Мистецтво рекламної фотографії

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХ В ФОТОМИСТЕЦТВО……………………………….7

1. Історія виникнення фотографії…………………………………….7
2. Вдосконалення вчень про фотографію……………………………10
3. Історія рекламної фотографії ...............……………………………13

РОЗДІЛ 2. МИСТЕЦТВО РЕКЛАМНОЇ ФОТОГРАФІЇ ТА ЙОГО ЗОБРАЖУВАЛЬНІ ЗАСОБИ………………………………………………15

2.1.    Жанри рекламної фотографії………………………………………..15

2.2.     Рекламна фотографія  на сучасному етапі………………………….20

2.3.     Специфіка художнього  образу та художнього стилю  у фотографії…21

2.4. Зображувальні особливості і засоби в рекламній фотографіці……34

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ РІШЕННЯ КУРСОВОГО  ПРОЕКТУ…………39

3.1. Обгрунтування візуалізації авторської ідеї фотоплакатів…………39

3.2. Використання типографіки в рекламних плакатах…………………40

3.3. Зображувальне рішення теми…………………………………………40

ВИСНОВОК………………………………………………………………….42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………43

ДОДАТКИ……………………………………………………………………44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Мистецтво фотографії та рекламної  у тому числі - це гімн. Форми його різні і різноманітні, починаючи  від «розмови» жестів, осіб, поз  і кінчаючи відомостями, які нам  охоче «повідомляють» костюми, макіяж і манера поведінки наших співрозмовників. Як і будь-який інший вид творчості, мистецтво фотографії дивним чином  зливає воєдино процес нашого сприйняття дійсності і спосіб вираження  цього сприйняття зовні. Незалежно  від того, як зроблено даний знімок, тобто, чи вдалося фотографу відобразити  якусь сценку «прихованою камерою», або відображений на знімку сюжет  був продуманий і заздалегідь  зрежисований, він, як правило, являє  собою завершену в смисловому плані фразу. Його творець намагається  донести до нас певну думку, ставлення, настрій.

Об'єкт дослідження: фотографія.

Предмет дослідження: історія виникнення фотографії та шляхи розвитку рекламної фотографії.

Мета:на основі зібраної інформації створення фотореклами, створити серію фотоплакатів для волейбольного клубу “ВоліЛенд”

 

Завдання:

1. Зібрати аналоги.
2. Ознайомитись з історією виникнення фотографії та шляхамирозвитку рекламної фотографії в Україні.
3. Дізнатись основні жанри рекламної фотографії.
4. Розглянути специфіку художнього образу та художнього стилю у фотографії.
5. Дізнатись про зображувальні особливості і засоби в рекламній фотографіці.
6. Продумати майбутній вигляд фотоплакатів.
7. Виконати серію фотоплакатів.

В цій курсовій роботі використовувались книги, методичні

посібники, періодичні видання тощо.

 Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів,висновку, списку використаної літератури, додатків та практичної частини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХ В ФОТОМИСТЕЦТВО

 

1.1 Історія виникнення  фотографії

 

Фотографія ) - одержання та збереження статичного зображення на світлочутливому  матеріалі (фотоплівці або фотографічної  матриці) за допомогою фотокамери.Також  фотографією або фотознімком, або  просто знімком називають кінцеве  зображення, отримане в результаті фотографічного процесу і розглядається  людиною безпосередньо (мається  на увазі як кадр проявленої плівки, так і зображення в електронному або друкованому вигляді). Хімічна  передісторія фотографії починається  в глибокій старовині. Люди завжди знали, що від сонячних променів темніє людська  шкіра, іскряться опали і аметисти, псується смак пива. Оптична історія  фотографії налічує приблизно тисячу років. Найпершу камеру-обскуру можна  назвати «кімнатою, частина якої освітлена сонцем». Арабська математик  і вчений X століття Альгазена з  Басри, який писав про основні  принципи оптики і вивчав поведінку  світла, зауважив природний феномен  перевернутого зображення. Він бачив  це перевернуте зображення на білих  стінах затемнених кімнат або наметів, поставлених на сонячних берегах  Перської затоки, - зображення проходило  через невеликий круглий отвір  в стіні, у відкритому запоні намети або драпірування. Альгазена користувався камерою-обскура для спостережень за затемненнями сонця, знаючи, що шкідливо дивитися на сонце неозброєним оком. Першою людиною, хто довів, що світло, а не тепло робить срібну сіль темною, був Йоганн Гейнріх Шульце (1687-1744), фізик, професор Гальського університету в Німеччині. У 1725 році, намагаючись  приготувати речовину, що світиться, він випадково змішав крейду з  азотною кислотою, в якій містилося  трохи розчиненого срібла. Він  звернув увагу на те, що коли сонячне  світло потрапляло на білу суміш, то вона ставала темною, тоді як суміш, захищена від сонячних променів, абсолютно  не змінювалася. Потім він провів декілька експериментів з буквами  і фігурами, які вирізав з паперу і накладав на пляшку з приготованим розчином, - виходили фотографічні відбитки на посрібленому крейді. Професор Шульце опублікував отримані дані в 1727 році, але у нього не було й думки  постаратися зробити знайдені подібним чином зображення постійними. Він  збовтував розчин у пляшці, і зображення пропадало. Цей експеримент, тим  не менш, дав поштовх цілій серії  спостережень, відкриттів і винаходів  в хімії, які через трохи більше століття привели до винаходу фотографії. Перше закріплене зображення було зроблено в 1822 році французом Жозефом Нісефор  Ньєпс, але воно не збереглося до наших  днів. Тому першої в історії фотографією  вважається знімок «вид з вікна», отриманий  Ньепсом в 1826 році за допомогою камери-обскури на олов'яної платівці, покритої тонким шаром асфальту (д. А1). Експозиція тривала вісім годин при яскравому сонячному світлі. Перевагою методу Ньепса було те, що зображення виходило рельєфним (після протруювання асфальту), і його легко можна було розмножити в будь-якому числі примірників.У 1839 році француз Луї-Жак Манде Дагер опублікував спосіб одержання зображення на мідній пластині, покритої сріблом. Після тридцятихвилинного експонування Дагер переніс пластину в темну кімнату і якийсь час тримав її над парами нагрітої ртуті. В якості закріплювача зображення Дагерр використав кухонну сіль. Знімок вийшов досить високої якості - добре пророблені деталі як у світлі, так і в тінях, однак копіювання знімка було неможливо. Свій спосіб одержання фотографічного зображення Дагерр назвав дагеротипія.Практично в той же самий час англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот винайшов спосіб отримання негативного фотографічного зображення, який назвав калотипією. В якості носія зображення Тальбот використав папір, просочений хлористим сріблом. Ця технологія поєднувала в собі високу якість і можливість копіювання знімків (позитиви друкувалися на аналогічній папері). Експозиція тривала близько години, на знімку - гратчасте вікно будинку Тальбота.Крім того, в 1833 р. метод отримання фотографії за допомогою нітрату срібла опублікував франко-бразильський винахідник і художник Еркюль Флоранс. Свій метод вона не запатентував і надалі не претендував на першість.

 

1.2. Вдосконалення вчень  про фотографію

 

Ще в 350-му році до нашої ери. відомий  давньогрецький філософ, вчений і науковець  Арістотель в своїй роботі зазначив, що світло проникаючи в темну кімнату  через невеликий отвір у вікониці, утворює на протилежній стіні  зображення яке розташоване на вулиці перед віконцем. При цьому масштаб  зображення  більше, в залежності  від відстані між вікном і стіною. Даний ефект використовували  для різних дослідів.

Феодали у середні віки будували у свої замках темну кімнати, в  стінах яких робили дирки (отвори). Величина отвору вимірюється з відстанню  до протилежної стіни. Закони оптики кажуть все, що відбувається на вулиці можна спостерігати на стінах, правда, догори ногами, залишаючись зовсім непоміченим.

Незабаром камеру зменшили до розмірів малої коробки (скриньки) та доповнили  збільшувальним склом, що і було першим фотооб'єктивом. Опис камери найбільш раннього періоду належить Леонардо да Вінчі.

У 1568 р. венеціанець Барбаро вперше дав опис камери з плосковипуклою лінзою, що дозволяє збільшити отвір  для входження в камеру більшої  кількості променів світла і підсилити  яскравість зображення, що отримується  з її допомогою.

Велика заслуга в модифікації  оптичної системи камери належить відомому німецькому астроному Кеплеру. У 1611 р. Кеплеру створив оптичну систему, що складається з увігнутої і  опуклої лінзи, яка дозволила  збільшити кут обзору камери.

Працювати над закріпленням світлового зображення в камері-обскура науковці-винахідники  стали тільки на початку XIX століття. Нижче перелічені вчені досягли  найбільших результатів: Жозеф Нісефор  Ньєпс (геліографія), Луї Жак Манда  Дагер (Дагеротипія) і Вільям Генрі  Фокс Тальбот (калотіпія). Їх прийнято вважати винахідниками фотографії.

У фотопавільйонах відвідувач підіймався на високий поміст, під саму стелю, і сідав в спеціальне крісло, позаду якого був укріплений спеціальний  утримувач для голови. Видима камера знаходилася навпроти на спеціальній  полиці. Час експонування спочатку тривало 10-15 хвилин, і людина яку  вотографували мала сидіти нерухомо.

У 1841 р. німецькою оптичною фірмою "Фойхтлендер" був випущений  світлосильний об'єктив, виконаний  за розрахунками професора математики Віденського університету Петцваля.

Професіонали та любителі вишукували способи підвищення світлочутливості самостійно виготовлених фотопластин. Незабаром було знайдено засіб, що дозволив скоротити час експонування в 4 раза, тобто до 30 секунд в похмурий час  дня і до 10 з в сонячну погоду.

У павільйоні розташовувалося кілька камер, розрахованих на зйомку портретів  різних розмірів - від мініатюрних, які вставляли в медальйони, до наближених сьогоденню.

У 1887 р. Г.Гудвин запатентував спосіб виготовлення прозорої гнучкої плівки з нітрату целюлози. У 1889 р. американська компанія "Істмен Кодак" почала масове виробництво прозорої гнучкої плівки. З цього часу фотографія стає доступною  для фотолюбителів.

У 1904 р. з'явилися перші платівки для кольорових фотографій, випущені фірмою "Люм'єр". Зображення виходило на склі, і його можна було переглядати  на світлі. У 1907 р. брати Люм'єр налагодили масове виробництво платівок і назвали  їх автохром ними.

20 серпня 1861 англійська фотограф  Т. Сеттон запатентував перший  однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат. Він мав вигляд великого ящика  з світлозахисною кришкою зверху, що служила шахтою для спостереження.

У 1914 р. в Німеччині О. Барнак створив  малоформатних камеру, яка зробила  революцію в фотографії. З 1924 р. фірма Leitiz Company почала випускати цю камеру під назвою LEICA. Незабаром до цієї камири було розроблено різні додаткові  частини, які давали можливість самостійно модифікувати камеру (змінні об'єктиви з різним фокусною відстанню).

У 1932 р. AO Ikon Zeiss AG випустило аналогічну Contax. Вона мала вбудований видошукач, поєднаний  з фокусним механізмом.

Перша 35-мм дзеркальні однооб'єктивні  камери KINE EXAKTA MODEL ONE були випущені в  Німеччині в 1936 р. У 1949 р. фірма Zeiss випустила 35-мм дзеркальну фотокамеру Contax S, у  видошукачі якої була встановлена пентапризма  для перетворення зображень.

З 60-х рр.. стали широко впроваджуватися  вбудовані у фотоапарат експонометри. Введення чутливого фоторезистора  на зворотному боці дзеркала, яке відкрило шлях для промислового виробництва  фотоапаратів системи TTL.

У 70-і рр.. був розроблений електронний  затвор, мікропроцесор для автоматичного  керування експонометром, вбудована  спалах, перша багаторежимний апарат, моторний привід і різні змінні об'єктиви.

У 80-і рр.. з'явилися автофокус, багатопрограмний для управління експонуванням, цифрова  індикація за допомогою рідкокристалічних  дисплеїв на панелі фотоапарата.

На початку 90-х рр.. була розроблена автофокусуюча система, сконструйовані прості і надійні в роботі об'єктиви із змінною фокусною відстанню (зуми). В даний час вже є новий  стандарт фотографічної системи APS і побутових цифрових фотокамер.

В останні 10-20 років був здійснений різкий стрибок в галузі фототехніки, і фотоапарати масового випуску XXI століття почали дуже відрізнятися від моделей, що випускаються в 50-і  роки. Розвиток фототехніки іде за двома основними напрямками.

Перше, що існує з часу винаходу фотографії - це розширення технічних  можливостей зйомки. Звичайно, нам, людям ХХІ століття, пощастило більше, ніж суспільству ХІХ століття, яке витрачало по 2 години на пекучому сонці в нерухомій позі для того, щоб зробити знімок. А зараз величезну фотолабораторію успішно заміняє один компактний пристрій, який за лічені секунди виконує весь цикл виготовлення фотознімків. Бо з того часу, коли винайшли фотографію, люди різних часів вдосконалювали її і вносили свої ідеї. З предмету розкоші мистецтво фотографії поступово перетворилось на доступний засіб збереження миттєвостей із життя.

 

1.3. Історія рекламної  фотографії 

 

Перші рекламні фотографії, на думку американських істориків, з'явилися ще в ХІХ-му столітті. Правда вони були чорно-білими і були не так  вишукані, як сьогодні. За такий великий  проміжок часу поняття «рекламна  фотографія» чітко сформувалося окремої гілкою і встигло увібрати в себе цілий звід практичних порад  з техніки рекламної фотозйомки та ефективності її створення.Тим не менш, інформації у вільному доступі (книги, інтернет) з теми «рекламне  фото» практично немає, а доступні матеріали, найчастіше, суперечливі  по відношенню один до одного. Існує  як мінімум три групи зі своєрідними  точками зору: фотографи, рекламісти і замовники. Тому варто розглядати рекламні фото відразу в трьох  позначених площинах (д. Б)

В Україну фотографію принесли в 1840-их pp. чужоземні фотографи, учасники щорічних міжнародних Київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися на Україні; першими фотографами-поселенцями  були французи «Жак» і Шарль-Поль Гербст. У 1860 — 90-их pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. більших містах. До 1914 в самому Києві працювало бл. 70 комерційних фотографів (д. В).

    Фотографію викладають на кінооператорському факультеті Київського Театрального Інституту ім. Карпенка-Карого; техніку фотографії — також у Львівському Поліграфічному Інституті. Для потреб побуту влаштовуються періодично в більших містах курси фотографії, які випускають фотографів-техніків. При Міністерстві культури у Києві існує експериментальна фотостудія. Виробництво фотоматеріалів — кіноплівки і великоформатні фотоплівки виробляються в м. Шостка, Сумської області, фотографічний папір на фотофабриках в Києві і в Переяславі-Хмельницькому. Фотоапаратура виробляється в Києві (камера для 35 мм. плівки «Киев», яка копіювала спочатку німецький "Контакс" ) і біля Харкова («ФЭД», яка копіювала спочатку камеру "Лейка"). У Києві виробляють ще дзеркальну однооб'єктивну камеру «Киев-88» (6x6 см) і виробляли камери «Киев-Вега» (для плівки 16мм), "Киев-35" (для плівки 35мм). Фотозбільшувачі виробляються у Дніпропетровському, освітлювальна апаратура у Києві (фабрика «КИНАП») та в Одесі, де також виробляють кіноапаратуру.