інтер'єрні рішення у підприємствах готельного господарства

Конфігурація площі, що наближається до квадрата, вигідна і для змішаного  розташування ліжок під кутом  одне до одного. їх можна ставити впритул, розділяти журнальним столиком або розміщувати в протилежних кутах кімнати, якщо простінок біля дверей буде не менше 2 м, тобто достатнім для встановлення ліжка.

Найцікавіший інтер'єр виходить при  розташуванні ліжок або диванів, що замінюють їх, в одному куті, а групи м'яких меблів і письмового столу - в протилежному. Композиція виглядає функціонально виправданою і врівноваженою, створює сприятливе враження. Для такої композиції при мінімальній ширині номера 3,1 м двері повинні бути в самому куті кімнати. При цьому найзручніше було б поставити платтяну шафу біля дверей в куті або біля перегородки. Але тоді потрібно, щоб двері були дещо віддалені від стіни (на глибину шафи), а ширина кімнати була не менше 3,7 м, що викличе збільшення площі з 10,2 м² до 13,3 м².

Дво- і трикімнатні  номери вищої категорії складаються зі спальні на двох осіб і вітальні. Вітальня двокімнатного номера служить кабінетом-приймальнею, їдальнею і кімнатою відпочинку. Третю кімнату номера звичайно обладнують як кабінет.

У спальні встановлюється туалетний  столик з пуфом, іноді платтяна шафа, крісло для відпочинку; у загальній  кімнаті-вітальні - невеликий обідній  стіл і стільці, диван-підставка  для приймача або телевізора, одно- або двотумбовий письмовий стіл, дзеркала, килими, меблі малих форм і декоративні вироби.

У багатокімнатних номерах ставлять іноді та музичні інструменти - рояль, піаніно. Встановлення в одному або декількох номерах музичних інструментів бажане, оскільки в них мають потребу артисти, що приїжджають на гастролі.

Номери вищої категорії обладнуються спеціальними гарнітурними меблями: спальними  гарнітурами з платтяними шафами, трельяжем і кріслами, гарнітуром загальної кімнати-вітальні з сервантом  і групою столових меблів на 2-4 особи, кабінетним гарнітуром для третьої кімнати. У Другій і третій кімнатах номера ставлять м'які меблі, в одній з них - диван, який може служити додатковим спальним місцем.

Кімнати цих номерів розділяють перегородками з дверима, розсувними стінами та заскленими перегородками або з відкритими отворами.

У деяких готельних комплексах влаштовують  номери-люкс, що мають окрему невелику спальню, в якій звичайно встановлені лише два ліжка і столик. Ця частина номера відокремлена отвором, задрапірованим тканиною або легкою розсувною перегородкою, у тому числі та вертикально встановленим жалюзі або іншим подібним способом. При плануванні багатокімнатних номерів слід звернути увагу на зручний зв'язок спальні з санвузлом.

 

3.3 Обґрунтування ефективності  запропонованих заходів

Найбільша увага у готельно-оздоровчому комплексі „Камелот” приділяється меблюванню приміщень блоку житлової групи. Меблювання цих приміщень має вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі. Тому ми приділили цьому питанню багато уваги.

У силу всезростаючого розвитку готельної справи на суспільство виникає необхідність дослідження його ефективності. Правильна оцінка ефективності запропонованих заходів дозволяє активно впливати на поточне стан і тенденції розвитку готельного комплексу, установлювати їхні розміри, відслідковувати і коректувати некеровані явища і процеси, складати прогнози і плани розвитку цього комплексу і його структурних підрозділів.

Зокрема в готельно-оздоровчому комплексі „Камелот” було переоснащено номери.

У приміщенні житлових поверхів почали використовувати спеціальні готельні меблі: вбудована, що трансформується, зблокована, навісна. У результаті такого меблювання була зменшена площа, займана меблями, і кількість предметів, полегшилось прибирання приміщень та їх естетичне сприйняття.

Меблювання номерів залежало від площі номера і комфортності готелю. Житлова площа однокімнатного одномісного номера складає 11—14 м², однокімнатного двомісного — 15—20 м².

Найбільшою складністю відрізнялось меблювання однокімнатного номера, тому що поєднує функції сну, роботи, відпочинку і зберігання речей.

Особливою комфортністю відрізняються  номери типу «дубль», обладнані ліжком, комбінованим столом, стільцем, журнальним столиком, кріслом і підставкою для  валізи, диваном-ліжком. Диван-ліжко служить додатковим спальним місцем і має тумбочку для постільної білизни.

 Двокімнатні номери тепер складаються зі спальні і вітальні, що відокремлюються одна від одної перегородками, що складаються і розсуваються, відкритими або заскленими дверними прорізами. Раціональне меблювання спальні, як ми вже зазначали вище, визначається острівним розміщенням ліжок, пристінної шафи; у вітальні розміщенням меблів для відпочинку повинні забезпечуватися зручність користування телевізором, а меблі для роботи можуть включати навісний підвіконний робочий стіл, що є одночасно підставкою для телевізора.

Житлова частина трикімнатних номерів  складається зі спальні, вітальні і  кабінету. Меблювання такого номера вирішується  за аналогією з двокімнатним, але  тут зона роботи виноситься в кабінет. Кабінет доповнюється ще книжковою шафою або полицями і зоною відпочинку. У вітальні розташовується обідній стіл зі стільцями. При спальні знаходиться гардеробна, а в передпокої — підставка для багажу.

Таким чином, було змінено інтер’єр та меблювання номерів у готельному комплексі «Камелот». Це зумовило більш тривале перебування клієнтів у готелі.

Також збільшився відсоток іноземних гостей (з огляду на, що жителі країн СНД уважаються такими). Гості з Росії, Німеччини, Великобританії, США, ПАР, Туреччини, країн Прибалтики й Ізраїлю становлять від 30 до 80% клієнтів готелю.

Найважливішим фактором, що робить вплив  на ефективність і рентабельність готельного бізнесу, є рівень заповнюваності номерів. У середньому ж, заповнюваність готельного комплексу становить 70%, цей показник збільшився порівняно з 2005 роком на 15%.

Незважаючи на те, що щороку в місті  з'являється кілька нових готельних комплексів, гострої конкуренції між ними все-таки немає.

У кінцевому результаті наявні дані про економічну ефективність запропонованих заходів можна звести в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1.

Оцінка економічної  ефективності запропонованих заходів, тис.грн.

Вид витрат	Витрати відвідувачів	Доходи підприємства	Утворює мий фонд	Зайнятість населення	Державні доходи
Комплексні поїздки	35,6	32,1	3,5	0,008%	0,7
Розміщення	28,5	26,3	2,2	0,012%	0,4
Харчування і напої	19,6	18,2	1,4	0,017%	0,295
Транспорт	21,3	14,8	6,5	0,003%	1,3
Рекреація і т.д.	23,2	18	5,2	0,001%	1,04
Інші витрати	14,8	12,1	2,5	0,003	0,5
Разом	171,6	132,5	39,1	0,057%	5,335

 

Заповнюваність готелів залежно  від сезону коливається: від 90- 100% у сезон і 40-50% в "мертвий" сезон, менеджер готельного комплексу «Камелот» відзначив парадоксальну ситуацію в 2006 році: у грудні наплив клієнтів був більше, ніж у червні.

Попит перевищує пропозицію, і за даними літнього сезону 2006 року, ця перевага буде збільшуватися. В 2006 році загальне число відпочиваючих зросло на 26,1%, у тому числі й дітей на 30,2% у порівнянні з минулим.

Середня тривалість перебування однієї особи в готелі становила для громадян України 2,7 доби, для іноземців -2,6 доби, тепер ця цифра зросла до показників: для громадян України 3 доби, для іноземців -2,8 доби.

Таким чином, заходи, що були направлені на те, щоб забезпечити максимальне заповнення готелю, збільшити тривалість перебування, довели свою ефективність. Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення статусу готельного комплексу «Камелот» серед відпочиваючих та туристів, збільшення доходів підприємства.

 

Висновки

Отже, інтер'єр будь-якого приміщення готельного комплексу повинен створювати екологічний, функціональний і естетичний комфорт.

Екологічний комфорт в інтер'єрах створюється, в основному, завдяки  системам інженерного забезпечення готельних комплексів: вентиляції, кондиціонування повітря, централізованого пиловидалення, опалення тощо.

Функціональний комфорт в основному  забезпечується оптимальним набором  меблів і устаткування. Меблі є  одним з активних компонентів  у формуванні інтер'єрів багатьох приміщень  готельних комплексів.

Розрізняють три групи поєднань залежно від розміру інтервалу  між кольорами в колірному  колі: малі та великі інтервали в  більшості випадків є легкими, а  середні - важкими поєднаннями. При  виборі колірної гамми інтер'єру  готельних комплексів слід орієнтуватися на використання легких поєднань.

На сприйняття кольору великий  вплив здійснює інший колір, який спостерігач бачить одночасно з  даним кольором або на який він  дивився безпосередньо перед  цим. У відомих поєднаннях виникають  явища одночасного і послідовного колірних контрастів.

Одночасним колірним контрастом називається  зміна колірного тону або насиченості  кольору під дією сусідніх хроматичних  кольорів. Якщо колір оточений хроматичним  фоном, то він змінюється у бік  кольору додаткового до кольору фону. Будь-який шлір, знаходячись на тлі свого додаткового кольору, виграє в насиченості; знаходячись же на тлі однакового з ним кольору, але більшої насиченості, втрачає в насиченості.

Одночасний колірний контраст використовується для приглушення одних елементів інтер'єру або, навпаки, для посилення декоративного звучання інших елементів. При виборі фарбування готельно-оздоровчого комплексу „Камелот”, де приїжджаючому доводиться проходити ряд приміщень, послідовний колірний контраст можна використовувати для посилення декоративності інтер'єру.

В ході роботи було запропоновано  ряд заходів щодо покращення інтер’єру  готельно-оздоровчого комплексу „Камелот”, які привели до підвищення відвідування готельного комплексу та збільшення терміну перебування в ньому.

Таким чином, заходи, що були направлені на те, щоб забезпечити максимальне заповнення готелю, збільшити тривалість перебування, довели свою ефективність. Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення статусу готельного комплексу «Камелот» серед відпочиваючих та туристів, збільшення доходів підприємства.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Агафонова Л. Туризм, готельний  та ресторанний бізнес: ціноутворення,  конкуренція, державне регулювання:  Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Людмила Агафонова, Ольга Агафонова,; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Знання України, 2002. - 351 с.

2. Нечаюк Л. Готельно-ресторанний  бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник  для студ. вузів/ Лідія Нечаюк, Наталія Телеш,; Центр навчальної  літ., М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.

3. Роглєв Х. Основи готельного  менеджменту: Навчальний посібник / Христо Роглєв,; Київський ун-т  туризму, економіки і права. - К.: Кондор, 2005. - 405 с.

4. Уніфіковані технології готельних  послуг: Навч. посібник для студ. вузів/ КІЕП; Ред. В.К.Федорченко. - К.: Вища школа, 2001. - 236 с. 

5. Управління сучасним готельним  комплексом: Навчальний посібник / Георгій  Мунін, Андрій Змійов, Георгій Зінов’єв та ін.; За ред. С. І. Дорогунцова; НАНУ, Рада по вивченню продуктивних сил України, Укр. гуманіт. ін-т. - К.: Ліра-К, 2005. - 514 с.