Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Февраля 2013 в 13:08, реферат
Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципіспілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівнілюдини процес спілкування ставає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається
комунікатором, що одержує її – реципієнтом.
Спілкування – це процес передавання й сприймання повідомлень за допомогою вербальних і невербальних засобів, що охоплює обмін інформацією між учасниками спілкування, її сприйняття й пізнання, а також їхній вплив один на одного і взаємодією щодо досягнення змін у діяльності.
ВСТУП
1. Загальна характеристика спілкування
2. Вербальне спілкування
3. Невербальне спілкування
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Спілкування є головним засобом комунікації. Його поділяють на вербальну (мовну) та невербальну (немовну) комунікацію.
Вербальне або мовленнєве спілкування— це засіб, пов'язаний з використанням мови. Іншими словами, мовленнєве спілкування — це комунікативний акт. За допомогою мовлення передаються інформація, думки, почуття.
Культура мовленнєвого спілкування охоплює дві складові: культуру говоріння та культуру слухання. Про одну людину кажуть, що вона говорить, як співає, про іншу — що вона вміє не тільки слухати, а й чути.
За дослідженнями вчених лише 10 % людей вміють по-справжньому слухати інших. Аналітики з Гарвардського університету вивчали здатність людей слухати інших. Згідно з отриманими ними даними, відразу після завершення розмови середньо-статистичний респондент пам'ятав лише 50 % з того, що сказав його співрозмовник (хоч він був упевнений у тому, що слухав дуже уважно). Через вісім годин після розмови людина забувала третину прослуханої інформації. Через два місяці в пам'яті залишилося лише 23 % з того, що було прослухано. Буває так, що і менеджер, якого переслідує власна думка, глибоко не вникає в аргументи іншого (підлеглого, клієнта, партнера по бізнесу), і як результат — ображена людина і не вирішена справа.
Невербальна комунікація – форми комунікативної поведінки людини, за допомогою яких немовленнєвим (невербальним) шляхом передається інформація від однієї людини до іншої. Засобом невербальної комунікації є експресія руху, яка передбачає актуалізацію таких способів вияву емоцій, як міміка та жест. До засобів невербальної комунікації відносять також рухи тіла, дистанцію, паузу. Невербальна поведінка виражає психологічний зміст свідомого і несвідомого.
Для того щоб мати успішну професійну діяльність, менеджеру необхідно навчитися читати невербальні сигнали. Вміючи це робити, менеджер може про клієнта, партнера, співробітника або про будь-яку іншу людину, яку бачить вперше, довідатися ще до того, як вона почне говорити.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ