Виявлення початкового рівня розвитку творчого мислення молодших школярів

Виявлення початкового  рівня розвитку творчого мислення молодших школярів

Процес навчання у школі  здійснюється за навчальними планами, в яких розкривається зміст освіти. Він забезпечує особистісний розвиток кожного учня, формування національно  свідомих громадян України.

Один із предметів, передбачених навчальним планом, є «Я і Україна».

Аналіз програми з цього  предмета показав, що нею передбачено  формування уявлення про цілісність світу; природне і соціальне оточення, як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнюючі уявлення та поняття, які відображають основні властивості та закономірності реального світу, розширюють та впорядковують соціальний та пізнавальний досвід. Це досягається завдяки виконанню різних вправ, які можуть носити творчий характер.

Рівень сформованості  в учнів творчого мислення визначався за рівнем сформованості творчої  свідомості, творчим сприйманням.

У I частині дослідження були проведені такі методи: спостереження, бесіда, тестування, аналіз отриманих результатів.

Педагогічне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи № 44. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 20 учнів третього класу.

Для визначення існуючого  рівня творчого мислення був обраний  метод тестування Торренса. Тестування може проводитись як групою, так і індивідуально (ми обрали групову форму тестування).

Дослідження проводилось  у позаурочний час.

Учням був запропонований тест, який являв собою набір малюнків з деяким набором елементів (ліній), використовуючи які, учням необхідно  було домалювати малюнок до деякого  осмисленого зображення. Діагностичні можливості адаптованого варіанту методики дозволяють оцінювати такі  показника  креативності мислення як:

  - Оригінальність

-  Унікальність

-  Біглості

  - Гнучкості

  - Складності

При проведенні тесту необхідно  враховувати, що креативність проявляється в повній мірі тільки у сприятливих  умовах. Несприятливі функціональні  стани, складні умови проведення, недостатньо доброзичлива атмосфера  тестувань різко знижують результати. Дана вимога є загальним при проведенні тестування будь-яких форм креативності, тому перед тестуванням креативності ми намагалися створити сприятливу атмосферу, мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на прояв своїх прихованих здібностей. При цьому ми уникали відкритого обговорення предметної спрямованості методики, тобто не  повідомляли про те, що тестуються творчі здібності (особливо творче мислення).

Час тестування по можливості не обмежували, орієнтовно відводячи  на кожну картинку по 1-2 хв. При цьому  необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують або зволікають.

Після тестування у всіх учнів одночасно були зібрані роботи(тестування тривало 10 хвилин.)

Після цього нам необхідно  було опрацювати результати тестування і визначити вихідний рівень творчого мислення в дітей молодшого шкільного  віку (див. дод. Б)

Для того щоб зробити аналіз тестування ми користувались допоміжними  таблицями (див дод. В, Г).

 

                                                                                      Таблиця 2.1

Результати тестування учнів експериментального класі

 

Ім’я учня	Бал за біглість	Бал за гнучкість	Бал за ориг-сть.	Бал за роз-ність	Заг. сума балів. Р-нь
1.Олександр.А	8	8	6	36	58 сер. р.
2.Марина А.	8	5	5	28	46 сер. р.
3.Денис А.	10	8	10	42	70 вис. р.
4.Микола Б.	7	5	6	19	37 низ. р.
5.Олеся Б.	7	6	8	25	46 сер. р.
6.Світлана В.	3	5	6	28	42 низ. р.
7.Дмитро Г	5	3	8	23	41 низ. р.
8.Артем Г.	4	7	4	24	39 низ. р.
9.Денис Д.	10	8	10	42	70 вис. р.
10.Аліна Ж.	8	8	8	38	61 вис. р.
11.Наталія І.	7	7	6	32	52 сер. р.
12.Дарина І.	9	8	10	44	71 вис. р.
13.Тетяна К.	10	9	11	39	69 вис. р.
14.Сергій К.	6	7	9	34	56 сер. р.
15.Настя К.	5	6	10	41	62 вис. р.
16.Ірина Л.	2	8	5	28	43 низ. р.
17.Катя Н.	6	6	4	48	64 вис. р.
18.Віталій П.	7	5	8	22	42 низ. р.
19.Анатолій П.	8	6	8	37	55 сер. р.
20.Микола Р.	9	8	10	50	77 вис. р

 

З таблиці обробки результатів  тестування експериментального класу    (табл. 2.1.) можна зробити висновок.

З усього класу, який складається  з 20 учнів, лише 8 осіб мають високий  рівень творчого мислення, 6 – середній рівень, і 6 учнів мають низький  рівень творчого мислення.

З метою узагальнення отриманих  даних ми розробили таблицю 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Узагальнення  даних учнів експериментального та контрольного класів під час констатувального дослідження

 

Рівень творчого мислення	Кількість учнів  у відсотках
Високий	40% учнів
Середній	30% учнів
Низький	30 % учнів

 

 Отже, з  таблиці  2.1.2. ми бачимо що досліджувана  група дітей в експериментальному, класі, майже порівну поділились  за трьома рівнями. Отримані  результати – це вихідні дані  рівня творчого мислення.

Пізніше ми звіримо ці дані, з отриманими даними в II частині дослідження.

Саме це допоможе нам зробити  певні висновки.

Одночасно з методикою  тестування креативності мислення Торренса ми провели ще один вид тестування, що також дало певні результати.

Учням був запропонований тест під назвою «Загадкова форма», за допомогою якого ми мали змогу  виявити рівень творчого мислення у  дітей.

Суть тесту становила  в тому, щоб діти знайшли різні  фігури та предмети, які були сховані  в складному, молоструктурному малюнку.

 На цей вид тестування  відводилось 3 хвилини, після чого  роботи дітей були зібрані. 

Після цього ми проводили  аналіз даного тестування.

Кожна, названа учнем,  фігура чи предмет оцінювались 1 балом. Таким чином сумарна кількість  балів характеризувалась за такими критеріями:

• від 0 до 8 балів – це низький рівень творчого мислення;
• від 9 до 17 – це середній рівень творчого мислення;
• від 18 і більше – високий рівень творчого мислення учнів.

Загальні результати даного тестування були занесені в таблицю 2.1.4.

 

Таблиця 2.1.3

Загальні результати тестування «Загадкова форма»

 

Рівень творчого мислення	Кількість учнів  у відсотках
Високий	30% учнів
Середній	41% учнів
Низький	29 % учнів

 

Отже, з результатів таблиці 2.1.2 та таблиці 2.1.3 можна зробити  висновок, що обидві методики («Домалюй малюнок» та «Загадкова форма») дали майже  однакові результати щодо  рівня  творчого мислення в учнів.

Отримані результати дали вихідні дані для розвитку творчого мислення на матеріалі уроків Я і  Україна у формальній частині  дослідження.

 

2.2   Система завдань і вправ, які спрямовані на розвиток творчого мислення молодших школярів на уроках «Я і Україна»

Для підвищення рівня розвитку творчого мислення молодших школярів, враховуючи отримані данні про вихідний рівень творчого мислення під час  тестування, нами була розроблена система  вправ для уроків «Я і Україна».

Саме ці вправи мають сприяти  розвитку та підвищенню існуючого рівня  творчого мислення в учнів початкової школи. Вони будуть впровадженні на уроках «Я і Україна »протягом 4 уроків, в експериментальному класі, після  чого ми перевіримо,як змінився рівень творчого мислення в учнів.

Теми уроків та запропоновані  до них творчі вправи подані у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2.

 

№ п/п	Тема уроку	Вид роботи
1.	«Подорож картою України. Найбільші міста України».	Розгадування кросворду «Україна». Фронтальне опитування у вигляді «Бліц - турніру». Гра «Назви місто України» Проблемно - пошукова ситуація. Гра «Не помились». Розповідь «Улюблене місто».
2.	«Господарська діяльність українців».	Створення проблемної ситуації. Робота в парах. Заповнити таблицю «Господарська діяльність населення нашої країни». Загадки з теми «Господарська діяльність українців». Гра «Поєднай обидві частини прислів’я».
3.	«Славетні Українці».	Гра-змагання «Хто пригадає відомих славетних українців». Гра «Хто це…» Складання картотеки «Видатні імена». Завдання «Запишіть в хронологічному порядку…» Гра «Ким він був…»

 

Опис дібраних творчих вправ та завдань поданих  у таблиці .

Тема: «Подорож картою України. Найбільші міста України».

1. Розгадування кросворду «Україна».

Питання до кросворду:

1. Як називається народ, який живе у нашій країні? (Українці.)
2. Гори, що знаходяться на заході нашої країни. (Карпати.)
3. Улюблене народне, новорічне свято. (Різдво.)
4. Им’я найвідомішого українського поета. (Тарас.)
5. Головне місто України. (Київ.)
6. Найдовша ріка нашої країни. (Дніпро.)
7. У якій частині світу знаходиться наша Батьківщина? (Європа.)

 (Ключовим словом, при розв’язанні цого кросворду є слово «Україна».)

2. Фронтальне опитування у вигляді «Бліц - турніру» (учні діляться на комади, по рядам).

      - Найбільше  місто України (Київ.)

      - Найбільша  річка Ураїни (Дніпр.)

      - Найглибше  озеро (Світязь на волині).

      - Найбільше  озеро (Ялгуп в Одеській області).

      - Найбільше  море, що омиває Україну (Чорне  море).

      - Найвища  гора (Говерла в Карпатах).

      - Найстаріше  дерево (Дуб, 1300роки, в Рівенській області).

      - Найвище  дерево (модрина, 54 метри, в м. Рахові).

      - Найбільша  тварина на Україні (зубр, 1 тонна,  в Карпатах).

      - Чемпіон  із боксу (Кличко).

      - Найбільший  літак («Мрія», АН - 255).

Після «Бліц-турніру» учні розповідають про славетних людей, про визначні місця, найвищі споруди, дерева тощо своєї місцевості.

3. Гра «Назви місто України».

     На дошці  намальована карта України, на  якій записні міста, але букви  в назвах міст переплутані,  учням необхідно, вгадати, яке  ж місто зашифроване.

Слова на дошці: ї К и  в,  с а О  д е,  и р  К и й в   г і Р,  в  і к р а Х,   и м К  р ,

Т ь л і п е р  о н,  м С и у,  н ь  У м а,  в Л ь в і,  М и ї в к о л а (Київ, Одеса, Кривий Ріг, Крим, Тернопіль, Суми, Умань, Львів, Миколаїв).

4. Створення проблемно-пошукової ситуації. (один учень біля дошки. Інші – в атласах виконують завдання.)

     - Знайти в  якій частині України знаходяться  найбільші міста : Київ, Донецьк,  Дніпропетровськ, Львів, Одеса,  Харків, Запоріжжя, Луцьк, Рувне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Херсон, Миколаї.

5. Гра «Не помились».

Учням необхідно назвати 10 міст України.

Наприклад: Я знаю 10 міст України: Київ – раз, Одеса – два, Львів – три, Тернопіль – чотири, Кривий Ріг – п’ять, Луцьк – шість, Миколаїв – сім, Суми – вісім, Донецьк – девять, Херсон – десять.