Бухгалтерський облік. Його суть і значення

Для одержання  інформації про результати діяльності підприємства за звітний період, крім балансу, на підставі записів на рахунках складають інші форми звітності (звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал тощо). Звітність завершує поточний облік у системі рахунків і повністю зумовлена його даними. Показники балансу та інших форм звітності аналізують для одержання інформації, необхідної для управління і контролю. Склад звітності, порядок заповнення звітних форм розробляється і затверджується Міністерством фінансів України за погодженням з Держкомстатом України.  

Таким чином, основними  способами (або елементами) методу бухгалтерського  обліку є:  

документація  й інвентаризація;  

оцінка і калькуляція;  

система рахунків і подвійний запис;  

баланс та інші форми звітності.  

При цьому, окремі елементи методу не виступають самостійно, ізольовано від інших, а навпаки, тісно взаємопов'язані між собою і становлять метод бухгалтерського обліку тільки у своїй єдності. Так, документація в бухгалтерському обліку служить способом первинного спостереження за господарськими операціями і є єдиною підставою для відображення їх в системі рахунків; узагальнення об'єктів обліку на рахунках зумовлює необхідність грошової оцінки; взаємозв'язок обліковуваних об'єктів вимагає їх подвійного запису на рахунках; за даними поточного обліку в системі рахунків складають баланс та інші форми звітності. Реальність показників обліку перевіряється й уточнюється за допомогою інвентаризації. Таке поєднання елементів методу бухгалтерського обліку забезпечує суцільне, безперервне і взаємопов'язане відображення господарських операцій, а також одержання узагальненої інформації, необхідної для управління.  

Отже, метод бухгалтерського  обліку - це система способів, що забезпечують суцільне, безперервне і взаємопов'язане відображення і узагальнення у грошовій оцінці об'єктів обліку для контролю за збереженням господарських засобів і забезпечення інформацією, необхідною для управління.  

Висновки  

З вищесказаного  можна зробити наступні висновки:  

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.  

Економічний бік  бухгалтерського обліку дає можливість розкрити ефективність господарських  процесів, юридичний — законність і доцільність їх здійснення. Таким  чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.  

Перехід України  до ринкової економіки, розвиток міжнародних  економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності.  

Дані поточного  бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі; також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств.  

Для відображення різнобічної діяльності підприємств  і організацій з метою одержання інформації, необхідної для уп­равління і контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний. Кожен з них має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.  

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх  кількісних і якісних характеристик  в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошовий.  

У широкому розумінні  предметом бухгалтерського обліку є процес створення суспільного  продукту в тій його частині, яка  може бути охоплена інформацією в  єдиному грошовому вимірнику, а  також його розподіл, обмін і споживання.  

Бухгалтерський  облік здійснюється в усіх ланках народного господарства - на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і  служить для спостереження і  контролю за їхньою діяльністю. Кожне  підприємство (організація, установа) має певне майно - господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень засновників, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпорядженні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.  

Об'єктами бухгалтерського  обліку в процесі виробництва  є затрати підприємства на виробництво  продукції, що дає змогу визначити  її собівартість, а також обсяг  виготовленої продукції (в натуральних  і вартісному вимірниках).  

Бухгалтерський облік як невід'ємна частина системи народногосподарського обліку ґрунтується на наукових основах - діалектичному методі й економічній теорії. Науковий зміст методу бухгалтерського обліку визначається підходом до явищ господарської діяльності підприємств, розгляду всіх засобів і процесів у безперервному їх русі і розвитку, єдності, взаємозв'язку і взаємозумовленості.  
 

Список використаної літератури  

1. Бутинець Ф.Ф.  Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. – Житомир, 2000. – 640 с.  

2. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.  

3. Бухгалтерський  фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир  : ЖІТІ, 2000. – 608 с.  

4. Кузмінський  А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія  бухгалтерського обліку : Підручник.  – К.: Все про бухгалтерський  облік, 1999. – 288 с.  

5. Партин Г.О.  Бухгалтерський облік : основи  теорії та практики : Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”. КОО,2000, 245 с.  

6. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової  звітності” // Все про бухгалтерський  облік.- 2002, - № 84. – с. 3-5  

7. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.// Все про бухгалтерський  облік.- 2002, - № 84. – с. 5-10  

8. Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”// Все про бухгалтерський облік.- 2002. - № 84. – с. 10-14

1.5. Регулювання  бухгалтерського обліку бюджетних  установ 

  

Вітчизняна система  бухгалтерського обліку характеризується державною формою управління та регулювання. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» державне регулювання обліку та фінансової звітності здійснюється з метою: 

створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх; 

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. 

Функції державного регулювання облікової системи  України реалізуються через систему  органів державної влади та державного управління. 

Організація єдиної системи бухгалтерського обліку України перебуває у віданні  Кабінету Міністрів України —  найвищого органу влади та державного управління. Загальне керівництво системою обліку і статистики країни здійснює Державний комітет статистики України. 

До його функцій  належать: 

ведення обліку виконання державних планів розвитку народного господарства; 

ведення статистики за галузями економіки країни; 

розробка та затвердження форм звітності, порядку  їх складання і подання;  

розробка єдиних показників, за якими здійснюється облік; 

регламентація первинного обліку стосовно всіх галузей  економіки України. 

Регулювання загальних  питань методології бухгалтерського  обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України через Управління методологією бухгалтерського обліку та звітності. При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє Методологічна рада з бухгалтерського обліку, у складі якої працюють висококваліфіковані науковці, фахівці Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представники громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України. Цю Раду (стаття 7 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») утворено з метою: 

організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 

удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського  обліку в Україні; 

методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки облікової інформації; 

розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів. 

На Міністерство фінансів України за дорученням Уряду безпосередньо покладено такі функції: 

розробку і  затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; плану рахунків бухгалтерського обліку, інших нормативних  актів з питань бухгалтерського  обліку, а також визначення системи принципів, правил і способів ведення бухгалтерського обліку в цілому та зокрема суб’єктами господарювання, що класифікуються як підприємства та організації (торговельні, постачальні, сільськогосподарські, будівельні); 

розробку та затвердження форм бухгалтерського обліку для всіх галузей економіки країни; 

відпрацювання та встановлення загальних обов’язкових вимог до складання, перевірки й  використання бухгалтерських документів; 

регулювання періодичності  та порядку проведення інвентаризацій; 

розробку системи національних кваліфікаційних характеристик бухгалтерів; 

забезпечення  участі України в міжнародних  заходах із розвитку практики бухгалтерського  обліку та звітності; 

узагальнення  й опрацювання міжнародного та вітчизняного досвіду ведення бухгалтерського обліку. 

Державний комітет  статистики і Міністерство фінансів України, маючи на меті уніфікувати  облік та гармонізувати його в  межах системи національних показників, узгоджують між собою всі питання, що стосуються методології бухгалтерського  обліку. Окремі питання щодо порядку оподаткування об’єктів бухгалтерського обліку перебувають у віданні Державної податкової служби України. Зазначений рівень регламентації характеризується як загальний (рис. 1.3). Наступним рівнем у структурі органів керівництва бухгалтерським обліком бюджетних установ є рівень даної підсистеми обліку безпосередньо. 

Регламентація бухгалтерського обліку бюджетних  установ належить до прямих функцій  Державного казначейства України, яке  було створено як одне з управлінь  Міністерства фінансів України. Так, з-поміж багатьох функцій і завдань Державного казначейства Указом Президента України від 15.01.99 № 173/98 «Про Державне казначейство України» зазначено таке: «Розробка нормативно-методичних документів із питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів». По суті декларовано методологічне керівництво Державного казначейства у сфері не тільки бухгалтерського обліку виконання бюджетів, а й бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків. За час існування Державного казначейства було відчутно реформовано бюджетний облік, передусім згідно з такими нормативними документами: 
 
 

Рис. 1.3. Система  керівництва бухгалтерським обліком 

бюджетних установ  в Україні 

Наказом Головного  управління Державного казначейства України  від 10 грудня 1999 № 114 «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського  обліку бюджетних установ та Порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ».