Аудит

1) оборотні фонди — готівка та кошти, які можуть бути досить швидко трансформовані в готівку (як правило, протягом року);

2) основні фонди з довгим терміном служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг (наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання);

3) інші активи, які включають  такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші компанії або довготермінові цінні папери, «витрати майбутніх періодів» і різні інші активи (в залежності від профілю того чи іншого підприємства).

Аудит грошових коштів. Аудит грошових коштів – важлива складова аудиторської перевірки фінансово-господарського стану підприємства. Він проводиться за такими напрямками:

• аудит касових операцій;
• аудит операцій на поточному рахунку;
• аудит операцій на валютному та інших рахунках у банках.

Досліджуючи ці напрямки, можна  зробити висновок про доцільність  та ефективність використання грошових коштів клієнтом.

Питанню забезпечення збереження грошей і дотримання касової дисципліни приділяється особлива увага, адже вони мають масовий характер, рух готівки відбувається через касові операції, тому під час аудиту вони досліджуються дуже ретельно. Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. З’ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства тощо.

Завданням аудиту і контролю касових операцій є перевірка:

• забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі;
• дотримання встановленого порядку зберігання чекових книжок, виписки чеків і отримання по них готівки;
• дотримання порядку документального оформлення надходження грошей до каси та їх видачі;
• дотримання ліміту каси;
• правильності використання грошових коштів суворо за цільовим призначенням;
• своєчасності розрахунків з бюджетом, цільовими фондами та іншими контрагентами;
• величини, характеру і динаміки дебіторської і кредиторської заборгованостей та причин їх утворення.

Аудит основних фондів. До основних фондів відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року. До складу основних засобів відносяться: земельні угіддя, будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, робочий та продуктивний скот, багатолітні насадження та інші основні засоби.

Основним завданням і  метою аудиту основних засобів є:

1)правильність документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, переміщення і вибуття;

2) правильність розрахунку, своєчасне відображення зносу основних засобів;

3) доцільність ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт;

4) контроль за збереженням основних засобів;

5) підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;

6) своєчасність та правильність списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати [8;165].

Аудит нематеріальних активів. Аудит нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права. Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242, Законами "Про власність", "Про товарні знаки" тощо.

Аудитору слід перевірити, щоб до складу визнаних підприємством  необоротних активів не були включені створені підприємством об’єкти, які  не визнаються як необоротні активи (гудвіл, газетні заголовки, назви видань, список клієнтури та інші об’єкти). Аудитор має перевірити факт наявності об’єктів нематеріальних активів документації, в якій цей об’єкт описаний, зображений або іншим способом зафіксований на матеріальних носіях інформації.  Необхідно перевірити наявність документів, що підтверджують права на їх використання, а також правильність і своєчасність відображення нематеріальних активів на балансі підприємства. Далі метою аудиту є перевірка документів, що підтверджують права підприємства на дані об’єкти промислової власності. Також аудитор перевіряє дотримання правил приймання, відображення в бухгалтерському обліку нематеріальних активів, правильність їх оцінювання, списання і нарахування зносу.  [8;173].

Аудит зобов’язань  підприємства. Аудит зобов’язань це встановлення достовірності даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, своєчасність відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку зобов’язань і його відповідність прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань тощо.

Класифікація зобов’язань  наведена у  Таблиці 2.

Таблиця 2

 

Зобов'язання	в залежності від порядку визначення суми	фактичні
		умовні
	в залежності від термінів погашення	короткострокові (поточні)
		довгострокові

 

Зобов'язання виникають через  існуючі (завдяки минулим операціям  чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання  послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів  та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для свого  фінансування.  

Основні джерела інформації для здійснення перевірки операцій із зобов’язаннями це документи з  обліку розрахунків з постачальниками  і підрядниками (договори купівлі  продажу, накладні, рахунки – фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи.

Завданнями аудиту довгострокових і поточних зобов'язань є:

• встановлення причини утворення заборгованості, давності її виникнення і створення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання;
• оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;
• встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов'язаннями;
• встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);
• аналіз правильності і повноти отримання оплати за придбані матеріальні запаси;
• встановлення своєчасності розрахунків з бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам;
• перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченням;
• встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;
• розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

 

1. Бодюк А. В. Методологічні та нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності: Монографія. – К.: Кондор, 2005. – 356 с.
2. Гуцайлюк З.В., Мех Я. В., Щирба М. Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань) / Заред. З. В. Гуцайлюка. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 240 с.
3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 .04. 1993.
4. Ільіна С. Б. Основи аудиту: Навчально-практичний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 378 с.
5. Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студ. Вищих навчальних закладів освіти. – Львів: Піча Ю. В.; К.: «Каравелла»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – 504 с.
6. Лавріненко А. А. Аудит у системі фінансово-господарського контролю // Фінанси України. – 2002. – № 8. – С. 137 – 140.
7. Пилипенко І., Шевчук В. Національна система аудиту: досвід, становлення та спрямування розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - № 3. – С. 5 – 13.
8. Савченко В. Я. Аудит: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 328 с.
9. Усач Б. Ф. Аудит за міжнародними стандартами. – К.: Знання, 2005. – 247 с.
10. www.proaudit.com.ua