Вектор институционального развития Украины

Найбільш поміркованим тепер видається варіант проведення ринкових реформ в межах авторитарного  правління, формування нових економічних  інститутів у межах формування нових політичних сил та передача влади демократичному правлінню.

Формування  сучасної ринкової держави, що забезпечує собі адекватне місце у системі  міжнародного розподілу ринків та впливів, потребує створення ефективної системи  державного регулювання внутрішніми ринками, створення системи балансу та співіснування між працею та капіталом, державним та комерційним сектором, владою та власністю, контролем та процедурами його набуття і збереження [3, с. 9].

Таким чином, починаючи  з проголошення незалежності, економіка України розвивається від квазіринку до нового типу ринкових відносин.

На початкових етапах трансформації української економіки  суб’єкти господарювання активно освоювали  інституційні форми, що створювались в  процесі державних інституційних  перетворень. Разом з тим спостерігалась певна деформація інститутів ринкової економіки, їх спотворення, невідповідність усталеним нормам, низка найважливіших функцій виконується лише частково.

РОЗДІЛ 3. КОНТЕНТ АНАЛІЗ НОВОГО ТИПУ ВІДНОСИН У СИСТЕМІ ЕКОНОМІКИ  УКРАЇНИ

 

Контент-аналіз  – метод досліджень текстів чи іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту. Контент-аналіз передбачає вивчення текстової і графічної інформації, її переведення в кількісні показники і статистична обробка.

Для проведення контент-аналізу нового типу відносин у системі економіки України скористаємось публікаціями у періодичних джерелах масової інформації, які стосуються економічної тематики та є розповсюдженими на вітчизняному ринку періодичних видань.

Особливою вимогою  до джерел інформації обрано їх надійність, популярність, наукова значимість. Важливою умовою для обрання джерел інформації у дослідженні була наявність власних сайтів у мережі Інтернет з архівами повнотекстових даних змісту видання, що робить пошук інформації швидшим і зручнішим.

У якості таких  джерел інформації (об’єкт аналізу) були обрані журнали економічної тематики «Економіка України», «Економіст» та «Актуальні проблеми економіки», які розглядають як загальнотеоретичні, так і прикладні питання сучасного розвитку вітчизняної економіки.

Цільовою одиницею виступають складові формування нових економічних відносин (інститути ринку).

В ході контент-аналізу  прослідкуємо, наскільки вчені та практики приділяють увагу питанням сучасного економічного розвитку  нашої країни, у скількох з переглянутих номерів журналів відображено тематику побудови нового типу економічних відносин в Україні. Також буде визначено, які інститути мають вирішальне значення у інституціональному розвитку України на сучасному етапі.

Загальна інформація про журнали наведена у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Загальна інформація про об’єкти аналізу

Назва	Періо-дичність	Загальний стиль	Кількість досліджених номерів	Кількість номерів, що містять статті про предмет  дослідження
				№	% до загальної  кількості №
Актуальні проблеми економіки	12 разів на рік	Науково-практичний	27	20	74,1
Економіка України	12 разів  на рік	Науково-практичний	28	20	71,4
Економіст	12 разів  на рік	Науково-практичний	27	6	22,2
Усього	–	–	81	46	56,8

 

Тож, із загальної  кількості переглянутих видань (81 номер) більше 50%, а точніше, 56,8%, містять статті, присвячені новому типу відносин у системі економіки України. Публікації на цю теми обов’язково містяться у перших розділах журналів, нерідко – це статті головного редактора, а також «розпорошені» за іншими розділами.

В журналі «Актуальні проблеми економіки» питання розвитку нових економічних відносин в  Україні розглядаються в таких  розділах:

Економічна  теорія та історія економічної думки (напр., Мадзігон В.М., Вачевський М.В. Підприємництво: причини виникнення і форми існування, підготовка молоді до підприємницької діяльності, 2010 р., № 7, с. 13-18);

Економіка та управління національним господарством (напр., Жиляєва Н.М. Перспективи підвищення конкурентоспроможності економіки України: галузеві і регіональні пріоритети, 2010 р., № 4, с. 51-59).

Журнал «Економіст»  питанням побудови нового типу економічних  відносин в Україні приділяє увагу  у першому розділі – «Виклики часу» (напр., Качала Т. Структурні особливості інституційного середовища економіки України, 2011 р., № 11).

В журналі «Економіка України» знаходимо статті з розглядуваної  тематики у розділах:

Наукові дискусії (напр., Онищенко В. Модернізація як імператив  розвитку України, 2011 р., № 7, с. 4-13);

Управління  економікою: теорія і практика (напр., Артьомова Т. Інституційні пастки ринкової трансформації: уроки для України», 2011 р., №12, с. 36-45);

Фінанси. Кредит (напр., Коваленко Ю. Формування інституційних  передумов розвитку фінансового  сектору економіки України, 2011 р., № 7, с. 49-59).

Дані про  кількість одиниць аналізу наведені у табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2

Дані про  кількість одиниць аналізу у  досліджених виданнях

Назва видання	Кількість статей щодо формування нових економічних  відносин
Актуальні проблеми економіки	40
Економіка України	51
Економіст	8
Всього	99

 

Усього було віднайдено 99 статей розглядуваної  проблематики у 81 номері журналів.

Основні інститути  нового типу економічних відносин, визначені за допомогою контент-аналізу, наведені у табл. 3.3 та проранжовані за частотою їх згадування у обраних журналах.

 

Таблиця 3.3

Частота згадування інститутів нового типу економічних  відносин

№	Інститути	Частка статей
		кількість статей	%
1	Державне регулювання  економіки	25	37,9
2	Фінансовий  ринок	10	15,2
3	Конкуренція	9	13,6
4	Товарний ринок	6	9,1
5	Ринок землі	5	7,6
6	Фондовий ринок	3	4,5
7	Ринок	2	3,0
8	Власність	2	3,0
9	Підприємництво	2	3,0
10	Приватизація	2	3,0
	Усього	66	100

 

Крім того, загальні теоретичні питання сучасного розвитку економіки України (економічна система, економічний розвиток, тощо) розглянуто у 9 статтях журналу «Актуальні проблеми економіки», у 3 статтях журналу «Економіст». «Економіка України» присвячує загальним питанням економічного розвитку країни у 20 своїх публікаціях.

Таким чином, аналізуючи статистичну картину публікацій з питань інституційного розвитку сучасної України, можна дійти висновку про те, що найбільше уваги науковцями і практиками приділяється питанням державного регулювання економіки (37,9%). Значна увага приділяється також розвитку фінансового ринку: банківській справі, інститутам спільного інвестування тощо (15,2%), а також розвитку конкуренції, підвищенню конкурентоспроможності економіки, окремих галузей і підприємств (13,6%). Невиправдано мало уваги приділяється питанням розвитку ринку землі (7,6%), дуже мало – розвитку власності, приватизації, підприємництва ( 3%).

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, розгляд векторного напрямку інституціонального розвитку  економіки  України розпочато з вивчення поняття квазіринку.

Квазіринок – це обмежений ринок з нерозвиненими ринковими  відносинами, оскільки він  є результатом штучного введення ринкових відносин у сфері (країні), де природній розвиток ринку з тих чи інших причин є неможливим.

Квазіринок  має як негативні, так і позитивні  ознаки і прояви.

До негативних відносять:

• відсутність потужного конкурентного середовища;
• прояви шовінізму чиновництва та бюрократичного рекету;
• відсутність реальних механізмів захисту і забезпечення з боку держави права власності;
• контроль державного апарату та кримінальних угрупувань над сферами і масштабами бізнесу, його персоніфікація та ін.

Позитивним  призначенням квазіринкових відносин є забезпечення свободи для експериментування й включення механізму інституційних інновацій, за допомогою якого здійснюється підбір інституційних форм для оновлення базових інститутів.

Інституційна  структура економіки включає  впорядкований набір інститутів, які формують рамки даної системи координації економічної діяльності, створюють моделі економічної поведінки господарюючих суб’єктів.

Формальні та неформальні інститути визначають економічну поведінку та результати, формують економічну політику відповідно до економічних інтересів суб'єктів господарювання. Зміни інститутів змінюють характер та сприйняття економічної політики.

Відродження й укорінення найважливіших ринкових інститутів в українській економіці свідчить про позитивний вплив адаптаційного механізму інституційних змін на розвиток ринкової інституційної системи. Разом з тим спостерігається відторгнення ринкових інститутів, їх модифікації, що має негативну спрямованість з погляду встановлених цілей і пріоритетів  інституціональних змін.

Інституціональна  система, яка склалася в Україні, не забезпечує  реалізацію економічних  функцій суб’єктів господарювання, держави. В Україні не вдалося адекватно вмонтувати ринкові механізми в національну економіку, щоб вони діяли в інтересах більшості українських громадян (що відповідає моделі народного капіталізму), а не обмеженого числа кланово-корпоративних груп (модель державно-монополістичного, кланово-корпоративного капіталізму).

Економіка України  виявилася нестійкою відносно сучасних  трансформаційних процесів. Тому формування сучасної інституціональної системи  України є нині актуальним завданням  економічної науки і практики.

Результати  проведеного контент-аналізу трьох потужних видань економічної тематики («Актуальні проблеми економіки», «Економіка України», «Економіст») свідчать про те, що найбільше уваги науковцями і практиками приділяється питанням державного регулювання економіки (37,9%). Значна увага приділяється також розвитку фінансового ринку: банківській справі, інститутам спільного інвестування тощо (15,2%), а також розвитку конкуренції, підвищенню конкурентоспроможності економіки, окремих галузей і підприємств (13,6%). Невиправдано мало уваги приділяється питанням розвитку ринку землі (7,6%), дуже мало – розвитку власності, приватизації, підприємництва ( 3%).

В наші дні, коли  економіка України виходить з  кризи і переходить до ринкового регулювання виробництвом, назріла необхідність довершити інституційну реформу в суспільстві, яка б відкрила економіці нашої держави нові перспективи для розвитку.   

 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Агапова, И. И. Институциональная экономика / И. И. Агапова. – М. : Экономистъ, 2006. – 254 с.
2. Бабосов, Е. М. Экономическая социология : учеб. пособ. / Е. М. Бабосов. – Мн.: Технопринт, 2004. – 336 с.
3. Березянко, Т. В. Вектор ринкового розвитку України на основі міжнародних індикаторів / Т. В. Березянко // Економіка та держава. – 2010. – № 9. – С. 9-11.
4. Бессонова, О. Образ будущего России в контексте теории раздаточной экономики [Электронный ресурс] / Ольга Бессонова. – Режим доступа: polit.ru.
5. Веблен, Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. – М. : Прогресс, 1984. – 368 с.
6. Вільямсон, О. Е. Економічні інституції: фірма, маркетинг, укладання контрактів / О. Е. Вільямсон. – К. : АртЕк, 2001. – 472 с.
7. Деркач, М. М. Адаптаційний механізм інституційних змін господарської системи в умовах ринкової трансформації: автореф. дис. / М. М. Деркач ; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2006. – 19 с.
8. Заблоцький, Б. Ф. Національна економіка : підручник / Б. Ф. Заблоцький. –  Львів : Новий Світ-2000, 2011. – 359 с.
9. Історія економічних вчень : підручник / за ред. Л. Корнійчук, Н. Татаренко. – К. : КНЕУ, 1999. – 564 с.
10. Кирилюк, Є. М. Еволюція наукових підходів до типологізації економічих систем / Є. М. Кирилюк // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. –  2011. – № 1 (55). –  С. 216-221.
11. Концепції економічних систем та проблеми їх структурної трансформації / [П. Єщенко, С. Гасанов, А. Чухно, П. Леоненко та ін.] // Вища школа. – 2003. – № 2-3. – С. 44-65.
12. Леоненко, П. М. Українські витоки інституціоналізму та сучасність / П. М. Леоненко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – К., 2004. – Вип. 11.
13. Матвєєв, С. О. Економічна соціологія : підручник / С. О. Матвєєв. – Суми : Університет. кн., 2006. – 184 с.
14. Національна економіка : навч. посіб. / В. І. Мельникова та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 248 с.
15. Норт, Д. Інститути, інституційні зміни та функціонування економіки / Д. Норт. – К. : Основи, 2000. – 156 с.
16. Соскін, О. Формування інституціональної основи економічної моделі України / О.Соскін // Галицький економічний вісник. – 2010. – №2 (27). – С. 53-60.
17. Флигстин Н. Поля, власть и социальные навыки: критический анализ новых институциональных течений / Н. Флигстин // Экономическая социология. – 2001. – Т. 2. – № 4. – С.28-55.
18. Хомяков, В. І. Економіка сучасної України : навч. посіб. / В. І. Хомяков, І. В. Бакум. – К. : Кондор, 2009. – 426 с.
19. Чухно, А. А. Інституціонально-інформаційна економіка : підручник / А. А. Чухно, П. М. Леоненко, П. І. Юхименко ; за ред. А. А. Чухна. – К. : Знання, 2010. – 687 с.
20. Шарапов, В. М. Аналіз тенденцій економічного зростання в Україні: інституціональний контекст / В. М. Шарапов // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – К., 2004. – Вип. 11.