Організація роботи виставок та ярмарків з продажу товарів народного споживання

- облаштоване експозиційне місце (не менше 5м² ). Вартість 1м²  складає 80 грн;

- необлаштоване експозиційне місце – 50грн. за 1 м²  ;

- необлаштоване експозиційне місце на відкритій площадці – 30 грн. 1 м²;

- робоче місце (стіл, два стільця) – 150 грн.

Стенд в ряді відкритий з боку тільки одного проходу. Оглядати його можна лише з зони проходів.

Кутовий стенд  буває розміщеним в кінці ряду, він відкритий на два боки-на прохід і на поперечний прохід.

Головний стенд  в кінці ряду буває відкритим  на 3 сторони. Вразі правильного використання він виглядає презентабельно.

Блок-стенд –  найдорожчий з вище названих видів, оточений зі всіх боків проходами  для відвідувачів і приваблює  за рахунок того, що розміщений окремо від інших.

При необхідності, на вулиці перед входом організують  стенд на відкритій ділянці призначений  для дуже габаритних видів товарів.При  цьому організатор виставки торгово-промислова палата завжди турбується про те, щб обладнати криті місця для переговорів.

Під час планування павільйонів організатор виставки враховує технічну інфраструктуру, очікуване  число відвідувачів та можливості кругового  обходу.

Комерційні  фірми, що вперше беруть участь у виставці, постає насамперед про оренду стенду.

 Організатор ярмарку ХТПП пропонує в оренду збірні стенди різних розмірів і з основним обладнанням, яке можна поповнити за рахунок меблів, взятих на прокат, чи власного обладнання. В плату за оренду збірного стенду включена вартість монтажу та демонтажу.

Крім наочної  презентації клієнт розраховує на короткі  пояснення з приводу експонатів. Саме такому безпосередньому просторовому розміщенню інформації стосовно експонату  відповідає поняття детального розпізнавання. Тут використовуються такі засоби:

- короткі технічні характеристики;

- графічні зображеня;

- фотографії, діапозитиви;

- кіно проекція;

- перегляди мультимедіа.

Одним із ключових критеріїв успіху на ярмарку та виставці є персонал. Чим ретельніше вибраний персонал, тим більше шансів на високі показники продажу та налагодження нових контактів.

До персоналу  стенду, сформованому залежно від  величини підприємства належать:

- Представник підприємства;

- Керівництво стенду;

- Технічний персонал (консультації, демонстрації товарів);

- Референти по країнах(переговори про експорт);

- Перекладач;

- Відповідальний за роботу з пресою;

- Довідково-інформаційна служба стенду;

- Обслуговуючий персонал(охорона, прибираня, бюро, прийманя гостей, сервіс).

Часто в комерсантів  буває мало практичного досвіду у спілкуванні з відвідувачами. Тому працівники торгово-промислової палати на чолі з Смертенюк Е.В. проводять тренування персоналу стенду, особливо для ведення переговорів, аргументації та техніки опитування. Для цього в ХТПП організовуються семінари, пропонуються друковані видання, навчальні відео-матеріали.

 

 

3.3 Підбиття підсумків роботи виставок (ярмарків)

 

 

Безпосередньо після закінчення виставки, зі співробітниками  стендів обов’язково проводиться  завершальна бесіда. Поки спогади  ще свіжі, враховуються деякі особливості загального характеру, щоб використати цей досвід на наступних виставках. Врахувавши позиції нового товару на ринку, експоненти мають можливість отримати ідентифікаційний штриховий код на свою продукцію в міжнародній системі товарної нумерації EAN, оформивши при цьому характеристику товару.

Дирекція ярмарку  не пізніше 15 днів після закінчення ярмарку узагальнює його результати і надає інформацію – аналітичну довідку міжвідомчому комітетові. В  аналітичній довідці відмічаються: терміни та назва проведення виставки-ярмарки, число учасників та розмір зайнятої ними виставкової площі, кількість відвідувачів та результативність проведеного заходу – кількість укладених угод та їх сума.

Участь у  виставці чи ярмарку, якщо угода не укладена, можна вважати лише початком інтенсивних ділових контактів, тому що з клієнтом доведеться зустрітися ще 6-8 разів, поки угода, нарешті буде укладеною.

Цілеспрямована  обробка даних про виставку, що закінчилася, сприяє досягненню заданої  раніше мети – укладання угоди купівлі-продажу товару. Тому з самого початку повинно бути визначено, в які терміни і яким шляхом передбачається закріплювати налагоджені на виставці чи ярмарку зв’язки.

Основою для  подальшої роботи з відвідувачами, а також для контролювання  результатів є системна обробка зафіксованих на спеціальних бланках даних про контакти на минулій виставці.

Допомагає у  цьому централізована обробка даних  організатором – Хмельницькою торгово-промисловою  палатою України.

 

4 ШЛЯХИ ПОКРАЩННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ТПП УКРАЇНИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИСТАВОК (ЯРМАРОК)

 

 

Виставкова  діяльність на Хмельниччині за понад 10 років свого розвитку набула сучасних розвинених форм, стала важливою складовою  комерційної галузі. За цей перший період розвитку було успішно започатковано виставки з усіх важливих, із соціально-економічного погляду, виставкових тематик, здійснено формування професійних виставкових компаній, створено ряд помітних національних виставкових брендів. Якщо оцінювати загалом, то можна стверджувати, що Хмельниччина здебільшого вже вирішила проблему підняття виставкового сервісу до належного національного рівня. Головними ж проблемами наступного періоду розвитку є розширення міжнародної участі у виставках у Хмельницькому, подальша структуризація та консолідація виставкового ринку.

Найважливішим чинником вирішення цих проблем  є, безперечно, створення системи  аудиту статистичних даних про виставки – на зразок запроваджених у країнах  Європи. Наявність її означатиме якісно новий рівень виставкової діяльності. Адже за відсутності незалежного аудиту статистичні данні, представлені організатором виставок, можуть завищуватися, що у кінцевому підсумку, призводитиме до недобросовісної конкуренції, неможливості виваженого виробу виставок їхніми учасниками та відвідувачами. Розвиток міжнародного співробітництва у виставковій сфері вимагає також прозорості цієї специфічної діяльності, а це може бути забезпечене лише незалежним аудитом. Отже, аудит статистичних даних для організаторів виставок є так само важливим, як аудит фінансових показників – для банків. Головні принципи аудиту: єдність стандартів, можливість порівняння і незалежність.

Передусім аудит  має проводитися підприємствами або організаціями , які не пов’язані  з підприємством, котре перевіряється. У світі є кілька підходів до створення системи аудиту. В більшості зарубіжних країн аудит статистичних даних про виставки проводять або незалежні спеціалізовані асоціації, або виставкові асоціації, або державні установи чи аудиторські компанії.

Важливо підкреслити, що методики виставкової статистики, які використовуються в різних країнах Європи, маючи певні розбіжності, загалом узгоджені між собою, тобто в наявності ті ж самі твердження, лише висловлені різними словами, скажімо, у німецьких, французьких, італійських та східноєвропейських документах.

Незважаючи  на бурхливий розвиток виставкової  діяльності в Україні, ця галузь стикається з великою кількістю проблем, таких як:

- недолік цільової орієнтації участі;

- слабка підготовка персоналу;

- непоінформованість потенційних відвідувачів про виставку;

- брак досвіду відвідування торгових показів;

- недолік аналізу результативності участі у виставці;

- недоліки законодавчого регулювання на ринку виставкових послуг;

- недостатній розвиток виставкової інфраструктури;

- непрозорість виставкового ринку;

- розпорошеність виставкового ринку;

- значна частина іноземних організаторів виставок;

- недостатня участь іноземних компаній у виставках в Україні.

Державна Концепція  розвитку виставкової діяльності в  Україні пропонує такі основні напрямки подолання проблем, що зараз існують:

-підготовка пропозицій щодо основних напрямів удосконалення матеріально-технічної бази суб'єктів виставкової діяльності, створення належних і рівних умов для учасників та відвідувачів виставок і ярмарків;

-надання методологічної і консультативної допомоги центральним та місцевим органам виконавчої влади у розробленні концепцій проведення виставок і ярмарків з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів з державного та місцевих бюджетів;

-сприяння із залученням закордонних дипломатичних установ України участі суб'єктів господарювання у міжнародних виставках і ярмарках, піднесенню міжнародного авторитету України; удосконалення нормативно-правової бази виставкової діяльності;

-розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності та порядку проведення виставок і ярмарків в Україні та за кордоном, стимулювання участі в них суб'єктів господарювання;

-вивчення та використання міжнародного досвіду роботи з проведення виставок і ярмарків, інтеграція суб'єктів виставкової діяльності в міжнародний виставковий рух;

-запровадження державних стандартів у сфері виставкової діяльності;

-удосконалення механізму державного статистичного спостереження у сфері виставкової діяльності;

-забезпечення прозорості виставкової діяльності, захисту від проявів недобросовісної конкуренції та створення рівних умов для суб'єктів виставкової діяльності;

-розвиток професійної освіти і підвищення кваліфікації фахівців у сфері виставкової діяльності.

Серед шляхів підвищення ефективності виставкової діяльності в Хмельницькій ТПП України я пропоную такі:

- розвиток виставкової інфраструктури, особливо на регіональному рівні;

- звільнення експонентів від акцизів і податків на суму витрат за участь у виставках, або надання пільгових умов для демонстрації продукції;

- створення державного фонду підтримки експорту вітчизняних товаровиробників, які просувають свою продукцію через виставкові заходи;

- залучення через державні органи інвестицій у виставкову діяльність;

- створення інформаційної бази даних про виставки, які проводяться як в Україні, так і за її кордоном;

- юридичне та правове забезпечення виставкових заходів;

- введення підприємствами до маркетингових служб фахівців з організації виставкової діяльності;

- визнання виставкової діяльності в Україні пріоритетною галуззю і активне спрямування роботи на підвищення ефективності виставкового бізнесу як важливого важеля нарощування експортного потенціалу;

- моніторинг суб’єктів виставкового бізнесу у територіальному розрізі;

- аудит діяльності виставкових підприємств з метою визначення параметрів їх групування за кількісними та якісними ознаками;

- систематичний аудит виставкових заходів для визначення напрямів зростання якості організації виставок;

- проведення тендерів на здійснення виставкових заходів та ін.

Я вважаю, що усі  вищезазначені факти свідчать про  те, що при належному сприянні розвитку виставковій діяльності вона буде розвиватися, що дасть нові можливості як Хмельницькій торгово-промисловій палаті, так  і державі взагалі.

 

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

Аналізуючи  літературні дані, можна сказати, що виставкова діяльність є однією з важливих сфер сучасної економіки, інструментом макроекономічної та інвестиційної політики.

Діяльність  торгових виставок та ярмарків пов'язана  з необхідністю порівнювання пропозиції та попиту. На думку спеціалістів, заходи такого плану є концентрованим вираженням самої сутності ринку.

Виставки та ярмарки прийнято класифікувати  за п'ятьма основними ознаками: за географічним складом експонентів, за тематичною ознакою, за значимістю заходу для економіки міста/регіону/країни, за територіальною ознакою та за часом функціонування.

Виставка є  мультифункціональним, багаторівневим заходом і вносить великий  вклад у розвиток регіональної економіки, будучи однією з найважливіших складових її інфраструктури. В той же час виставка є одним з найбільш значущих маркетингових заходів формування попиту, стимулювання збуту, піар.

Серед основних цілей проведення виставок та ярмарків можна виділити такі: надання підприємствам, організаціям, особам, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг; розгортання рекламної кампанії; інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сфери її застосування і можливості придбання; обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських зв’язків; висвітлення досягнень і перспектив у галузі розвитку

науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів; визначення можливого попиту на товари, що розробляються; порівняння даної продукції з продукцією конкурентів та інші.

Необхідно визнати виставкову діяльність в Україні пріоритетною галуззю і активно спрямовувати роботу на підвищення ефективності виставкового бізнесу як важливого важеля нарощування експортного потенціалу, просування продукції вітчизняних виробників на міжнародні ринки, залучення передових зарубіжних фірм до участі в розвитку економіки і підвищенні ефективності функціонування економіки України.