Методика організації спостережень в куточку живої природи

Дата добавления: 10 Марта 2012 в 15:36
Автор: a*********@yandex.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (31.28 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Методика організації спостережень в куточку живої природи.doc

  —  127.00 Кб

Ми з вами розглянули нову тварину – морську свинку, багато дізналися про неї; взнали, чим її годувати і де її потрібно тримати. Вона житиме у нас в куточку природи, ви за нею доглядатимете. Постежте за нею: який корм їй більше сподобається, що цікавого ви помітите в її поведінці. Її можна випускати з клітки. Свинки – мирні тварини, ніколи нікого не кусають і не дряпають. Клітку з свинкою ми поставимо до вікна.”

 

 

1.2. Організація куточка живої природи.

Велике значення, особливо для міських шкіл, де безпосереднє спілкування молодших школярів з природою дуже обмежене, має куточок живої природи. Правильна організація в ньому позакласної роботи дає можливість дітям не тільки закріпити набуті на уроці знання, а й розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, довільну увагу, дослідницький підхід у навчанні.

Важко переоцінити роботу молодших школярів у куточку живої природи. Вона виховує у дітей бережливе ставлення до рослин, гуманне ставлення до тварин, повагу до людей праці, готує їх до трудової діяльності, збуджує інтерес до професій овочівника, квітника-декоратора, рибовода, тваринника, а також виховує почуття відповідальності, формує естетичні смаки.

Роботу слід розпочати з кімнатних рослин: Домовитись з батьками, щоб першого вересня замість великих букетів квітів діти принесли до школи кімнатну рослину.

Цікавою і корисною роботою є колекціювання кімнатних рослин і догляд за ними. Учні молодших класів тут вперше залучаються до виконання посильної для них праці, знайомляться з назвами та умовами життя рослин. Ця робота, безумовно, корисна і сприяє розвитку дітей, підготовці їх до трудової діяльності.

Вирощування кімнатних рослин сприяє закріпленню на практиці знань, набутих при вивченні тем: „Рослина – частина живої природи”, „Кімнатні рослини”, „Грунт” та ін. Учні дізнаються, що кімнатні рослини потребують різних за структурою і складом ґрунтів. Наприклад, кактуси потребують більше піску; фінікові пальми люблять суглинкові ґрунти, а традесканції і пеларгонії – пухкі чорноземи.

Цікаву роботу молодших школярів можна організувати за порадами В.М. Шерпельової в статті „Живий куточок у класі”.

Отже, завдяки роботі у живому куточку в дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя. Такі учні, як правило, добре вчаться з усіх природничих дисциплін, вони кмітливі, спостережливі, добре розуміють взаємозв’язок між об’єктами і явищами природи, виростають справжніми її аматорами.

До рекомендацій, які пропонує В.М. Шерпельова, слід додати, що тимчасово в живому куточку можна утримувати таких тварин: дощових черв’яків у скляній банці з ґрунтом, зав’язаній марлею; ящірок і черепах у тераріумі; білочку у спеціальній вольєрі з колесом. Після спостережень за їхніми звичками тварин знову випускають у природу.

Рослини і тварини, за якими учні доглядають у живому куточку, є чудовим демонстраційним матеріалом для уроків не тільки природознавства, а й інших.

Крім індивідуальних завдань, які виконують учні, на кожний день в куточку живої природи повинен бути черговий, який відповідає за роботу учнів.

Досвід кращих вчителів показав, що підтриманню куточка живої природи в належному стані і активній в ньому роботі учнів сприяють звіти їх перед батьками, своїми шефами, повідомлення самих учнів про свої спостереження, про цікаві події в куточку живої природи по шкільному радіо.

З класу в клас праця учнів у куточку живої природи повинна ускладнюватися, а знання поповнюватися цікавою новою інформацією, участю дітей у виставках (класних, шкільних).

 

 

1.3. Біологічна характеристика об’єктів живої природи.

Рослини кутка живої природи. Ці рослини підбираються відповідно до учбової програми з природознавства. Найбільше різноманіття представляють кімнатні рослини.

Кімнатні рослини слід підбирати так, щоб на їх прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і проводити різноманітну практичну роботу по вирощуванню. В куточку живої природи слід тримати невибагливі рослини, що мають естетичний вигляд. Найпоширеніші кімнатні рослини: аспідістра, аспарагус, алое, араукарія, бегонія, бальзамін, ломикамінь, колеус, різні види кактусів, кипарис, монстера, пеларгонія, папороті, сансев’єра, традесканція, узамбарська фіалка, фікус, фуксія.

Аспідістра – субтропічна тіньовитривала рослина, росте при температурах від +22° до +10°. Кращим ґрунтом для неї є суміш дернової або торф’яної з додаванням піску (2:1). Аспідістра є дуже цікавим об’єктом для вивчення в школі. На ній можна показати розмноження за допомогою відрізків кореневища з бруньками. При проведенні позакласної роботи в III класі по пересадці аспідістри школярі знаходять на кореневищах велику кількість бруньок. Учні проводять цікаву роботу по розмноженню бруньками підземних пагонів як одного із способів вегетативного розмноження. Під час цвітіння аспідістри можна провести досліди по запиленню, а потім після дозрівання насіння виростити аспідістру з насіння.

Алое деревовидне. Об’єкт цікавий для вивчення листя, яке запасає велику кількість вологи. Алое пристосоване до життя в пустелі, здатне переносити недолік вологи і тривалу засуху. Тому з учнями IV класів можна провести досліди, що з’ясовують потребу алое у воді. Сильні і часті поливи алое зупиняють зростання, і загниває коренева система. Розмножується алое кореневими паростками, стебловими живцями. Учням слід знати, що алое широко використовується як лікарська рослина.

Бегонія – багаторічна тропічна рослина з декоративними вегетативними органами і квітками. Світлолюбна і вологолюбна рослина, навіть в зимовий час вимагає оптимального освітлення і рясного поливання. Добре ростуть бегонії в багатих живильними речовинами ґрунтах, краще всього – в торф’яному ґрунті навпіл з листям і крупним річковим піском (1:1:1).

Розмножуються бегонії частіше за все листом і частиною листа, але можна розмножувати живцями і насінням. Насіння дуже дрібне, висівають їх з січня по квітень, пророщують насіння при температурі +20° - +25°. Сходи також дуже дрібні і вимагають ретельної роботи при проведенні пікірування.

Валліснерія – водна субтропічна рослина. Добре укріплюється коренями в ґрунті акваріума. Листя яскраво-зелене, лінійне, кінець листа закруглюється. Швидко росте, є добрим об’єктом для розмноження у воді пагонами (вусами), на яких утворюються бруньки. В акваріумах використовується чотири види. На прикладі валліснерії можна показати пристосованість листя для життя у воді, здатність їх чинити опір струму води і зразу ж зав’ядати і гинути на суші.

Водяна папороть – водна рослина, вимоглива до світла і постійної температури води. Оптимальна температура води +25° - +26°. Висаджують маленькими кущиками на дно акваріума. Після вкорінення листя швидко росте, на їх краях утворюються листові бруньки, які відриваються, плавають на поверхні або на певній глибині, і з них зростають молоді папороті.

Колеус – декоративна рослина, швидко росте в умовах куточка живої природи. Колеус – вологолюбна рослина і добре росте при рясному світлі. Її вирощують в школі для проведення спостережень за зростанням рослин, за зміною забарвлення листя залежно від освітленості, температури і складу ґрунту. Рослина розмножується живцями, що також можна використовувати в школі для організації практичної роботи.

Пеларгонія, або герань, швидко росте як в кімнатних умовах, так і в квітнику. Рослина має добре розвинуту листову поверхню, добре гілкується і рясно квітне. При вирощуванні пеларгонії в ґрунтах, приготованих з сумішей листової, дернової і піску (1:1:1), і рясному поливі росте швидко, і протягом 1,5-2 місяців з живців зростають квітучі рослини. Пеларгонія є одним з кращих шкільних об’єктів для ознайомлення учнів із способами вегетативного розмноження. В процесі розмноження живцями, догляду за ними і молодими рослинами, ведення спостережень за їх зростанням і розвитком учні набувають уміння і навики, передбачені програмою.

Традесканція – декоративна тропічна рослина. Дуже швидко ростуть її пагони. Традесканція – найвитриваліша кімнатна рослина, вільно переносить перепади температури і затінювання. Вона добре росте як в ґрунті, так і у водних розчинах, тому широко використовується для озеленення школи і для проведення практичної роботи з учнями III класів по розмноженню стебловими живцями і спостереженню за зростанням. В куточку живої природи можна використовувати декілька видів традесканції.

Елодея канадська росте у всіх водоймищах європейської частини. Добрий об’єкт для вирощування в акваріумах, легко переносить знижену температуру води.

При використовуванні в акваріумах водних рослин необхідно враховувати особливості їх зовнішньої будови і вимоги до умов середовища. При підборі рослин для акваріума враховується, для яких риб він створюється. Валліснерію або елодею краще розташувати по кутах акваріума. На задній стінці розміщують водяну папороть, на передньому плані – спіралелисну валліснерію. З плаваючих краще всього використовувати річчию. Крім того, важливо правильно розташувати ґрунт: він не повинен займати все дно акваріума; товщина ґрунту в акваріумі встановлюється залежно від розмірів кореневої системи.

 

Тварини кутка живої природи. В куточку живої природи можуть міститися гідри, молюски (катушки, фізи, прудовики, беззубки), дафнії, циклопи, плавунці, личинки плавунців, бабок, поденок. З комах – шовкопряди (тутовий і дубовий), метелик-капустянка, сонечко і ін., з хребетних містяться риби, земноводні (жаби, тритони), плазуни (ящірки, черепахи), птахи і дрібні ссавці.

Риби. Акваріумних риб необхідно підбирати з урахуванням особливостей куточка живої природи, розмірів акваріума. Для вмісту в акваріумі використовують холодноводних риб: карася, червоноперку, в’юна, гамбузію, гуппі. З тепловодних: мечоносця, даніореріо, макропода, гурамі плямистого і голубого і ін. З тепловодними рибами можуть вільно уживатися гамбузія, гуппі. Вони також вільно переносять недолік кисню в акваріумі. Основним правилом по догляду за рибами є постійний контроль за рівнем води. Доливати воду слід не рідше одного разу на тиждень. Перед цим водопровідну воду необхідно відстояти два-три дні при кімнатній температурі. Повністю замінювати воду потрібно тільки у виняткових випадках, і роблять це один раз в два-три роки. Доливають воду за допомогою шланга слабим струменем, прагнучи не збовтувати дно, не порушувати планктон, що склався. Скло від водоростей і слизу очищають щіткою. Періодично, шляхом обломлення, видаляють почорнілі рослини і кущики водних рослин, що сильно розрослися.

Потемніння і загнивання листя рослин частіше за все походить від недостатньої освітленості акваріума. Плівку пилу і бруду з поверхні води можна зняти білим листом паперу, обережно поклавши лист на поверхню води акваріума і потім швидко піднявши його. До нижньої поверхні паперу прилипають частинки бруду.

Годування риб. Кращим кормом є живий корм, особливо для мальків риб. Корм для риб повинен бути повноцінним, і слідує строго витримувати його дозування при годуванні. Підростаючі мальки і дорослі риби харчуються маленькими рачками дафніями і циклопами. Добрим кормом також є личинки мотиля, комарів різних видів. Широко використовується сухий корм (дафнії і мотилі), а також гранульовані корми, що складаються з тваринних і рослинних компонентів.

Іноді в умовах школи немає можливості купити корм для риб, тому можна використовувати сухе подрібнене яловиче і риб’яче м’ясо. Годування риб проводиться один-два рази на добу в певний час, краще вранці і увечері. Перегодовування риб приводить до захворювань, а їжа, що залишилася, розкладається у воді і забруднює акваріум. Корм засипають в певне місце акваріума в кільце. За поїданням його необхідно стежити. Важливо, щоб всі риби активно рухалися і хапали корм. Прояв такої активності характерний тільки для здорових риб.

Акваріумні тварини. В акваріумах, окрім риб, можна тримати деяких молюсків, плавунців, гідр, п’явок і інших безхребетних. Всі вони розмножуються яйцями у воді. Після кладки яєць через 20-25 діб з’являються молоді равлики або личинки комах. З молюсків краще всього пристосована червона форма фізи. Вона харчується водними формами рослин, рухаючись по стінках акваріума. Поїдає одноклітинні водорості і цим очищає акваріум. Катушка рогова також харчується водоростями, в основному одноклітинними, тому знищує велику кількість мікроскопічних водоростей. Молюски є санітарами акваріумів. В шкільних акваріумах можна тримати і інших молюсків, зібраних в місцевих водоймищах, але при цьому слід пам’ятати, що після вилову їх не можна відразу поміщати в акваріум. Молюски є переносниками різних інфекційних захворювань, тому їх спочатку тримають в чистій воді.

Земноводні. В куточку живої природи можна містити тільки деяких з них: амблистому, голчатого тритона, шпорцевих жаб. Тримають їх в акватераріумах, де створюються умови для занурення у воду і острівець, на який тварини можуть вибратися при необхідності повітряного дихання. Для змісту земноводних не потрібні особливі умови: температура води може бути від +12° до +18°, тільки для розвитку з ікри молодих особин створюють температуру +20° - +25°. Краще всього ікру з акватераріуму помістити в окремі банки з водою і проводити спостереження за розвитком.

При вивченні в III класі теми „Зміни в житті тварин” використовуються жаби. Учні можуть зробити повідомлення про їх розмноження, розвиток і живлення. Амблістому і аксолотля можна використовувати для проведення спостережень з учнями ІІІ-IV класів під час позаурочної і позакласної роботи.

Плазуни. З класу плазунів в школі містяться черепахи. Для кутка живої природи можна придбати середньоазіатську черепаху. Утримання черепахи для початкових класів не представляє труднощів. Головною умовою для неї є збереження постійної підстилки, місця знаходження і температури повітря. Влітку температура повинна бути +20° - + 28°, а взимку - +20° - +22°. Місцем для заселення черепахи є тераріум або навіть ящик. Ставити його краще на дерев’яну підставку або яке-небудь підвищення ближче до батареї.

Описание работы
Куточок живої природи для початкової школи має виключно важливе значення. Постійне спілкування з живими об’єктами, проведення з ними спостережень і дослідів, а також виконання систематичної роботи по догляду за тваринами і вирощуванню рослин привчають дітей до самостійності, підвищують відповідальність за виконання завдань, прищеплюють любов до природи.
Содержание
Вступ ........................................................................................... 3
Розділ І Методика організації роботи в куточку живої природи................................................................................................. 5
1.1. Спостереження в куточку живої природи ............................ 5
1.2. Організація куточка живої природи .................................... 11
1.3. Біологічна характеристика об’єктів живої природи ........... 13
1.4. Облаштування куточка живої природи ............................... 21
Висновки ................................................................................... 23
Список використаної літератури ............................................ 25