Аудит нарахування та відшкодування податку на додану вартість при здійсненні експортних та імпортних операцій

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 19:16, научная работа

Описание работы

За вимогами валютного законодавства, кожна зовнішньоторговельна операція здійснюється на підставі контракту (договору). За кожним укладеним контрактом обслуговуючим банком оформляється паспорт угоди, для контролю надходження валютної виручки. Для передачі товару перевізнику складається відвантажувальних специфікація, де вказується: найменування товару, кількість, загальний обсяг, вагу.

Содержание

1. Аудит нарахування та відшкодування податку на додану вартість при здійсненні експортних та імпортних операцій
1.1 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій
1.2 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ з імпортних операцій
2. Аналіз ефективності експортних операцій
2.1 Задача 1
2.2 Задача 2
2.3 Задача 3
Список літератури

Работа содержит 1 файл

Аудит податку на додану вартість в зовнішньоторговельних операціях.doc

— 128.50 Кб (Скачать)


 

Зміст

1. Аудит нарахування та відшкодування податку на додану вартість при здійсненні експортних та імпортних операцій

1.1 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій

1.2 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ з імпортних операцій

2. Аналіз ефективності експортних операцій

2.1 Задача 1

2.2 Задача 2

2.3 Задача 3

Список літератури

1. Аудит нарахування та відшкодування податку на додану вартість при здійсненні експортних та імпортних операцій

1.1 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій

За вимогами валютного законодавства, кожна зовнішньоторговельна операція здійснюється на підставі контракту (договору). За кожним укладеним контрактом обслуговуючим банком оформляється паспорт угоди, для контролю надходження валютної виручки. Для передачі товару перевізнику складається відвантажувальних специфікація, де вказується: найменування товару, кількість, загальний обсяг, вагу.

Рахунок - фактура від постачальника на експортований товар реєструється в ІМНС - для митного оформлення.

Для бухгалтера важливо відповідність всіх даних у всіх перерахованих документах, тому що у разі невідповідності, можлива відмова ІМНС у відшкодуванні ПДВ.

Пунктом 1 ст.164 НК РФ встановлено застосування податкової ставки 0% при реалізації на експорт товарів за умови їх фактичного вивезення за межі митної території РФ, а також робіт і послуг, безпосередньо пов'язаних з виробництвом та реалізацією цих товарів. Згідно ст.165 НК РФ платник податків зобов'язаний підтвердити правомірність застосування податкової ставки 0% шляхом подання до податкових органів окремої податкової декларації та документів, перерахованих в ст.165 НК РФ. У такому ж порядку підтверджується правомірність податкових вирахувань, проведених організацією в зв'язку з експортом товарів. Дані суми податкових відрахувань також вказуються в окремому податкової декларації. [5, c. 200]

Відповідно до ст. 165 НК РФ до податкових органів подаються такі документи:

контракт (копія контракту) платника податків з іноземною особою на постачання товару за межі митної території Російської Федерації;

виписка банку, що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземної особи - покупця товару на рахунок платника податків в російському банку;

вантажна митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, що здійснив випуск товарів у режимі експорту, і російського митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску, через який товар був вивезений за межі митної території Російської Федерації;

копії транспортних, товаросупровідних і (або) інших документів з відмітками прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі території Російської Федерації.

Необхідно представити в податкові органи ці документи, що підтверджують експорт, і заповнити декларацію по податковій ставці 0 відсотків.

Протягом трьох місяців після здачі вами документів податкові органи повинні вирішити, чи маєте ви право на нульову ставку і відшкодування ПДВ.

Якщо податкові органи відмовлять підприємству в поверненні ПДВ, то вони протягом десяти днів після прийняття рішення повинні обгрунтувати й представити підприємству мотивований висновок.

Бухгалтерські проводки

Дт 62 Кт 90 субрахунок "Виручка" - відвантажений товар (курс валюти на дату переходу права власності на товар, за умовами контракту);

Дт 90 субрахунок "Експортні мита" Кт 68 субрахунок "Розрахунки за експортною мито" - (у% від митної вартості, курс валюти на дату вантажної митної декларації);

Дт 44 Кт 76 субрахунок "Розрахунки з митницею за зборами в рублях" - нарахований митний збір у рублях;

Дт 44 Кт 76 субрахунок "Розрахунки з митницею зі зборів у валюті" - нарахований митний збір у валюті;

Дт 90 субрахунок "Прибуток / збиток від продажу" Кт 99 - відображено прибуток, отриманий від реалізації

Дт 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок" Кт 62 - надійшла оплата від іноземного партнера (курс валюти на дату зарахування виручки на транзитний валютний рахунок).

Курсова різниця, що утворилася на рахунку 62, списується на позареалізаційні доходи організації: Дебет 62 Кредит 91 субрахунок "Інші доходи". [9, c. 174]

Після підтвердження застосування ставки 0%: Дебет 68 субрахунок "ПДВ за експортними операціями" Кредит 19 - пред'явлений до відшкодування ПДВ за товарно-матеріальних цінностей, використаним при експорті.

Згідно з пунктом 3 статті 153 Податкового кодексу РФ, при визначенні податкової бази по ПДВ валютна виручка перераховується в рублі за курсом, встановленим на дату реалізації товарів. Цю суму організація вказує в рядку 1 розділу I декларації з податковою ставкою 0 відсотків, а до рядка 4 розділу I вписує - суму "вхідного" ПДВ, що відноситься до реалізованих товарів.

Після відшкодування ІМНС ПДВ: Дебет 51 Кредит 68 субрахунок "ПДВ за експортними операціями" - повернутий із бюджету ПДВ.

Авансові чи інші платежі в рахунок майбутніх поставок продукції обкладаються ПДВ. Це встановлено підпунктом 1 пункту 1 статті 162 Податкового кодексу РФ.

Згідно з пунктом 3 статті 153 Податкового кодексу РФ, суми ПДВ, що сплачуються з валютних авансів, перераховуються в рублі за курсом, який діяв на дату отримання такого платежу.

Отримано аванс: Дт 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок" Кт 62 субрахунок "Аванси отримані" - отримано аванс;

Дт 62 субрахунок "Аванси отримані" Кт 68 субрахунок "ПДВ за експортними операціями" - нарахований ПДВ;

Дп 57 Кт 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок" - списана валюта, що підлягає обов'язковому продажу;

Дт 52 субрахунок "Поточний валютний рахунок Кт 52 субрахунок" Транзитний валютний рахунок "- зарахована іноземна валюта на поточний валютний рахунок.

Дт 68 субрахунок "ПДВ за експортними операціями" Кт 51 - перерахований до бюджету податок на додану вартість.

Відповідно до пункту 6 статті 172 Податкового кодексу РФ ПДВ, який сплачено з авансів, зачитується з бюджету після реалізації товарів. Роздільний облік витрат і ПДВ при експорті продукції

Експортери повинні визначати податкову базу по ПДВ і суму податку окремо по кожній операції. Організації, які реалізують товари як іноземним, так і російським покупцям, повинні вести окремий облік витрат і "вхідного" ПДВ за експортованої і не експортованої продукції.

1.2 Аудит нарахування та відшкодування ПДВ з імпортних операцій

Відповідно до Податкового кодексу РФ об'єктом обкладення ПДВ визнається ввезення товарів на митну територію РФ.

При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації залежно від обраного митного режиму оподаткування проводиться в наступному порядку.

При ввезенні товарів податкова база для обчислення ПДВ включає:

1) митну вартість товарів;

2) мито;

3) акцизи (по підакцизних товарах і підакцизному мінеральної сировини).

Сума ПДВ, що підлягає сплаті митному органу, обчислюється як добуток цієї податкової бази та податкової ставки у розмірі 10% або 18%.

Податкова база визначається окремо по кожній групі товарів одного найменування, виду і марки, що ввозиться на митну територію РФ.

Організація обліку імпортних операцій залежить від характеру і змісту розрахунків з іноземними постачальниками, моменту переходу права власності від продавця до покупця, умов договору поставки.

Вся облікова інформація формується на основі даних контракту і ВМД, яка є основним первинним обліковим документом, в якому міститься інформація про товар, його митному оформленні. В основу ведення обліку товарів, що імпортуються, як і при відвантаженні на експорт, покладена облікова партія, зміст якої залежить від виду товару і способу доставки.

Купівля імпортних товарів може здійснюватися підприємством за рахунок наявної в нього іноземної валюти на поточному валютному рахунку, за рахунок позикових коштів в іноземній валюті або за рахунок купується на внутрішньому валютному ринку за рублі іноземної валюти. [11, c. 78]

У залежності від призначення товару формування його купівельної вартості може здійснюватися на різних рахунках: 07 "Устаткування до установки", 08 "Вкладення у необоротні активи", 10 "Матеріали", 41 "Товари". Обліковою політикою підприємства повинен бути визначений порядок обліку придбання імпортованих товарно-матеріальних цінностей.

Елементами покупної вартості імпортного товару згідно з Положенням по бухгалтерському обліку "Облік матеріально-виробничих запасів" ПБУ 5 / 01 є наступні.

Склад накладних витрат імпортера з придбання ТМЦ визначається відповідно до умов базису поставки "Інкотермс", зазначеного в контракті. Виправдувальними документами по витратах на зберігання, перевезення, перевалку, страхування можуть служити: сохранная розписка постачальника, акт на зберігання, варант, транспортні документи, страховий поліс, рахунок-фактура і т.д.

Деякі накладні витрати, пов'язані з конкретним партіям товарів, наприклад витрати з транспортування, є прямими накладними витратами. Інші, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові і вантажні збори, не мають у більшості випадків прямого відношення до конкретних поставок товарів, вони є непрямими.

Придбання основних засобів по імпорту відбивається записами.

У ході руху товарів від іноземного постачальника до російського покупцеві не виключена можливість виникнення нестач і втрат товарів з різних причин. У тих випадках, коли фактична кількість надійшли імпортних товарів не відповідає кількості, зазначеній у супровідних

На підставі п. 1 ст. 160 НК РФ і ст. 117 ТК РФ при ввезенні товару податкова база визначається як сума митної вартості товару.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті митному органу, в бухгалтерському обліку відображається:

Дебет рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаних цінностей";

Кредит рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".

Суму ПДВ, фактично сплачену при ввезенні товару на митну територію РФ, організація має право прийняти до відрахування, після прийняття на облік придбаного товару та за наявності документів, що підтверджують фактичну сплату ПДВ (п. 1 ст. 172 НК РФ). Суми податку, сплачені платником податків при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, підлягають відрахування в повному обсязі незалежно від факту оплати продавцю зазначених товарів. Прийнята до відрахування сума ПДВ відображається у бухгалтерському обліку записом:

Дебет рахунку 68 "Розрахунки по податках і зборах";

Кредит рахунку 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям".

Порядок бухгалтерського обліку операцій з імпорту товарів без участі посередницької організації наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Бухгалтерський облік імпортних операцій

Зміст операцій

Дебет

Кредит

Підстава

1

2

3

4

Акцептований рахунок постачальника за відвантаженими товарами

15

60

Рахунок-фактура (інвойс)

На депозит митниці перераховані гривневі кошти як забезпечення митних платежів

76

51

Виписка банку по розрахунковому рахунку

На депозит митниці перерахована валюта в якості забезпечення митних платежів

76

52

Виписка банку з валютного рахунку

Нараховано заборгованість іноземній транспортної організації за доставку товару до станції призначення

15

60

Накладна

Відображено мито по товару

15

68

Вантажна митна декларація

Відображено митний збір за митне оформлення товару

15

76

Вантажна митна декларація

Відображено додатковий збір за митне оформлення товару

15

76

Вантажна митна декларація

Відображено суму акцизу по товару

15

76

Вантажна митна декларація

Відображено ПДВ, сплачений на митниці

19

76

Вантажна митна декларація

Акцептований рахунок російської транспортної організації за послуги з доставки товару

15

60

Товарно-транспортна накладна

Відображено ПДВ, сплачений транспортної

організації

19

60

Рахунок-фактура

Оприбутковано що надійшов на склад товар

41

15

Бухгалтерська довідка-розрахунок

Прийнятий до відрахування ПДВ, сплачений митному органу

68

19

Бухгалтерська довідка-розрахунок

2. Аналіз ефективності експортних операцій

Найбільш динамічним і інтенсивно розвиваються сектором світової торгівлі є торгівля продукцією обробної промисловості, особливо наукомісткими товарами. Так, експорт наукомісткої продукції складає більше 500 млрд. дол на рік, а частка високотехнологічної продукції наближається до 40% в експорті промислово розвинених країн [8, 12 та ін].

Значно зросла роль торгівлі машинами та обладнанням. Найбільш швидкими темпами зростає експорт електротехнічного й електронного обладнання, на частку якого припадає понад 25% усього експорту машинотехнічної продукції. Щорічний приріст світового ринку мікроелектроніки аж до 2010 р. прогнозується на рівні 10-15 відсотків. У 1996 р. світовий обсяг продажів електронних пристроїв всіх видів перевищив досягнення рубежу в 1 трлн. доларів.

У зв'язку із зростанням світового експорту машин і устаткування (лідери тут - промислово розвинені країни) різко виріс і обмін відповідними послугами: науково-технічні виробничими, комерційними, фінансово-кредитного характеру. Активна торгівля машинами та обладнанням породила ряд нових послуг, таких як: інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги.

Розраховуються три коефіцієнти, аналіз значень яких дозволяє зробити висновки про ефективність чи неефективність експортних операцій

1) Ефективність експорту, коефіцієнт віддачі [3, с. 55]:

Ее = (Ов + Вр) / З е, (1)

ГдеОв - сума можливий виручки, отриманої за експортною операцією, що знаходиться на валютному розрахунковому рахунку фірми-експортера, обчислена в рублевому еквіваленті. за курсом на дату зарахування коштів на розрахунковий рахунок

Вр - виручка від експортної операції, що знаходиться на рублевому рахунку фірми =- експортера в соотв6ствіі з положенням про обов'язкове обміні 75% і загальної суми валютної виручки, отриманої в результаті експортної операції.

Зе - повні витрати фірми з експортної операції, включаючи собівартість виробництва, непрямі витрати та митні збори, платежі.

Коефіцієнт ефективності вимірює відношення загальної суми виручки, яку фірма має в результаті експортної операції до повної величиною витрат за цією операцією. Цей коефіцієнт як коефіцієнт віддачі, яку має фірма-експортер з кожної вартості одиниці товару по даній операції.

2) Ее 2 = V е / Се, (2)

де V е - об'єм по експортної операції, виручка, вартісний обсяг продукції, призначеної на експорт у внутрішніх цінах країни - експортера

З е - собівартість за експортною операцією, виробнича собівартість продукції, призначеної для експорту у внутрішніх цінах країни експортера

Цей показник характеризує віддачу, яку може мати фірма - експортер при реалізації продукції, що експортується всередині країни.

Информация о работе Аудит нарахування та відшкодування податку на додану вартість при здійсненні експортних та імпортних операцій