Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 19:23, реферат
Частка непрямих витрат на підприємстві досить значна, і від правильності виробу бази розподілу загальновиробничих витрат буде в значній мірі залежати собівартість виготовленої продукції, а отже і величина отриманого прибутку. При плануванні невиробничих накладних витрат, суму таких витрат ,слід можна більше скоротити.
Вступ
Аналіз непрямих витрат
Зарубіжний досвід обліку непрямих витрат
Висновок
Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ
Кафедра обліку, аудиту і фінансового аналізу
РЕФЕРАТ
з дисципліни: «Економічний аналіз»
на тему: «Аналіз непрямих витрат»
Підготувала:
студентка групи ОА-09-1
Гурова Ксенія
М. Кривий Ріг
2011 рік
ПЛАН:
Вступ
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
За ринкових умов господарювання жодне підприємство при здійснення своєї діяльності, не може обійтись без витрат, які безпосередньо не можна віднести на собівартість продукції, тобто накладних витрат. Особливістю накладних витрат є те, що вони поділяються на накладні виробничі витрати, та невиробничі накладні витрати.
Сума накладних виробничих витрат (загальновиробничі витрати) розподіляється на види продукції пропорційно до обраної бази розподілу і відповідно включається до виробничої собівартості продукції. Залежно від складності виробничого процесу ставка розподілу виробничих накладних витрат може бути єдиною для всіх виробничих підрозділів ,встановлюватися окремо для кожного виробничого підрозділу або окремо для певних груп накладних витрат.
Накладні невиробничі витрати (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) враховуються при обчисленні повної собівартості продукції і не підлягають розподілу на види продукції, як загальновиробничі. Сума таких витрати в кінці періоду списується на фінансові результати підприємства.
Частка непрямих витрат на підприємстві досить значна, і від правильності виробу бази розподілу загальновиробничих витрат буде в значній мірі залежати собівартість виготовленої продукції, а отже і величина отриманого прибутку. При плануванні невиробничих накладних витрат, суму таких витрат ,слід можна більше скоротити.
Протягом останнього часу темі управлінського обліку непрямих витрат приділялась значна увага з боку вчених ,зокрема проблема та головні аспекти обліку непрямих витрат досліджували: Бутинець Ф.Ф.,Голов С., Нападовська Л.В. ,Атамас П.Й , Бахрушина М.А. .Мец В.О,Савицька В.Г., Іваненко В.І.,Лучко М.Р.,Корецький М.Х., Дацій Н.В.,Добровський В.М., Ластовецький В.О. Пельтск Л.В., Волкова О.Н, та інші.
Непрямі затрати в собівартості продукції представлені наступними комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. Аналіз цих витрат проводиться шляхом порівняння фактичної їх величини на гривню товарної продукції в динаміці за 5- 10 років, а також з плановим рівнем звітного року. Таке співставлення показує, як змінилась їх доля в вартості товарної продукції в динаміці та в порівнянні з планом, і яка спостерігається тенденція- росту чи зниження. В прцесі подальшого аналізу виясняють причини, що викликали абсолютні і відносні зміни витрат.
Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання включають:
-амортизацію
машин і технологічного
-затрати на
їх утримання (включають
-затрати на їх експлуатацію (залежатьвід кількості об’єктів, що експлуатується, часу їх роботи і питомих витрат на одну верстато-годину роботи);
-витрати по
внутрішньозаводському
-спрацювання МШП;
-інші.
Загальновиробничі і загальногосподарські витрати:
-зарплата працівників апарату управління;
-утримання основних фондів: амортизація, освітлення, опалення, водопостачання;
-затрати на поточний ремонт, випробування, досліди;
-утримання легкового транспорту;
-витрати по відрядженнях;
-витрати на утримання сторожевої охорони;
-оплата простоїв;
-втрати від
псування і недостачі
-податки і відрахування від зарплати;
-витрати на охорону праці;
-інше.
Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат мають велике значення, так як вони також мають велику питому вагу в собівартості продукції.
Аналіз непрямих витрат
Як ми вже знаємо, непрямі витрати в собівартості продукції відображено такими комплексними статтями : витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загально виробничі та загальногосподарські витрати ,комерційні витрати.
Витрати на утримання та експлуатацію машини та обладнання охоплюють витрати на амортизацію машин і технологічного обладнання, на ремонт і експлуатацію їх, а також витрати на внутрізаводське переміщення вантажів, знос інструментів та `аб. Деякі види витрат не залежить від обсягу
Стаття витрат |
Фактор зміни витрат |
Розрахунок впливу |
|
1 |
2 |
3 |
|
Зарплата працівників апарату управління |
Зміна чисельності (кількості) персоналу і середньої зарплати (зміна окладів, виплати премій, доплати) |
||
Утримання основних засобів: Амортизація освітлення, опалення, водопостачання тощо. |
Зміна вартості засобів і норм амортизації Зміна норм споживання і вартості послуг |
||
Витрати на поточний ремонт, випробовування, досліди |
Зміна обсягу робіт і їхньої вартості |
||
Утримання легкового транспорту |
Зміна кількості машин і витрат на утримання однієї машини |
||
Витрати на відрядження |
Кількість відряджень, середня тривалість, середня вартість одного дня відрядження |
||
Витрати на утримання сторожової охорони |
Кількість працівників і їхня зарплата |
||
Оплата простоїв |
Кількість людино -днів простою і рівень оплати за один день простою |
||
Втрати від псування і нестачі матеріалів і продукції |
Кількість матеріалів і їхня вартість |
||
Податки і відрахування, віднесені на собівартість продукції |
Зміна розміру оподаткованої бази і процентних ставок оподаткування кожного виду |
||
Витрати на охорону праці |
Зміна обсягу намічених заходів і їхньої вартості |
||
виробництва продукції і є умовно - постійними (наприклад, амортизація).
Інші цілком або частково залежать від його зміни і є умовно- змінними. Ступінь їхньої залежності від обсягу виробництва продукції визначають за допомогою коефіцієнтів, величину яких встановлюють дослідним шляхом або за допомогою кореляційного аналізу за великою сукупністю даних про обсяг випуску продукції і суму цих витрат.
Для перерахунку планових витрат на фактичний випуск продукції можна використовувати таку формулу:
Вск = Во *(100+ ВП % * Кз) / 100,
де Вск - витрати, скориговані на зміну випуску продукції;
Во - базова сума витрат за статтею;
ВП % - зміна обсягу випуску товарної дукції, %;
Кз - коефіцієнт залежності витрат від обсягу виробництва продукції.
Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат відіграє велику роль, тому що вони становлять значну частину собівартості продукції.
Для аналізу загальновиробничих і загальногосподарських витрат за статтями витрат використовуються дані аналітичного бухгалтерського обліку. За кожною статтею виявляють абсолютну і відносну зміну і її причини
Під час перевірки
виконання кошторису не можна
всю отриману економію вважати заслугою
підприємства, так само як і всі
допущенні перевитрати
До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі втрати від псування матеріальних цінностей і незавершеного виробництва, втрати від недовикористаних деталей, вузлів і технологічного оснащення, інші.
Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління. При обгрунтованні планів непродуктивні витрати виключають із загальної суми витрат.
Скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції .
Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат у собівартості одиниці виробу проводять з урахуванням результатів отриманих під час аналізу їх в цілому по підприємству. Ці витрати розподіляють між окремими видами виготовленої продукції пропорційно всім прямим витратам, за винятком купованих матеріалів.
Сума цих витрат, що припадає на одиницю продукції (ПНВ) залежить від зміни:
· загальної суми загально виробничих та загальногосподарських витрат (НВзаг);
· суми прямих витрат, що є базою розподілу накладних (БР);
· обсягу виробництва продукції (VВПі).
Дані залежності можна подати в такий спосіб:
ПНВі = НВзаг / VВПі. або
ПНВі = НВзаг * ПВі / VВПі..
Якщо вже відомо через, які фактори змінилась загальна сума накладних витрат, можна визначити їхній вплив на собівартість окремих виробів. Для цього відносну змну суми загально виробничих та загальногосподарських витрат за рахунок і -го фактора треба помножити на фактичну суму накладних витрат, віднесених на цей вид продукції:
Комерційні витрати охоплюють витрати на відвантаження продукції покупцям (вантажні роботи, доставка), витрати на тару і пакувальні матеріали, на рекламу, на вивчення ринків збуту і т.д.
Витрати на доставку товарів, залежать від відстані перевезення, ваги перевезеного вантажу, транспортних тарифів за перевезення вантажів, від виду транспортних засобів.
Витрати на навантаження і розвантаження збільшуються або зменшуються у зв'язку зі зміною ваги відвантаженої продукції і розцінок на навантаження та розвантаження однієї тони продукції.
Витрати на тару і пакувальні матеріали залежать від їхньої кількості і вартості. Кількість у свою чергу пов'язана з обсягом відвантаженої продукції і нормою витрат пакувальних матеріалів на одиницю продукції. Економія на пакувальних матеріалах, не завжди бажана, тому що красиве, естетичне, привабливе упакування - один з факторів підвищення попиту на продукцію. Збільшення витрат на цю статтю окупається збільшенням обсягу продажів. Те саме можна сказати і про витрати на рекламу, на вивчення ринків збуту та інші маркетингові дослідження.
У Швейцарії
витрати виробництва включають
накладні витрати, окрім адміністративних
та комерційних витрат. Постійні накладні
виробничі витрати