Бухгалтерський облік. Його суть і значення

Наказом Головного  управління Державного казначейства України  від 11 серпня 1998 № 63 «Про затвердження Інструкції про порядок використання й обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності по них». 

Наказом Державного казначейства України від 17 червня 2000 № 64 «Про затвердження Інструкції з  обліку основних засобів та інших  необоротних активів бюджетних  установ». 

Наказом Державного казначейства України від 8 грудня 2000 № 125 «Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ». 

Наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 № 130 «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних  установ та інструкції про їх складання». 

Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 № 68 «Про затвердження Інструкції про  форми меморіальних ордерів у  бюджетних організаціях і порядок  їх складання». 

Наказом Державного казначейства України від 10 липня 2000 № 61 «Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних організацій і установ». 

Наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 № 100 «Про затвердження Порядку складання карток і книжок аналітичного обліку бюджетних установ». 

Наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 № 131 «Про затвердження Порядку виконання  державного бюджету за доходами». 

Наказом Державного казначейства України від 22 січня 2001 № 3 «Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками». 

Наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 № 119 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання  державного та місцевих бюджетів та Порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів». 

З 2000 року Державне казначейство України виокремилось у самостійне відомство, до функцій  якого належать: 

організація та здійснення виконання державного бюджету; 

здійснення керівництва  територіальними органами Державного казначейства; 

ведення зведених реєстрів розпорядників коштів державного бюджету України, державних позабюджетних  фондів, позабюджетних коштів та рахунків територіальних органів Державного казначейства в установах банків; 

здійснення управління доходами і видатками державного бюджету, виконання операцій з наявними бюджетними коштами, зокрема в іноземній  валюті, у межах розпису доходів  і видатків державного бюджету; 

здійснення за дорученнями Кабінету Міністрів України і Мінфіну операцій з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні Уряду України; 

організація та здійснення прогнозування і касового планування коштів державного бюджету, визначення на основі чинного законодавства  розмірів їх поточного використання в межах затверджених на відповідний період видатків; 

доведення до головних розпорядників коштів і територіальних органів Державного казначейства обсягів  асигнувань, що виділяються з державного бюджету; 

організація розподілу  між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань; 

здійснення взаємних розрахунків між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; 

ведення зведеного  бухгалтерського обліку руху коштів державного та місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства; 

збирання, зведення та аналіз фінансової звітності про  стан виконання місцевих, державного та зведеного бюджетів, подання зазначеної звітності до Верховної Ради України, Уряду України та Мінфіну; 

здійснення разом з Національним банком і Мінфіном управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом, а також обслуговування цього боргу відповідно до чинного законодавства; 

регулювання фінансових взаємовідносин між державним бюджетом та державними позабюджетними фондами, організація та здійснення контролю за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; 

подання до Мінфіну (у разі потреби) пропозицій про скорочення видатків державного бюджету; 

розробка й  затвердження нормативно-методичних і  інструктивних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів; 

розробка проектів законодавчих та інших нормативних  актів з питань, що належать до компетенції  Державного казначейства; 

організація роботи територіальних органів Державного казначейства, пов’язаної з дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходження та використання коштів державних позабюджетних фондів; 

організація підвищення кваліфікації працівників органів  Державного казначейства відповідно до чинного законодавства; 

проведення ревізії  діяльності територіальних органів  Державного казначейства; 

установлення  зв’язків з міжнародними фінансово-банківськими установами, а також з казначействами інших країн, вивчення досвіду організації їхньої діяльності та підготовка пропозицій про його використання в Україні. 

До цього рівня  у структурі органів управління бухгалтерським обліком бюджетних  установ також належать галузеві міністерства, відомства та управління. Відповідно до складу та характеристики діяльності бюджетних установ зазначений рівень представлений такими органами виконавчої влади: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство культури та ін. Міністерства і відомства виконують методологічне керівництво, забезпечуючи й організаційне. Методологічне керівництво за зазначеним рівнем формалізується у вигляді інструктивних матеріалів, що регламентують основні питання стосовно порядку визначення, нарахування та обліку заробітної плати відповідно до галузі основних категорій працівників, а також питання методики бухгалтерського обліку специфічних галузевих об’єктів тощо. Організаційне керівництво реалізується у процесі суцільного контролю за додержанням правил ведення бухгалтерського обліку та узагальнення облікової інформації у вигляді зведеної бухгалтерської звітності. 

Останньою ланкою в системі органів, що визначають методику та методологію бухгалтерського  обліку бюджетних установ, є сама установа. Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено основні положення щодо прав і обов’язків суб’єкта господарювання з ведення обліку. Так, бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях повинен вестись безперервно від моменту реєстрації і припиняється лише з їх ліквідацією. Внутрішнє управління бухгалтерським обліком та його організацією здійснює керівник організації та головний бухгалтер. Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з цією посади відбувається за наказом керівника установи.  

Бюджетні установи й організації реалізовують свої права щодо регулювання питань бухгалтерського  обліку у вигляді: 

самостійного  визначення облікової політики в  межах нормативної бази; 

вибору організаційної форми та форми облікової реєстрації; 

розробки моделі системи внутрішньогосподарського обліку та контролю діяльності установи чи організації; 

утворення схеми  документообігу; 

вибору способу  обробки та фіксації інформації на відповідних носіях; 

вибору програмного  забезпечення бухгалтерського обліку; 

планування розвитку методики бухгалтерського обліку щодо конкретних умов діяльності установи чи організації. 

Перспективне  значення для регулювання розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку мають громадські організації та спілки, такі, скажімо, як Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Асоціація професійних бухгалтерів України, Спілка аудиторів України.