Аудиторський звіт (висновок) та інші підсумкові документи

У розділі «Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність» дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність за всіма суттєвими аспектами, а саме:

«Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий (бухгалтерський) звіт в усіх суттєвих аспектах достовірно та повно подає фінансову інформацію про Товариство станом на 01 січня 20__ року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні».

У розділі «Дата аудиторського  висновку» аудитор повинен проставити дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку або біля підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

 

 Стандартна  та модифікована форма аудиторського  звіту (висновку).

 

Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться. Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:

- визнання або  невпевненість у безперервній  діяльності підприємства;

- зміни принципів  обліку протягом періоду перевірки;

- виправлення, які  необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту;

- опис принципів  обліку, які відрізняються від  діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);

- роз'яснення з  приводу використання висновків  інших аудиторів;

- пояснення про  попередні аудиторські висновки. Доповнення до аудиторських висновків.  Аудиторський висновок вважається  розширеним, коли, крім стандартних висловлювань, він містить коментарі до інформації, яка не входить в основну звітність, а саме:

- додатковий параграф, де акцентується увага на важливій  інформації;

- вказівки на  відсутність поквартальних даних  або відсутність аналітичного  обліку;

- вказівки на  невідповідність іншої інформації, яка входить у пакет звітності, даним перевірених звітів (невідповідність даних інформації у пояснювальній записці даним балансу).

Якщо існує значна неясність стосовно оцінки заборгованості за податками, підписаними контрактами, можливості повернення грошових коштів для погашення витрат постачальників (підрядників), результату судових процесів, важливих обставин тощо, це необхідно чітко і повно роз'яснити. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими поясненнями буде позитивним.

Безумовно-позитивний, умовно-позитивний, негативний аудиторський звіт (висновок), умови їх надання  та зміст.

Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:

- аудитор отримав  вичерпну інформацію і пояснення,  необхідні для проведення аудиту;

- надана інформація  є достатньою для відображення  реального стану суб'єкта перевірки;

- є адекватні  дані з усіх питань, суттєвих  з погляду достовірності та  повноти змісту інформації;

- фінансову документацію  складено згідно з прийнятою  суб'єктом перевірки системою  бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;

- звітність ґрунтується  на достовірних облікових даних, які не містять суперечностей;

- форма звітності  відповідає затвердженій у встановленому  порядку. 

Безумовно позитивний висновок беззаперечно і чітко виявляє  задоволення аудитора станом обліку та звітності у суб'єкта перевірки. Безумовно позитивний висновок складається з використанням формулювань "задовольняє вимогам", "належним чином становить", "дає достовірне й дійсне уявлення", "достовірно відображає", "перебуває у відповідності з", "відповідає". Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але аудитору було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний згадувати ці рішення й така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку. Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у випадку виникнення будь-яких з наведених нижче обставин: - невпевненість (аудитор не може сформулювати думку); - незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреної фінансової інформації).

Причини невпевненості:

- обмеження в  обсязі аудиторської роботи у  зв'язку з тим, що аудитор  не може одержати всю необхідну  інформацію й пояснення (наприклад,  через незадовільний стан обліку), не має можливості виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі);

- ситуаційні обставини,  невпевненість у правильності  висновку щодо даної ситуації (наприклад: спірна ситуація; довгостроковий  контракт, довгострокова програма; багато варіантність управлінського  або технологічного рішення).

Причини незгоди:

- неприйнятність  систем або методів обліку; - розходження у судженнях стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даного обліку;

- незгода зі  ступенем та способом відображення  фактів в обліку та звітності;

- невідповідність  проведення або оформлення операцій  законодавству й іншим вимогам. 

Наявність будь-якого  ступеня невпевненості або незгоди  є і підставою для відмови від безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня невпевненості або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.

Невпевненість або  незгода стають фундаментальними у  тому разі, якщо вплив факторів, які  викликали невпевненість чи незгоду, на фінансову інформацію такий великий, що може суттєво перекручувати справжній  стан справ у цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод.

Безумовно-позитивна  думка висловлюється за допомогою  таких словосполучень:

"справедливо  та достовірно відображають",

"представляють  достовірно в усіх суттєвих  аспектах".

Аудитор може надавати безумовно-позитивний висновок, коли виконуються  всі наступні умови:

1) облікова політика підприємства відповідає концептуальній основі фінансової звітності та обставинам функціонування підприємства,

2) прийняті підприємством облікові оцінки відповідають фактичним обставинам функціонування підприємства,

3) інформація, яка  представлена у фінансових звітах, є відповідною, надійною, порівняльною  та зрозумілою,

4) фінансові звіти  дозволяють розкрити та зрозуміти  користувачам вплив суттєвих  операцій та подій на інформацію, що міститься у фінансових  звітах.

Позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор  упевнений у тому, що фінансові  документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змістом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів.

Позитивний висновок надається клієнту тоді, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:

♦ аудитор отримав  усю інформацію й пояснення, необхідні  для цілей аудиту;

♦ надана інформація достатня для відображення реального  стану справ на підприємстві;

♦ є адекватні  й достовірні дані з усіх суттєвих питань;

♦ фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

♦ фінансова звітність  складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих відхилень;

*фынаннсова звітність  складена належним чином за  формою, затвердженою у встановленому  порядку.

Враховується також  стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні вирази, такі як: "задовольняє вимоги", "дає достовірне й реальне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з...", "відповідає".

Аудитори самостійно обирають форму викладення змісту перевірки, проте завершальна частина повинна відповідати вимогам МСА 700.

. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.