Інвестиційна привабливість України

       2. Безперешкодний перевід за кордон прибутку й інших засобів в іноземній валюті, отриманих у результаті інвестицій, після оплати передбачених законом обов'язкових платежів;

       3. Можливість реінвестування прибутку іноземного інвестора в економіку України й ін. [13]

       В інвестиційній сфері як у фокусі сходяться всі лиха і надії  економічного і соціального розвитку. Від ефективності інвестиційної діяльності залежать розвиток чи падіння вітчизняного виробництва, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і економічних проблем. Інвестиції є основа розвитку підприємництва, окремих галузей і економіки країни в цілому.

     В той же час західні експерти вважають, що обсяг українського ринку і низька купівельна спроможність населення не є непереборною перешкодою для ефективного вкладення інвестицій.

    Тільки 23% експертів, що проживають в Україні вважають, що складна екологічна ситуація є серйозним стримуючим чинником для іноземних бізнесменів.

         В цілому, опитування показало, що поліпшення інвестиційно-підприємницького клімату в Україні західні експерти пов'язують з підвищенням надійності захисту приватної власності, обмеженням адміністративного втручання в економічні процеси з боку держави, сприятливою і стабільною податковою політикою. [12]

         Для того, щоб в Україну пішли великі інвестиції, треба не "заманювати" пільгами окремих інвесторів, а створювати загальні сприятливі умови для припливу інвестицій. Не можна сподіватися на значні надходження іноземних інвестицій без відновлення внутрішнього інвестування.

       Важливість  припливу іноземних інвестицій - не тільки в збільшенні обсягів залучених  капіталів. Інвестиції - це трансферт  знань, технологій, досвіду управління. Разом з ними приходить корпоративна культура і новий сучасний менеджмент. Інвестиції ідуть безпосередньо  в реальний сектор економіки, сприяють диверсифікації експорту, створенню  додаткових робочих місць і, на відміну  від іноземних кредитів, не збільшують заборгованість країни, тим самим  зменшуючи відтік валюти за кордон.

       Потенційні  переваги іноземних інвестицій для  народного господарства України  полягають в наступному:

       - прямі інвестиції створюють додаткові  можливості для реструктуризації  і модернізації виробничого апарату  без нової заборгованості;

       - ПІІ означають додаткові кошти для інвестицій в середині країни і таким чином можуть сприяти економічному зростанню;

       - за допомогою іноземних інвестицій  передаються сучасні технології, ноу-хау з менеджменту і маркетингу, створюються нові і зберігаються  наявні робочі місця; 

       - іноземний партнер включається  в економічне життя в середині  країни. На відміну від багатьох  керівних діячів, зарубіжні інвестори  зацікавлені в максимальній продуктивності  і рентабельності виробництва; 

       - іноземні інвестиції сприяють  включенню до міжнародного поділу  праці. Завдяки цьому вони впливають  на підвищення конкурентоспроможності  та служать для партнерів в  Україні трампліном експорту  на Захід; 

       - ПІІ створюють чудові умови для розуміння внутрішніх зв’язків та закономірностей ринкової економіки. Забезпечивши досвід роботи на сучасному підприємстві, яке діє за принципом ринкової економіки, вони сприяють становленню трудової етики та зацікавленості в якості продукції. [3]

       Але, незважаючи на створювані умови, загальна потреба економіки України в  іноземних інвестиціях складає  майже 40 млрд. доларів США. Притягнення  іноземних інвестицій в українську економіку є важливим засобом  усунення інвестиційного "голоду" в країні. Для того, щоб іноземні інвестори пішли на такі вкладення, необхідні серйозні зміни в інвестиційному кліматі.

       Потрібне  прийняття ряду заходів, спрямованих  на формування в країні як загальних  умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і специфічних, що відносяться  безпосередньо до вирішення задачі притягнення іноземних інвестицій. У державній інвестиційній політиці необхідно:

       - впровадження економічного механізму  страхування ризиків внутрішніх  іноземних інвестицій;

       - збільшення обсягів капіталовкладень  суб'єктів господарювання за рахунок  прибутку і нової амортизаційної  політики;

       - збільшення інвестиційних ресурсів, що формуються на фондовому  ринку і за рахунок притягнення  коштів населення; 

       - створення відповідальних інститутів  з питань інтеграції промислового  і банківського капіталу, мобілізації  засобів під ефективні інвестиційні  проекти в пріоритетні галузі  економіки; 

       - всі кредити і цільову допомогу  Україні необхідно зорієнтувати  на реалізацію проектів за  конкретними напрямками розвитку  виробництва, включаючи інноваційну  діяльність;

       - не приймати цю допомогу під проекти, які не вписуються у визначені напрямки;

       - створення потужної економічної  та політичної підтримки спільним  підприємствам, які використовують  наукомісткі технології країн-інвесторів, з правом викупу Україною цих  підприємств через 10 років; 

       - забезпечення розширення мережі  інноваційних фондів та страхових  компаній;

       - створення банків довгострокового  кредитування та введення механізму  їх заохочення;

       - створення цільових інноваційних  структур різного типу, наприклад,  технополісів, технопарків, спеціальних  економічних зон, в структурі  фінансово-промислових груп;

       - удосконалення механізму розподілу  коштів з Державного інноваційного  фонду: видавати інноваційні позики, виходячи з реальності проекту,  строку його окупності та важливості  для максимально можливої кількості  споживачів; фінансування проводити  за одним глобальним напрямком  інноваційної діяльності;

       - надання економічних і правових  пільг підприємствам у сфері  інноваційного бізнесу, наприклад,  замінити частину податкових  платежів переведенням відповідних  сум до фондів інноваційного  розвитку або дозволити підприємствам  формувати такі фонди за рахунок  собівартості. [23, 13, 12]

       Реалізація  запропонованих заходів по реформуванню механізму фінансування промислових  підприємств означала би розвиток виробництва  на основі науки і науково-технічного потенціалу країни, що дозволить економічно відродити Україну. Вибудовуючи  міжнародний “поверх” своєї господарської системи, Україна повинна створювати певні економічні умови та законодавчу базу для залучення у різноманітних формах іноземних інвестицій та участі українських підприємців у міжнародному бізнесі.  

Розділ 3 Державна політика щодо залучення іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту

      3.1 Державне регулювання іноземного інвестування в Україні

     Державне  регулювання іноземного інвестування є одним із видів соціального управління, являє собою важливий вид діяльності органів державної влади по ефективному залученню та раціональному використанню іноземних інвестицій і визначається показниками економічного та соціального розвитку держави. Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні включає управління іноземними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та її учасниками.

     Серед шляхів залучення іноземних інвестицій особливе місце займає використання іноземних інвестицій, кредитних ліній та кредитів міжнародних фінансових організацій. При цьому збільшення загального обсягу іноземних інвестицій вбачається доцільним провести за рахунок прямого іноземного інвестування.

     В свою чергу, економічна доцільність  прямих інвестицій залежить від багатьох чинників, зокрема:

• прямі інвестиції повинні бути направлені  на  заміщення  імпорту  готовою  продукцією власного виробництва;
• за рахунок таких інвестицій повинні також створюватись виробництва, орієнтовані на експорт;
• в результаті одержання прямих інвестицій  повинен  бути  накопичений  технологічний потенціал та управлінський досвід у важливих галузях економіки держави.

     Необхідно додати, що за даними Державного управління статистики з початку 2001 року темпи надходження прямих іноземних інвестицій в Україну уповільнились. Пов’язано це з неналежним регулюванням державними органами влади залучення іноземних інвестицій та нераціонального їх використання.

     Специфікою  державного регулювання іноземного інвестування в Україні є те, що функції по його здійсненню розподілені  між кількома центральними органами виконавчої влади як функціональної, так і галузевої компетенції. Це зумовлено міжгалузевим характером даного об’єкта державного регулювання.

Основні законодавчі  та інші нормативні акти України, регулюючі  інвестиційну діяльність. (Додаток Ж)

     Особливістю державного правового регулювання діяльності іноземних інвесторів на території України є те, що поряд із зазначеними галузевими Законами вони повинні враховувати також положення ряду міжгалузевих Законів та підзаконних нормативних актів. Це Закони України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про підприємництво”, „Про власність”, „Про господарські товариства”, „Про банки і банківську діяльність” та інші.

     Закон України „Про інвестиційну діяльність” був першим нормативним актом, в якому викладено загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. В Законі зазначається, що інвестиційна діяльність в Україні, поряд з іншим, здійснюється на основі іноземного інвестування.

     Відповідно  до Закону України „Про режим іноземного інвестування” для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Для окремих суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

     В той же час, відповідно до Закону України „Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” від 17.02.2000 р. Фактично скасовано пільги щодо митного та валютного регулювання та справляння податків підприємствам з іноземними інвестиціями.

     При цьому держава встановила гарантії захисту іноземних інвестицій, зокрема:

     1. Гарантії у разі зміни законодавства,  які полягають в тому, що, якщо  в подальшому спеціальним   законодавством   України  про  іноземні інвестиції будуть змінюватися  гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

     2.  Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних  органів та їх посадових осіб, що означає, що іноземні інвестиції     в     Україні     не     підлягають націоналізації.

     3.  Компенсація і відшкодування  збитків іноземним   інвесторам, яка полягає в тому, що   іноземні   інвестори   мають   право   на відшкодування збитків, включаючи  упущену вигоду   і   моральну   шкоду,  завданих   їм внаслідок  дій, бездіяльності або неналежного  виконання державними  органами  України чи їх посадовими особами  передбачених законодавством   обов’язків   щодо   іноземного інвестора   або   підприємства   з   іноземними інвестиціями, відповідно   до   законодавства України.