Антропологічні погляди У. Джеймса

Релігія для Джеймса  виступає перш за все як результат  практичної дії, як індивідуальне людське  явище. Хоча американський філософ  вважав, що люди є однаковими по своїй  природі, котра обумовлюється однаковими інстинктами, все ж її не можна  звести до єдиної копії чи моделі. Джеймс схилявся до ідеї неповторності кожної особистості та різноманіття характерів. Він бачив суспільство, перш за все як суспільство індивідуальностей. Тому цілком закономірно, що релігія виступає для нього як переживання кожної окремої людини, а отже, кожен з нас може створювати свою власну релігію. Проте як і всі інші елементи «плюралістичного всесвіту» індивіди взаємовпливають один на одного і, таким чином, інші індивіди окреслюють індивідуальність кожного, визначають особливості нашого множинного «я». Тому, навіть маючи різні вірування індивіди мають узгоджувати їх у певному сенсі, знаходити компроміс, адже наші нові істини не повинні суперечити попереднім.

Релігія та антропологія Джеймса носить демократичний характер. На його думку, людина, котра усвідомлює, що живе в плюралістичному всесвіті буде толерантною до всього, що проявляє толерантність у відповідь. Таким чином людина у Джеймса постає наділеною гуманістичними принципами [39, c. 178].

Отже, в цілому, підсумовуючи дослідження релігійного та психологічного виміру людини, можна зробити висновок, що антропологія У. Джеймса є плюралістичною та гуманістичною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

З багатьох напрямів сучасної філософії прагматизм – один з  тих, які найбільшою мірою пов’язані з проблемою людини. Згідно запевнень його творців, прагматизм здійснив поворот від вузько профільних проблем філософів до широких людських проблем, поставив в центр уваги людське життя.

Якщо європейська філософська  традиція, що йде від давніх греків, вбачала в людині перш за все людину, котра споглядає і міркує, здивовану оточуючим її світом і котра прагне в міру своїх можливостей зрозуміти і пояснити його, то прагматистами людина розглядається як переважно діюча істота.

Філософію Джеймса можна  безумовно назвати філософією людини. Від розробленої значно пізніше, у ХХ ст.., філософської антропології його погляди відрізняються тим, що він загалом дотримується традиційної філософської проблематики, включаючи метафізику, але намагається її розглядати, незмінно ставлячи всі філософські питання у відношення до індивідуальної людини і її особистих інтересів. Навіть сама філософія в її повному смислі є лише мислячою людиною, мислячою скоріше про загальності, ніж про одиничності.

Своє вчення Джеймс назвав радикальним емпіризмом. Емпіризм перш за все звернений до частини, елемента, індивіда, отже ціле розглядається як сукупність частин. Відповідно метафізика Джеймса ґрунтується на плюралістичній багатомірності дійсності. А отже, його антропологізм носить плюралістичний характер та зосереджений на розкритті сутності природи людини. Радикальний емпіризм розглядає елементи дані лише в безпосередньому, чистому досвіді. Досвід же для Джеймса виступає як «потік свідомості».

Прагматизм як метод  покликаний будь-яку проблему ставити у безпосереднє відношення до людини. Він не має жодних упереджень і догматів. Прагматизм звертається до емпіричного методу, до досвіду, практики. Будь-яка істина визначається своєю здатністю приносити користь на практиці, навіть це стосується релігійних гіпотез. Виходячи з цього Джеймс проголошує принцип «волі до віри», котрий надає людині можливість здійснювати вибір на емпіричних засадах, не прибігаючи до раціоналістичного методу.

Для Джеймса філософія, як і релігія є безпосереднім  творінням людини. Вирішальне значення для тієї чи іншої філософії має темперамент людини, біопсихологічна особливість  її реакції на зовнішній світ. Тому історія філософії для Джеймса – це історія зіткнення і боротьби темпераментів.

Найважливішою особистою  проблемою людини для Джеймса виступає проблема дії, направленого на виживання і пристосування до середовища в самому широкому смислі слова, що реалізується в процесі постійного висунення приватних цілей і пошуку засобів їх досягнення і здійснення. Отже, згідно Джеймса, людина по своїй суті є практичною істотою, своєю біологічною природою призначена для дії, що полягає в пристосуванні до навколишнього середовища. Основне призначення її свідомості полягає у визначенні цілей і пошуку засобів для їх досягнення. Життєвий досвід виступає як потік, з якого людина «висікає» той чи інший спосіб буття. Безсумнівно, що Джеймс пропонує досить своєрідне розуміння пізнання, результатом якого виявляється не знання явищ і законів оточуючого світу, а лише здатність – те, що допомагає, і те, що не допомагає досягненню практичних цілей. Свідомість виявляється не віддзеркалючою, а лише вибірною активністю.

 «Метафізичному» уявленню  про роблення реальності і  істини Джеймс надає морально-політичний  смисл. Він відкидає оптимізм  і песимізм на користь меліоризму, тобто вчення про те, що хоча наш всесвіт досить далекий від досконалості, покращення його можливе і цілком залежить від нас самих, від нашої рішучості і волі. Не принципово для Джеймса чи існує абсолютна свобода волі людини, значення має лише те, що існує свобода вибору людиною того чи іншого способу життя, як і те, наскільки незначним може бути вплив окремої людини на перебіг подій, головним є те, що вона може на нього впливати.

Релігія для Джеймса  виступає не як організація, установа, церква, а як особистісне містичне переживання кожної окремої людини. Вона є перш за все результатом практичної дії і носить глибоко індивідуальний характер. На думку американського філософа, віра має надзвичайно благотворний вплив на людське життя, вона надає нам впевненості в майбутньому та полегшує існування. Цетром релігійного життя, на думку Джеймса, виступає турбота людини про свою особисту участь і тому релігійна думка завжди отримує своє вираження в термінах особистого життя. Релігія Джеймса має демократичний характер, а співіснування різних вірувань ґрунтується на принципі толерантності, і таким чином, людина в його концепції виступає наділеною гуманістичними принципами.

В антропологізмі Джеймса  найважливішим є акцент на неповторності  індивідуального людського існування, його самоцінності, інколи парадоксальності, та творчій невичерпності. Проте, не дивлячись на те, що Джеймс постійно робить наголос на індивідуальному, особистому, все ж в його «плюралістичному всесвіті» індивіди взаємопов’язані між собою, впливають один на одного та взаємовизначають індивідуальність кожного. Адже без постійної взаємодії на практиці, без вироблення спільних істин і цінностей, було б неможливим об’єднання особистостей, котрі можуть виробляти власні способи філософствування та релігію, у деяку спільноту.

Прагматизм Джеймса  не дарма називають істинно американською  філософією, і не лише за його зверненість до практики та точку зору на істину як на щось корисне, а перш за все тому, що американське суспільство поєднує в собі безліч етносів, релігій, культур, і саме тому надзвичайно актуальним постає питання гармонійного їх співіснування, вироблення спільного способу дії, спільної реальності, при цьому зберігаючи все різноманіття, всю індивідуальність особистостей, не принижуючи вагомість жодної з них. Прагматизм як метод, що не має жодних упереджень та приймає до розгляду будь-які гіпотези, метод, що покликаний залагоджувати філософські суперечки, та виступати своєрідним посередником, метод, що за словами Джеймса подібний до коридору з безліччю дверей, котрим повинні користуватися усі спільно, найкращим чином підходить у якості  філософії, покликаної знайти компроміс у такому «плюралістичному всесвіті». Таким чином, антропологія Джеймса носить демократичний та гуманістичний характер.

Список використаної літератури:

 

1)  Асмус В. Ф.  Алогизм У. Джеймса// Асмус В.  Ф. Историко-философские этю-

     ды. – М.: Мысль, 1984. – С. 262 – 300.

2) Богомолов А. С.  Буржуазная философия США ХХ в. – М.: Мысль, 1974.

3) Джеймс У. Воля к вере. – М.: Республика, 1997.

4) Джеймс У.  Мир чистого опыта // Джеймс У.  Воля к вере. – М.: Республика,                                           

     1997. – С. 373 – 394.                          

5) Джеймс У.   Многообразие религиозного опыта. – Інтернет джерело:

    http://psylib.org.ua/books/james01/index/htm.

6) Джеймс У.  Прагматизм. – К.: Україна, 1995.

7) Джеймс У.  Прагматический взгляд на истину и его неверные толкования //

     Джеймс  У.  Воля к вере. – М.: Республика, 1997. – С. 343 – 359.

8) Джеймс У.  Психология. – М.: Педагогика, 1991.

9) Джеймс У.  Существует ли вознание? // Джеймс У.  Воля к вере. – М.:  

      Республика, 1997. – С. 359 – 373.

10) Джеймс У.  Человеческая энергия // Джеймс У.  Воля к вере. – М.: Республи

      ка, 1997. – С. 326 – 333.

11) Дьюи Дж.   Реконструкция в философии; Проблемы человека. – М:  

      Республика, 2003.

12) Кирющенко В. В.  Заметки к предистории прагматизма // Studia culturae:

      Выпуск 1. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. –

      С.107 – 116.

13) Лихи Т.  История современной психологии. – СПб.: Питер, 2003. – С. 203 –

      211.

14) Мельвиль Ю. К., Зыкова А. Б.   Прагматическая философия человека –

      Інтернет  джерело: http://anthropology.rchgi.spb.ru/pragm.html                                                                    

15) Павлова Л. Е., Гуревич П.С., Хорьков М. Л.  Философское благовестие

      прагматизма  // Джеймс У.  Воля к вере. – М.: Республика, 1997. – С. 394 –

       409.

16) Пирс Ч. С.  Начала прагматизма. – СПб.: Алетейя, 2000.

17) Пирс Ч. С.  Принципы философии. – СПб.: Санкт-Петербургское философс-

      кое  общество, 2001.

18) Предко О.  В. Джеймс: природа і сутність релігії // Людина і світ. – К.: Преса

      України, 2004 – №4. – С. 49 – 55.

19) Предко О.  Прагматизм В. Джеймса як метод дослідження релігії // Вісник

      КНУ  ім.. Т. Шевченка. – К, 2004. – Т. 70 – 72. – С. 143 – 145.

20) Реале Дж., Антисери Д.  Западная философия от истоков до наших дней. –

      СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1996 – 1997. – Т. 4. – С. 314 – 329.

21) Фокеев Ф. В.   Проблема единства и многообразия в прагматизме У. Джейм- 

      са // История философии – Вып. 12. – Інтернет джерело: 

       http//iph.ras.ru/page52810187.html

22) Фрейджер Р., Фейдмен Д.   Уильям Джеймс и психология сознания //Теории

       личности и личностный рост. – Інтернет джерело:

       http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/freydjer/index.php

23) Эбер М.   Прагматизм: исследование его различных форм // Джеймс У. 

      Прагматизм. – К.: Україна, 1995. – С. 155 – 222.

24) Эрн В. Ф.  Размышления опрагматизме// Эрн В. Ф. Сочинения. – М.:

      Мысль,1991. – С. 15 – 34.                                                         

25) Юшкевич П.   О прагматизме // Джеймс У.  Прагматизм. – К.: Украї-

       на, 1995. – С. 241 – 282.

26) Ayer A.J.  The Origins of Pragmatism. Studies in philosophy of Charles Sanders

       Pierce and William James. – San Francisco, 1968.

27) Browning, Don S.  Pluralism and Personality. – Інтернет джерело:

       http://www.librarything.com/work/1585774

28) Dooley, Patrick K.  Pragmatism as Humanism: Philosophy of W. James. – Nelson

      Hall Publishers, 1974.

29) Flower, E., Murphy, M. G.  A History of Philosophy in Amerika. – NY: G. P.

       Putnams Sons, 1977.

30) James, W.   A Pluralistic Universe. – Інтернет джерело:

       http://www.fullbooks.com/A-Pluralistic-Universe.html

31) James, W.   Essays in Radical Empiricism. – Інтернет джерело:

       http://wiretap.area.com/Gopher/Library/Classic/empiricism.txt

32) James, W.  Some Problems in Philosophy. – New York: Longmans and Greens,

       1911.

33) James, W.  Talks to Teachers on Psychology and to Students on Some of Life's           

       Ideals. – Інтернет джерело: http://des.emory.edu/mfp/ttpreface.html 
34) James, W.  The Meaning of Truth. – Інтернет джерело: 

       http://www.authorama.com/meaning-of-truth-1.html

35) James, W.   The Moral Equivalent of War. – Інтернет джерело:

http://www.constitution.org/wj/meow.htm

36) Perry, R. B.  The Thought and Character of William James (2 vols.). – Oxford  

      University Press, 1948.

37) Roth, J. K.,   Freedom and the Moral Life: The Ethics of William James. –

      Philadelphia: Westminster Press, 1969.

38) The works of William James. Essays in Religion and Morality. – Harvard Univer-

       sity Press, 1982.

39) Wahl, Jean  The Pluralist Philosophies of England and America. – London, The

        Open  Court Company, 1925.