Розвиток творчих здібностей дошкільників в сюжетно - рольовій грі

У поняття  «емоційно-благополучна атмосфера» ми включили: налагодження контактів з  дітьми, зняття емоційної напруги  в грі, розгортання партнерських відносин.

   План роботи складається з етапів:

1. Збагачення  ігрового творчості дітей;

2. Підготовка  і проведення сюжетно-рольових  ігор;

3. Створення  емоційно-благополучної атмосфери.

На першому  етапі ми проводили роботу зі збагачення ігрового творчості дітей. Діти отримували якісно нову інформацію, яка надходила  за допомогою:

- Знайомства  з творами мистецтва, перегляд  репродукції картин знаменитих  художників: Васнецов «Іван-царевич  на Сірому вовку», «Оленка»; Реріх  «Заморські гості»; Врубель «Царівна-Лебідь»;

- Читання  художньої літератури: «Півник Золотий  гребінець», «Бременські музиканти», «Снігова королева», «Дванадцять  місяців»;

- Перегляд  діафільмів: «Маленький мук», «Царівна-жаба»,  «Маша і ведмідь».

Так само розширювали кругозір дітей, за допомогою  книг і картин домагалися свідомого  ставлення дітей до вибору ролі, стійкого, глибокого інтересу до неї.

Для того, щоб викликати великий інтерес  дітей до ролей в грі, ми застосовує такі прийоми, як:

- Вибіркове  повторне читання твору;

- Аналіз  образів героїв;

- Бесіди  про них;

- Складання  дітьми творчих розповідей про  персонажів;

- Розгляд  репродукцій і бесіда з ним.

Для другого  етапу роботи дуже важлива предметно-розвиваюче середовище у груповій кімнаті. Так  як вона сприяє нагромадженню ігрового досвіду. Ми постаралися побудувати так предметно ігрову середу, що б діти могли самостійно гратися  в сюжетно-рольові, режисерські та театральні ігри. Проаналізувавши життєвий досвід дітей, підібрали ігрові приналежності  й атрибути, а потім грали в  ці ігри.

«Лікарня». Мета: розширювати знання дітей про  роботу лікаря та медсестри; вчити в  ігрових ситуаціях приймати роль дорослого на себе і відтворювати рольові діалоги.

«Магазин». Мета: доповнити знання дітей про  роботу продавця, касира, вантажника та інших працівників магазину; ввести в мову дітей нові слова: касир, каса, чек, товар, гроші; виховувати ввічливість.

Гра-заняття  «Зимовий бал». Мета: ознайомити дітей  з назвою «ювелірні вироби»; дати повне уявлення про ці речі; допомогти  дітям самостійно виготовляти намиста  в ювелірну майстерню; виховувати інтерес  до роботи; навчити дітей об'єднаються  в гру, домовлятися про послідовність  спільних дій, відображати характерні риси образів.

На заняття  діти поступово переходять від однієї гри до іншої. У заняття «Зимовий бал» використовуються такі ігри, як: «Ювелірний магазин», «Банк», «Салон краси» (див. Додаток 3)

Так само проводили гру-придумування, метою  якої був розвиток сюжетостворення. Був поставлений наступне питання: «Що і як придумувати?»

У спільній грі з дітьми ми намагалися поступово  переводити їх до більш складним перетворенням  знайомого сюжету, а потім і  до спільного вигадування нового.

Для цього  зорієнтували дітей на слухання один одного, продовження розповіді партнера. Згадали разом відому казку «Іван  Царевич і Сірий вовк». Переказ  відбувався у вільній обстановці, без оцінок якості дитячого мовлення та вимог повноти розповіді. В  даній грі важливого щоб дитина передав загальний зміст чергового  події.

Потім дітям запропонували нову гру. Разом  придумували казку, про Івана  Царевича та Сірого вовка, але по-новому.

Стимулювали дітей до з'єднання сюжетостворення  з рольовим взаємодією. З цією метою  включали дітей у гру, де учасником  пропонували ролі, що належать різним смисловим сферам - різно-контекстні ролі (Буратіно і вихователь, принцеса і міліціонер, Баба Яга і продавець ...). Щоб не «закривати» предметними  діями творчу роботу по з'єднанню  цих ролей в загальному сюжеті, гру здійснювали у формі «телефонних» розмов персонажів.

Надалі  пропонували придумувати справжні історії. При цьому спиралися  на дитячі інтереси, але одночасно  стимулювали учасників до використання тих знань, які вони отримують  на заняттях, екскурсіях, з книжок і  кінофільмів.

На третьому етапі роботи для зняття емоційної  напруги використовували:

1 Метод  мозкового штурму;

2 Метод  гірлянд.

Перед початком мозкового штурму поставили  завдання - починати висловлювання  ідей з самих мовчазних, з самих  малоактивних дітей, щоб не давив  страх перед авторитетом. При  цьому заборонялася критика (словесна, жестова, мімічна) і заохочувалася  будь-яка ідея, навіть жартівлива або  явно безглузда.

Інтерес до даного методу виник у зв'язку з необхідністю активізувати творчий  потенціал дитини.

Метод гірлянд проводився з метою, зняття емоційної напруги та активізації  внутрішній потенціал дитини.

Гірлянди  аналогій формувалися у вигляді  списку слів: дорога - звивиста - крута - яйце - слизька - гірка - сніг - пустеля - цукор - смачно - компот - фрукти - багато - захворієш - лікарня - ліки - гірка - цибуля - грядка - город - дорога ...

Цей метод  стимулює творчі прояви дітей і має  «розгойдує» значення.

Так само в педагогіці існують методи, які  спеціально спрямовані на розвиток творчості  у дошкільників.

Цікавим для нас видається аналіз комплексного методу керівництва грою. Центральною  ідеєю цього методу є необхідність системного підходу до формування гри  з урахуванням віку дитини та особливостей його ігрової діяльності.

Зміст комплексного методу складають наступні компоненти:

1. Планомірне  збагачення життєвого досвіду  дітей.

2. Спільні  (навчальні) ігри педагога з  дітьми, спрямовані на передачу  їм ігрового досвіду.

3. Своєчасне  зміна предметно-ігрового середовища  з урахуванням збагачує життєвий  і ігрового досвіду дітей.

4. Активизирующее  спілкування дорослого з дітьми, спрямоване на спонукання їх  до самостійного застосування  в грі нових знань, способів  рішення ігрових завдань, що  сприяє вступу дітей у взаємодію  один з одним.

Ці компоненти в основному відповідають традиційному поділу на прямі і непрямі методи керівництва грою.

У своїй  роботі ми так само знайомили дітей  з різними видами театру. Дітям  пропонувалися етюди на розвиток виразності рухів; на вираження уваги, інтересу, подиву радості.

Протягом  тижня на пізнавальних і музичних заняттях дітям пропонували такі види діяльності, як складання казок, їх моделювання і розігрування, малювання  казок, використання настільного театру.

Таким чином, проведена нами робота була системною, послідовною і дала свої результати. 
 

2.3. Аналіз результатів  експериментальної  роботи

 

Результати  формуючого етапу відображені в  контрольному етапі експерименту. Метою  даного етапу було: виявити рівень розвитку творчості в сюжетно-рольовій грі, а так само після формуючого етапу експерименту, довести або  спростувати гіпотезу висунуту раніше.

 У контрольному етапі експерименту ми провели ті ж діагностичні методики, що і в констатирующем етапі експерименту.

Тут ми робимо обробку даних у підсумковій  таблиці (див. Додаток 2).

   За даними контрольного етапу експерименту, можна зробити висновок, що у дітей старшого дошкільного віку підвищився рівень розвитку творчості, чому сприяла проведена нами практична робота і дозволила добитися добрих результатів. Так на початку 2 дитина мала високий рівень розвитку, 3 дітей мали середній рівень розвитку, 3 дітей низький рівень розвитку. Після проведення всіх можливих видів робіт ми отримали наступні результати: 2 дитина мають високий рівень розвитку творчих здібностей, 4 дітей мають середній рівень розвитку, 2 дітей низький рівень розвитку.

  Звідси випливає, що 1 дитина, тобто підвищили свій рівень розвитку, так як діти активно включалися в роботу, яка проводилася з дітьми, а так само з задоволенням грали в сюжетно-рольових іграх, що та сприяло підвищенню рівня розвитку творчості.

   Отримані результати контрольного етапу експерименту дозволили нам прийти до висновку, що для розвитку творчої активності дітей необхідна наявність як об'єктивних, так і суб'єктивних умов.

До об'єктивних умов, ми відносимо такі:

а) джерела  різної художньої інформації, збагачують переживання дітей, заняття, розваги, свята в дитячому саду, численні життєві ситуації, що оточують дитину;

б) умови  матеріального середовища, що дозволяють дітям розгорнути свою діяльність і  надати їй той чи інший характер, вибрати будь-який вид художньої  практики;

в) характер і тактика керівництва педагога, його побічні дії, його співучасть, що виявляється у вираженні свого  ставлення до художньої діяльності, в заохочувальних зауваженнях, що створюють  сприятливу атмосферу.

До суб'єктивних умов:

а) художні  інтереси дітей, їх вибірковість, стійкість;

б) спонукання дітей, викликають їх самостійну діяльність на основі прагнення висловити свої художні враження, застосувати наявний  художній досвід або удосконалити його, включитися у взаємини з дітьми.

   З усього вищесказаного, можна зробити висновок, що при планомірної, послідовної і систематичної роботи педагога, а також при створення педагогічних умов можна досягти великих результатів. Таким чином, гіпотеза, висунута нами на початку дослідження, вірна і вся проведена робота дозволяє зробити висновок, що, дійсно розвиток творчості в сюжетно-рольовій грі буде проходити ефективно при дотриманні таких педагогічних умов:

5. Створення  емоційно-благополучної атмосфери.

6. Знайомство  з художньою літературою і  творами образотворчого мистецтва.

7. Розвиток  ініціативності і самостійності  дітей у грі.

8. Створення  предметно-розвиваючого середовища.

   

ВИСНОВОК

   У теоретичних дослідженнях про розвиток дошкільників у грі ми спиралися на наступні положення: креативність пов'язана з розвитком особи і інтелекту, уяви, яка має особливу форму, а значить, особливу форму має і креативність дошкільника. Спираючись на дослідження Л.С.Виготського, центральним компонентом креативності дошкільника є його здібність до уяви.

  Гра може розглядатися і як умова розвитку творчих здібностей. Хоча достатньою умовою вона стає тоді, коли дорослий здійснює педагогічне керівництво, створює емоційно - позитивну обстановку, не руйнує ініціативу і свободу вибору дитини.

  Для педагогічного керівництва в грі з метою розвитку творчості дитини дошкільного віку дослідники пропонують використовувати спеціальні методи, необхідні для розвитку креативності: метод постановки ігрового завдання, метод мозкового штурму, метод гірлянд і асоціацій.

  Для перевірки гіпотези нам необхідно було провести практично - експериментальне дослідження.

   На підставі проведених спостережень, а також організації спеціальної, продуктивної діяльності було визначено три рівні розвитку творчості у дітей старшого дошкільного віку: 1 рівень (низький), 2 рівень (середній), 3 рівень (високий). Нами був зроблений висновок про перевагу у дошкільників середнього рівня розвитку креативності, що пов'язане з малопродуктивною ї роботою з організації "творчого" середовища.   

    На формуючому етапі дослідження ми ставили за мету проведення цілеспрямованої роботи по організації "творчого" середовища. Була проведена робота із створення наочно - ігрового середовища на відрив дитини від стереотипів.