Господарське Право

Підприємства і організації  мають право вступати у прямі  господарські зв'язки  та співробітничати з підприємствами і організаціями інших радянських республік, створювати з ними спільні підприємства, асоціації, концерни, консорціуми, союзи, інші об'єднання.

Міжнародні угоди Української  РСР з питань економічної діяльності укладаються відповідно до законодавства Української РСР.

Українська РСР утворює  свій державний валютний фонд у складі зведеного валютного плану (платіжного балансу) республіки, у якому враховуються надходження і платежі в діючих грошових одиницях та іноземній валюті по загальному міжнародному розрахунковому обороту республіки.

Нормативи і порядок  розподілу валютної виручки підприємств  і організацій від експорту товарів (робіт, послуг) визначаються законодавством Української РСР.

Основними принципами юридичної відповідальності за  порушення Закону України „Про економічну самостійність Української РСР” є невідворотність застосування економічних санкцій, правова захищеність суб'єктів економічних відносин, взаємовідповідальність між державою та учасниками економічних відносин.

Незаконні дії або  бездіяльність у сфері економіки  є порушенням економічної самостійності  Української РСР та інтересів  юридичних і фізичних осіб і залежно  від способу дії винних караються  за законом. Основним видом відповідальності є економічні санкції. В разі вчинення злочинних дій застосовується кримінальна відповідальність . Таким чином у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльності” та пов’язаними з ним законами України, а також Господарським кодексом України , Кодексом України про адміністративні правопорушення , Кримінальним кодексом України та укладеними у встановленому законом зовнішньоекономічному контракті можуть застосовуватися такі види відповідальності: майнова, господарсько-правова, цивільна, адміністративна, кримінальна, економічна відповідальність.

Закон України „Про особливості  державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування матриць” у ст. 8 передбачає наступні види відповідальності суб'єктів господарської діяльності до яких застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

– здійснення господарської  діяльності по виробництву дисків для  лазерних систем зчитування без ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– виробництва дисків для лазерних систем зчитування без  нанесення  спеціальних ідентифікаційних кодів – 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– виробництва дисків для лазерних систем зчитування без  дозволу осіб, яким  належить авторське  право та/або суміжні права, – 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини, передбачених цим Законом, без наявності ліцензії – 200 відсотків  вартості імпортованої чи експортованої  продукції, але не менше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– невиконання вимог  цього Закону щодо технологічного забезпечення  виробником наявності на дисках для  лазерних систем зчитування спеціальних  ідентифікаційних кодів ліцензованим обладнанням – 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за правильність оформлення договорів  і використання  авторських та/або  суміжних прав на виготовлення продукції  несе виробник та замовник.

При повторному порушенні  ліцензійних умов протягом дії ліцензії до суб’єктів господарювання фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються у подвійному розмірі.

Санкції, визначені цією статтею, застосовуються органом ліцензування. Зазначені штрафи спрямовуються  до Державного бюджету України.

 

Практичне завдання:

 

Розв`язати ситуаційні задачі:

 Керуючий санацією через два місяця після винесення господарським судом ухвали про санацію боржника подав комітету кредиторів план санації боржника. Після ознайомлення з планом санації комітет кредиторів  подав його керуючому санацією для затвердження.

 

Питання:

1. Хто має право схвалювати план санкції боржника?
2. Хто затверджує план санації боржника?
3. Які правові наслідки затвердження плану санації боржника?

Відповіді:

1) Санація боржника - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Вона може включати: кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника і т. ін.

    Процедура санації вводиться ухвалою господарського суду за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, терміном до 12 місяців, який може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений за клопотанням комітету кредиторів, керуючого санацією або інвесторів (осіб, що беруть участь у санації, приймаючи зобов'язання про погашення (повністю чи частково) боргу, боржника на певних умовах, в тому числі — набуття права власності на його майно).

    Одночасно господарський суд за погодженням комітету кредиторів призначає керуючого санацією, яким може бути керівник підприємства, розпорядник майна або стороння особа, яка має ліцензію арбітражного керуючого.

 

2)   Господарський суд затверджує звіт керуючого санацією і виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, якщо зборами кредиторів за результатами розгляду цього звіту прийнято рішення:

    - про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;

    - про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до розрахунків кредиторів.

    Звіт керуючого санацією не підлягає затвердженню у разі встановлення господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника, про що виноситься відповідна ухвала. Незатвердження господарським судом звіту керуючого санацією або неподання такого звіту у встановлений строк є підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

 

3) На стадії санації вирішується завдання фінансового оздоровлення боржника через реалізацію заходів з відновлення платоспроможності боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами.

Наслідками санації  можуть бути:

1) виконання плану санації і  відновлення платоспроможності боржника — задоволення вимог кредиторів і припинення провадження у справі про банкрутство (брак ознак банкрутства);

2) часткове виконання плану санації  — можлива мирова угода;

3) часткове виконання  чи невиконання плану санації  — настання ліквідаційної процедури.