Аудитор, його статус і сертифікація

До умов, які сприяють підвищенню престижу професії аудитора, відносять також рівень професійної підготовки.

Аудит великих  багатогалузевих підприємств за своїм характером і обсягом надзвичайно різноманітний. Різноплановість роботи аудитора передбачає його широку бухгалтерську, економічну, фінансову, правову і загальну ерудицію, вміння приймати безпомилкові рішення у зв'язку з виявленими відхиленнями, різними за своїм характером, складністю та способами здійснення. Аудитор повинен бути добрим психологом, тонким знавцем бухгалтерсько-правової справи. У ході аудиту він найчастіше зустрічається з бухгалтерськими, фінансовими та правовими питаннями й тому для нього обов'язковими є звання методики аудиту, точність думки та переконливість аргументації

Діяльність  аудитора пов'язана з виконанням великого обсягу роботи з виявлення і попередження господарських порушень, що викликає необхідність безпосереднього контакту, зв'язку з працюючими. Звідси, престиж аудитора значною мірою зумовлений характером оцінки працівниками якості та ефективності його діяльності. Це означає, що поінформованість, обізнаність колективу підприємства, яке підлягає аудиту, про належну, відповідну функціональним обов'язкам діяльність аудитора, служить позитивним фактором престижу і, навпаки неякісне проведення аудиту, недобросовісне ставлення аудитора до справи  зменшує довіру до нього, знижує його авторитет.

Велике значення має професійний такт аудитора, дотримання ним норм етики. На практиці зустрічається некоректне ставленні аудиторів до матеріально відповідальних і посадових осіб, інших учасників аудиту, недооцінка думок, що висловлюються обліковими працівниками та іншими особами. Таких вчинків необхідно уникати та підтримувати свій авторитет і престиж професії на належному рівні.

Умови ринкової економіки, в яких функціонують підприємства, є дуже жорсткими, і як ніколи потрібно вміло вибрати правильний шлях і засоби ефективної діяльності при наявності конкуруючих підприємств як вітчизняних, так і зарубіжних. Це накладає додаткові обов'язки на аудиторів, які повинні правильно оцінити фінансове становище підприємства і перспективи його подальшої роботи. Слід зазначити, що традиційний аудит обмежується консультацією, оцінкою минулих фактів і поточних подій, які швидко стають минулими. Аудит повинен не тільки оцінювати минулі та теперішні факти, але й передбачати події, які можуть вплинути на господарську діяльність підприємства та її результати. З окремих фактів, на основі порівняння і вивчення, необхідно виявляти тенденції у розвитку господарської діяльності, прогнозувати обсяг попиту на ту чи іншу продукцію, роботи й послуги, майбутні доходи та витрати, величину прибутку та рівень рентабельності підприємства. Звичайно, це висуватиме підвищені вимоги до кваліфікації аудитора, який повинен володіти здатністю до певного передбачення, що ґрунтується на методах економічного аналізу господарської діяльності, використовує великий досвід економіко-математичного апарату та сучасну комп'ютерну техніку. Це підвищить цінність консультування з боку аудитора, оскільки точний прогноз набагато корисніший за повний опис минулих подій, коли вже неможливо будь-що змінити або виправити.

 

5. Професіограма аудитора

Професія  аудитора не належить до числа тих. які передбачають необхідність певних особливих властивостей або природних якостей людини. Проте, особи, які здійснюють аудит, повинні задовольняти певним вимогам, що випливають з особливостей цього фаху.

Розробка  професіограми аудитора необхідна  для вирішення багатьох актуальних задач. У світлі зростаючих вимог до аудиторських служб необхідно на науковій основі вирішувати питання підбору та розстановки кадрів. Це неможливо здійснити без відповідної профорієнтації та профвідбору, що проводяться на науковій основі.

Професіограма аудитора – це складна ієрархічна структура, в якій всі аспекти професійної діяльності, а також особисті якості, навички та вміння є взаємопов'язаними. Основними аспектами професіограми аудитора є пошуковий, соціальний, реконструктивний, комунікативний, організаційний і засвідчувальний характер.

 

 

Таблиця 5.1

№п\п	Сфера діяльності	Якості аудитора
		Позитивні	Негативні
1	Пошуково - пізнавальна	спостережливість уважність	неуважність відсутність пошукової домінанти   (аудиторського азарту)
2	Реконструктивна	вміння всебічно аналізувати отриману інформацію, формулювати гіпотези творчий, оригінальний підхід до розв’язання завдань проникливість	низький рівень інтелекту стереотипність і консервативність мислення
3	Організаційна	самодисциплінованість, цілеспрямованість, організаторські здібності	нецілеспрямованість відсутність організаційних здібностей
4	Засвідчувальна	розвинута письмова мова вміння швидко узагальнювати інформацію вміння письмово описувати факти	недбалість невміння швидко передавати усну  мову письмово
5	Комунікативна	емоційна врівноваженість тактовність вміння чітко формулювати свої думки	імпульсивність надмірна сором'язливість брутальна поведінка
6	Соціальна	намагання  встановити істину, справедливість гуманізм чесність	нечесність владолюбство жорстокість авантюризм

 

В основі професіограми  аудитора лежить пошуковий аспект його діяльності, сутність якого полягає у виділенні з навколишнього середовища важливої інформації для аудиту, що дає можливість достовірно відтворити факти. Особливе значення має пошуковий аспект діяльності аудитора під час вивчення документів і записів.

Вивчаючи документи, аудитор  шукає відповіді на побудовані ним версії. Для правильного розв'язання таких завдань важливе значення мають особисті якості аудитора, насамперед здібності пошуковця, знання бухгалтерського обліку, професійний і життєвий досвід. Ефективність вивчення фактів значною мірою залежить від знань аудитора про інформаційні якості різних об'єктів вивчення, від його індивідуального інформаційного запасу.

Сучасний  аудитор повинен знати багато: законодавство, бухгалтерський обпік, психологію, економіку, фінанси. І це ще не повний перелік наукових дисциплін, на як і спирається інтелект аудитора під час опрацювання початкової інформації, розгляду гіпотез, версій та розробки планів аудиту.

Проблема професійної  придатності - та її критеріїв щодо професії аудитора є досить складною і, на жаль, нерозробленою. В чинних законодавчих актах немає вказівок на умови, що забезпечують відповідність посади аудитора з урахуванням специфіки його діяльності.

Професіограма аудитора повинна передусім передбачати, яким обсягом знань повинен володіти аудитор, щоб кваліфіковано розв'язувати покладені на нього завдання.

Ідеологічна діяльність аудитора пов'язана з  найважливішим принципом аудиту - його виховним впливом, що передбачає наявність у аудитора високого рівня світогляду та свідомості. Для  аудитора, як вихователя, протипоказані упередженість, підозрілість, пихатість, зазнайство, дратівливість, різкість, необ'єктивність і байдужість. У той же і час аудитору, як вихователю, необхідно вміти зрозуміло і чітко висловлювати свої думки, не проявляти свого особистого ставлення до фактів, що вивчаються. Аудитор повинен доброзичливо ставитись до всіх зацікавлених в результатах аудиту осіб, ввічливо поводитись з ними. Тому такими якостями, як людяність, чуттєвість, уважність, об'єктивність, привабливість і ввічливість обов'язково повинен володіти кожен аудитор.

 

 

 

 

6. Якості творчого мислення аудитора

Контроль - це і наука, і мистецтво, а тому міра, якою аудитор пізнав цю науку, оволодів цим мистецтвом, і є, передусім, основою його кваліфікації. Головна зброя аудитора - думка, що ґрунтується на фундаментальних знаннях і вмінні досліджувати документи та операції. Велике значення для його мислення мають і такі якості розуму, як мобільність і швидкість, самостійність і цілеспрямованість, критичність і гнучкість.

Якості творчого мислення аудитора [1]:

1.Проблемний  характер вивчення письмової  інформації. Ця якість виявляється  в умінні знайти і виділити  факти, що підлягають ретельному  вивченню, виявленню проблемних  ситуацій там, де багатьом здається, що їх немає, що в операціях, які вивчаються, все легко та просто.

2.Оперативність  мислення. Це поєднання розумових  процедур зі спостережливістю  й уявою. 

3.Динамічність мислення. Полягає в умінні швидко та  творчо орієнтуватися в інформації, що вивчається.

4.Широта мислення. Вміння  охоплювати широке коло питань  і фактів, застосовуючи знання  з різних галузей науки та  практики.

5.Глибина мислення. Вміння  якнайглибше проникати у суть  фактів.

6.Сміливість, оригінальність  та обґрунтованість висунення аудиторських версій.

7.Логічність аудиторського  мислення. Полягає в правильній  послідовності процесу мислення, суворості аудиторських роздумів, вмінні робити узагальнюючі висновки  із багатьох і різних документальних  фактів.

8.критичність, неупередженість і об’єктивність аудиторського висновку.

9.Самостійність

10. Цілеспрямованість

11.Гнучкість

 

 

Список  використаної літератури

1. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" № 140- V від 14 вересня 2006 року ;
2. Інтернет – джерела : http://uk.wikipedia.org/wiki/Аудитор;  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/140-16;
3. "Аудит: Підручник", за ред. Г.М.Давидова, М.В. Кужельного, 2009. - 495с.;
4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2006 року. - К.: TOB "ШФМЦАУ" Статус", 2006. -1152 с.
5. Симоненко Т.В. Аудиторская деятельность в Украине. Сборник нормативных документов. - X.: ООО "Конус", 1999. - 192 с.