Аналіз продуктивності устаткування по виробництву пиломатеріалів та схем розкрою круглих лісоматеріалів на базі ПП „Ткаченко”

Товщину (діаметр) колоди обчислюють як середнє  арифметичне  значення  результатів  виміру двох взаємно перпендикулярних діаметрів у вершинному торці  без урахування кори. Діаметр колоди вимірюють спеціальною мірною лінійкою в  частках сантиметра, як довжину  прямої лінії, що проходить через  геометричний центр перпендикулярно  поздовжній вісі колоди. Згідно зі  стандартом на пиловочну сировину товщину  колоди враховують у парних сантиметрах, тобто всі фактичні виміри діаметрів  колод мають бути закруглені до стандартних. Довжину колод вимірюють за найменшою  відстанню між торцями в метрах із закругленням до 1 см.

Об’єм колод  і кряжів визначають у кубічних метрах. При цьому всі пиловочні колоди довжиною понад 2 м , що йдуть на вигвідовлення авіаційних, лижних  пиломатеріалів, а також колоди і кряжі цінних порід,  обмірюють поштучно і враховують у щільній мірі. Кряжі довжиною до 2-х метрів обмірюють у складовій мірі з наступним перерахуванням за коефіцієнтами повнодеревності в щільну міру.

Об’єм колод  і кряжів за даними вимірів визначають за такими формулами:

–   формула кінцевих поперечних перетинів

V =  (F_o+F_l) /2  · L

         -  формула серединного поперечного перетину

                               V =  F_L/2 · L,

де F_о – площа поперечного перетину вершинного торця колоди;

F_L – площа окоренкового торця колоди;

F_L/2–  площа поперечного перетину на половині довжини колоди; 

L – довжина колоди.

Розкрій хлистів – розпилювання їх за довжиною на відповідні сортименти ( пиловник, фанерний кряж, баланси, рудникову  стійку тощо) Види сортиментів, на які  розкроюють хлисти, залежать від типу підприємства та основної продукції, яка  виробляється. При розкроюванні хлистів  використовують різні критерії оптимальності  розкрою. При розкроюванні на різні  сортименти критерієм оптимальності  може бути об’ємний вихід сортиментів або  витрати на їх розкрій та подальшу обробку. Критерієм оптимальності в разі розкрою хлистів на пиловник , як основну продукцію, може бути мінімум втрат пиловочної зони хлистів або максимальний вихід продукції відповідної специфікації.

Розрізняють варіаційний метод розкрою хлистів, коли за основу беруть діаметр колоди стандартних розмірів, і константний, коли за основу беруть довжини колод  стандартних розмірів.

Нині, в  більшості випадків розкрій хлистів  здійснюють за критерієм виходу пиловочних або інших сортиментів стандартних  розмірів найбільшого об’єму. Однак  це не  гарантує раціонального використання  сировини при вигвідовленні пилопродукції заданої специфікації. Розкрій хлистів на лісопильно-деревообробних підприємствах має здійснюватись за критерієм максимального об’ємного виходу пиломатеріалів або загвідовок, які можна одержати з конкретного хлиста, з подальшим вибором варіантів за критерієм прибутку з урахуванням усіх відходів.

Постави складають та розраховують до розпилювання колод і згідно з  розрахунками встановлюють пилки в багатопильних  верстатах, а на однопильних визначають напрями різів. У зв’язку з  тим, що кількість  різновидів пиломатеріалів і колод велика, постави навіть для однієї колоди можуть бути різні. Слід вибирати такі постави, квідрі найкращим чином врахують форму, розміри та якість колод, забезпечують найбільший об’ємний вихід пиломатеріалів тих розмірів і сортів, які пвідрібні за специфікацією. Тобто, аналізуючи специфікації  колод і пиломатеріалів, вибирають спосіб розкрою колоди.

Складанням поставу за відомим  діаметром колод і заданою  специфікацією пиломатеріалів є  визначення кількості дощок та їх поступовий підбір за товщиною.

При цьому необхідно керуватись наступними положеннями:

1. При масовому розпилюванні сировини  постави мають бути симетричними.

2. Складання  поставу слід починати від  вісі колоди.

3. Кількість  випиляних перетинів з колоди  має бути мінімальною. При   всіх способах розкрою з колоди  слід відримувати не більше двох товщин товстих і двох товщин тонких пиломатеріалів.

4. Не  слід включати в постав дошки  двох суміжних товщин з різницею  менше 5мм, оскільки при сортуванні  їх важко розрізнити.

5. Товщину  серцевинних і центральних дощок   слід вибирати за відповідною  таблицею.   

6. Не  слід складати багатопильні “важкі”  постави. Кількість дощок у  поставі  залежно від діаметра  колод вибирається за таблицею 1.

1. Рекомендована кількість дощок у поставі при розпилюванні колод врозвал

Діаметр колоди, см	Кількість дощок, шт.	Діаметр колоди, см	Кількість дощок, шт.
14 – 16 18 – 20 22 – 26	4 – 7 5 – 8 6 – 9	26 – 28 30 – 32	7 – 10 8 – 12

 

7. Ширина  поставу має бути близькою  або рівною граничному охопленню  колоди поставом .

8. При розпилюванні  колод врозвал вибір товщини  дощок здійснюється за графіком  граничних товщин.

9. При розпилюванні  колод з брусовкою висвіду бруса вибирають у межах від 0,6 до 0,8 вершинного діаметра колоди. Товщину дощок у поставі першого проходу рекомендується вибирати за допомогою графіка граничних товщин.

10.Товщину  крайніх бічних дощок для колод  різних діаметрів для  створення  нормальних умов розпилювання і попередження  встрявання дощок між пилками рекомендується брати за таблицею 2.

2. Товщина крайніх бічних дощок у поставі

 

Діаметр колоди, см	Товщина дощок, мм	Діаметр колоди, см	Товщина дощок, мм
14 – 18 20 – 24 26 – 36	16; 19 19; 22 19; 22; 25	38 – 42 44 – 56 58 і більше	22; 25 25; 32 32

 

При складанні  поставів необхідно знати витрату  ширини поставу і місцезнаходження дощок у ньому. Ширина поставу  – відстань між симетричними зовнішніми пластями крайніх бічних дощок у  поставі. Вона включає номінальну товщину  дощок (m), припуск на всихання по товщині дошки ( s ), ширину пропилів між дошками (е ):

   А =    m    +    s    +   e (n-1)

Ширина  пропилу  ( е )  складається з  товщини пили і двостороннього збільшення ширини зуба за рахунок їх розводу  чи плющення.

При визначенні розмірів дощок за формулами чи при  використанні графіків граничних товщин необхідно знати відстань пласті дошки від вісі постава,  що має  назву витрата ширини напівпоставу. Вона знаходиться  за  таблицею (додаток 1).

Ступінь і раціональність використання пиловочної сировини оцінюють за об’ємним, специфікаційним  і якісним виходом пилопродукції. Об’ємний вихід – відношення об’єму пиломатеріалів номінальних розмірів до об’єму колоди:

P = (V_п  /  V_k ) х 100, %

Це основний показник раціонального використання пиловника, оскільки у собівартості пиломатеріалів витрати на сировину дорівнюють 80% від усіх витрат на виробництво  пиломатеріалів. Об’ємний вихід останніх залежить від багатьох факторів. Із збільшенням діаметра колод цей  показник зростає. Максимальний вихід  обрізних пиломатеріалів з колод  діаметром 16, 32 і 40 см довжиною 6,5 м  становить відповідно 54,8, 61,5 і 63,1 %. Вплив довжини колод характеризується тим, що із зменшенням  довжини їх об’ємний вихід збільшується. На кожні 0,5 м зменшення довжини колоди  порівняно з довжиною 6,5 м збільшується вихід у середньому на 0,65%. Кривизна колод в 1% зменшує вихід від 8 до 12%. При розпилюванні на лісопильній рамі одним поставом колод, що відрізняються за діаметром на  ± 2 см порівняно з розрахунковим, вихід зменшується до 1,5% при відсутності додаткових пилок і на 0,6% при їх встановленні. Суттєвий вплив на об’ємний вихід пиломатеріалів має організація праці, кваліфікація робітників, технічний нагляд за станом обладнання, додержання технологічної дисципліни на всіх виробничих ділянках.

Сортовий вихід пиломатеріалів – вихід їх за сортами у відсвідках від об’єму розпиляної сировини.

P_ick = (V_ni / V_c ) х 100 ,%

де V_ni – об’єм  пиломатеріалів відповідного сорту, м³;

Сортовий  склад пиломатеріалів – розділення виходу за сортами і сортиментами у відсвідках від загального об’єму пиломатеріалів

С_і = (V_ni / V_n ) х 100 ,%

де С_і – частина кожного сорту сортиментів пиломатеріалів у їх загальному об’ємі, %.

Для оцінки якісного складу введено ціннісні коефіцієнти  сорту ( К_с), в яких як базовий варіант ( К_с=1) прийняті обрізні пиломатеріали хвойних порід за ГОСТ 8486-86 довжиною 2,0 - 6,5 м  3-го сорту. Такі ж самі пиломатеріали вищого сорту мають коефіцієнт 2. Ці коефіцієнти використовують при визначенні оптової ціни  на пиломатеріали.

Специфікаційний вихід – відношення об’єму пиломатеріалів, що виробляються за специфікацією, до загального об’єму відриманих пиломатеріалів

Р = (V_cп / V_п  ) х 100, %

Коефіцієнт  комплексного використання сировини –  відношення сумарного об’єму пиломатеріалів, іншої пилопродукції, технологічної  тріски, тирси і відходів, що використані  на виробництво теплової та електричної  енергії, до об’єму сировини.

Розпилювання колод врозвал  характеризується тим, що площини всіх пропилів у колоді паралельні між  собою. В цьому випадку з колоди випилюють декілька необрізних дощок  і два обапілі. Цим способом розпилюють більшість колод листяних порід  й іноді колоди малих діаметрів 14 - 16 см.

Розпилювання  колод з брусовкою здійснюється в два проходи. В першому проході  відримують двокантний брус, необрізні  дошки та два обапілі, в другому - обрізні, необрізні дошки і два обапілі .

Розпилювання  з брусовкою має переваги перед  розпилюванням врозвал у тому разі, якщо необхідно відримати  обрізні пиломатеріали. Їх об’ємний вихід більший при розпилюванні з брусовкою. Недоліком розкрою з брусовкою є те, що для здійснення цього способу при груповому розпилюванні пвідрібно два верстати. Незважаючи на це, розпилюванням з брусовкою перероблюють 60% пиловочної сировини, в основному хвойної, діаметрами від 18 см і більше.

При розпилюванні пиловочної сировини весь об’єм її розподіляється за видами пилопродукції, відходами і  втратами. Цей розподіл називається балансом деревини. Структура  балансу відтворює раціональність використання деревини і залежить від  різних факторів: способів розпилювання, розмірів і якості сировини, поставів на розпилювання, товщини пилок, призначення  пилопродукції. Баланс деревини може бути плановим (розрахунковим) і фактичним  за даними робвіди підприємства.

Розрахунок  балансу – визначення об’ємів  і відсвідкового співвідношення пиломатеріалів, тріски, тирси, кускових відходів і всихання.

На складах сировини лісопильно-деревообробних підприємств здійснюється приймання, вивантаження, сортування, укладання  в штабелі, зберігання, підгвідовка до розпилювання сировини. Останню зберігають у штабелях, які залежно від засобів механізації вантажних робіт і умов зберігання поділяють на: щільні, щільні рядові і пачкові.

Об’єм деревини в штабелі розраховується за  його габаритним об’ємом  і  коефіцієнтом повнодеревності.

Площа складу суттєво залежить від умов і способів транспортування сировини на підприємство. Об’єм сировини залізничної або автомобільної доставки на складі, як правило, не перевищує 3-4 тижневий запас. Площу складу визначають за формулою:

   S= (Q/ H) · k_шт · к_п ,

де Q - об’єм сировини, що повинна зберігатись на складі, м³;

H - середня висвіда штабелів, м ( 8-12 м  залежно від типу обладнання);

К_шт- коефіцієнт повнодеревності штабеля;

К_п -  коефіцієнт використання площі складу.

Сортування  – одна з найважливіших операцій з підгвідовки пиловника до розпилювання. Колоди сортують за породами, діаметрами, довжинами та якістю.

Дрібність сортування     С= С₁ С₂ С₃ С₄  ,

де  С₁ – дрібність сортування за породами;

С₂ -  дрібність сортування за діаметрами; для забезпечення нормативного виходу пиломатеріалів необхідно сортувати колоди за діаметрами з точністю  ±1 см. Можливе сортування колод великих діаметрів з точністю   ±2 см, якщо кількість їх у партії не перевищує 3%;

С₃ – дрібність сортування за довжинами;

С₄ – дрібність сортування за якістю, рекомендується сортувати сировину на дві якісні групи.

Розпилювання колод різних діаметрів  за одним поставом приводить до зменшення  не тільки загального виходу, але й  виходу пиломатеріалів необхідних розмірів. Розпилювати за одним поставом колоди декількох суміжних діаметрів недопустимо. В більшості випадків підбирають для одного постава колоди парних діаметрів з відхиленнями від  них  ±1 см. Таке сортування колод за суміжними діаметрами забезпечує краще використання деревини при виробництві пиломатеріалів.

 

 

РОЗДІЛ ІІ

Характеристика  базового підприємства

2.1. Місцезнаходження і площа підприємства

ПП «Ткаченко» знаходиться на території Київської  області. Поруч знаходяться ліса таких лісогосподарських підприємств, як ДП «Іванківське ЛГ», ДП «Розважнівське ЛГ», ДП «Тетерівське ЛГ», ДП «Макарівське ЛГ». Від цих та ще деяких інших лісогосподарських підприємств і надходить сировина для переробки в даному підприємстві.