Акцзне оподаткування в Україні

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована 

в  декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання продуктів, які несуть шкоду здоров’ю;

- вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в алежності від споживчих якостей та попиту на них;

- стимулювання зменшення енергоспоживання  та енергетичної залежності.

Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставок акцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яка завдає шкоду здоров’ю.

На даний час ставки акцизного  збору в країнах ЄС перевищують їх рівень в Україні. Так, мінімальне податкове зобов’язання з акцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розмірі не менше ніж 57 % від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигарет та 60 євро за 1000 штук.

Надзвичайно гострою соціально-економічною  проблемою у сфері виробництва  та обігу алкогольних напої в та тютюнових виробів залишається  
наявність тіньового сектору. У зв’язку з цим необхідно вдосконалювати систему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів  в Україні звужена до місць: виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Використовуючи акцизні склади, держави – члени ЄС забезпечують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також своєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні встановлені правові  засади для застосування сукупного  мінімального акцизного податку  на сигарети (Директива Ради 92/79/ЄЕС), однак поки що не створено правових засад для поступового підвищення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Директива Ради 95/59/ЄС).

В Україні застосовуються підвищені  ставки акцизного збору на алкогольні напої, що імпортуються, в Україну, порівняно  із ставками акцизного збору на алкогольні напої, які виробляються українськими підприємствами. Це є порушення Статті 1 Угоди ГАТТ/СОТ 1994 року та Статті 15 УПС .

За період недовготривалого свого  законотворення, українське суспільство  зазнало чимало прикладів законодавчого  хаосу. Про це не раз вже було сказано  вище, і такі явища властиві тому періоду історичного, і, зокрема, економічного розвитку, в якому знаходиться наша держава.

 

 

Розділ 5. Акцизний збір в умовах кризи

 

Уряди країн світу  продовжують боротися з фінансовою кризою. Вони підтримують банки, стримують  зростання безробіття, змінюють правила оподаткування. Перші два пункти, як правило, не викликають дискусій, а от зміни у податковій системі зазвичай спричиняють широкий резонанс.

Уряди передусім намагаються  фінансувати сфери соціального  захисту, охорони здоров'я, освіти, обороноздатності. Також підтримується експортна спроможність економіки. Ці очевидні та зрозумілі питання значно ускладнюються під час кризи, коли бюджетні ресурси швидко зменшуються. У такій ситуації збільшення податкового преса за рахунок підвищення ставок чи запровадження нових платежів навряд чи зможуть механічно збільшити обсяги надходжень до бюджету. Слід припустити, що в разі змін у економічному середовищі податкова система як елемент системи більш високого рівня повинна зазнавати певного регуляторного впливу. Одним із свідчень реалізації такого сценарію є процес підготовки законодавчих актів у сфері бюджетів та податків. Яскравою особливістю цього процесу є стислість термінів їхньої розробки та прийняття, адже у багатьох країнах зазвичай ця робота є довготривалою, а проекти змін широко обговорюються в експертному середовищі за участю громадськості. В умовах кризи податково-бюджетна політика може бути особливо ефективною для подолання тривалої рецесії, оскільки грошово-кредитна політика не може виконувати свої функції повною мірою. У цьому контексті реформування податкової системи повинне спиратися на високий рівень довіри з боку громадян. Така довіра необхідна для досягнення компромісу між платниками та державою на короткостроковий період, коли при зменшенні прибутків у підприємців уряд має підтримувати соціальну сферу. Якщо країни G-20 можуть справлятися з таким завданням, то для країн, що розвиваються, це значна проблема, оскільки їхні ресурси значно менші. Ключовим завданням для небагатих країн стає вибір заходів стимулювання у фіскальній сфері.

По-перше, такі заходи повинні  стосуватися конкретних проектів, які  приноситимуть максимальну віддачу  в короткий термін. По-друге, ці проекти  слід реалізовувати у тих галузях, які згодом забезпечать стабілізацію та розвиток економіки. По-третє, податкові стимули на короткі терміни мають обумовлювати збільшення доходів громадян, що не мають доступу до кредитних ресурсів. По-четверте, влада та громадськість повинні об'єднати зусилля для мінімізації корупції у сфері державного управління та посилити контроль за державними витратами.

Як правило, країни під  час кризи послаблюють податкове  навантаження. Одні уряди зменшують  ставки за більшістю податків, інші - лише за окремими з них.

В Україні проблему наповнення бюджету  у час кризи уряд вирішив здійснювати за рахунок збільшення акцизного податку. Платники відчули на собі дію цього рішення наприкінці 2008 року, коли було збільшено ставки акцизного збору на етиловий спирт, алкогольні напої та пиво. У березні 2009 року сфера акцизного оподаткування зазнала другої хвилі збільшення. Відповідним законом було підвищено ставки акцизного збору на спирт, спиртні напої, вина та важкі дистиляти. З 2010 року запроваджена щорічна індексація ставок акцизного збору на спирт та алкогольні напої, яка залежатиме від рівня інфляції в Україні. Також з 1 листопада 2009 року збільшено акцизний збір на дизельне пальне. Зростання показника, залежно від умісту сірки, становитиме від 33% до 50%. З 1 лютого 2009 року в Україні на 25% збільшено акцизний збір на сигарети з фільтром, а на сигарети без фільтру - на 24,8%. Друге підвищення акцизів протягом 2009 року відбулося у липні. І це ще не кінець - чергове зростання ставок заплановане на 2011 рік. Акцизний податок на сигарети з фільтром у середньому сягатиме близько 1,2 євро, тоді як у ЄС цей показник становить 1,3 євро. У січні 2009 року було збільшено ставку акцизного збору на легкові автомобілі у 2,5-10 разів. Податок з власників транспортних засобів також зріс у 5-10 разів. Протягом лютого 2010 року органами державної податкової служби до Зведеного бюджету України мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 1 млрд 42,9 млн. грн., що на 56,5% більше, ніж у лютому минулого року. Зростання надходжень акцизного збору у лютому 2010 року, порівняно з аналогічним періодом 2009 року відбулось за рахунок: лікеро-горілчаної продукції – на 23,9 відсотка (+ 54,8 млн. грн.), надходження склали 284,4 млн. грн.; виноробної продукції – на 63,7 відсотка (+ 13,1 млн. грн.), надходження склали 33,7 млн. грн.; пива – на 98,6 відсотка (+ 35,7 млн. грн.), надходження склали 71,9 млн. грн.; тютюнової продукції – на 90,8 відсотка (+ 208,7 млн. грн.), надходження склали 438,6 млн. грн.; 
бензинів моторних – на 61,8 відсотка (+ 61,3 млн. грн.), надходження склали 160,6 млн. грн.; інших нафтопродуктів – на 7 відсотків (+ 2,9 млн. грн.), надходження склали 45,2 млн. грн.

 Для обґрунтування  підвищення акцизів під час  кризи влада знайшла низку  причин. На перший погляд, у її  діях є логіка, оскільки рівень  податкового навантаження у сфері акцизів в Україні декілька останніх років був значно меншим у порівнянні з країнами-сусідами - як членами СНД, так і з країнами ЄС. Зокрема, ставка акцизного збору на спирт сьогодні в Україні становить 1,7 євро, у Росії - 5 євро, у Білорусі - 4,2 євро, у ЄС - 5,5 євро. Однак порівняння складової акцизів в Україні та ЄС не є коректними, оскільки вони не враховують важливих факторів, що характеризують діяльність підприємств в Україні та за кордоном. Так, у ЄС значно вищий рівень інвестування, від якого залежить інноваційна складова та ефективність технологій на підприємствах, що випускають підакцизні товари. Також у Європі споживач значно багатший порівняно з українським. Мінімальна зарплата в Україні становить 630 гривень, або 50 євро, у Франції - 1 321 євро, у Словаччині - 589 євро, в Іспанії - 528 євро, у Чехії - 306 євро. Але головним є те, що загальний рівень податкового навантаження в Україні вже давно перевищує аналогічний показник у країнах ЄС, і підвищення акцизів зробить такий "відрив" ще більшим. В Україні, за даними World Bank Group та PriceWaterhouseCoopers, рівень сплати податків бізнесом, як відсоток від комерційного прибутку, становить 58,4%. У Німеччині цей показник становить 50,5%, у Чехії та Естонії - 48,6%, у Фінляндії - 47,8%, у Литві - 46,4%, у Польщі - 40,2%, у Данії - 29,9%. Також слід зазначити, що різке підвищення акцизів ускладнить роботу спиртової та горілчаної галузей. За декілька останніх років ставка акцизного збору на спирт зросла майже на 60%. Такі шалені темпи навряд чи можна знайти у країнах ЄС. Податкова політика, що значно та в стислі терміни збільшує податковий тиск, може не тільки погіршити фінансове становище підприємств галузі, а й обумовити появу на ринку значних обсягів контрафактної продукції сумнівної якості. Оцінка податкової політики під час кризи засвідчила наявність в Україні хвороби, характерної для багатьох країн з перехідною економікою. Збудниками цієї недуги є недовіра громадян до влади, слабкість податкових адміністрацій, звужена податкова база, конкурентний тиск з боку інших країн, відплив капіталу та агресивне податкове планування, яке не дозволить здійснити справедливий розподіл податкового тягаря.

 

 

 

 

Надходження до загального Державного бюджету України у 2007-2009 роках(млрд.грн.)

 

2007 рік                                         2008 рік                                     2009 рік

 

Планові надходження                                          Фактичні надходження

 

 

 

 

Із запланованих 255,3 млрд. грн. надходжень до державного бюджету фактично у 2009 році надійшло 225,4 млрд. грн., що на 2,7 відсотка, або на 6,3 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання річного плану Верховної Ради України зі змінами дорівнював 91,9 відсотка.

 

Надходження акцизного збору до Державного бюджету України за 2007-2009 роках (млрд.грн.)

 

2007                                                  2008                                               2009

 

Планові надходження                                           Фактичні надходження

 

 

Порівняно із 2008 роком надходження акцизного збору до Державного бюджету України зросли на 67,8%, або на 8,6 млрд. гривень. Недовиконання плану на 2009 рік становить 10,0%, або 2,4 млрд. гривень.

 

 

Надходження акцизного збору із ввезених товарів на територію України до Державного бюджету України у 2007-2009 роках (млрд.грн.)

 

 

   2007                                             2008                                                2009

 

Планові надходження                                           Фактичні надходження

 

 

При запланованих у 2009 році надходженнях від акцизного збору із ввезених товарів на територію України до Державного бюджету України у сумі 4,4 млрд. грн. фактично надійшло 3,7 млрд. гривень. Недовиконання плану на 2009 рік становить 15,9%, або 0,7 млрд. гривень.

 

 

Надходження акцизного збору із вироблених на території України  товарів до Державного бюджету України  у 2007-2009 роках (млрд.грн.)

 

 

 

2007                                             2008                                                2009

 

Планові надходження                                           Фактичні надходження

 

 

При запланованих у 2009 році надходженнях від акцизного збору із вироблених товарів на території України до Державного бюджету України у сумі 19,3 млрд. грн. фактично надійшло 17,6 млрд. гривень. Недовиконання плану на 2009 рік становить 8,7%, або 1,68 млрд. гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частка надходжень від акцизного  збору у загальному бюджеті України  у 2007-2009 роках (%)

 

• - частка надходжень акцизного збору вцілому
• - частка надходжень із ввезених товарів

        - частка надходжень із Вітчизняних  товарів

 

 

	2007			2008			2009
	Планові надходж. (млрд.грн)	Фактичні надходж. (млрд.грн.)	Частка у бюджеті, %	Планові надходж. (млрд.грн)	Фактичні надходж. (млрд.грн.)	Частка у бюджеті, %	Планові надходж. (млрд.грн)	Фактичні надходж. (млрд.грн.)	Частка у бюджеті, %
Надходження АЗ до бюджету	10,3	10,5	6,33%	13,7	12,7	5,48%	23,6	21,3	9,45%
Надходження АЗ із ввезених товарів	1,3	1,5	0,90%	2,6	2,6	1,12%	4,4	3,7	1,64%
Надходження АЗ із Вітчизняних товарів	9,0	9,0	5,42%	11,1	10,1	4,36%	19,3	17,6	7,81%

 

Питома вага акцизів  у бюджетах країн світу
Країна	Частка в бюджеті
Канада	26%
Греція	40%
Італія	23%
Франція	28%
Японія	12%
США	16%
Португалія	40%
Ірландія	42%

 

 

Висновки

 

За своєю економічною сутністю акцизний збір – фінасовий інструмент перерозподілу доходів між різними  верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило,  ставки акцизного  збору встановлюються в твердих  сумах з одиниці товару. Це дає  змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізаціх товарів.