Аналіз продуктивності устаткування по виробництву пиломатеріалів та схем розкрою круглих лісоматеріалів на базі ПП „Ткаченко”

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз  продуктивності устаткування по виробництву  пиломатеріалів та схем розкрою круглих  лісоматеріалів на базі ПП „Ткаченко”

 

Реферат

Об’єктом  дослідження даної бакалаврської робвіди є технологічний процес виробництва пиломатеріалів обрізних та необрізних на підприємстві ПП “Ткаченко”.

Мета  роботи: Проаналізувати технологічний процес виробництва та устаткування, на якому проводиться пиляння лісоматеріалів і пиломатеріалів, також порівняти застосовані схеми розкрою лісоматеріалів, нормативну базу та проаналізувати виробничу потужність підприємства.

В першому  розділі дається огляд стану питання за даною темою: значення у виробництві нормативних документів та вірного вибору схем розкрою і устаткування для виробництва.

В другому  розділі описується характеристика та загальна інформація про підприємство.

В третьому розділі надається характеристика виробів.

В четвертому описується технологічний процес виробництва пиломатеріалів та устаткування, що застосовується.

В п’ятому  проводиться аналіз технологічного процесу, устаткування та схем розкрою.

В висновках пропонуються шляхи удосконалення.

• Загальна кількість сторінок….58
• Таблиць………………………..18
• Малюнків…..………………….18
• Креслень………………………..2
• Технологічні карти…………….1

Ключові слова: лісоматеріали, пиломатеріали, пвідужність, дошка, брус, схеми розкрою.

 

ЗМІСТ

ВСТУП                 04

РОЗДІЛ І. Стан питання…….…………………………………… … …    05

1. Нормативні документи на пилопродукцію………………...… .  ...     05

1.2 Схеми розкрою сировини та об’ємний вихід продукції………  …    09

РОЗДІЛ ІІ. Характеристика базового підприємства… …………… …    14

2.1 Місцезнаходження та площа підприємства ……….…………… …      14

2.2 Природно-кліматичні умови..…………………………….……… ...     16

2.3 Коротка характеристика технологічного процесу

                                  на підприємстві ………………………...………..    18

РОЗДІЛ ІІІ. Конструктивна частина…………………………………..      25

3.1 Опис виробу.…………………….………………………………….      25

РОЗДІЛ ІV. Технологічний процес виробництва пиломатеріалів …..     38

4.1 Виготовлення пиломатеріалів обрізних, необрізних, облицювальної дощечки та заготовки для піддонів.………………………  …………….  38

РОЗДІЛ V.

Аналіз технологічного процесу виробництва пиломатеріалів   …………    45

5.1 Розрахунок продуктивності устаткування……………….…………    45

5.2 Аналіз норм витрат лісоматеріалів на виробництво

                                                                   пиломатеріалів……  ..……….    52

ВИСНОВКИ……………………………………………………………  .     56

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……  ……… ………   57

 

Вступ

Деревина найбільш розповсюджений матеріал, який застосовується в різних галузях народного господарства. Широкому використанню деревини сприяють високі фізико-механічні властивості, добра оброблюваність.

Будівництво нових і  реконструкція існуючих лісопильних  підприємств пвідребують вдосконалення технології виробництва, а в ряді випадків корінного перегляду і змін її з урахуванням ведення прогресивних технологічних процесів, поліпшення деревини на всіх етапах технологічного процесу, комплексної механізації виробництва, спеціалізації та кооперування, правильного використання засобів техніки безпеки і првідипожежної техніки, поліпшення умов праці, а також правильної організації і управління підприємством, обліку, постачання і збуту.

Одне з основних завдань - раціональне і комплексне використання деревини шляхом переробки її на корисну і повноцінну продукцію. В сучасних умовах це означає, що вся деревина, що поступає на лісопильне підприємство, повинна бути перетворена в найбільш доцільну в даних умовах продукцію.

Раціональне використання деревини і перехід на нове обладнання сприяють зниженню норми витрати  сировини. Вірно вибрані схеми розкрою лісоматеріалів також сприяють зниженню норм витрат сировини, її раціональному використанню та зменшенню собівартості виробів.

В даній бакалаврській  робвіді проводиться аналіз технологічного процесу виробництва пиломатеріалів на підприємстві, аналіз існуючих пвідужностей на підприємстві, аналіз схем розкрою сировини, що застосовуються. Результати проведеного аналізу можуть сприяти покращенню організації праці на підприємстві, зменшенню витрати сировини на пило продукцію та більш раціональному використанню сировини.

 

РОЗДІЛ І.

Стан  питання.

Раціональне використання лісосічного фонду  є невід’ємною часткою планування лісопиляння. Виходячи з даних попередніх років по реалізації пиломатеріалів та аналізу пвідочного стану ринку, лісопромислові підприємства мають можливість на науковій основі планувати випуск пилопродукції на визначений період часу.

Багато  досліджень було присвячено теорії розкрою  пиловочної сировини, визначенню об’ємного  виходу [1, 2, 3, 4, 5] та складанню оптимізаційних схем розкрою пиловочної сировини з максимальним об’ємним виходом на спеціфікаційні матеріали, що базуються на можливостях ЕОМ [6, 7, 8].

Проблемою нормування витрат деревини на виробництво  пилопродукції та підвищенням об’ємного  і посортного виходу пиломатеріалів та загвідовок займались у Центральному науково-дослідному інституті механічної обробки деревини - ЦНДІМОД [9], Українському науково-дослідному інституті механічної обробки деревини - УкрНДІМОД [10] та Центральному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті механізації та енергетики лісової промисловості - ЦНІІМЕ [11]. Вищевказані довідкові та керівні матеріали у теперішній час прийняті в якості українських нормативів. Але дані нормативи, як в ЦНДІМОДі, так і в УкрНДІМОДі були розроблені для пиловочної сировини за ГОСТ 9463-72 [12] та ГОСТ 9462-71 [13], якими передбачалось чвідири категорії якості пиловників. В наш час ми користуємось для визначення розмірів та якості пиловочної сировини ГОСТ 9462-88 [14] та ГОСТ 9463-88 [15], де встановлено три сорти пиловочної сировини. Існуючими керівними [9] та довідниковими [10, 11] матеріалами з нормування визначені норми витрат пиловочної сировини на виробництво пиломатеріалів за умови використання в якості головного лісопильного устаткування лісопильних рам. Для стрічковопилкового та круглопилкового устаткування в якості головного, де будуть інші ширини пропилу, норми витрат не визначались. Також цими документами не передбачається комбінування устаткування на різних проходах для покращення раціонального використання поперечного перетину колоди. Довідниками та керівними матеріалами встановлені узагальнюючі норми витрат деревини за регіонами: для Уралу, Сибіру та Дальнього Сходу, для Європейської частини СРСР, союзні. При встановленні норм витрат пиловочної сировини орієнтувались на визначення посортового виходу обрізних пиломатеріалів, що ще більше звузило сферу застосування даних норм витрат.

Загалом існують два метода розкрою пиловочної сировини лісопильним устаткуванням: груповий та індивідуальний. Груповий здійснюється групою пил (приклад –  лісопильні рами, круглопилкові верстати тощо), індивідуальний – однією пилою  в різній площині. До групового методу розкрою відносять такі схеми  розкрою сировини, як врозвал та з брусуванням (рис.1). До індивідуального методу розкрою відносять спеціальні схеми розкрою: круговий, секторний, брусово-сегментний, розвально-сегментний (рис.1). За умови застосування схем розкрою врозвал та з брусуванням, продуктивність лісопильних цехів більша, а за умови застосування індивідуальних схем розкрою продуктивність – менша, але об’ємний вихід спеціфікаційних пиломатеріалів більший, зменшується кількість відходів та збільшується вартісний вихід пиломатеріалів з одного кубометра сировини [16].

Пиломатеріали – це продукція певних розмірів і якості з двома плоскопаралельними пластями. За розмірами пиломатеріали  поділяються  на дошки, бруси і  бруски. Брусами називають пиломатеріали, товщина і ширина яких 100 мм і більше. Дошки – пиломатеріали товщиною до 100 мм і шириною більшою за дві товщини. За видом обробки пиломатеріали бувають обрізні, необрізні і однобічно обрізні. Бруски – пиломатеріали товщиною до 100 мм і шириною не більше двох товщин.

У пилопродукції  розрізняють номінальні, розпиловочні і фактичні розміри. Номінальний  – розмір пилопродукції при встановленій стандартом вологості деревини. Розпиловочний  – розмір пилопродукції з припуском  на всихання. Фактичний – розмір пилопродукції при її вимірюванні. Об’єм пилопродукції рахують  за її номінальними розмірами.

Основним  стандартом на пиломатеріали, що обумовлює  їх розміри, є ГОСТ 24454 –80. Він розповсюджується на обрізні й необрізні пиломатеріали  хвойних порід. Номінальні розміри  за товщиною і шириною встановлені для вологості деревини 20%. При іншій вологості розпиловочні та фактичні розміри мають змінюватись на величину всихання за ГОСТ 6782.1-75.

Пиломатеріали хвойних порід за ГОСТ 24454-80 повинні  мати довжину від 1 до 6,5 м з градацією 0,25 м.

Стандартом  встановлені наступні номінальні розміри  за товщиною: 16; 19; 22; 25; 32; 40; 44; 50; 60; 75; 100; 125; 150; 175; 200; 250 мм. Пиломатеріали, товщиною до 32 мм включно, належать до тонких, а товщиною 40 мм і більше - до товстих. Ширина обрізних пиломатеріалів може бути від 75 до 275 мм з градацією 25 мм. Ширина необрізних пиломатеріалів не обмежується. При цьому ширина вузької пласті в будь - якому місці довжини пиломатеріалів має бути не менше 50 мм. Ширину необрізних пиломатеріалів визначають як півсуму розмірів двох пластей, що виміряні посередині довжини пиломатеріалу.

Пиломатеріали листяних порід за ГОСТ 2695-83 виготовляють товщиною від 13 до 100 мм. Обрізні пиломатеріали мають 10 ширин від 60 до 200 мм. Максимальна ширина необрізних пиломатеріалів не обмежується, а мінімальна становить 40 мм. Довжина пиломатеріалів з твердих порід має бути від 0,5 до 6,5 м з градацією 0,1 м; з м’яких порід і берези – від 0,5 до 2 м з градацією 0,1 м і від 2 до 6,5 м з градацією 0,25 м.

Номінальні  розміри пиломатеріалів за товщиною і шириною встановлені для  деревини з вологістю 15%. Розміри  пиломатеріалів, що мають іншу вологість, змінюються  на величину всихання за ГОСТ 6782.2-75.

Якість  пилопродукції характеризується сукупністю властивостей, які необхідні при  її експлуатації й визначаються наявністю  і кількістю вад деревини та вад  обробки. Класифікація, визначення, вимірювання  пороків та їх вплив  на якість встановлені  ГОСТ 2140-81.

За ознакою  якості пилопродукцію розділяють на сорти та якісні групи. В технічних  вимогах на всі види пилопродукції  визначаються норми обмежень вад  деревини і вад обробки. До основних сортовизначаючих вад  належать гнилизна, сучки, тріщини тощо. Якість обробки  оцінюють величиною обзелу, жолобленістю, шорсткістю поверхні та перпендикулярністю торця дошки.

Згідно  з ГОСТ 8486-86 на хвойні пиломатеріали, дошки та бруски за якістю поділені на п’ять сортів ( 0,1,2,3,4 ).

Листяні пиломатеріали (ГОСТ 2695-83 ) за якістю деревини і обробки поділяються на три  сорти (1,2,3).

Загвідовки призначені для виробництва дерев’яних деталей у будівництві, меблевому, авто - , вагоно -  і сільгоспмашинобудуванні виробляють за ГОСТ 9685-61 і ГОСТ 7897-83 відповідно для хвойних і листяних порід товщиною від 7 до 100 мм, шириною від 40 до 200 мм, довжиною до 1 м з градацією 5 см і довжиною понад 1 м з градацією 10 мм.

За якістю деревини та якістю обробки загвідовки розділяють на 4 і 3 сорти відповідно до хвойних і листяних порід.

Сировиною для лісопильного виробництва служать  пиловочні колоди, їх відримують шляхом поперечного ділення хлистів. Пиловочна сировина  залежно від її призначення  має відповідати вимогам стандартів. Розмірні та якісні вимоги до пиловочної сировини хвойних порід регламентовані ГОСТ 9463-88, а листяних - ГОСТ 9462-88.

Указані стандарти поділяють пиловочні  колоди і кряжі хвойних та листяних порід  за товщиною на дві групи: середні – від 14 до 24 см і крупні – від 26 см і більше з градацією 2 см. Товщина круглих колод відповідає діаметру  у вершинному торці. Довжина пиловочних колод наступна: хвойні породи – від 4 до 6,5 м; м’які листяні породи і береза – не менше 3 м з градацією в обох випадках 0,5 м; тверді листяні породи – не менше 1 м з градацією 0,1 м. Пиловочні колоди повинні мати припуск по довжині 3 - 6 см, який у розрахунок довжини не береться.

За якістю пиловочні колоди розділяють на 3 сорти: 1-й; 2-й і 3-й.

Колода  – частина стовбура дерева, поперечний перетин якого має форму кола чи еліпса. Одна з особливостей форми колоди – збіжність, тобто зменшення її товщини від окоренкового торця до вершинного. Величину збіжності вимірюють зменшенням діаметра колоди в сантиметрах на 1 м довжини. Збіжність коливається в значних межах залежно від товщини колод, породи, умов і місця  вирощування. Визначають  її за формулою

S_ср= (D – d) / L ,

де    D – діаметр колоди в окоренковому торці, см;

d – діаметр колоди у вершинному торці, см ;

L – довжина колоди, м.

Для обчислення збіжності окоренкової колоди діаметр  D береться на відстані  1м від окоренкового торця, оскільки  в відземковій частині колоди є нерівності ( ройка, окоренкуватість). Завдяки цьому для обчислення середньої збіжності довжина колоди зменшується на 1м.