Шпаргалка по "Маркетингу"

91. Різновиди недозволеної реклами.

Реклама – це процес розповсюдження інф-ї, який має за мету просування товарів або ідей певного замовника без його безпосередньої участі, але за його рахунок.

У рекламі  забороняється:

1. поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;
2. вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, за родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;
3. подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
4. використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;
5. наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;
6. використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством;
7. рекламувати продукцію, яка підлягає обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;
8. вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди останньої;
9. імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права.

 

92. Планування  рекламної діяльності.

Першим етапом прийняття рішень що до рекламування є ідентифікація цільового ринку тобто встановлення основних його характеристик. Такі знання дають змогу створити дійову й результативну рекламу.

Після цього  визначають цілі рекламування. Вони мають бути розраховані стосовно конкретного цільового ринку, конкретного часу, бути реалістичними та придатними для вимірювання.

Цілі реклами  є базисом для встановлення її бюджету. При розробці якого можна користуватися тими  підходами, що й до розробки бюджету маркетингових компаній.?

Наступним рішення  щодо рекламування є розробка її текстової частини. Передовсім треба визначитись із ідеєю, тобто чи буде воно інформуючим або трансформуючим. Рекламне звернення має закликати до дії, апелювати до почуттів людини, спиратись на реальні факти. Стильовими формами рекламного звернення є зарисовки з натури, створення фантазійної обстановки, настрою чи образу, форма мюзиклу ...

Наступне  рішення це вибір носіїв реклами :газети, телебачення, презентацій ні засоби, радіо, журнали, вулична реклама, рекламні листи й телефонні дзвінки, магнітофонні записи, слайди та відео зображення.

Наступний етап це складання графіку рекламування на підставі таких даних:

• обертання – частоти появи на ринку нових товаків;
• регулярність – частоти купівлі товару;
• темпів забування товару покупцями;
• сезонності використання товару (стабільні або пульсуючі)

Наступне  рішення це тестування за чим йде безпосереднє рекламування. Тестування реклами здійснюють опитуванням споживачів (“методом портфеля”, анкетування, залучення кіно чи телебачення), а також із допомогою експертних чи фізіологічних методів.

• Заключна частина процесу прийняття рішень щодо рекламування – управління нею і контроль. Тут передовсім треба з’ясувати, чи досягнуті поставлені цілі, визначити слабкі місця, які дають привід до ревізії процесу рекламування.

93. Суб’єкти та  об’єкти реклами

Залежно від  об’єктів рекламування розрізняють  рекламу продуктів (послуг, ідей тощо.) та рекламу організацій.

94. Мотиви реклами: сутність та різновиди.

Пошук творчої  ідеї рекламного звернення пов’язаний з такими мотивами, на які робиться наголоси у рекламі даного товару. Ці мотиви можна об’єднати у три великі групи:

• раціональні мотиви (мотиви якості, економії, здоров’я, надійності і гарантій);
• емоційні мотиви (мотиви радості свободи, самореалізації);
• моральні мотиви (апелюють до почуття справедливості та порядності)

Мотиви реклами  можуть бути первинними або вторинними, в залежності від критеріїв, покладених в основу їх класифікації.

До первинних  мотивів реклами товарів відносяться -  якість, особливості та відмінності  від товарів-конкурентів, прочність, довго тривалість, надійність, безпечність і т.д.

 До вторинних  мотивів реклами відноситься  – якість та широта послуг, повнота асортименту товару, досвід  підприємства по виробництву  даної продукції, успіх на виставках,  лабораторні тести по відношенню до якості товару.

Мотиви придбання  товару покупцем:

Первинні  мотиви покупки – бажання задовольнити голод та спрагу, уникнути біль та небезпеку, забезпечити добробут близьких та ін.

Вторинні  мотиви покупки – прагнення до красоти та розвитку смаку, економія, надійність, культура та ін.                                                              

95. Функції реклами в залежності від стадії життєвого циклу товару.
96. Сутність та мета реклами.

У сучасних умовах реклама є найдійовішим, найбільш широко використовуваним засобом впливу на цільову аудиторію у процесі маркетингової комунікації. Реклама – це довільна платна форма не персональної презентації і просування товарів, послуг, ідей тощо через засоби масової інформації. Можна також визначити два основних завдання: по-перше, створення і підтримування високої популярності товару, по-друге, створення його бажаного іміджу на цільовому ринку. Однією з найбільш поширених цілей реклами є поліпшення розповсюдження (продажу) товару. Реклама сприяє цьому у подвійний спосіб:

• стимулює виникнення у споживачів відповідного попиту, тобто стимулює і торгівлю до включення таких товарів у свій асортимент, створення відповідних запасів у магазинах;
• завдяки інтенсивному рекламування торгівля, не чекаючи на появу попиту, може сама включити такий товар у свій асортимент.

Метою реклами  може бути і пробудження інтересу до товару (послуги) тієї чи іншої фірми, роз’яснення його характеристик  чи особливостей.

97. Види реклами в залежності від цілей.

Класифікація  реклами залежно від її цілей:

Інформативна  – доводить до відома споживачів інформацію про товари, їх види.призначення,показники  якості, особливості, принципи дії, рівень та динамику цін на них ; формує образ  фірми.

Переконуюча – заохочує споживачів віддати перевагу тому чи іншому товару або його марці; змінює сприйняття споживачем властивостей товару; переконує у необхідності здійснення покупки.

Нагадуюча –  нагадує про товар, місце і  умови його продажу та використання.

Підкріплююча  – підтримує, підтверджує думку  про товар після його купівлі та використання споживачем.

“Імідж фірми” – своєю солідністю, якістю підкреслює статус фірми, її надійність, прогресивність, стабільність.

98. Оцінка ефективності рекламної програми.

Розрізняють торгівельну і комунікативну  ефективність рекламної компанії.

Торгівельна ефективність визначається методом  оцінки збільшення обсягів продажу  до і після проведення рекламної  компанії.

Аналітичний метод на основі кореляції витрат на рекламу і обсягами продажу.

Експертний  метод за допомогою пробних (з  проведенням реклами) і контрольних (без проведення реклами) ринків.

Оцінка комунікативної ефективності реклами можливо отримати на основі тестування ринку.

Ефективність  рекламної компанії, яка має на меті позаекономічні цілі визначають за допомогою тестів:

• тест на впізнання реклами;
• тест на запам’ятовування реклами;
• показник ефективності витрат на рекламу порівняно з кампаніямри конкурентами.

Звичайно, ці показники розраховують на 1000 покупців, що придбали рекламний товар.

Попередня оцінка ефективності реклами завершує планування рекламної компанії. При цьому аналізуються відповіді на такі питання:

• наскільки ефективно рекламне звернення привертає увагу цільової аудиторії
• наскільки повно повідомляється про споживчі характеристики товару;
• наскільки чітко викладені аргументи;
• наскільки виразні художні засоби.

Економічна  ефективність реклами визначається за рекламним доходом та рекламним  прибутком.

Рекламний прибуток – різниця між рекламним доходом  і витратами на рекламу.

99. Сутність та задачі стимулювання збуту.

Стимулювання збуту –це використання короткотермінових заходів, спрямованих на швидке реагування ринку у відповідь на пропонування фірмою своєї продукції. Це пряме заохочення споживачів здійснити купівлю продукту чи послуг фірми, тоді як реклама чи пропаганда лише створює імідж. Об’єктами стимулювання збуту є три цільові групи:

• покупці;
• посередники;
• продавці.

 Найважливішим  напрямком стимулювання є споживачі.  Основними засобами стимулювання  є такі:

• зразки  товарів, які пропонуються безкоштовно на пробу;
• купони- які надають право придбати товар зі знижкою;
• гарантії повернення грошей за придбаний товар, якщо він не відповідатиме рекламованим стандартам якості чи споживчим характеристикам;
• премії – товари, які пропонуються споживачам за низькою ціною або безкоштовно як подарунки за купівлю іншого товару;
• залікові талони – сертифікати, які отримує покупець при здійсненні покупки і які він може обміняти на такий самий або інший товар у спеціальних магазинах;
• конкурси , лотереї, ігри –заходи, коли товари фірми пропонуються переможцям як призи;
• демонстрації товару – влаштування спеціальних експозицій;
• набори за пільговими цінами: набір-комплект – пропонується комплект товарів, до якого входять набори двох або декількох супутніх товарів; набір за зниженою ціною – кілька однакових товарів у наборі продають за зниженою ціною.

Іншими напрямками є стимулювання сфери торгівлі(торгівельних посередників), а  також працівників  збутового апарату фірми, тут  використовуються всілякі знижки. Також, практикується видача премій, проведення змагань, конкурсів, конференцій продавців та інше. До методів стимулювання збуту належать також зустрічі фахівців у рамках галузевих асоціацій та спеціалізовані виставки.

Засоби стимулювання збуту мають змінити ставлення до торговой марки конкурентів. Крім того засоби стимулювання збуту сприяють вирішенню інших маркетингових завдань: зменшення торгових запасів, виведення нового товару на ринок.

100. Засоби стимулювання збуту.

. Основними засобами стимулювання споживачів є такі:

• зразки товарів, які  пропонуються безкоштовно на пробу;
• купони-сертифікати що, розсилають поштою, розміщують в газетах чи журналах або вручають безпосередньо споживачам і які надають право придбати товар зі знижкою;
• гарантії повернення грошей за придбаний товар, якщо він не відповідатиме рекламованим стандартам якості чи споживчим характеристикам;
• премії – товари, які пропонуються споживачам за низькою ціною або безкоштовно як подарунки за купівлю іншого товару;
• залікові талони – сертифікати, які отримує покупець при здійсненні покупки і які він може обміняти на такий самий або інший товар у спеціальних магазинах;
• конкурси , лотереї, ігри –заходи, коли товари фірми пропонуються переможцям як призи;
• демонстрації товару – влаштування спеціальних експозицій;
• набори за пільговими цінами: набір-комплект – пропонується комплект товарів, до якого входять набори двох або декількох супутніх товарів; набір за зниженою ціною – кілька однакових товарів у наборі продають за зниженою ціною.