджених правлінням проектів із виробничими відділами, контроль за збереженням матеріальних цінностей і грошових сум, вивчає вплив застосовуваних методів контролю та результати господарської діяльності.

Якщо контролер безпосередньо не відповідає за фінансові кошториси, до складу бухгалтерії входить директор або завідувач із фінансових питань. Під його керівництвом розробляють виробничий кошторис компанії, встановлюють форму цехових коштів і методи контролю за їх використанням, ведуть спостереження за витрачанням кошторисів відповідно до затвердженого кошторису. [5, c. 32-33]

В американській системі  розрізняють управлінський, фінансовий та податковий облік.

Управлінський облік охоплює  всі види облікової інформації, яка вимірюється, обробляється і передається для внутрішнього користування керівництву підприємства.

Фінансовий облік охоплює облікову інформацію, яка, крім її використання усередині підприємства, передається зовнішнім користувачам.

У США податковий та бухгалтерський облік практично  не  мають  точок  дотику. Бухгалтерський  облік – для  власників  або  акціонерів  та фінансового контролю за діяльністю компанії, а податковий облік – для визначення податкового зобов’язання та контролю за його виконанням. Аудиторська практика ХХ століття підтверджує недосконалість англо-американської системи,  так як ні фінансова, ні податкова звітність не відображали реального стану збанкрутілих великих корпорацій кінця ХХ століття.

У США існують різні спеціалізації бухгалтера: управлінський облік, незалежна бухгалтерська діяльність, бюджетний облік, педагогічна діяльність.

Ще однією особливістю  американського обліку є складання трансформаційної відомості, мета якої - повне закриття результуючих і часткове закриття фінансово-розподільчих регулюючих рахунків.

У США вкрай рідко використовується метод сторнування.

До особливостей американської  бухгалтерської школи обліку слід віднести широке використання змішаних проводок, коли одночасно дебетуються і кредитуються кілька рахунків.

Існує дев'ять принципів американської бухгалтерії.

1 Двоїстість. Кожен факт господарського життя повинен бути відображений двічі в однаковій сумі за дебетом одного і кредитом іншого рахунку. Цей принцип випливає з балансового рівняння, яке в американському обліку має вигляд:

Активи=Зобов'язання+Капітал

У такому вигляді балансове  рівняння об'єднує три складові балансу, і з нього випливає визначення капіталу. Виходячи з визначень доходів і витрат основне бухгалтерське рівняння може бути представлена ​​в наступному вигляді:

Активи= Зобов'язання+Капітал+Доходи-Витрати

Крім доходів і витрат існують ще два компоненти, що роблять вплив на величину власного капіталу і відбивають взаємозв'язок підприємства з "зовнішнім світом": інвестиції та вилучення власників. Вони також можуть бути введені в основне балансове рівність:

,

де З - зобов'язання;

А - активи підприємства;

ВК - власний капітал підприємства;

Д - доходи;

В - витрати;

І - інвестиції;

Вил - вилучення.

Подвійний запис випливає з умов балансового рівняння. У США балансу надається настільки велике значення, що поняття позабалансового обліку там відсутнє. Тому орендовані основні засоби, товари, прийняті на комісію, давальницька сировина та інші цінності, що не становлять власність підприємства, в американському обліку відображаються на балансових рахунках методом подвійного запису. Це призводить до того, що в активі власність фірми збільшується на вартість предметів, її не складових. Відповідно, в пасиві американського балансу виникає кредиторська заборгованість, яка такою не є.

2 Вимірювач. Тільки виражений  у грошах факт господарського  життя може стати об'єктом бухгалтерського  обліку. У США виняткова роль належить грошовому вимірнику.

3 Підприємство. Підприємство повинно бути юридично самостійним по відношенню до свого власнику. Розрахункові рахунки власника та підприємства роздільні, відповідальності за зобов'язаннями один одного не перетинаються.

4 Безперервність. Підприємство, один раз виникнувши, буде існувати вічно. Цей принцип призводить до того, що в американській системі обліку не проводиться переоцінка активів підприємства. Крім того, звітний рік розглядається як частина господарського циклу і не прив'язується до календарного року.