Гендерний аналіз життєвих стратегій сучасної української молоді

Ґрунтуючись на історії, традиційно від чоловіків  і жінок очікували виконання в більшій чи меншій мірі різних соціальних ролей у всіх суспільствах відповідно тим ціннісно-нормативним уявленням, які формувалися і відтворювалися в процесі соціально-історичного розвитку [36, с. 158]. В різних культурах норми, що дозволяють жінкам і чоловікам вести себе тим чи іншим чином, грати певні ролі в родині та суспільстві (гендерні ролі) досить різні. Уявлення про гендерні ролі, допустимих в даній культурі, сформовані у представників інших культур, країн, етносів називають гендерними стереотипами. Для вказівки на те, що мова йде про те, як гендерні ролі сприймаються представниками цієї ж культури (тобто про самих себе), використовують термін гендерні автостереотипи [19].

Сучасні дослідження  гендерних ролей та стереотипів ґрунтуються на ідеях, в межах яких гендер розглядається як соціально сконструйовані відносини за статевою ознакою, в першу чергу відносини нерівності. Статусно-рольові характеристики жінки і чоловіки, а також відмінності між ними, які в суспільстві вважаються маскулінності і фемінінності, не мають біологічного походження, а є способом інтерпретації біологічного, легітимним в даному суспільстві.

Кожна людина народжується і соціалізується в суспільстві, де вже до нього і без нього  сформувалися соціальні цінності та норми, які містять характеристики і заборони стосуються гендерно-диференційованого поведінки, визначають зміст гендерних ролей та стереотипів. Гендерно-рольові відносини не мають іншої реальності, крім як механічно відображати створені до них цінності та норми, але і з іншого боку, усвідомлено змінювати ціннісно-нормативний характер взаємин, зміст соціальних очікувань і стереотипів.

Гендерна соціалізація починається, як тільки дитина з’являється на світ. Навіть ті батьки, які вважають, що їхнє ставлення до дітей не залежить від статі дитини, по-різному поводяться з хлопчиками та дівчатками. Ці відмінності поглиблюються багатьма іншими культурними впливами.

Більш глибоке  дослідження гендерної проблематики щодо життєвих стратегій молоді з  використанням соціологічних даних  буде розглянуто в наступному розділі випускної кваліфікаційної роботи. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ЖИТТЄВІ СТРАТЕГІІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ  МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ

 

 

2.1 Ціннісні  орієнтації як основа конструювання  життєвих стратегій молоді

 

Значне місце  у механізмі побудови та реалізації життєвих стратегій, як зазначалося вище, займає ціннісна система індивіда, оскільки на підґрунті ціннісних орієнтацій особистості формується система її життєвих орієнтацій.

Сам термін «ціннісні орієнтації особистості» з’явився у соціології в 20-х роках завдяки вченим У. Томасу та Ф. Знавецькому як соціальна установа особистості, що регулює її поведінку. Пізніше це поняття стали застосовувати в соціальній психології, філософії, педагогіці та інших гуманітарних дисциплінах [5].

Під ціннісними орієнтаціями розуміють соціальні цінності, що поділяє конкретна особистість. Вони водночас стають і цілями життя для неї, й основними засобами досягнення цих цілей, і через це виконують функцію найважливіших регуляторів поведінки індивідів. Саме вони надають людині можливість орієнтуватися в навколишньому світі, адекватно реагувати на певні зміни в суспільному житті. Сформовані ціннісні орієнтири виступають як критерії, як своєрідні еталони поведінки та якостей. З ними особистість постійно порівнює свої власні дії та вчинки. Тобто ціннісні орієнтації відображають у свідомості людини цінності, які визначаються для неї як стратегічні цілі та загальні світоглядні орієнтири [5].

Є різні підходи  до вивчення ціннісних орієнтацій [2, с. 93]. Сучасні науковці традиційно поділяють усі цінності на дві основні групи: 1) базові, термінальні (цінності-цілі) та 2) інструментальні (цінності-засоби). Перша група цінностей пов’язана з найбільш бажаними цілями, формами існування людини (свобода, справедливість та ін.). Друга група проголошує позитивні зразки очікуваної поведінки та якостей особистості (розумний, чесний тощо). З функціональної точки зору інструментальні цінності активізуються як критерії (або стандарти) при оцінці та відборі як цілей діяльності, так і припустимих способів їх досягнення.

Ціннісні  орієнтації людини поступово формуються в процесі її соціалізації, тобто у набутті досвіду життя серед інших людей, засвоєння правил, норм поведінки в суспільстві, розвитку тих особистих якостей, що сприяють її адаптації в навколишньому середовищі.

У процесі  дослідження цього наукового  феномена постає проблема про співвідношення суспільних та індивідуальних цінностей. Зрозуміло, що індивідуальні цінності є дзеркальним відображенням  суспільних, соціально-економічних, політичних умов розвитку суспільства, що значною мірою впливають на формування системи цінностей конкретної індивідуальності.

Дослідження українських  вчених свідчать, що період трансформації  характеризується зміною ціннісних  орієнтацій, їх нестабільністю та певною амбівалентністю. Деякі вчені констатують моральну і духовну кризу, яка охопила значну частину української молоді, зокрема студентство.

Треба зазначити, що на відміну від настанов на випадкові соціальні об’єкти  та ситуації, що регулюються окремими вчинками, ціннісні орієнтації є соціальними настановами вищого рівня і співвідносяться з цілісністю життєвого укладу, його законами. Система індивідуальних цінностей містить фундаментальні соціальні інтереси особистості, її переконання, враховує суб’єктивну громадянську позицію індивіда, його світогляд, моральні принципи тощо.

Отже, які цінності сьогодні притаманні сучасній молоді? Динамічні процеси, що відбуваються в усіх сферах життя українського суспільства, не можуть не впливати на ціннісно-нормативні орієнтири людей, ціннісну свідомість молоді, студентської зокрема. За результатами соціологічного дослідження, опитування студентів Дніпропетровського регіону, проведеного кафедрою соціології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара (ДНУ) в 2009 р. в рамках реалізації Всеукраїнського комплексного дослідницького проекту «Студент ХХІ ст. Соціальний портрет на фоні суспільних трансформацій: українська інтерпретація» під загальним керівництвом проф. В. І. Астахової /методом вибіркового репрезентативного анкетування було опитано 470 студентів чотирьох ВНЗ Дніпропетровської області: ДНУ ім. О. Гончара, Національного гірничого університету, Дніпродзержинського державного технічного університету, Дніпропетровського університету економіки і права/, були отримані дані, які характеризують систему цінностей студентів [10]. Так, для встановлення характеру нинішнього стану системи цінностей студентів Дніпропетровського регіону в соціологічній анкеті пропонувався перелік понад 30 цінностей, кожну з яких респонденти оцінювали за рівнем її важливості в їх особистому житті (табл. 2.1).

Дані таблиці  свідчать, що такі традиційні цінності, як здоров’я рідних та близьких, сімейне благополуччя, впевненість у собі, а також наявність справжніх друзів та кохання, для більшості нинішніх студентів (від 71% до 83%) є найважливішими. До десятки дуже важливих для більшості студентів цінностей також увійшли: особисте фізичне здоров’я, можливість самореалізації, життя в мирному середовищі, гарна освіта та гарна робота (відзначили від 62% до 68% опитаних). Тобто може скластися враження, що ніякої трансформації цінностей молодого покоління (про що багато говориться) насправді не відбулося. Але якщо подивимось на нижню частину таблиці, то зрозуміємо, що це не так.

Такі цінності, як наявність ідеалів, бажання приносити користь для своєї країни, суспільне визнання, збереження культури і традицій свого народу, – вважає для себе важливими абсолютна меншість студентів. А це ті суспільно важливі цінності, без поширення яких, особливо серед національної еліти (студенти є постійним джерелом її поповнення), важко розбудовувати суверенну Україну, громадянське суспільство [10 с. 678].

 

Таблиця 2.1 - Ціннісні орієнтації молоді

Цінності	Дуже  важливо	Важ-ливо	Не  визна-чились	Неваж-ливо	Зовсім  неваж-ливо	Не  відпо-віли
Здоров’я  рідних та близьких	83	5	3	2	3	4
Сімейне благополуччя	77	10	5	1	2	5
Справжні  друзі	76	9	5	2	3	5
Впевненість у собі	75	14	3	1	2	5
Кохати  і бути коханим	71	13	7	2	2	5
Фізичне здоров’я	68	18	6	1	2	5
Самореалізація	66	19	7	1	2	5
Життя в мирному становищі	64	18	8	2	3	5
Гарна освіта	63	20	8	2	2	5
Гарна робота	62	22	6	2	3	5
Професія  до душі	62	20	9	2	2	5
Улюблена  справа	61	22	8	2	2	5
Власна  захищеність	59	23	9	2	2	5
Вдосконалювати  себе як особистість	57	25	9	2	2	5
Впевненість у завтрашньому дні	56	24	10	2	3	5
Власна  незалежність	55	26	10	2	2	5
Кар’єра	54	25	11	3	2	5
Екологічна  безпека	53	24	13	2	3	5
Власний спокій, відсутність хвилювань	47	30	12	3	2	6
Зароблені чесною працею гроші	44	24	18	5	4	5
Можливість добре харчуватися	43	33	13	3	3	5
Правдива  інформація щодо становища в країні, світі	42	27	17	4	5	5
Гарні умови для відпочинку	41	38	12	2	2	5
Жити  із чистим сумлінням	41	29	17	5	3	5
Відсутність переслідувань через свої переконання	41	24	19	5	5	6
Спілкування із цікавими людьми	40	36	14	4	1	5
Престижне становище в суспільстві	38	32	19	4	2	5
Повага  своєї національної гордості, мови, культури	37	28	18	7	5	5
Зберігати мову традиції, культуру свого народу	36	31	18	6	4	5
Можливість  добре вдягатися	33	35	20	4	3	5
Суспільне визнання	30	34	23	5	4	5
Робити  щось корисне для своєї країни	18	27	33	9	8	5
Присутність ідеалів	16	24	34	9	12	5

Ці показники  демонструють характерні риси життєвого  самовизначення сучасної студентської молоді – орієнтацію на суто індивідуалістичні цінності, які спрямовані на досягнення та вирішення суто особистих цілей, завдань та невисоку активність молодих людей щодо вирішення суспільних проблем, певну інертність та відстороненість від того, що відбувається у суспільстві. Напевне, в умовах сьогодення, коли панує девіз – виживає сильніший – більшість молодих людей переймаються вирішенням своїх власних проблем, а не країни загалом. Як бачимо, освіта, сім’я, здоров’я, професійна кар’єра, гроші – основні цінності сучасної студентської молоді і водночас є основними складовими процесу її життєвої побудови [18, с. 156].

Результати  інших соціологічних досліджень теж демонструють вище вказану тенденцію. Так, соціально-демографічне дослідження «Молодь в Україні: спосіб життя і ціннісні орієнтації», яке було проведене  у квітені 2010 році дало змогу одержати інформацію про пріоритети у системі цінностей сучасної молоді, її погляди на сім’ю та шлюб, демографічні плани на майбутнє [22]. За його результатами можна стверджувати, що як і в попередньому дослідженні, найбільш важливим для сучасної молоді є здоров’я: 99% респондентів вважають його важливим, у тому числі 87% – дуже важливим. Отже, поширення моделі здорового способу життя, відповідальності особистості за своє здоров’я за умов створення сприятливого соціально-економічного середовища має добрі перспективи в сучасній Україні. Разом з тим, дуже важливим для молодих людей є як вічні цінності – сім’я, діти, кохання (їх відзначили як дуже важливі відповідно 81%, 72% і 70% респондентів), так і матеріальні аспекти – матеріальний добробут, хороша робота та професійна зайнятість (відповідно 77% і 70%). Тобто не слід чекати від сучасної молоді відмови від професійної діяльності, матеріального добробуту заради сім’ї та дітей, вона хоча поєднати  і перше, і друге. Найменш важливі для молоді такі цінності, як високе службове та громадське становище, що  свідчить  про  неамбітність більшої  частини молоді (це дуже важливо лише для 36%  респондентів, не важливо – для 22%), а також можливість  розвитку, реалізація  своїх  здібностей, талантів (дуже  важливо для 45%,  не  важливо для 12%). Отже, значна частина молоді, на жаль, недооцінює значення саморозвитку особистості у теперішній час. Повноцінний відпочинок, розваги не є пріоритетом для більшості молодих людей серед всіх цінностей (дуже важливо для 44%, не важливо для 11%) (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Ціннісні орієнтації сучасної української молоді

Цінності	Дуже важливо	Скоріше важливо	Скоріше не важливо	Зовсім не важливо	Немає відповіді
Сім’я	81	16	2	0,2	0,4
Діти	72	20	6	1	1
Хороша  робота, професійна зайнятість	70	27	3	0	0,4
Освіченість, знання	53	38	8	0,2	0,5
Кохання	69,5	26	3	1	0,5
Друзі	55	40	4	1	-
Здоров’я	87	12	1	0,3	-
Повноцінний відпочинок, розваги	44	45	10	1	-
Економічна  незалежність	63	32	4	0,3	0,7
Матеріальний  добробут	77	21	1,5	0	0,5
Високе  службове та громадське становище	36	42	20	2	-
Можливість  розвитку, реалізації своїх здібностей, талантів	45	43	11	1	-
Допомога  людям, хороші відносини з оточуючими	44	49	6	0,5	0,5
Особиста свобода, незалежність у судженнях та діях	57	37	5	1	-

 

Існує певна  гендерна диференціація поглядів: якщо у системі життєвих пріоритетів  жінок після здоров’я – наступним  є сім’я та діти, а також для  багатьох дуже важливим є кохання, то для чоловіків на другому місці – матеріальний добробут і професійна зайнятість, а економічна незалежність для багатьох з них навіть важливіша, ніж діти і кохання. Можливо, це  пов’язано з тим, що чоловіки вважають себе годувальниками сім’ї та дітей, і виконання саме цієї функції є найважливішим для їх самореалізації, передумовою створення сім’ї  та народження дітей [22].

Звертаючись до гендерного виміру ціннісних орієнтацій, як для чоловіків так і для  жінок характерним є домінування  тих традиційних цінностей, які  спостерігаються в загальній характеристиці. Але є і певна специфіка. Так за результатами соціологічного дослідження «Молодь в умовах становлення незалежної України» [21], яке проведене у 2007 році були отримані такі дані (табл. 2.3).

Треба відмітити  той факт, що сім’я як для жінок (перше місце у рейтингу) так і для чоловіків (друге місце у рейтингу) відіграє велику роль серед представлених цінностей.

У порядку зменшення  значущості для жінок найбільш важливі  такі сімейні цінності: «щастя власних  дітей», «спокій і затишок у родині», «відвертість у взаєминах», «матеріальне забезпечення сім’ї», «кохання», «наявність власного помешкання», «задоволення сексуальних потреб», «добре харчування», «цікаве та веселе дозвілля».

У чоловіків  ієрархія цінностей щодо сім’ї має  зовсім інший вигляд. Цінності сімейного життя (у порядку зменшення значущості) йдуть у такій послідовності: «матеріальне забезпеченні сім’ї», «щастя власних дітей», «відвертість у взаєминах», «задоволення сексуальних потреб», «наявність власного помешкання», «добре харчування», «цікаве та веселе дозвілля», «кохання».

 

 

Таблиця 2.3 – Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 рік

Цінності	Чоловіки		Жінки
	%	Ранг	%	Ранг
Створення сім’ї	49	2	80	1
Матеріальне забезпечення сім’ї	51	1	35	7
Щастя власних  дітей	40	5	77	2
Власне здоров’я	43	4	40	4
Відвертість у  взаєминах	32	6	39	5
Наявність постійної  роботи	44	3	19	9
Спокій і  затишок у родині	21	10	41	3
Професійне  зростання	31	7	8	13
Наявність власного помешкання	23	9	14	11
Задоволення сексуальних  потреб	29	8	10	12
Цікава і  творча робота	20	11	16	10
Власний зовнішній  вигляд	9	16	37	6
Кохання	11	15	34	8
Добре харчуватися	21	10	6	15
Цікаве та веселе дозвілля	15	13	6	15
Участь у  громадському житті	13	14	6	15
Культурне та духовне  самовдосконалення	8	17	10	12
Постійне підвищення рівня знань	9	16	7	14
Інше	1	18	1	17