Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці на МДСВ ЛДЗ "Лорта"

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна.

При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Виплату заробітної плати здійснюють через касу. Товариство отримує грошові кошти в установі банку за чеком. На суму заробітної плати виписують видатковий касовий ордер і платіжну відомість, яка являє собою список працівників, які повинні отримати заробітну плату, із зазначеним навпроти кожного прізвища сум коштів, яку працівнив повинен одержати. Факт того, що заробітна плата видана, підтверджує підпис працівника у відповідній колонці навпроти свого прізвища.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Загальна тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Відпустка при роботі за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Відпустка при роботі за сумісництвом може надаватися одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Згідно з Законом “ Про відпустки ” щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних днів, за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Відпустка надається у відповідності з графіком, погодженим з уповноваженими представниками.

Основою для проведення розрахунків з оплати праці на підприємстві є такий законодавчо-нормативний документ як Закон України «Про оплату праці», який введено в дію з 1 травня 1995 року, у якому визначено економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, а також питання державного та договірного регулювання оплати праці.

Ще одним законодавчим актом, яким керуються бухгалтера є Кодекс законів  про  працю України. Цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників,  сприяючи   зростанню   продуктивності   праці, поліпшенню якості  роботи,  підвищенню  ефективності  суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих,  зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в  першу  життєву  потребу кожної  працездатної людини.

П(С)БО 26 «Виплати працівникам» визначає методологічні засади формування  в бугалтерському обліку  інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій та інструкція із його застосування. В даному плані визначені рахунки для накопичення інформації щодо виплат працівникам та порядку їх застосування.

З 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» запроваджено сплату єдиного внеску, що замінює сплату обовязкових внесків до чотирьох фондів державного соціального страхування. Єдиний внесок на загальнообовязкове соціальне страхування являється страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Охарактеризувавши особливості господарської діяльності МДСВ ЛДЗ «Лорта» та їх вплив на організацію та ведення бухгалтерського обліку, ми дослідили, що підрозділ працює у галузі виробництва та вготовляє досить різноманітну продукцію і надає різні послуги. Економічні показники МДСВ ЛДЗ «Лорта» мають позитивну тенденцію щодо змін.

РОЗДІЛ 2

Особливості первинного обліку розрахунків з оплати праці на МДСВ ЛДЗ «Лорта»

У цьому розділі проаналізовано схеми первинного документообороту  на МДСВ ЛДЗ «Лорта»,  описано нормативні, теоретичні й практичні аспекти первинних документів, якими оформляються розрахунки з оплати праці.

На кожному підприємстві, організації виникає необхідність оцінити і оплатити результати праці, включаючи згодом витрати на оплату праці до вартості продукції. Документування господарських операцій повинно забезпечити одержання своєчасної та об’єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

До типових форм первинного обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати, затверджених Наказом Джержкомстату України від 5 грудня 2008 р. №489, входять:

1.      Форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»

2.      Форма № П-2 «Особова картка працівника» Приклад оформлення наведено у Додатку 1.

3.      Форма № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» Приклад заповнення наведено у Додатку 2.

4.      Відпустка. Листок розрахунку. Додаток 4.

5.      Форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»  Приклад заповнення наведено у Додатку 4.

6.      Відомість на виплату грошей. Приклад заповнення наведений у Додатку 5.

7.      Штатний розпис. Додаток 6.

8.      Наряд. Додаток 7. 

Наказ (розпорядження) —це документ, яким оформляється укладення

трудового договору, необхідний для занесення працівника до списків особового складу підприємства, установи, організації, нарахування йому заробітної плати тощо. Наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу не є письмовою формою укладеного трудового договору; це — правове оформлення досягнутої угоди між сторонами щодо укладення трудового договору. На підставі наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу вноситься запис до трудової книжки працівника. Затримка роботодавцем видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або неправильне його оформлення не спричинює для працівника жодних несприятливих наслідків.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і звільнення. Протягом однієї доби після оформлення наказу на звільнення трудова книжка повертається працівникові, а бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Особова картка заповнюється на підставі опитування працівника та відомостей, які містяться у відповідних документах (паспорті, трудовій книжці, документі про освіту, військовому квитку та ін.) по розділах у такій послідовності.

Залежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, індивідуальна, бригадна) та врегульованих взаємовідносин підприємства з працюючими застосовуються різні первинні документи, якими оформляються затрати праці і згідно з якими нараховується заробітна плата працюючим.

Для обліку використання робочого часу використовують табель обліку робочого часу, який веде уповноважена на те особа. Форма №П- 14 призначається тільки для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом чи ставкою. Табельний оклад застосовується для аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам. Табель є іменним списком усіх працівників відділу, служби та іншого структурного підрозділу підприємництва з позначками проти кожного прізвища про використання робочого часу і ведення окремо за категоріями, а в межах категорій працівників – за табельними номерами або в алфавітній послідовності. Табель містить відомості про відпрацьований час, години понаднормової роботи, запізнення і неявки, причини яких зашифровані умовними позначками. Значно спрощується табельний облік у разі реєстрації тільки відхилень від нормальної тривалості робочого дня ( через хворобу, відпустку, відрядження,  вихідних та святкових тощо). Підставою для позначок у табелі про час, невідпрацьований з поважних причин, є лист тимчасової непрацездатності, накази про надання відпусток, посвідчення про відрядження та інші документи.

Для  видачі  заробітної  плати  на МДСВ використовують Відомість на виплату грошей . На титульній сторінці зазначається загальна  сума  виданої  і депонованої  заробітної  плати.  За  потреби  в  графі  "Примітки" зазначаються реквізити пред'явленого документа. Під час  заповнення  відомості  після останнього запису в ній має бути незаповнений рядок для зазначення  загальної  суми.  Такі рядки можуть бути наприкінці кожної сторінки відомості.

Штатний розпис слугує підставою при прийнятті рішень власником підприємства стосовно кадрових питань, зокрема щодо прийняття громадян на роботу, визначення посадового окладу, тарифної ставки працівника.

Штатний розпис є внутрішнім (локальним) нормативно-правовим документом підприємства, установи, організації (далі — підприємство), який у зведеному вигляді:

      фіксує розподіл праці між працівниками;

      закріплює структурний та чисельний склад працівників і місячний фонд заробітної плати;

      конкретизує перелік посад і професій;

      встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, професії, а також розмір надбавок (доплат), якщо це передбачено положенням про оплату праці.

Саме на підставі штатного розпису, як і Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових (робочих) інструкцій, власник або уповноважений ним орган приймає рішення з кадрових питань, зокрема щодо прийняття громадян на роботу, переведення працівників на іншу роботу, визначення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретного працівника відповідно до його посади (кваліфікації).

Таким чином, під час складання штатного розпису можна використовувати рекомендації, подані в цій статті (базуються вони на досвіді і практиці великих і малих підприємств різних форм власності), і роз’яснення, вміщені в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 20 січня 2005 року № 18-23. Штатний розпис, як праввило по цілому підприємству і затверджують на кожний календарний рік до його початку.

Підставою для нарахування заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним списком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках — причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

Наряди використовуються в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, будівництві, на ремонтному та інших виробництвах із нестабільним характером праці. Бувають вони індивідуальні і бригадні, разові і нагромаджуючі. Наряд містить такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім’я та по-батькові робітника, його табельний номер, назву цеху, шифр виробу, вузла або креслення, опис робіт, розряд праці, одиниці виміру, розцінку за розрядом роботи, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу та суму заробітної плати.

Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№П-49). При значній кількості первинних документів по обліку виробітку робітників для складання розрахунково-платіжних відомостей використовують дані накопичувальних карток виробітку і заробітної плати.

Розрахунково-платіжні відомості є основним документом, який використовується для оформлення розрахунків з робітниками і службовцями. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що належать видачі на руки. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать:

1)     табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо);

2)     накопичувальні картки виробітку і заробітної плати (для робітників-відрядників);

3)     довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);

4)     розрахункові відомості за минулий місяць (для розрахунку сум утримань прибуткового податку з доходів громадян);

5)     рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками);

заяви працівників на різні види перерахувань;

6)     платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.

До розрахунково-платіжної відомості заносять такі дані: прізвище, ім’я, по батькові, посаду, розмір посадового окладу, пільги з податку, табельний номер працівника, категорію персоналу, до якої він належить, кількість відпрацьованих днів, годин, нараховану суму за видами оплат, утримання, заборгованість працівника, якщо вона є, та суму до видання.

Розрахунково-платіжні документи з нарахування і виплати заробітної плати складає, підписує та перевіряє бухгалтер розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми записами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі в установлені терміни. Виплата заробітної плати здійснюється у триденний термін ( враховуючи день отримання коштів із банку ), після чого касир “закриває” платіжну чи розрахунково-платіжну відомість, а напроти прізвищ працівників, що не отримали заробітну плату, проставляє штемпелем чи робить помітку від руки “Депоновано”. В кінці відомості касир фіксує суми фактично виданої та неотриманої заробітної плати, звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. Депоновані суми заносять до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів. На загальну суму виданої заробітної плати складають видатковий касовий ордер, який, своєю чергою, реєструють у журналі реєстрації видаткових та прибуткових ордерів. Дату й номер видаткового ордера фіксують у відповідних платіжних і розрахунково-платіжних відомостях.