Звіт з навчально - ознайомчої практики курсу «Вступ до фаху»

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 12:25, отчет по практике

Описание работы

Метою навчальної практики “Вступ до фаху” є ознайомлення студентів з майбутньою спеціальністю, формування уяви про галузь використання та професійне призначення спеціалістів.
Для досягнення викладеної вище мети було поставлено наступні завдання:
Ознайомитися з :
кваліфікаційними вимогами для спеціалістів спеціальності 7.050303 „Експертиза товарів та послуг”;
навчальною базою (лабораторією) кафедри Товарознавства та експертизи товарів, науково-дослідними роботами викладачів та студентів, роботами студентів в науково-дослідних гуртках;
майбутніми місцями роботи;
нормативними документами з контролю якості товарів;
основними функціями товарознавчої експертизи;
основними правами виробників і споживачів товарів;
областями застосування експертизи товарів, а також принципів і основ для її проведення;
відмінностями експертизи від інших видів оцінної діяльності;

Содержание

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Аналіз асортименту та якості печива вітчизняного виробництва.
Асортимент печива
Споживчі властивості та харчова цінність печива
Найменування показників
Умови зберігання
Виробництво на сучасному етапі
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
Вибір об'єктів дослідження. Методи дослідження
Органолептичні показники якості
Фізико-хімічні показники якості
Нове в асортименті та якості

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

звіт.doc

— 291.50 Кб (Скачать)
  • на виробничих підприємствах — посвідчення про якість;
  • в торгівлі і під час проведення сертифікації — сертифікати відповідності (гігієнічні, санітарні, ветеринарно-санітарні, екологічні та карантинні);
  • при проведенні інших видів контролю — акти перевірки.

     Технологічний процес  товарознавчої  експертизи  можна  представити  у  можна  представити  у  формі  блок-схеми (додаток А), з допомогою якої можна прозоро,  однозначно,  уніфіковано  передати  всю  інформацію  про методику та засоби дослідження. 

     Під  час  ознайомлення  з  товаросупровідними  документами експерт  встановлює  загальну  кількість  товару в партії,  номер контракту,  постачальника,  фірму  виробника,  номер  транспорту та транспортної накладної, час надходження товару.  Після цього всі дані заносять  в робочий зошит,  а на  пред’явлених  документах  ставить штамп,  дату,  свій  підпис  «Пред’явлено  експерту».

     В  робочий  зошит експерт  записує  прізвища,  ініціали  та  посади  відповідальних  осіб, призначених  замовником  для  участі  в  експертизі,  які  в  подальшому підписують  констатуючу  частину  акта,  а  в  випадку  незгоди  з  нею викладають свою особисту думку в письмовому вигляді прикладають до акта експертизи. 

     На  цьому етапі експерт узгоджує обов’язкові та рекомендовані показники якості та обирає відповідні методи досліджень. Під  час  визначення  будь-яких  показників  якості  спочатку отримують  інформацію  про  фактичне  значення  показників,  а  потім співвідносять  отримані  дані  зі  встановленими вимогами  з метою оцінки відповідності.

     Перевага  комплексної оцінки рівня якості полягає в тому, що з допомогою  однієї  кількісної  величини  (комплексного  або інтегрального  показника)  можна  порівнювати  й  зіставляти  рівень якості або окремих споживчих властивостей великої  групи  товарів. 

     Однак  комплексному  методу  притаманні деякі  недоліки,  а  саме:  він  не  дає  інформації  про  окремі  властивості товарів,  що  унеможливлює  правильний  вибір  ,  а також обґрунтування оптимальної технології  їх  виробництва.  З іншого  боку,  при використанні комплексного  методу  задану  величину  рівня якості  можна отримати при  різному  співвідношенні  окремих  показників  якості.  Тому комплексний метод оцінки рівня якості товарів повинен не замінювати, а тільки доповнювати диференційний.

     Комбінований  метод оцінки рівня якості поєднує  в собі переваги комплексного  і  диференційного  методів.  При використанні  даного методу  на  практиці  загальну  оцінку  якості  товарів  того  чи  іншого  призначення роблять на основі комплексного методу, а для виявлення причин  низької якості  окремих товарів  проводять диференційну оцінку  окремих властивостей.

     Вимірювальний метод слід вважати різновидом диференційного методу.  Він  базується  тільки  на  застосуванні  технічних  методів  вимірювань.  На  відміну  від  диференційного  комплексний  метод  ґрунтується  на  використанні  комплексних  показників  якості (наприклад, узагальненого показника якості товарів на основі функції бажаності ).

     Органолептичний метод визначення показників якості продукції здійснюється  на  підставі  аналізу  сприйняття  органами  чуття.  Це, наприклад, візуальне оцінювання кольору, форми, стану поверхні, вигляд у розломі,  запаху, смаку тощо.

Розрахунковий  метод  оцінки  показників  якості  базується  на використанні  теоретичних  або  емпіричних  залежностей  цих показників  (процентного складу, гігроскопічності, лужності  та  ін.).

     Змішаний  метод  ґрунтується  на  одночасному  використанні одиничних  і  комплексних  показників.  Він  переважно використовується  в  практиці  наукових  досліджень  основних споживних властивостей та рівня якості нових товарів.

     Соціологічний  метод  базується  на  основі  збирання  й  аналізу інформації  від  фактичних  або  потенційних  споживачів  про  рівень споживних  властивостей  і  якості  тих  чи інших  видів  товарів. На  підставі  таких  даних  розробляють  прогноз  розвитку ринку та вносять корективи у виробничі програми.

     Статистичний  метод  ґрунтується  на  використанні  методів математичної  статистики  для  визначення  тих  чи  інших  показників товарів (наприклад, надійності їх в експлуатації ).

     Експертний  метод базується на підставі узагальнення висновків про  ті чи  інші  властивості  товарів,  значимість  окремих чинників  їх  зношування  та  інші,  і здійснюється  експертами. Найчастіше експертний метод застосовується при комплексній оцінці рівня якості товарів.

     Під  час  експертизи  якості  проводиться  перевірка  всіх  виробів, пред'явлених  після  розбраковки  партії  замовником  експертизи.  При одночасній  перевірці  кількості  та  якості  партії  або  частини  партії виробів  експерт  в процесі кількісної  експертизи  відбирається  не

менше 10% виробів для перевірки їх якості.

     Якщо  під  час  експертизи  виявлені  вироби  з  дефектами,  але партія  товару  велика  (для  перевірки  потрібно  більше  трьох  робочих  днів),  експерт, щоб уникнути  затримки  приймання всієї партії товароодержувачем,  обмежується перевіркою  якості  відібраних виробів.  Якщо  під час експертизи  виявлені  вироби  з дефектами,  але партія  товару  невелика  (для перевірки потрібні  1-3  робочих дня), експерт проводить перевірку якості  всіх  виробів партії і результати відображає в акті експертиз. Відбір  зразків для лабораторного дослідження проводиться безпосередньо експертом.  Якщо  в партії  знайдені  дефектні  вироби, відбираються зразки  з різних  місць.

     Кількість  відібраних  зразків встановлюється  залежно  від  величини  партії  товару.  Якщо  кількість виробів  до  1000  одиниць  -  відбираються  три вироби,  понад 1000 одиниці - три вироби плюс один від кожних подальших початих 1000 одиниць. 

     Зразки  відбирають  у  трьох  екземплярах.  Один  направляють  в лабораторію  для визначення відповідних показників якості, інший - постачальнику,  а  третій  (контрольний)  зберігають  на  випадок проведення  повторного  дослідження. Контрольний зразок  ретельно

упаковують  і  зберігають  до  отримання  результату  випробувань. Зразки  опечатуються  пломбіром,  або  на  них  проставляється  штамп  експерта з відтисненням ТППУ.

      Спочатку  експерт  проводить  загальний  огляд  пред'явлених виробів і визначає, яким методом перевіряти якість товару: зовнішнім оглядом, лінійним вимірюванням або лабораторним дослідженням. У випадку, якщо  знайдені  тільки дефекти зовнішнього вигляду, вироби перевіряють  шляхом  зовнішнього  огляду  і  зіставлення  із  зразком закупленого  товару  або  його  дублікатом.  Оглядати  необхідно  кожен виріб  повністю,  незалежно  від  того,  чи  вказані  дефекти  на пред'явлених одержувачем товару виробах чи ні. Вироби перевіряють у вказаній нижче послідовності і визначеними методами. 

      В окремих випадках, коли неможливо  зіставити виріб із зразком або  його  дублікатом,  експерт  констатує  виявлені  дефекти,  вказує  їх характер,  походження,  вплив  на  якість  товару,  керуючись  своїми знаннями  і  досвідом. 

      У  випадку,  якщо  визначити  дефект  шляхом зовнішнього  огляду  неможливо  експерт  направляє  зразки  виробів  на лабораторне дослідження.

     Констатуючий  етап  є  завершальним.  На  цьому  етапі проводиться  обґрунтування  результатів  та  згідно  з ними оформлення документів.  За  отриманими  результатами  можна  не  тільки  робити висновки  про  якість  та  екологічність  матеріалів (сировини),  але й надавати рекомендації  по  експлуатації (використанню) товарів.  Рекомендаційна  функція є достатньо  важливою,  оскільки  вона  надає інформацію про  найбільш  ефективне  використання товарів, а також пропозиції щодо конструкторсько-технологічних рішень при їх виготовленні.

     Комплексну  експертизу призначають для дослідження  товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки і виробництва. Наприклад, для дослідження якості молочних десертів для дитячого харчування доцільно залучити таких спеціалістів: товарознавець, гігієніст з питань дитячого харчування, науковець з питань створення відповідних молочних виробів.

     За  результатами такої експертизи складається  один акт, в якому кожен з експертів  викладає свої методи досліджень об'єкта і робить висновок.

     Контрольну  експертизу призначають за ініціативою  установ, які проводять експертизи, при необхідності перевірки безпосередньо самого експерта. Вони призначаються на будь-якій стадії проведення основної експертизи.

     За  умови не виявлення процесуальних  порушень експерт, який здійснює контрольну експертизу, складає лише звіт, а при виявленні складає акт контрольної експертизи відповідної форми. 
 
 
 

       Враховуючи викладене, експертиза товарів, спрямована на випробування, дослідження якості й безпеки продовольчих товарів виступає як специфічний вид діяльності в галузі товарознавства продовольчих товарів у зв’язку з чим зростає роль фахівців – спеціалістів з експертизи товарів та послуг, що володіють знаннями в галузі оцінки якості та проведення експертиз сировини і продуктів.

     Таким чином, можна зробити висновок, що основними завданнями діяльності спеціалістів за фахом 7.050303 „Експертиза товарів та послуг” є оцінка споживчих властивостей товарів за органолептичними, фізико-механічними, хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки, вивчення раціональності і повноти використання сировини, методів її обробки, визначення безпечності матеріалів, основного і допоміжного обладнання, пристроїв, які використовуються в процесі виробництва товарів та надання компетентного висновку щодо удосконалення й розширення асортименту продовольчих товарів, підвищення біологічної цінності харчових продуктів, удосконалення методів контролю якості й безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів, зниження втрат товарів у процесі їх товароруху, оптимізації процесів виробництва й зберігання окремих груп продовольчих товарів; дослідження конкурентоспроможності продовольчих товарів; розробки харчових продуктів та дослідження їх якості й безпеки.

     Враховуючи  зазначене, спеціалісти за фахом 7.050303 «Експертиза товарів та послуг» повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати з зазначених питань зацікавлені сторони, спираючись на знання про якість товарів впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, превентивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.4. Характеристика навчальної  бази кафедри Товарознавства та експертизи товарів

Девіз кафедри: «Берегти та примножувати

добрі традиції своїх учителів».

     Свою  теперішню назву кафедра отримала у 2000 році, у зв'язку з відкриттям нових спеціальностей – «Товарознавство та експертиза товарів в митній справі», «Експертиза товарів та послуг». Всі спеціальності акредитовано за ІV рівнем.

     На  сьогодні кафедра здійснює підготовку фахівців у галузі товарознавства та експертизи товарів, озброєних фундаментальними знаннями й практичними навичками для управління товарними потоками, проведення експертизи якості й безпеки товарів, аналізу конкурентоспроможності продукції, яка надходить на внутрішній ринок від вітчизняних та іноземних виробників. Товарознавці-комерсанти та товарознавці-експерти володіють прийомами ідентифікації продукції й практичного маркетингу, обізнані з рекламним бізнесом, новітніми комп'ютерними технологіями.

     Напрями наукових досліджень кафедри формувалися  відповідно до вимог і проблем, розв'язання яких було нагальним для конкретного часу розвитку суспільства і науки. Протягом усього періоду існування кафедри формувалися наукові напрями, у межах яких вирішувалися проблеми оптимізації процесів виробництва й зберігання окремих груп продовольчих товарів; удосконалення асортименту; підвищення біологічної цінності продовольчих товарів; дослідження конкурентоспроможності продовольчих товарів; розробки харчових продуктів та дослідження їх якості й безпеки.

Информация о работе Звіт з навчально - ознайомчої практики курсу «Вступ до фаху»