Агресивна поведінка підлітків

 

Параметр	Підозрілість (6)		Образа (7)		Почуття провини (8)		Індекс агресивності (ІА)		Індекс ворожості (ІВ)
	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<25	>25	<10	>10
А	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Всього	7	23	18	12	11	19	19	11	30	0
%	23,3	76,7	60	40	36,7	63,3	63,3	36,7	100	0
Юнаки	2	12	7	7	6	8	9	5	14	0
%	14,3	85,7	50,0	50,0	42,8	57,2	64,3	35,7	100	0
Дівчата	5	11	11	5	6	10	6	10	16	0
%	31,25	68,75	68,75	31,25	37,5	62,5	37,5	62,5	100	0

За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 11-А класі можна сказати наступне:

• переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах "Вербальна агресія" та почуття провини;
• цікаво відмітити, що до фізичної агресії більш схильні дівчата ніж юнаки (56,3% та 42,8% відповідно);
• найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (81,25%), хоча і серед юнаків цей показник досить високий;
• до непрямої агресії схильні як юнаки так і дівчата, хоча серед дівчат цей показник вищий (64,3% і 75% відповідно);
• досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у юнаків, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні половина опитаних дівчат;
• показник "Роздратування" вищий серед юнаків – 64,3% і 43,8% відповідно;
• показник "Підозрілість" однаково високий і серед юнаків (85,7%) і серед дівчат (68,75%), хоча серед юнаків він вищий;
• за показником "Образа" значення розподілились однаково серед юнаків, а серед дівчат схильних до образи – меншість (31,25%);
• показник "Почуття провини" однаково високий серед юнаків і дівчат – 57,2% і 62,5 відповідно;
• індекс агресивності більший серед дівчат (62,5%);
• індекс ворожості як серед юнаків, так і серед дівчат не виходить за межі норми.

Таблиця 2.3

Результати дослідження самооцінки згідно запропонованих методик

№ п/п.	Ім'я	Стать	Діагностика самооцінки Спілберга і Ханіна
1	2	3	4
1	Анатолій К.	чол.	50
2	Андрій С.	чол.	50
3	Богдан Л.	чол.	46
4	Борис Ф.	чол.	49
5	Валентин Г.	чол.	30
6	Валерій З.	чол.	27
7	Володимир Б.	чол.	50
8	Геннадій С.	чол.	42
9	Євгеній Ц.	чол.	37
10	Ігор Н.	чол.	24
11	Ілля Д.	чол.	46
12	Максим У.	чол.	42
13	Микита Т.	чол.	31
14	Руслан Ш.	чол.	41
15	Анастасія Ш.	жін.	35
16	Анжела З.	жін.	40
17	Валентина Р.	жін.	28
18	Валерія П.	жін.	24
19	Іванна Б.	жін.	23
20	Лариса Т.	жін.	27
21	Леся К.	жін.	20
22	Людмила П.	жін.	44
23	Марина О.	жін.	53
24	Мирослава В.	жін.	29

 

Продовження таблиці 2.3

1	2	3	4
25	Настасія Г.	жін.	48
26	Оксана Д.	жін.	50
27	Олена К.	жін.	35
28	Соломія Х.	жін.	20
29	Софія В.	жін.	35
30	Христина М.	жін.	24

 

Проаналізувавши результати дослідження  самооцінки, можна зробити наступні висновки.

Методика діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

• низький рівень тривожності (до 30 балів) спостерігається у 11 опитаних (36,7 %), з яких 8 (50 %) тестованих – жінки, а 3 (21,4 %) – чоловіки;
• середній рівень тривожності (31-45 балів) спостерігається в 9-ти опитаних або в 30 %, з яких жінки становлять 5 осіб (31,3 %), а чоловіки, відповідно, 4 особи, або 28,6 %;
• високий рівень тривожності діагностується у 10 осіб, або 33,3 %, серед яких 6 осіб становлять чоловіки (42,9 %), а 4 особи – жінки (25 %).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному у них нижчий.

Графічно результати дослідження  матимуть такий вигляд.

Рис. 2.1. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Рис. 2.2. Розподіл результатів згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Оскільки використовувались різнопланові методики дослідження рівня агресії, необхідно встановити зв'язок між  самооцінкою і рівнем агресії  досліджуваних.

Це найкраще зробити за допомогою  обчислення коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнт кореляції  – це статистичний показник взаємозв'язку. Взаємозв'язок між параметрами значить, що низьким показникам одного параметру відповідають низькі показники і з іншого параметру, середнім показникам з одного параметру відповідають середні іншого, а високим – високі (рис. 2.3, а). Це, коли взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) – позитивний, тобто має знак "+". При негативному взаємозв'язку низьким показникам одного параметру відповідають високі показники іншого, високим першого – низькі іншого, а середнім – середні. (рис. 2.3, б). Негативний взаємозв'язок ще називають оберненим, зворотним.

а) Позитивний взаємозв'язок

б) Негативний взаємозв'язок

Рис. 2.3. Графічне зображення взаємозв'язку параметрів х і у

Коефіцієнт кореляції не може бути меншим за –1 чи більшим за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції здебільшого  за шкалою, наведеною в таблиці 2.4. Більш точна оцінка коефіцієнта  кореляції здійснюється за статистичними  таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження.

Таблиця 2.4

Шкала оцінки коефіцієнта кореляції

0 – 0,2	зв'язок відсутній	0,6 – 0,8	високий, тісний
0,2 – 0,4	зв'язок слабкий	0,8 – 0,9	дуже високий, дуже тісний
0,4 – 0,6	середній	0,9 – 1	підозріло високий

Коефіцієнт кореляції вираховують  для знаходження взаємозв'язку між  двома параметрами, хоча може вираховуватись і так званий множинний коефіцієнт кореляції – між трьома та більше параметрів.

Використання того чи іншого коефіцієнта  кореляції залежить від типу вимірювальної  шкали. Ця залежність зображена у  таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Залежність коефіцієнта кореляції  від типу вимірювальної шкали

	Типи шкал
	Дихотомічна	Рангова	Інтервальна
Дихотомічна	r, rtet	rpb	rpb
Рангова	rpb	rsτ	rxy
Інтервальна	rpb	rxy	rxy

 

Коефіцієнт кореляції  Пірсона r_xy застосовується, коли шкали є інтервальними чи ранговими. Вираховується за формулою:

,

де  n – обсяг множини;

Σx_i – сума показників за першим параметром (х), тобто сума чисел у колонці х;

Σy_i – сума показників за другим параметром (у), тобто сума чисел у колонці y;

Σx_i Σy_i – добуток сум обох параметрів;

Σx_iy_i – сума добутків обох параметрів, тобто спочатку вираховуються добутки параметрів х і у, а відтак уже знаходиться сума цих добутків.

Таблиця 2.6

Коефіцієнт кореляції між методиками дослідження рівня агресії Басса-Даркі та діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Показник	Дослідження рівня агресії Басса-Даркі
	Фізична агресія (1)	Вербальна агресія (2)	Непряма агресія (3)	Негативізм (4)	Роздратування (5)	Підозрілість (6)	Образа (7)	Почуття провини (8)
Діагностика самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна	-0,376	-0,286	0,0207	0,049	0,092	-0,250	-0,149	-0,074

 

Таким чином, спостерігається обернений  корелятивний зв'язок між параметрами  самооцінки і "Фізична агресія", "Вербальна агресія" та "Підозрілість".

 

Висновки

Таким чином, агресія, в якій би формі  вона не виявлялася, являє собою поведінку, направлену на спричинення шкоди або збитку іншій живій істоті, що має всі основи уникати подібного до себе ставлення. Дане комплексне визначення включає в себе наступні приватні положення: 1) агресія обов'язково має на увазі навмисне, цілеспрямоване спричинення шкоди жертві; 2) як агресія може розглядатися тільки така поведінка, яка має на увазі спричинення шкоди або збитку живим організмам; 3) жертви повинні володіти мотивацією уникнення подібного до себе ставлення.

Аверсивний досвід включає в  себе не тільки фрустрацію, але також  дискомфорт, біль, фізичні і вербальні  образи. Практично всяке збудження, навіть викликане фізичними вправами або сексуальною стимуляцією, може бути направлено навколишнім середовищем  в русло агресії.

Найбільш сильні групові вияви  агресії. Обставини, що провокують окремих  індивідуумів, можуть також провокувати  і групи. "Розсіюючи" відповідальність і поляризуючи дії індивідів, групові ситуації посилюють агресивні  реакції.

Якщо агресивна поведінка набувається в процесі навчання, є надія, що його можна контролювати. Розглянемо чинники, сприяючі виникненню агресії, і подумаємо, яким чином ним можна протидіяти.

До ворожої агресії привертають  різні типи аверсивного досвіду, такі як фрустрація і образа особистості. Так що розсудливіше всього хоч би не забивати людям голови нездійсненними мріями і марними очікуваннями. Інструментальну агресію зумовлюють винагорода, що передчувається і передбачувані витрати. Значить, ми повинні заохочувати в дітях кооперативність і неагресивну поведінку. У експериментах, що проводилися, діти ставали менш агресивними, коли їх агресивна поведінка ігнорувалася, а неагресивне підкріплялося (Hamblin & others, 1969). Карати агресора практично завжди – пуста трата часу: покарання втримує від агресії тільки в ідеальних умовах, тобто якщо карають міцно, відразу і за справу, якщо покарання поєднується із заохоченням бажаної поведінки і якщо той, кого карають, не злиться (R.A. Baron, 1977). При дотриманні цих умов агресія може прориватися назовні. Це яскраво виявилося в 1969 році, коли поліція Монреаля влаштувала 16-часовий страйк, а також в 1992 році, коли в Лос-Анджелесі бригада телебачення з борта вертольота показувала райони, охоплені масовим безладдям, куди відмовилася увійти поліція. В обох випадках мав місце розгул крадіжок і вандалізму, що припинявся тільки після введення загонів поліції.