Аналіз показників діяльності ювелірного заводу

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Мая 2012 в 15:53, реферат

Описание работы

У даній роботі об’єктом дослідження виступав ЗАТ "АУРУМ", на долю якого припадає близько 30% вітчизняного ринку ювелірних виробів.
Підприємство досліджувалося за допомогою таких методів: SWOT, SРАСЕ, PEST аналізів; матриці BCG, GE/McKincey. Також розглянули карту конкурентних груп, матрицю конкурентного профілю, Аналіз факторів зовнішнього середовища організації.

Работа содержит 1 файл

PEST.doc

— 611.50 Кб (Скачать)

 

Морфологічна таблиця вибору стратегії маркетингу для ЗАТ "АУРУМ"

№ п/п

Чинники вибору стратегії

Значення характеристик

1

Обсяг ринку

Великий (Р12)

2

Конкуренція

Висока (Р23)

3

Обізнаність споживачів про товар

Наявна в більшості (Р33)

4

Ставлення споживача до ціни

Згода сплачувати високу ціну (Р 43)

5

Ціна

Висока (Р 53)

6

Витрати на маркетинг (у т. ч. на рекламу)

Висока(Р63)


Умови вибору маркетингової стратегії:

1.                  Стратегія активного маркетингу: р11  р23  р32  р43  р53  р63

2.Стратегія пасивного маркетингу: р12  р22  р33 р41  р51  р61

1.                  Стратегія широкого проникнення на ринок: р12  р23  р32  р41  р51  р63

4.Стратегія вибіркового проникнення: р11  р22  р33  р42  р53  р61

З даної морфологічної таблиці вибору стратегії маркетингу видно, що найбільша кількість чинників вибору стратегії підпадає на стратегію активного маркетингу та широкого проникнення на ринок.

З метою впорядкування діяльності підприємства у сфері фінансів організуються взаємопов’язані підрозділи різного типу. Які спільно формують функціональну підсистему.

Фінанси як функціональна підсистема підприємства є певний спосіб організованою діяльністю, що забезпечує підприємство фінансовими ресурсами, потрібними для досягнення встановлених параметрів розвитку. Фінансова стратегія визначає найкращу спрямованість фінансової діяльності, націлює на економію всіх видів витрат, на мобілізацію капіталу для підтримки виробничих, дослідницьких, маркетингових та інших стратегій, на максимальне підвищення вартості підприємства.

Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденцій розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливостей диверсифікації діяльності підприємства. На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна. У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства, тощо. Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи. В умовах ринку підприємства, організації, фірми стикаються з різними фінансовими проблемами, тобто з цього з’являється необхідність передбачення майбутнього стану підприємства, а це можливо тільки при використанні фінансової стратегії діяльності підприємства.

Стратегія розвитку персоналу в сучасних умовах

Розвиток персоналу є важливою умовою успішної діяльності будь-якої організації. Це особливо справедливо на сучасному етапі, коли прискорення науково-технічного прогресу веде до швидких змін і вимог до професійних знань, умінь і навиків. Знання випускників на початку XX століття знецінювались через ЗО років, в кінці століття — через 10, сучасні спеціалісти повинні перенавчатись через 3-5 років. Персонал у сучасних умовах повинен бути високоосвіченим, володіти високою загальною культурою, стратегічним мисленням й ерудицією. Професійний розвиток — це набуття працівником нових компетенцій, знань, умінь і навиків, які він використовує чи буде використовувати у своїй професійній діяльності. Це процес підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників з метою виконання нових виробничих функцій, завдань і обов'язків нових посад. Про важливість професійного розвитку свідчить той факт, що більшість зарубіжних підприємств виділяють для цієї цілі 10 % фонду заробітної плати.

Інвестиції в людський капітал — це вкладання, спрямовані на підвищення кваліфікації і здібностей персоналу, це витрати на освіту, здоров'я, на мобільність переміщення робочої сили з низькопродуктивних робочих місць до більш високопродуктивних. Капіталовкладення в персонал сприяють створенню сприятливого клімату в колективі, мотивують працівника до свого удосконалення і підвищують його відданість організації. Навчання персоналу дозволяє вирішувати основні завдання як в інтересах організації — підвищення ефективності і якості праці, так і в інтересах людини підвищується рівень життя, створюється можливість для реалізації своїх здібностей. Працівник стає конкурентоспроможним на ринку праці, а рівень освіти є одним із трьох показників, що формують індекс розвитку людини, куди входять показники тривалості життя та доход на душу населення.

Професійний розвиток - це безперервний комплексний процес, який включає: професійне навчання, розвиток кар'єри та підвищення кваліфікації. Реалізація концепції розвитку персоналу передбачає створення гнучкої, конкретної системи професійного навчання, зорієнтованої на вирішення стратегічних завдань організації. Освіта і навчання виконують об'єднуючу роль в досягненні цілей. Невипадково управління професійним розвитком посідає значне місце в роботі лінійних керівників, оскільки вони добре знають рівень знань, здібностей, умінь своїх підлеглих. Лінійні керівники і менеджери з персоналу розробляють програму розвитку персоналу.

У даний час розвиток персоналу підприємства проводять самостійно, незалежно від інших організацій, що має як позитивні, так і негативні моменти. В ринкових умовах функції підприємств у сфері розвитку персоналу значно розширились. Система підготовки, підвищення кваліфікації й перепідготовки працівників на підприємстві в ринкових умовах, з одного боку, повинна швидко реагувати на зміни потреб виробництва в робочій силі, а з іншого — надати можливість працівникам відповідно до їх інтересів підвищувати свій професійний рівень і навчатись. Отже, система розвитку персоналу на підприємстві має бути гнучкою, здатною змінювати зміст, методи та організаційні форми згідно з потребами виробництва і ситуацією, яка складається на ринку праці.

 

 


Висновок

 

У даній роботі об’єктом дослідження виступав ЗАТ "АУРУМ", на долю якого припадає близько 30% вітчизняного ринку ювелірних виробів.

Підприємство досліджувалося за допомогою таких методів: SWOT, SРАСЕ, PEST аналізів; матриці BCG, GE/McKincey. Також розглянули карту конкурентних груп, матрицю конкурентного профілю, Аналіз факторів зовнішнього середовища організації.

 

Размещено на Allbest.ru



Информация о работе Аналіз показників діяльності ювелірного заводу