Iнформаційних технологій на навчальний процес як психолого-педагогічна проблема

Дата добавления: 28 Июля 2011 в 15:27
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (30.08 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Зміст.doc

  —  120.00 Кб
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               Зміст

Вступ.............................................................................................................................3

1. Вплив сучасних інформаційних технологій на навчальний

процес  як психолого-педагогічна проблема…………………………………….5

2. Інформаційно-комунікаційні технології навчання у педагогічній

діяльності  педагога………………………………………………………………..10

3. Позитивні та негативні впливи інформаційних технологій

на  суб'єкти навчання……………………………………………………………..12

Висновки…………………………………………………………………………...16

Список  використаних джерел…………………………………………………...17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               ВСТУП 

     Перебудови  у сучасній системі освіти включають  в себе впровадження нових та перспективних  технологій навчання. Найбільш вагому частину в цих технологіях несуть інформаційні технології навчання. Основний напрямок використання нових інформаційних технологій навчання базуються на можливостях сучасної комп'ютерної техніки.

     Нині  розроблено багато різних методик впровадження комп'ютерів у навчальний процес, деякі з них практично використовуються в поєднанні із своїми програмними продуктами. Поряд з усім цим виникає багато запитань щодо впливу даних методик на те, як реагують студенти на такі форми навчання, як вони засвоюють матеріал при дотриманні даних технологій, на яких етапах уроку можна застосовувати комп'ютер у навчанні, якого віку учні готові до таких форм навчання, як впливає дана технологія на фізіологічні та психологічні вікові особливості студентів.

     Проблема  комп'ютеризації освіти торкається не тільки студентів - як суб'єкту навчання, а й викладачів - як вони володіють новими методиками. Мова йде про зміну змісту освіти, про оволодіння інформаційною культурою, під якою розуміємо одну із складових загальної культури, що по суті є вищим проявом освіченості, в тому числі й особисті якості людини, її професійна компетентність.

     Сучасна позиція провідних психологів і  педагогів (О.К. Тихомиров, Е.И. Машбиц, В.В. Рубцов, Б.С. Гершунський та ін.) полягає в тому, що ЕОМ розглядається  не тільки як засіб обробки інформації, але і як засіб впливу на психіку людини. Комп'ютеризація в загальному соціальному розумінні повинна зробити працю людини більш продуктивною, підвищити її творчий зміст, сприяти всебічному розвитку особистості.

     Негативні фізіологічні та психологічні прояви при роботі суб'єкту чи викладача з комп'ютером виділяє В. М. Лапін:

- фізичні:  підвищення значення напруги  електричного кола, підвищення рівня  електромагнітного випромінювання, підвищення рівня статичної електрики,  підвищення рівня іонізації повітря.

- психологічні: статичні та динамічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження  органів зору при роботі з  об'єктами, зображеними на екранах моніторів.

     Дослідження І. І. Даценка, Р. Д. Габовича, М. Є. Йонди  дозволяють з усією достовірністю стверджувати, що праця з комп'ютером, безперечно, негативно впливає на центральну нервову систему й органи зору, зокрема, користувачі персональних комп'ютерів частіше всього скаржаться на швидку втомлюваність, головну біль, втому очей тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Вплив сучасних інформаційних  технологій на навчальний процес як психолого-педагогічна  проблема
 

     Характеризуючи  дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій, передусім слід звернути увагу на те, що структурована інформація, яка подається за їх допомогою, прискорює процеси сприйняття й, як наслідок, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Доцільність впровадження нових комп'ютерних технологій у процес навчання зумовлюється тим, що вони є ефективним засобом закріплення засвоєного матеріалу й тим самим сприяють економії навчального часу.

     Академік  В.М. Глушков писав, що "...навіть в  майбутньому електрообчислювальні машини не зможуть повністю замінити вчителя". Що стосується часткової  комп'ютеризації навчального процесу, то ця можливість в силу наявності великої наукової, матеріально-технічної, а також морально-психологічної бази не потребує корінної перебудови умов, що склалися, а отже стала реальною і конкретною. Більше того, впровадження ЕОМ в навчання стало необхідністю, оскільки метою його є "не оголошувати відому і однакову для всіх схему знань...", а розвивати "... різноманітність, своєрідність, індивідуальну неповторність" особистості.

     Навчання  за допомогою ЕОМ - це принципово новий  тип навчального процесу, що вимагає нових форм і методів навчальної та навчаючої діяльності. Використання комп'ютерів змінює фукції викладача: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям у тому числі. Істотною дидактичною особливістю навчання за допомогою комп'ютерів є встановлення безпосередніх діалогів між студентом і машиною або діалогічного трикутника-студент-комп'ютер-викладач.

     Такі  діалоги допомагають розібратися  у всіх труднощах, що виникають у процесі вивчення предмета при самостійному розв'язанні завдань, а викладачеві - спостерігати та контролювати якісний стан навчання.

Важливість  дотримання психолого-педагогічних вимог  до діалогу учня з комп'ютером зумовлена  тим, що в цьому діалозі моделюється педагогічне спілкування, при якому, як підкреслював О.О. Леонтьев, повинні створювати найкращі умови для розвитку мотивації учня і творчого характеру учбової діяльності, для формування особистості учня, має забезпечуватися сприятливий емоційний клімат навчання.

     Специфічною вимогою до діалогу учня з комп'ютером виступає його психолого-педагогічне  спрямування. Саме воно відрізняє цей  діалог від усіх від усіх інших  видів діалогової взаємодії людини з комп'ютером. За умови недотримання цієї вимоги експертно-навчальна система перетворюється на експертну, де моделюється діяльність не педагога, а фахівця з певної предметної галузі.

     Чи  може техніка замінити викладача? Жодна  машина не може взяти на себе роль педагога як суб'єкта педагогічного впливу, одна із найважливіших функцій якого - керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємо-опосередкованому процесі викладання - навчання. Але технічний пристрій, виступаючи засобом навчання в руках педагога, може виконувати низку його функцій, передаючи навчальну інформацію або контролюючи її засвоєння. Час, що звільнився, викладач витрачає на здійснення таких функцій педагогічної діяльності, які не під силу електроніці.

     Існує й інший погляд щодо марності й  навіть "хибності" застосування нових засобів навчання без відчутних змін в адміністративній структурі навчальних закладів. Це твердження підкріплювалося навіть намаганнями деяких навчальних закладів в США ввести безперервний процес навчання, при якому кожен учень просувається вперед згідно зі своїм індивідуальним планом, закінчуючи курс у зручний для нього час.

     Дійсно, досить розповсюджений серед неспеціалістів погляд про витіснення людини-викладача  з навчального процесу і повної заміни його обчислювальною машиною  може мати місце в конкретних специфічних умовах, наприклад: а) там, де немає чи не вистачає викладачів (малорозвинені країни); б)де учні розкидані географічно і не можуть бути забезпечені штатом викладачів; в) де економічно незручно створення організованого навчання (якщо підприємство невелике і учні працюють за плаваючим графіком). Низка дослідників стоять на позиціяхастосування комп'ютерів для дистанційного домашнього навчання, для спеціалізованого навчання глухих, сліпих, німих, розумово відсталих, "важких", "вразливих" та деяких інших особливих категорій учнів, а також для навчання в системі відкритих університетів.

     Багато  зарубіжних педагогів віддають перевагу ідеї так званого "перемежаючого" навчання, яке поєднує традиційні і нові прийоми та засоби, при  цьому більшість дослідників схильні вважати комп'ютери засобом розширення можливостей людини, хоч і не заперечують того, що роль останньої суттєво зміниться.

     Дослідження, проведені в США педагогічними  лабораторіями на кошти Фонду  Форда, стверджують, що в недалекому майбутньому електроніка та телебачення дозволять "одному професорові проводити лекції для великих аудиторій". В "новому педагогічному світі" майже не потрібні будуть педагоги (особливо, у вузах). Нові технічні засоби навчання немовби роблять застарілою ту точку зору, що краща освіта досягається малими групами та за допомогою висококваліфікованих вчителів.

     За  даними ООН, людина запам'ятовує лише 10% прочитаного, 20% - почутого, 30% - побаченого. Якщо людина чує та бачить, рівень запам'ятовування підвищується до 50%, а якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує об'єм засвоєної інформації.

     Використовується  останнім часом і нова технологія, що дозволяє подолати "тиранію відстаней". Віце-президент австралійського університету професор Ф. Джевонс в зв'язку з цим говорить: "У вік мікрокомп'ютеризації друкованих матеріалів недостатньо". Тому зроблені кроки в новому напрямі. Почалось здійснення програми підготовки комп'ютерних спеціалістів за допомогою "дистанційного навчання" (з використанням персональних комп'ютерів студентів). Вони можуть бути задіяні як "індивідуальні робочі станції", а також під'єднуватися до центральної ЕОМ. Електронна пошта підтримує постійний зв'язок. Тепер справа за тим, щоб створити таку ефективну систему навчання, яка б відповідала можливостям цієї технології.

Аналогічна  система навчання існує в США. Тут вона отримала назву "Електронний  університет". Вже багато років  компанія "Нешнл едьюкейшн корп" експлуатує систему освіти "Еднет" ("Мережі освіти"). Бум, який розгорнувся останніми роками навколо "інформаційної технології", сприяв прогресу "педагогічної технології". З'явилась можливість під її егідою з'єднати телевізор з комп'ютером, так би мовити, запрягти цю "пару гнідих" у віз освіти.

     Висновок  педагогів і студентів на диво одностайний: об'єднання телебачення  і комп'ютерів дасть змогу розширити  навчальну аудиторію, підвищивши рівень її знань. Усе більша кількість коледжів та університетів пропонують американській аудиторії "електронно-телевізійні види навчання".

     Зокрема, Г. Паск бачить майбутнього викладача  або як персонального наставника, який повинен приєднуватися до навчання тільки у випадку необхідності, виявленої  машиною, або як психіатра, який вступає в гру там, де "... з учнем станеться що-небудь "патологічне". Цікаве обгрунтування подібного підходу пропонується британськими дослідниками Л.Кенді та Е.Едмондзом у застосуванні його при вивченні рідної мови. Виходячи із традиційної англійської системи навчання, згідно з якою до кожного класу приписано два викладачі (вчитель, який веде групові заняття, і наставник, який приєднується до тих, у кого виникають труднощі), Л.Кенді і Е.Едмондз віддають комп'ютеру роль наставника, що, на їх погляд, повинно забезпечити необхідний ступінь індивідуалізації навчання.

     Про спробу протиставити машину викладачеві, що викликала деяке розчарування учнів в низці навчальних закладів США, пише Н.П. Іванов, на думку якого, ЕОМ ефективна лише в тих випадках, якщо вона доповнює традиційно складені форми і методи навчання принципово новими, а не просто копіює їх. В цілому, не слід допускати, щоб введення нових методів перетворювалося "в самоціль". Вони повинні вписуватись у загальну систему методів і форм роботи з учнями.

     Висновки, що роблять дослідники в тих країнах, де накопичений величезний досвід комп'ютеризації, перш за все в розвинутих країнах, полягають в тому, що реальні досягнення в цій галузі не дають підстав  вважати, що застосування ЕОМ кардинально  змінить традиційну систему навчання на кращу. Не можна просто запроваджувати комп'ютер у звичний навчальний процес і сподіватися, що він зробить революцію в освіті. Потрібно змінювати саму концепцію навчального процесу, проектувати принципово іншу технологію навчання, в якій комп'ютер органічно вписався б як новий, потужний засіб. В закордонній літературі відзначається, що засоби впровадження комп'ютера базуються на концепції освіти, основною метою якої є накопичення знань, умінь, навичок, необхідних для виконання професійних функцій в умовах індустріального виробництва. В даний час суспільство знаходиться на етапі переходу до інформаційних технологій виробництва і стара концепція освіти вже не відповідає його вимогам.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Негативні фізіологічні та психологічні прояви при роботі суб'єкту чи викладача з комп'ютером виділяє В. М. Лапін:

- фізичні: підвищення значення напруги електричного кола, підвищення рівня електромагнітного випромінювання, підвищення рівня статичної електрики, підвищення рівня іонізації повітря.

- психологічні: статичні та динамічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження органів зору при роботі з об'єктами, зображеними на екранах моніторів.
Содержание
Вступ.............................................................................................................................3

1. Вплив сучасних інформаційних технологій на навчальний

процес як психолого-педагогічна проблема…………………………………….5

2. Інформаційно-комунікаційні технології навчання у педагогічній

діяльності педагога………………………………………………………………..10

3. Позитивні та негативні впливи інформаційних технологій

на суб'єкти навчання……………………………………………………………..12

Висновки…………………………………………………………………………...16

Список використаних джерел…………………………………………………...17