Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних шкарпеткових виробів різних виробників

     На  даний момент одночасно зі збільшенням випуску виробів здійснюється технічне переозброєння виробництва.

     Сучасне панчішно-шкарпеткове виробництво  забезпечене однопроцесними автоматами , переважно багатосистемними . Для виготовлення білизняних трикотажних полотен, полотен для верхніх виробів застосовують багатосистемні, одно - і двохфонтурні машини, а також високошвидкісні  основов’язальні машині, решель-машини, катонні машини.

     Перед трикотажною промисловістю поставлені задачі максимального забезпечення потреб населення у трикотажних, панчішно-шкарпеткових  та інших виробах; досягнення раціональної структури асортименту з урахуванням удосконалення техніки виробництва та впровадження нових видів сировини; зниження матеріальних затрат на одиницю продукції та підвищення ефективності галузі. Збільшення об’єму виробництва верхніх трикотажних виробів забезпечується за рахунок більш широкого застосування синтетичної пряжі та ниток і використання нових видів сировини: змішаної пряжі з додаванням поліефірних волокон, текстурованих синтетичних ниток нової модифікації.

     Також зросло виробництво панчішно-шкарпеткових виробів з натуральних волокон і комбінованих заправок з натуральних та хімічних волокон.

     Формування  асортименту та подальше покращення якості трикотажних виробів здійснюється на основі використання нових видів хімічних волокон , створення полотен нових структур, використання нових прогресивних способів оздоблення трикотажних полотен, а також оновлення моделей та фасонів виробів. По комплексу гігієнічних, експлуатаційних і економічних показників білизна з трикотажу значно перевершує білизну з тканин. М’якість, еластичність, легкість, зручність, легке прання та ряд інших позитивних властивостей обумовлюють велику практичність трикотажної білизни у порівнянні з аналогічними виробами з тканин. Крім того у трикотажному виробництві значно більше можливостей для отримання різних зовнішніх ефектів у процесі в’язання.

     Показники роботи трикотажної галузі: за 9 місяців 2008 р. збільшилися лише по виробництву панчішно-шкарпеткових виробів (на 9,8%) і трикотажної нижньої білизни (на 5,5%). Споживач диктує умови виробництва. Його інтереси: «швидше, краще і дешевше» ініціюють розвиток інноваційних технологій, автоматизацію виробництва і гнучку адаптацію виробника до потреб ринку. Нова парадигма – це орієнтація на консультаційні послуги експертів і фірм-провайдерів в ефективній стратегії і управлінні виробництвом, тобто залучення зовнішніх джерел розвитку. Витрати на такий «сервіс» на європейському ринку в 2008 р. склали понад 27 млрд. доларів і, по прогнозам, зростатимуть, поєднуючи як ефективність, так і ризики цієї співпраці.

     Потреби внутрішнього ринку України залишаються  незадоволеними, як з урахуванням раціональних норм споживання, так і у зв'язку з різкою диференціацією доходів і соціальної структури суспільства. У сучасній технології виробництва трикотажної продукції можна угледіти нові ознаки розвитку, які визначають якість, ефективність і конкурентоспроможність підприємств на ринку товарів, це стосується впровадження ресурсозберігаючих безвідходних технологій, що забезпечують зниження витрат, як найважливіших чинників зростання попиту на продукцію. У трикотажній підгалузі за січень – червень цього року на 27.6% збільшився індекс об'ємів виробництва трикотажних виробів. Проте, на 61.5% скоротилося виробництво трикотажного полотна, що в основному пов'язане з насиченням внутрішнього ринку відповідною імпортною продукцією і викликало скорочення виробництва на вітчизняних підприємствах. Також збільшилося виробництво панчішно-шкарпеткових виробів на 5,7% (31,6 млн. пар).

     На  сьогоднішній день ринок дуже насичений  трикотажними виробами і промисловість по їх виготовленню являється крупною галуззю легкої індустрії. Вона найбільш перспективна як у технічному, так і у економічному відношенні з усіх галузей легкої промисловості, виробляючих одяг, або матеріали для нього [3]. 

     1.2. Сировина, що використовується для виробництва трикотажу та вимоги до неї 

     Сировина  є одним з основних чинників, що формують якість трикотажних виробів. В даний час трикотажні підприємства переробляють практично всі види і різновиди волокон і отриманих з них ниток.

    Нитки складаються з коротких або довгих елементарних волокон різної природи. Вони діляться в поперечному напрямі на складові їх частини - волокна шляхом розкручування.

    По  виду використаної сировини трикотажні полотна і вироби підрозділяють на три групи:

• З пряжі- це нитки, що складаються з коротких волокон, утворених в результаті кручення;
• З ниток, що складаються як правило, з довгих моноволокон, що мають різну крутку;
• З різних поєднань пряжі і ниток [4].

    На даний час в трикотажному виробництві переробляють всі види сировини, включаючи пряжу з очосів натурального шовку і з льняних волокон в суміші з синтетичними; застосовують нитки різної товщини і ступеня крутки. В основному використовують пряжу і нитки змішаного волокнистого складу, що забезпечує хороші гігієнічні властивості полотен, меншу усадку і зминаємість, хорошу зносостійкість.

    Білизняні полотна виробляють переважно з бавовняної, бавовнянолавсанової, бавовнянополінозної, бавовняновіскозної пряжі, а також з віскозних, ацетатних і поліамідних комплексних ниток. Деяку кількість полотен виробляють з напіввовняної і чистововняної пряжі. Полотна для верхнього трикотажу виготовляють із всіх видів сировини; панчішно-шкарпеткові вироби в основному з поліамідних ниток, бавовняної і напівовнявої пряжі.

    Залежно від призначення полотен підбирають нитки різної структури: пряжу різних способів прядіння і ступеня крутки, комплексні нитки з хімічної сировини однониткові і кручені, нитки фасонних круток, текстуровані нитки, причому в різних поєднаннях – пряжа скручена з комплексними нитками, текстуровані нитки – з пряжею і так далі.

    Тонкі і гладкі нитки з хімічної сировини застосовують для полотен з підвищеною гладкістю поверхні (лицевої і виворітної). Це білизняні і сорочечні полотна. Блискуча поверхня ниток підкреслює ефект блискучих і матових смуг, відтінків. З ниток підвищеної об'ємності - текстурованих – отримують полотна з рельєфною поверхнею, підвищеної товщини при невеликій масі 1 м² . Товсту, рихлу пряжу використовують для начісування в полотнах для теплої білизни або спортивного одягу.

    Пряжа і нитки підвищеної крутки додають полотну жорсткості; петельна структура такого трикотажу нерівна внаслідок підвищеної напруженості нитки при вигині в петлі, збільшується закручуваність країв полотна, проте його поверхня менш рихла, більш зносостійка. Кручені пряжу і нитки піддають попередній обробці (запарюванню, стабілізації, замасленню) з метою урівноваження їх структури і зняття напруги.

    Сама  хороша по властивостям пряжа не може бути визнана задовільною, якщо вона не відповідає вимогам виробу, що виробляється, або не підготовлена для переробки на устаткуванні в сучасних умовах виробництва.

    Неповна підготовленість сировини до переробки  негативно позначається не лише на якості і сортності продукції, але і на показниках роботи підприємства і використання техніки.

    Широкий діапазон вимог до сировини для трикотажних  виробів пояснюється дуже великою різноманітністю самих виробів. Наприклад, вимоги до структури нитки пред'являють, починаючи від капронових монониток для тонких панчох і кінчаючи рихлою вовняною і синтетичною пряжею для пуловерів і жакетів.

    Властивості нитки для трикотажного виробництва  визначають, вивчаючи структуру петель, деформацію цієї структури, тобто розглядаючи, перш за все механічні функції нитки в петлі трикотажу.

    Нитка (пряжа) рихлої структури особливо необхідна для виготовлення верхніх трикотажних виробів. Для білизняних виробів, які повинні добре облягати тіло, потрібна не жорстка нитка, а дуже гнучка, така, що складається з тонких волокон, але нещільної структури, здатної зберігати форму петлі. Для зимових панчішних виробів потрібна нитка рихлої структури, а для більшості інших панчішних виробів бажано нитка щільніша, кручена. Для жіночих панчох переважно нитка найщільніша, така як мононитка, з мінімальною укриваємістю, щоб панчоха виглядала тоншою.

    Рихла структура пряжі досягається  завдяки пониженій крутці, що пов'язано з пониженням міцності пряжі. Якщо для тканини міцність є основною властивістю нитки, то для трикотажу ця властивість має другорядне значення.

    Для трикотажних виробів рівність нитки по товщині і крутці має важливіше значення, ніж для виробів з тканини.

    Структура петель трикотажу така, що короткий відрізок нитки згинається кілька разів, переплітаючись сам з собою і утворюючи петлі, розміщенні поруч. Нитка в кожній петлі як би складається удвічі, тому нерівність її стає яскраво вираженою. З потовщеної або стоншеної ділянки нитки утворюється група петель, які легко відрізнити від сусідніх. При періодичній нерівності нитки виходить дефект, відомий під назвою зебристість.

    Таким чином, вимоги до сировини по рівності нитки засновані на особливостях будови петель трикотажу.

    Серед найважливіших вимог до сировини не можна не вказати на опір нитки до тертя. Пружність петель трикотажу при деформації пов'язана з тертям ниток об нитку (при зміні форми петлі) і тертям волокон між собою (при вигнутості нитки). Опір тертя в цьому випадку грає вельми істотну роль. Його можна зменшити шляхом зниження коефіцієнта тертя і поліпшення стану поверхні нитки, що досягається парафінуванням або емульсуванням нитки, що знижує коефіцієнт тертя нитки об нитку і об нитконаправляючі органи в'язальних машин.

    Гладкість поверхні нитки, її чистота, відсутність  сторонніх домішок, шишок, вузлів необхідні не лише для нормального протікання процесу переробки нитки, але і для надання трикотажу пружності, стійкості розмірів, гарного зовнішнього вигляду. Деякі фахівці-трикотажники стверджують, що обробка трикотажу призначена для того, щоб покращувати властивості сировини або виправляти їх недоліки. Це неправильно. З нитки утворюється трикотаж, і властивості трикотажу в першу чергу залежать від початкових властивостей нитки. Для випуску хорошої продукції потрібно отримати повноцінний по властивостям суровий трикотаж.

    Розглянуті вимоги є спільними для всіх видів ниток, призначених для виготовлення трикотажу. Проте ними не вичерпуються всі вимоги до сировини. Наприклад: до пряжі, що не відповідає вимогам трикотажного виробництва, відносяться: недомотані котушки, на яких бракує пряжі більше 30 % від усієї ваги, пряжі на ламаній тарі, перетерта, покрита цвіллю, забруднена, масляна.

    До  зовнішніх дефектів пряжі в мотках відносяться: сплутані і обірвані нитки, сторонні і замаслені нитки, незв'язані кінці, великі вузли, потовщення і стоншення нитки, шишки.

    Визначення  зовнішніх пороків сировини здійснюється шляхом візуального огляду поверхні пакувань (бобін, мотків) або намотуванням  пряжі на екранну дошку. Дефектність пряжі визначається підрахунком числа пороків на певній її довжині порівняно з нормативами, встановленими у відповідних ГОСТах.

    Всі види ниток і пряжі перевіряють по наступним основним фізико-механічним властивостям: товщина, міцність, крутка (число круток на 1 м) вологість (% до абсолютно сухої ваги). Перевіряти фізико-механічні показники сировини слід за певних умов вологості і температури приміщення, в якому проводиться випробування[5]. 

     1.3.Виробництво трикотажних виробів 

     Трикотажем називається в’язаний текстильний виріб або полотно, яке складається з петель, що переплітаються між собою у повздовжньому і в поперечному напрямку і виконаних однією або багатьма нитками.

     Пряжа і нитки, що використовуються  у трикотажному виробництві повинні мати велику м’якість та гнучкість у порівнянні з пряжею і нитками, які використовуються у ткацькій галузі.

     Трикотажні вироби частіше за все виготовляють із фарбованої пряжі та ниток, що дозволяє отримати пестров’язані та з рівномірною окраскою вироби.

     Трикотажним переплетенням називають певний порядок розташування і з'єднання петель в трикотажі. Від виду переплетення залежать будова, зовнішній вигляд і фізико-механічні властивості трикотажу. Застосовуючи те або інше переплетення, можна отримувати трикотаж різної товщини, ваги, щільності, міцності, розтяжності, пористості, з різними малюнками і узорами, з різною фактурою лицьової сторони і вивороту [6].

     Всі види трикотажних переплетень залежно від способу в'язання діляться на два класи: поперечно-в'язані (кулірні) і основов’язані. У свою чергу як кулірний, так і основов’язаний трикотаж ділять на головні, похідні і рисунчаті переплетення [7].