Аспеты смысла жизни в юности

     З  метою  вивчення  ціннісних орієнтацій  в ранньому юнацькому віці   нами  було  проведено  емпіричне   дослідження  на базі Первомайської  ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна  кількість  дітей,  які  приймали  участь  у  дослідженні  -  26 старшокласників, віком 16-17 років.  Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток. 

     Результати  дослідження термінальних цінностей  за  допомогою методики  М.Рокича  „Ціннісні орієнтації”  представлені  в  таблиці  3.1.

Таблиця  3.1

Розподіл  термінальних цінностей серед старшокласників 16-17 років

за методикою  М.Рокича  

Стать  Цінності	Юнаки	Дівчата
	відсоток (%)	відсоток (%)
Найбільш  домінуючи:
Активне діяльне життя	12,0	7,5
Здоров'я	18,0	14,0
Цікава  робота	12,0	13,0
Матеріально забезпечене життя	20,5	8,0
Наявність добрих та вірних друзів	7,0	9,0
Розваги	11,0	8,0
Найменш домінуючі:
Щастя інших	1,5	3,0
Краса природи та мистецтва	2,0	4,0
Життєва мудрість	2,0	7,0
Пізнання	2,0	7,5
Продуктивне життя	6,5	4,0
Творчість	2,0	3,0
Любов	3,5	12,0

 

     Отже, з таблиці 3.1 бачимо,  що юнаки  серед  термінальних цінностей життя  виділяють матеріально забезпечене  життя (20,5%), здоров’я (18,0 %);  дівчата віддають  перевагу  здоров’ю (14,0%), цікавій роботі (13,0%) та любові(12,0%).   

     Результати  дослідження інструментальних  цінностей  за  допомогою методики  М.Рокича  „Ціннісні орієнтації”  представлені  в  таблиці  3.2.

Таблиця 3.2

Розподіл  інструментальних цінностей серед старшокласників 16-17 років

за методикою  М.Рокича  

Стать Цінності	Юнаки	Дівчата
	відсоток (%)	відсоток (%)
Найбільш  домінуючи:
Акуратність	8,0	15,0
Вихованість	7,0	12,0
Життєрадістність	13,0	13,0
Ефективність  в справах	23,0	8,0
Незалежність	19,0	5,0
Тверда  воля	8,0	4,0
Найменш домінуючі:
Чесність	1,5	10,0
Чуйність	2,0	14,0
Широта  поглядів	3,0	2,0
Терпимість	6,0	5,0
відповідальність	5,5	9,0
старанність	4,0	3,0

 

     З таблиці 2.2 бачимо,  що юнаки серед  інструментальних  цінностей життя  виділяють ефективність в справах(23,0%), незалежність(19,0%) та життєрадістність(13,0%);  дівчата віддають  перевагу  акуратності (15,0%), вихованості(13,0%) та чуйності(14,0%).   

     Таким  чином,  в  таблиці  3.1, в таблиці 3.2   представлена  систематизація  результатів  дослідження ціннісних  орієнтацій в ранньому юнацькому віці.  

      

3. Дослідження  міжособистісних  відносин в ранньому юнацькому віці

     Однією  зі значущих сфер активності особистості  на етапі ранньої юності є міжособистісне спілкування. У цьому віці змінюється його зміст і загальна спрямованість, воно стає вибірковим, інтимним, виконує функцію головного, соціального полігону самоствердження і самовираженні юнаків і дівчат.  Великого значення в визначенні сенсу життя у юнацькому віці відіграє система соціальних стосунків,  а саме спілкування з батьками, з однолітками, друзями, родиною, вчителями. Діагностику  міжособистісних відносин було проведено за допомогою методики незакінчених речень И.С.Полонського, виявлено вплив соціального оточення на визначення старшокласниками сенсу життя. Методику незакінчених речень представлено в Додатку Б.

     З  метою  вивчення  між особистісних відносин в ранньому юнацькому віці   нами  було  проведено емпіричне   дослідження на базі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна  кількість дітей,  які приймали  участь  у  дослідженні  -  26 старшокласників, віком 16-17 років.  Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток. 

     Старшокласникам було запропоновано 28 незакінчених речень: прочитати їх і закінчити, дописуючи першу будь-яку думку.

     З таблиці 3.3, бачимо, що в міжособистісних відносинах велику значимість для  юнаків відіграють ставлення до друзів (35,7%); дівчата віддають  перевагу  ставленню до сім’ї (33,2%).   

     Результати  дослідження за допомогою методики незакінчених речень представлені в  таблиці 3.3. 
 
 
 
 

     Таблиця 3.3

     Результати  дослідження міжособистісних відносин  за

     методикою незакінчених речень

№ II/п	Група речень	Результати  дослідження (в%)
		Юнаки	Дівчата
1	Ставлення до сім'ї	7,1	33.2
2	Ставлення до чоловіків (жінок)	14,3	-
3	Ставлення до себе	21,6	16,6
4	Життєві цілі	7,1	24,9
5	Ставлення до батька	7,1	8,3
6	Ставлення до матері	7,1	8,3
7	Ставлення до друзів і знайомих	35,7	8,3

 

     З  метою  вивчення  показників сенсу життя в ранньому юнацькому віці  було використано метод бесіди. Метод бесіди допоміг встановити соціально-психологічну готовність випускника до дорослого життя та виявити показники, які впливають на визначення сенсу життя.

     Закінчуючи  школу, старшокласник повинен бути соціально і психологічно готовим до вступу в доросле життя. Ця готовність полягає в наявності здібностей, знань, умінь і навичок, які дали б змогу реалізуватися йому в суспільстві як неповторній особистості, яка прагне успіху, забезпечили б розвиток його як громадянина, працівника, творця сім'ї.  Також данні показники реально підтверджують існуючу проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці.

     За  допомогою методу бесіди виявлені конкретні компоненти готовності випускника школи до самостійного життя.  Серед яких:

1. Велика сила духу, знання законів життя і готовність 
   дотримуватись їх, щоб само реалізуватися, самовиразитися та самоствердитися.
2. Освіченість, яка полягає в наявності знань з різних 
   сфер суспільного життя, життєвого досвіду, стійких і реалістичних поглядів на життя, політичні події; в усвідомленні свого місця в житті, обов'язків і прав; у сформованості  національної  самосвідомості,   знанні  історичного минулого і перспектив розвитку свого народу і держави, 
   готовності захищати їх інтереси.
3. Розсудливість, що виявляється в умінні не піддаватися негативному впливові, аналізувати явища, події, раціонально долати складні, екстремальні ситуації.
4. Здатність до праці. Свідченням її є виконання різних 
   видів робіт, уміння раціонально використовувати свій час, 
   оволодіння навичками ведення домашнього господарства, 
   готовність забезпечити себе матеріально. Основним виявом цієї здатності є обрання професії, яка відповідає можливостям особистості і потрібна суспільству.
5. Особистісна культура, яка виявляється в адекватній 
   оцінці своєї особистості, знанні своїх сильних сторін і недоліків.   Важливими  ознаками  особистісної  культури є впевненість у собі,  вміння самореалізуватися,  керувати своїм настроєм, контролювати себе, дбати про своє здоров'я (правильно харчуватися, займатися фізкультурою, дотримуватися особистої гігієни, режиму сну, праці і ВІД" починку), відсутність шкідливих звичок (куріння, вживання спиртних напоїв, наркотиків тощо), заняття самовихованням, наявність різнобічних інтересів.
6. Готовність до сімейного життя, свідченням якої є усвідомлення  особливостей ролей дружини чи  чоловіка, обов'язків щодо виховання дітей.
7. Любов і повага до батьків, допомога їм, доброзичливе ставлення до старших.
8. Культура спілкування, яка полягає в умінні поводитися, веселитися і відпочивати серед людей, у здатності доброзичливо, справедливо, гуманно, по-товариськи ставитися до них. Вона передбачає також розуміння людей, вміння об'єктивно оцінювати їхні вчинки, давати поради, вибачати помилки, допомагати у складних ситуаціях.

     Результати  дослідження за допомогою методу бесіди представлені в таблиці 3.4.

     Таблиця 3.4

     Результати  дослідження соціально-психологічної  готовності старшокласника до самостійного життя за допомогою методу бесіди

№ II/п	Група речень	Результати  дослідження (в%)
		Юнаки	Дівчата
1	Велика сила духу, знання законів життя і готовність  дотримуватись їх	35,7	8,3
2	Освіченість	21,6	16,6
3	Розсудливість	7,1	8,3
4	Здатність до праці	7,1	8,3
5	Особистісна культура	7,1	8,3
6	Готовність до сімейного життя	7,1	33,2
7	Любов і повага до батьків	7,1	8,3
8	Культура спілкування	7,1	8,3

      Як  видно з таблиці 3.4, для юнаків вирішальним в підготовці до самостійного життя виступає сила духу та знання законів, у дівчат переважає готовність до сімейного життя та освіченість.

     Отже, головним досягненням в соціально-психологічному розвитку старшокласників, в пошуку сенсу життя є внутрішня духовна сила, самоусвідомленість, освіченість, готовність до самостійного дорослого життя, здатність бути суб'єктом власного життєвого шляху, висока особистісна культура, яка виявляється в усіх сферах їх актуальної життєдіяльності, виразно проектується у майбутнє.