Використання ігрового методу при навчанні плаванню дітей молодшого шкільного віку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ  ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНВІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

 

Кафедра олімпійського та професійного спорту

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО МЕТОДУ ПРИ НАВЧАННІ ПЛАВАННЮ ДІТЕЙ  МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

Виконав: студент 66 групи  інституту фізичної культури та здоров’я спеціальності «Спорт» (за видами)

Троць Іван Іванович

 

 

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри олімпійського та професійного спорту

Карабанова  Надія Семенівна

 

 

 

 

 

 

 

ЛУЦЬК 2012

ЗМІСТ

 

 

	ВСТУП ………..……………..……………….……………	3
РОЗДІЛ  І	СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ………..…	5
1.1.	Роль, місце  і значення плавання в структурі  засобів фізичного виховання …………………………….……….	5
1.2.	Плавання − розділ базової частини  програми фізичного виховання ………………………………………………….	7
1.3.	Плавання, як засіб загартування і зміцнення здоров’я молодших школярів ……………………………………….	10
1.4.	Методи навчання дітей  плаванню ………………………..	12
1.5.	Етапи навчання дітей плаванню ……….…………………	18
1.6.	Вимоги, що пред'являються  до методики проведення ігор на воді  …..…………………………………………....	19
РОЗДІЛ  ІІ	МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ  ДОСЛІДЖЕННЯ …....	22
2.1.	Методи дослідження  …………….………………..……..	22
2.2.	Організація дослідження  ………………………………..	28
РОЗДІЛ ІІІ	ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПЛАВАННЮ НА ОСНОВІ ІГРОВОГО МЕТОДУ ...........……………	30
3.1.	Показники фізичного розвитку і фізичної підготов-леності дітей молодшого шкільного віку на початку експерименту ………………………….…………….....….	30
3.2.	Обґрунтування експериментальної  програми з навчання дітей плаванню з використанням рухливих ігор  ……….	35
3.3.	Вплив експериментальної  програми на показники фізичної і плавальної підготовленості молодших школярів, які навчались плаванню за різними програми …	40
	ВИСНОВКИ  …………………………………….……….	47
	ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………….	49
	ЛІТЕРАТУРА …………………………………………….	50
	ДОДАТКИ  ……………………………………………….	55

 

 

ВСТУП

Плавання  як засіб фізичного виховання  широко рекомендується для роботи з дітьми молодшого шкільного віку [4, 5]. Сьогодні розроблені і обґрунтовані різні методики навчання, проте, лише окремі автори [2, 6] займалися дослідженням формування навику плавання у дітей молодшого шкільного віку шляхом включення в заняття рухливих ігор.

Не дивлячись  на значну кількість публікацій, присвячених  проблемам навчання дітей плаванню, питання розробки програми ефективного  освоєння навику плавання засобами рухливих ігор в теорії і практиці висвітлені недостатньо.

Об'єкт дослідження. Організація занять плаванням дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження. Використання ігрового методу при навчанні дітей плаванню в структурі фізичного виховання.

Мета дослідження. Вдосконалення навчально-тренувального процесу дітей молодшого шкільного віку шляхом розробки педагогічної технології швидкого і ефективного освоєння навиків плавання на основі використання ігрового методу.

Завдання дослідження:

• узагальнити досвід навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку;
• розробити методику навчання плаванню молодших школярів з використанням рухливих ігор у воді;
• експериментальним шляхом перевірити ефективність розробленої методики і її вплив на фізичну і плавальну підготовленість юних плавців.

Гіпотеза дослідження. Передбачається, що використання експериментальної програми, заснованої на ігровому методі дозволить розвинути інтерес у дітей до занять фізичною культурою і спортом, особливо до занять з плавання, поліпшити їх емоційний стан, підвищити фізичну і функціональну підготовленість, сформувати і закріпити навики плавання.

Наукова новизна полягає в тому, що в справжній роботі:

• показана можливість використання в навчально-тренувальному процесі дітей молодшого шкільного віку ігрового методу на заняттях з плавання, як нетрадиційного виду рухової активності;

• розроблена, теоретично обґрунтована і експериментально перевірена  експериментальна програма навчання дітей плаванню, що включає  ігрові комплексні форми занять, що поєднують ігри на суші і у воді;

• розроблено ігровий метод, який дозволяє в короткі терміни оволодіти і удосконалювати рухові навички з плавання.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що:

− розроблена експериментальна програма навчання дітей плаванню показала свою високу ефективність і надійність;

• впровадження в практику навчання юних плавців нових підходів, що включають ігрові комплексні форми занять (ігри на суші і ігри у воді), дозволяє розвинути інтерес дітей до занять, поліпшити їх емоційний стан, підвищити фізичну і функціональну підготовленіть.

Результати  досліджень впроваджені в практику роботи тренерів плавальних басейнів ЗОШ №20 і №26.

Обґрунтованість і достовірність результатів експериментів забезпечувалися:

1) значним  об'ємом теоретико-методичного матеріалу з проблеми дослідження;

2) комплексом  адекватних завданням методів дослідження;

3) коректними  математичними і статистичними  процедурами обробки експериментальних  даних і їх інтерпретації. 

Структура і об’єм роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури − 65 примірників і додатків.  Зміст роботи викладений на 72 сторінках комп’ютерного тексту, включає 11 таблиць і 5 рисунків. 

РОЗДІЛ  І

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЮ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Роль, місце і значення плавання в структурі засобів фізичного виховання

 

До  засобів фізичного виховання  відносяться гігієнічні чинники, природні сили природи, фізичні вправи. На фізичний розвиток людини роблять також вплив різноманітні рухи, що входять в різні види діяльності (такі наприклад як праця та ін.), безумовні рефлекси, масаж.

Повноцінне  вирішення завдань фізичного  виховання досягається тільки при  комплексному застосуванні всіх засобів, оскільки кожне з них по-різному впливає на організм.

Гігієнічні  чинники (режим занять, відпочинку, сну і харчування, гігієна приміщення, майданчика, одягу, взуття, фізкультурного інвентаря і ін.) підвищують ефективність дії фізичних вправ на організм. Якщо вправи проводяться в чистому, світлому приміщенні, то у дітей виникають позитивні емоції, підвищується працездатність, полегшується освоєння цих вправ і розвиток фізичних якостей.

Гігієнічні  чинники мають і самостійне значення: вони сприяють нормальній роботі всіх органів і систем. Наприклад, доброякісне і регулярне харчування забезпечує своєчасну доставку всім органам необхідних живильних речовин, сприяє нормальному росту і розвитку дитини, а також позитивно впливає на діяльність травневої системи і попереджає її захворювання. Нормальний сон забезпечує відпочинок і підвищує працездатність нервової системи. Правильне освітлення попереджає виникнення захворювань очей (короткозорість і ін.) і створює найбільш сприятливі умови для орієнтування дітей в просторі. Чистота приміщення, фізкультурного устаткування, інвентаря, іграшок, атрибутів, а також одягу, взуття, тіла дітей служить профілактикою захворювань. Дотримання режиму дня привчає дітей до організованості, дисциплінованості [8, 10].

Природні сили природи (сонце, повітря, вода) підсилюють ефективність впливу фізичних вправ на організм дитини. Під час занять фізичними вправами на повітрі, при сонячному випромінюванні у дітей виникають позитивні емоції, більше поглинається кисню, збільшується обмін речовин, підвищуються функціональні можливості всіх органів і систем. Сонце, повітря і вода використовуються для гартування організму, для підвищення пристосовності організму до підвищеної і зниженої температури. В результаті вправляється терморегулюючий апарат і організм людини набуває здатності своєчасно реагувати на різкі і швидкі зміни метеорологічних чинників. При цьому поєднання природних сил природи з фізичними вправами збільшує ефект гартування [22, 35, 41].

  Природні сили природи використовуються і як самостійний засіб. Вода застосовується для очищення шкіри від забруднення, для розширення і звуження її кровоносних судин, механічної дії на тіло людини. Повітря лісів, садів, парків, що містить особливі речовини (фітонциди), сприяє знищенню мікробів, збагачує кров киснем. Сонячні промені сприяють відкладенню вітаміну С під шкірою, охороняють людину від захворювань. Важливо застосовувати всі природні сили природи, найдоцільніше поєднуючи їх.

Фізичні вправи − специфічний засіб фізичного  виховання, використовуваний для вирішення оздоровчих, освітніх і виховних завдань. Тому фізичні вправи широко застосовуються в різні періоди життя людини [28, 42].

Рухи, що входять в різні види діяльності, роблять позитивний вплив на організм дитини, якщо дотримується правильна постава, а також дозування фізичного навантаження.

Зі  всіх циклічних видів спорту плавання відрізняється від інших тим, що їм можна займатися мало не з  народження. І в той же час багато дітей більш старшого віку, підлітки, хлопці і навіть дорослі в нашій країні або взагалі не уміють плавати або пересуваються у воді неправильно, не випробовуючи достатніх навантажень, а отже, плавають без особливої користі для здоров'я.

Плавання, як і інші циклічні вправи, робить благотворний вплив на ССС, сприяючи збільшенню її потужності, економічності, життєдіяльності. При систематичних заняттях плаванням поліпшується терморегуляція, збільшується інтенсивність кровотоку, зміцнюється серцевий м'яз. Поліпшується і газообмін, що вельми важливе для повноцінного розвитку зростаючого організму. (Але все це, звичайно, тільки при достатньо вірній техніці плавання і правильному диханні.) Помірні плавальні навантаження надають благотворну дію на нервову систему, «знімаючи» стомлення, покращуючи сон і підвищуючи працездатність [22, 24].

Плавання  може ефективно використовуватися  для попередження і навіть лікування  досить поширених серед сучасних дітей і підлітків порушень постави  і сутулості. Так, при плаванні брасом відбувається випрямляння хребта. А  у підлітків, що плавають вільним стилем, зазвичай відбуваються високі темпи росту тіла. [6]

 

1.2. Плавання − розділ базової частини програми фізичного виховання

 

Плаванням можуть займатися люди різного віку, починаючи  з дошкільного, проте швидше освоюють техніку спортивних способів плавання діти молодшого і середнього шкільного віку. Швидкість навчання пояснюється високими темпами приросту всіх фізичних якостей в цьому віці, високою руховою активністю, великою сприйнятливістю до нових рухів, інтересом до занять фізичними вправами, зокрема, плаванням. Навчатися плаванню ніколи не пізно. Якщо навчити дитину плавати в дошкільному або молодшому шкільному віці не вдалося, це потрібно зробити при першій же нагоді [35].

Не всім дітям  спілкування з водою приносить  задоволення і радість, деякі боятися входити у воду, бояться глибини. Тому на початковому етапі навчання всі дії викладача повинні бути спрямовані на те, щоб допомогти дітям подолати це неприємне відчуття страху і боязнь глибини/

Згідно «Навчальної програми з фізичної культури» для загальноосвітніх навчальних закладів, починати освоєння плавання рекомендується з 4-го класу. Проте в школах, що мають відповідні умови, бажано приступити до навчання плаванню з 1-го класу (або з 0-го класу). У школах, де є можливість займатися плаванням круглий рік, заняття з плавання можуть чергуватися з уроками фізичної культури по інших розділах програми [33, 34 35].

За час  навчання в початковій школі діти повинні опанувати основами плавання в глибокій воді: навчитися пірнати, пропливати різні відстані під водою з розплющеними очима, правильно дихати, проплавати дистанцію 50 м дотримуючись правильної координації рухів рук і ніг, грати в рухливі ігри, стрибати у воду [32, 37].

Якщо в  одному класі є діти які вже  освоїли початковий рівень плавальної підготовки  для них, вчитель може використовувати матеріал більш старших класів за рахунок освоєння інших способів плавання, збільшення дистанції, використання ігор на воді та інших вправ.

Якщо заняття  проводяться регулярно протягом року, то навіть, не дивлячись на різний початковий рівень і темпи освоєння, всі діти до закінчення початкової школи можуть пропливати за заняття дистанцію 300-400 м, освоїти техніку 4-х спортивних способів плавання, стартів, уміти грати в рухливі ігри на воді і брати участь у змаганнях (вже починаючи з 1-2 класу − 25 м кролем на спині).

У середній і старшій школі обов'язково є учні, які через низку обставин (звільнення за станом здоров'я, прихід з інших шкіл і т. ін.) не освоїли або тільки приступили до занять плаванням, з ними необхідно використовувати програмний матеріал початкової школи. З учнями які успішно освоюють плавальні навики, можна використовувати складніший матеріал.

У середній школі продовжується закріплення і вдосконалення техніки спортивного плавання, стартів, пірнання в довжину і глибину. Вивчається техніка прикладних способів плавання, поворотів, естафетне плавання. Учні знайомляться з правилами проведення змагань і основними прийомами техніки водних видів спорту (водного поло, синхронного плавання, стрибків у воду).

У старших класах проходить вдосконалення техніки вивченого матеріалу, заглиблюється вивчення технічних і тактичних прийомів водного поло, синхронного плавання. Вивчення техніки прикладного плавання включає такі уміння і навики, як пірнання в глибину і довжину, пошук під водою, звільнення від “захоплень” того що тоне і транспортування утопленого, або такого, що “постраждав” до борту. Учні беруть участь в організації і проведенні змагань з плавання в молодших класів.