Застосування тренажерів для навчання і тренування

     Навчання  техніці в різних видах спорту та вдосконалення в ній складають  важливу частину навчально-тренувального  процесу. При навчанні техніці дуже важливо спеціально вчити займаються вмінню виявляти значні вольові та м'язові зусилля, виконувати рухи швидко, вчасно розслабляти м'язи. Ця сторона  навчання буде здійснюватися значно успішніше, якщо ширше застосовувати  полегшені і утруднені умови, не боятися використовувати обтяження. У цьому плані видається вельми перспективним застосування тренажерів і тренувальних пристроїв.

     Те, що на тренажерах можна повторити  найважчі умови завдання, дає можливість відшліфувати навички до рівня, практично  недосяжного в ході природного навчально-тренувального  процесу.

     Сучасні концепції психолого-педагогічної теорії навчання і принципи загальної  теорії управління при розробці тренажерів для технічного вдосконалення передбачають послідовне вирішення наступних  завдань:

• вивчення загальної структури діяльності та виокремлення основних педагогічних навичок:
• аналіз вимог, що висуваються до зовнішньої структурі розвиваються навичок, та визначення елементів конкретного досвіду;
• вивчення внутрішньої структури окремої навички, його орієнтовної основи;
• розробка пристроїв, що відтворюють в модельних умовах автентичні режими м'язової діяльності учнів;
• реалізація орієнтовної основи дії за рахунок застосування засобів термінової інформації;
• створення раціональних методик вироблення просторових, часових і силових компонентів досвіду на базі розроблених тренажерів;
• дослідження ефективності процесу формування рухових навичок з урахуванням виявлених закономірностей;
• уточнення шляхів раціональної організації процесу навчання і тренування з використанням тренажерів.

     Особливо  істотну допомогу технічні засоби можуть надати в процесі навчання молодих  спортсменів. Використання тренажерних  пристроїв дозволить поліпшити  навчання, швидше формувати необхідні  вміння та навички, підвищити інтерес  до занять і їх ефективність.

     Серед тренерів, особливо в вимагають високої  координації рухів видах спорту, поширена думка про те, що тренувальні  заняття на тренажерах можуть створити неправильні навички, які потім  переносяться на техніку основної вправи. Така небезпека справді є. У більшості  випадків при розробці тренажерів і  спеціальних пристосувань враховується тільки зовнішня схожість, чого явно недостатньо. Адже спортивна техніка - це не тільки зовнішня форма рухів, але і внутрішня  структура зусиль. Тому при створенні  ефективних тренажерних пристроїв  для навчання раціональній техніці  спортивних рухів необхідно виконувати наступні умови:

• вправи на тренажері повинні мати характеристики просторові (траєкторії руху), просторово-часові (швидкості, прискорення), динамічні (величини діючих сил), що відповідають характеристикам рухів або їх елементів при виконанні основного спортивного вправи;
• при виконанні вправ на тренажері характер роботи м'язів (ступінь їх напруги і розслаблення, послідовність включення в роботу, нарешті, участь різних м'язів у рухах) повинен відповідати реальним умовам основного спортивного вправи. Тренажери, що відповідають цим вимогам, будуть сприяти в першу чергу автоматизації і стабільності рухового досвіду.

     Однак у тренувальні заняття корисно  включати і вправи на тренувальних пристроях, що не відповідають вищенаведеним  вимогам. Виконання змагальних вправ  у кілька полегшених або ускладнених  умовах позначається на їх кінематиці і динаміці. Це буде сприяти вдосконаленню  рухливості.

     Для визначення відповідності тренувальних дії на тренажерах змагальних вправ  за характером роботи м'язів найбільш перспективними виявилися результати електроміографічних досліджень [15, с.194].

     Чим багатше у спортсмена запас рухових  навичок, тим ефективніше проходить  процес вдосконалення технічної  майстерності. Створювати запас рухових  навичок потрібно шляхом широкого застосування різних загально і спеціальних підготовчих  вправ без снарядів, зі снарядами, використовуючи спортивне обладнання, в тому числі і тренажерні пристрої. Слід пам'ятати, що існує органічний зв'язок між розвитком фізичних якостей  і вдосконаленням технічної майстерності.

     При навчанні техніці вельми перспективним  видається використання таких тренажерних  пристроїв, які можуть регламентувати умови виконання певних тренувальних вправ, дозволяють виділити потрібні параметри  рухів, штучно акцентувати необхідні  фази, що дасть можливість локалізувати і посилити процеси в бажаних  м'язових ланках.

     Цікавим тренажером зі звуковою індикацією якості рухів є винайдена професором І. П. Ратова «поліміофонічна установка». Принцип її дії полягає в тому, що при русі струми працюючих м'язів перетворюються в звукові сигнали, і виникає так звана мелодія руху. Навчається спортсмен намагається домогтися еталонної «мелодії руху», тобто такий, що виникає при виконанні вправи висококваліфікованим спортсменом.

     У лабораторії біомеханіки ВНІІФК під керівництвом І. П. Ратова розроблений  ще один тренажер з біолектричною вправою. Індикатором в ньому служить система кольорових лампочок, і при русі спортсмена виникає вже «світлова мелодія».

     Дослідження І. П. Ратова показали, що однією з головних причин переважної більшості технічних  помилок у всіх без винятку  циклічних спортивних вправах є  несвоєчасна або зайва активність функціонально другорядних, так  званих швидких м'язів. Ці м'язи, що володіють  властивістю швидко збуджуватися, внаслідок  дії механізмів м'язової координації  призводить до зниження активності великих, але відносно повільно активізується  м'язових груп, що веде до зниження робочого ефекту рухів.

     Знання  цих закономірностей дозволяє пояснити, що, наприклад, зайву напругу м'язів обличчя, шиї, згиначів пальців, двоголових м'язів плеча, трапецієподібних м'язів є причиною технічних порушень у  спортивних циклічних локомоціях (зменшення  довжини бігового кроку, ослаблення гребка і т.д.).

     Спортивної  техніки, фізичну та морально-вольову  підготовленість, свої знання та досвід у боротьбі з різними суперниками  в різних умовах.

     розробка  доцільних способів та прийомів ведення  спортивної боротьби складання графіків, планів, варіантів і т.п. з урахуванням  можливостей 

     З метою вдосконалення технічної  підготовленості спортсменів успішно  застосовуються тренажери із зворотним  зв'язком, наприклад відеомагнітофон, що допускає не тільки багаторазове відтворення  на екрані дій спортсменів, але і  стоп-кадр і сповільнене відтворення  вправи. Завдяки відеозапису можливий ретельний і об'єктивний аналіз техніки як окремих спортсменів, так і команди в цілому.

     Прикладом тренажера зі зворотним зв'язком  і терміновою інформацією для  вдосконалення технічної майстерності є кардіолідер, що сигналізує Тренує спортсменів про те, що частота  серцевих скорочень у нього дорівнює заданій тренером програмі, вище або  нижче її. Використовуючи кардіолідер, спортсмен замість традиційних  завдань пробігти кілька кіл по стадіону «упівсили» або «в повну силу»  отримує конкретне завдання, наприклад  пробігти два кола з частотою пульсу 170 ударів на хвилину.

     При навчанні техніці в спорті застосовується як цілісний, так і роздільний метод. При використанні технічних засобів  спостереження за індикатором або  отримання звукової інформації дозволяють розділити складне цілісне вправу на серію спрощених приватних  завдань. При цьому займаються прагнуть так виконати рухове завдання, щоб  на певних етапах його виконання добитися заданого зусилля або ж досягти  необхідної інтенсивності або частоти  пульсу. Таке послідовне вирішення  подібних приватних завдань дозволяє домогтися більш якісного виконання  цілісного вправи.

     Деякі сучасні тренажери, оснащені системами  зворотного зв'язку, можуть адресувати інформацію не тільки свідомості спортсмена. Цікаві тренажери, в яких інформація про ті чи інші особливості виконання  рухового завдання формує сигнали, перебудовують  режим роботи тренажера, а також  сигнали, що подаються безпосередньо  на м'язи спортсмена для корекції руху і його ефекту, що дуже важливо  при вдосконаленні технічної  майстерності.

     Результати  досліджень, проведених під керівництвом І. П. Ратова в лабораторії біомеханіки  ВНІІФК, свідчать про те, що подібний шлях особливо перспективний при  поєднанні керуючих систем зворотного зв'язку з тренажерами керованого взаємодії спортсмена з зовнішніми силами. Подібну назву тренажерів пропонує такі їх конструктивні особливості, які забезпечують штучне обмеження  варіантів рухів за деякими параметрами, за рахунок чого досягається можливість різко розширити діапазон змін по визначеному, взятому під контроль параметру. За допомогою тренажерів керованого взаємодії можуть бути створені такі умови виконання спортивних рухів, які недосяжні при їх природному виконанні (наприклад, система полегшеного лідирування).

     При вдосконаленні технічної майстерності з використанням тренажерів, що створюють  штучно змінені умови, деякі параметри  виконуваного руху можна відразу  доводити до запланованого рівня, що сприяє формуванню правильної ритмічної  основи рухового досвіду. Надалі при  постійному контролі і корекції з  використанням систем зворотного зв'язку будуть формуватися всі компоненти рухової навички при поступовому  переході від штучних умов виконання  руху до реальних умов спортивного  вправи.

     У процесі вдосконалення технічної  майстерності особливого значення набувають  технічні засоби для усунення зайвої активності м'язів, безпосередньо не беруть участь в роботі, і створення  умов впорядкування режимів роботи м'язів та покращення міжм'язової координації [11, с.193]  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.6. Тренажери та спеціальне  обладнання для  навчання та вдосконалення  техніки нападаючого  удару і подачі.

     Тренажери, представлені нижче, об'єднані в одну групу і дозволяють вести процес навчання і вдосконалення найбільш важливої ​​фази нападаючого удару  і подачі - ударного руху.

     Пружинний утримувач м'яча. До дерев'яної рейці  під прямим кутом кріпляться дві  інші. Для міцності вони скріплюються косинцями. До рейках прикріплюються дужки  з жорсткої дроту, на кінцях дужок  зміцнюються гумові кружки, відстань між якими залежить від пружності  дужок. Розсунувши дужки, між гуртками вставляють м'яч. При ударі м'яч вільно летить у напрямку, який йому дається.

     М'яч на амортизаторах. До м'яча пришиваються шкіряні петлі, до яких кріпляться гумові розтяжки, на вільних кінцях розтяжок укріплені карабіни, за допомогою яких снаряд кріпиться в кутах спортивного залу або до стовпів на відкритих майданчиках. Від м'яча вниз до підлоги йде міцний шнур, за допомогою якого встановлюється потрібна висота м'яча і виключаються його коливання після удару.

     М'яч на гумових амортизаторах призначений  головним чином для навчання і  вдосконалення техніки подачі, нападаючого  удару, а також для розвитку якостей, необхідних при виконанні цих  технічних прийомів.

     М'яч-груша. Звичайний волейбольний м'яч кріпиться  на двох металевих вигнутих шайбах до сталевого стрижня, приєднаному  до кронштейна. Другий кінець стрижня  прикріплюється гумою від еспандера  до гімнастичної стінки. На м'ячі-груші  волейболіст може тренувати будь-який удар.

     М'яч, відскочивши після удару, моментально  повертається в початкове положення. Прилад використовується в процесі  всієї тренування: в розминці, в  основній частині уроку і після  командних занять; коли гравці тренуються індивідуально, відпрацьовуючи той  чи інший рух або удар в мету [13, с.24].  
 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ, ОРГАНІЗАЦІЯ  ДОСЛІДЖЕННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

2.1. Методи дослідження

     У процесі написання курсової роботи для вирішення поставлених завдань ми використовували такі методи: метод аналізу  літературних  джерел,  педагогічне тестування, методи математичної статистики.

     1.При  написанні курсової роботи нами було проаналізовано 16 літературних джерел випущених з 1979 по 2006рр. При аналізі літератури увага приділялася питанням вивчення техніки нападаючого удару спочатку проходження практики і в кінці.