Экономика предприятия

     Допоміжне виробництво.

     Ефективність  виготовлення й випуску конкурентоспроможної продукції з мінімальними   витратами   забезпечуються   не   тільки  раціональною організацією

технологічних процесів, але й високим рівнем технічного обслуговування виробництва  й всіх підрозділів виробничої інфраструктури.

      Для виконання функцій технічного обслуговування на підприємстві створюється ряд  цехів і господарств, які прямо  не беруть участь у створенні основних виробів, які визначають профіль  підприємства, а по своїй діяльності сприяючій роботі основних цехів. Для  більшості підприємств машинобудування  підрозділами допоміжних виробництв є  інструментальні, ремонтно-механічні  цехи.

     Інструментальний  цех виготовляє, ремонтує й відновлює  спеціальний ріжучий, вимірювальний  і допоміжний інструмент; ремонтує й відновлює нормальний інструмент; виготовляє й ремонтує пристосування, штампи, металеві моделі; ремонтує пневматичні  інструменти й прилади.

      У завдання ремонтно-механічного цеху входять виробництво капітальних  ремонтів устаткування заводу відповідно системі планово-попереджувального  ремонту й виготовлення запасних частин, а також модернізація оснащення  й виробництво нестандартного встаткування.

      Чисельність робітників допоміжних цехів складає 40 % від чисельності основних та допоміжних робітників виробництва: 

     Знайдемо  загальну кількість всіх робітників виробництва:

                      (31) 

16.   Розрахунок собівартості  продукції:

     У процесі калькуляції собівартості всієї товарної продукції (і одиниці  продукції) витрати групуються в  розрізі калькуляційних статей. При  цьому прямі витрати показують  як елементи, а непрямі поєднують  у калькуляційні групи.

     Калькуляція собівартості продукції складається  по випускаючому цеху -механоскладальному. Витрати інших цехів ураховуються через відповідні статті калькуляції  цього цеху, ремонтно-механічного  й інструментального цехів - через  статтю " Витрати по утримуванню  й експлуатації встаткування", термічного цеху - через основну заробітну  плату виробничих робітників, а також  через витрати по утримуванню  й експлуатації встаткування, загальновиробничі  витрати.

     Розрахунок  провадиться в наступній послідовності: 

1. Сировина  й матеріали:

     Витрати на основні й покупні матеріали  з обліком транспортно-заготівельних  видатків розраховані в пункті 2.4. Однак розрахунок витрат провадиться  за оптовими цінами підприємства - постачальника  й чинних тарифів на транспортні  перевезення. У собівартість же продукції  витрати на основні покупні матеріали  повинні бути закладені без обліку податку на додану вартість (ПДВ).

     Знайдемо  ПДВ: 

     Знайдемо  вартість без ПДВ: 
 

2. Поворотні відходи:

      Вартість  поворотних відходів віднімається із загальної суми матеріальних витрат, віднесених на собівартість продукції.

      Відсоток  реалізації відходів – 75 %;

      Відсоток  від середньо ринкової ціни матеріалу,згідно якої реалізуються відходи – 20%;

      Коефіцієнт  використання матеріалів 0,95.

      Вартість  реалізованих відходів вкажемо в  ТАБЛИЦІ 14: 
 

       Таблиця 14. Вартість реалізованих відходів [грн.]. 

       

Знайдемо  ПДВ: 

     Знайдемо  вартість без ПДВ: 

     Знайдемо  вартість сировини і  матеріалів без вартості зворотних відходів:

        

  

3. Основна заробітна плата:

  До  цієї статті ставляться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно прийнятим підприємством  системам оплати праці, у вигляді  тарифних ставок і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції.

  Розрахунок  повинен проводитися по кожному  цеху окремо, а по механоскладальному цеху рекомендується виділити при розрахунку механічне й складальне відділення. При цьому необхідно врахувати, що середній тарифний розряд робітників у цих підрозділах буде відрізнятися.

Обчислюються відрядні розцінки для кожної операції по формулі:

                                                                       (32)

P – розцінка на даній операції, грн.;

З_i – годинна тарифна ставка робітника, що виконує дану операцію, грн.;

t – години обробки виробу на цій операції, год. 

Годинні тарифні ставки всіх робітників розраховуються по формулі:

                                                         (33)                                                                                                           

З₁ – годинна тарифна ставка робітника 1-ого розряду, грн.;

К_тар. – середній тарифний коефіцієнт. 

         К_тар обчислюються залежно від обраного середнього розряду робітників по формулі:

                                              (34)

  або

   

К_м - тарифний коефіцієнт, відповідний меншому з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;

К_б - тарифний коефіцієнт, відповідний більшому з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;

r_ср - середній тарифний розряд робітників;

r_м - менший з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;

r_б - більший з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд. 

Вихідні данні  для розрахунку заробітної платні основних цехів.

 

     Механічний  цех:

     К_{ср.тар. відряд}=1,39+(1,39-1,25)(4,2-3,8)=1,45

       З_відряд=3,7*1,45=5,4грн 

     Складальний цех:

     К_{ср.тар. погод}=1,54+(1,54-1,39)(4,8-4,6)=1,57

     З_погод=3,4*1,57=5,3грн 

       

Таблиця 15. Заробітна плата робітників механічного цеху [грн.].

 
 
 

Таблиця 16. Заробітна плата робітників складального цеху [грн.].

 

16.4. Додаткова заробітна плата.

     Додаткова заробітна плата нараховується  виробничому персоналу за працю  понад установлені норми, за трудові  успіхи і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

16.5.Відрахування на соціальне страхування.

У цю статтю калькуляції включається:

1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи 
відрахування на обов'язкове медичне страхування;

2. відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування;

3. відрахування на випадок виробничого травматизму й проф. захворювань.

      Базою розрахунку є сума основної й додаткової заробітної плати.

Таблиця 17. Відрахування на соціальне страхування [грн.].