Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2013 в 11:11, дипломная работа
Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад розроблення шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» на ринку на основі концепції маркетингу.
Відповідно сформульованій меті дипломної роботи передбачається виконання наступних завдань:
- вивчити теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства;
- надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства ;
- провести аналіз торгівельної та фінансової діяльності підприємства;
- розробити та обґрунтувати заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства .
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ1.Теоретичні основи визначення конкурентоспроможності підприємства
1.1 Сутність та природа конкурентоспроможності товару та підприємства…………………………………………………………………………..6
1.2 Визначення ключевих факторів конкурентоспроможності підприємства…………………………………………………………………………..12
1.3Методики оцінки конкурентоспроможності підприємства……………….20
РОЗДІЛ 2. Дослідження конкурентоспроможності підприємства ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»………………………………………………………………32
2.2 Аналіз комплексу маркетингу ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»……………..39
2.3 Оцінка конкурентоспроможності підприємства ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»………………………………………………………………………………….59
РОЗДІЛ 3. Формування заходів по підвищенню конкурентоспроможності ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» на ринку на основі концепції маркетингу
3.1 Аналіз конкурентних переваг ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»……………..68
3.2Класифікація конкурентних стратегій підприємства………………………82
3.3Розробка маркетингових заходів для підвищення конкурентоспроможності ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»………………………………………………………….92
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….108
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….116
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..122
Структурне трактування конкуренції - аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця й покупця на ринку (форми ринку) і способу виходу з нього.
Функціональне трактування конкуренції - суперництво старого з новим, з інноваціями, коли приховане стає явним.
Аналіз структури й змісту формулювань і трактувань поняття «конкуренція» дає підстави зробити такі висновки:
а) поняття «конкуренція»,
запропоновані різними
б) різноманіття підходів до формулювання поняття: один автор під конкуренцією розуміє суперництво (боротьбу) фірм, тобто юридичних осіб, інші – суперництво фізичних осіб, треті - як наявність на ринку достатньої
кількості продавців і
покупців, четверті - ситуацію, п'яті - прагнення,
шості – процес і т.д. ;
в) наведені поняття не охоплюють
конкуренцію серед будь-яких соціальних,
виробничих і біологічних систем;
г) поняття
не відображають конкуренцію як єдність
статики й динаміки суперництва, виживання
систем у заздалегідь заданих або невизначених
умовах;
ґ) поняття не пов'язані із законодавством.
З урахуванням розглянутих зауважень пропонується таке визначення: конкуренція - процес управління суб'єктом своїми конкурентними перевагами для одержання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах .
Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів управління, суспільства в цілому.
Як було доведено багатьма економістами - конкуренція є рушійною силою розвитку суспільства, головним інструментом економії ресурсів, підвищення якості товарів і рівня життя населення. Тому конкуренція - дуже складне поняття.Особливо важливо вивчити механізм конкуренції в умовах української економіки, що тільки починає освоювати цей механізм.
У промислово розвинутих країнах ефективність механізму конкуренції визначається не повнотою, глибиною або точністю терміна «конкуренція», а дією «невидимої руки» А. Сміта. Україна в силу відомих політичних причин у цьому плані залишається ще поки некерованою.
Тому важливо, на початковому етапі побудови механізму конкуренції й забезпечення конкурентоспроможності визначитися з термінами й поняттями.
З урахуванням властивостей відносності та релевантності, конкурентоспроможність класифікується стосовно конкретного ринкового простору (за територіально-географічною ознакою [10 c.29]). За цією ознакою виділено такі види конкурентоспроможності підприємства: місцева (в межах окремих міст або областей), регіональна (у межах декількох регіонів країни), національна (у межах всієї країни) та міжнародна (на міжнародних ринках). Особливе значення ця класифікація має в торгівлі, де специфічною рисою конкуренції є локальність конкурентної боротьби, тобто її обмеженість територіальними границями конкретного ринкового сегмента.
Згідно із Законом України
"Про обмеження монополізму
та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій
діяльності" конкуренція -змагальність
підприємців, коли їх самостійні дії
обмежують можливості кожного з
них впливати на загальні умови реалізації
товарів на ринку і стимулюють
виробництво товарів, яких потребує
споживач. Розрізняють такі основні функції
конкуренції: регулювальну, адаптаційну,
інноваційну, розподільну та контролюючу[3].
Аналіз досліджень
проблем конкуренції свідчить, що багато
визначень і підходів ґрунтуються на класифікації
конкуренції:
• за методами здійснення конкурентної боротьби;
• за характером задоволення потреб споживачів;
• за поведінкою учасників ринкових відносин;
• за кількістю продавців та
особливостями їх поведінки.
За методами здійснення
конкурентної боротьби конкуренцію поділяють
на цінову і нецінову.
За характером задоволення
потреб споживачів розрізняють такі
види конкуренції: функціональну, видову
і предметну. Функціональна конкуренція
ґрунтується на тому, що одну й ту
саму потребу можна задовольнити
різними способами. Відповідно товари,
які задовольняють однакові потреби,
є функціональними
Відповідно до поведінки
учасників (суб'єктів) ринкових відносин
конкуренція проявляється за такими
основними напрямками: "товаровиробник
- товаровиробник", "споживач - споживач",
"споживач - товаровиробник".
За кількістю продавців
та особливостями їх поведінки розрізняють
такі конкурентні структури:
• досконала конкуренція;
• монополістична конкуренція;
• олігополія;
• монополія.
1.2 Визначення ключових факторів конкурентоспроможності підприємства
Конкурентоспроможність галузі - здатність фірм входити до складу галузі, швидко реагуючи на зміну в її структурі, брати до уваги тенденції до зміни, відновлювати свої соціально-економічні системи і зберігати досягнутий рівень конкурентоспроможності виробництва.
Конкурентоспроможність галузі визначається наявністю в ній технічних, економічних та організаційних умов для створення, виробництва й збуту (з витратами не вищими, ніж інтернаціональні) продукції високої якості, що задовольняє вимогам конкретних груп споживачів.
Конкурентоспроможність
галузі допускає наявність групи
висококонкурентних фірм-лідерів, що підтягують
інші підприємства галузі до свого
рівня; налагодженої дослідно-конструкторської
й прогресивної виробничо-технологічної
бази, розвинутої галузевої інфраструктури,
гнучкої системи науково-
Діяльність підприємства
ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» яке
Конкурентоспроможність підприємства визначається різними факторами, які можуть виявлятися в конкурентних перевагах та мати ключову характеритику. В розробленій М. Портером теорії конкурентних переваг організації зазначається, що конкурентні переваги формуються завдяки ефективності використання всіх видів ресурсів підприємства, а не лише через їхню наявність [36 c.45 ].
Конкурентні переваги фірми, як і її конкурентоспроможність у цілому і конкурентоспроможність товарів виявляються шляхом їхнього зіставлення з відповідними показниками фірм-конкурентів. У число ключових конкурентних переваг фірми можуть входити більш високі, ніж у конкурентів:
- майстерність стратегічного керування діяльністю підприємством, особливо на світовому ринку;
- рентабельність виробництва, ринкової і всієї діяльності підприємства в порівнянні з його основними конкурентами;
- інноваційна діяльність;
- продуктивність праці;
- міра задоволення потреб клієнтів;
- адаптивність, гнучкість і швидкість реакції на мінливі вимоги ринку, споживачів тощо.
Класична структура системи факторів навколишнього середовища, розроблена М. Портером, представлена на рис.1.1 і має назву «національного ромба». Відповідно до цієї структури на рівень конкурентоспроможності підприємства впливає шість взаємозалежних груп факторів («детерминат»). Чотири з них (властиво складові ромба) мають галузевий характер, а групи «випадок» і «уряд» виступають у якості зовнішніх по відношенню до галузі обставин[36].
Всі групи факторів, за винятком випадкових, мають прямі й зворотні зв'язки з рівнем конкурентоспроможності підприємства, а також внутрішньосистемні міжгрупові взаємозв'язки.
Конкуренція у торговельній галузі – це суперництво, насамперед, за покупця, оскільки підприємство є посередником на ринку, елементом інфраструктури (об’єктом), який сприяє взаємодії виробника (продавця) і споживача (покупця) поряд з іншими функціями, зокрема виробничими. Тому пріоритетними завданнями в діяльності підприємства має бути висока якість задоволення потреб, здатність швидко й адекватно реагувати на зміну поведінки споживачів [54c.142].
Суб’єктами конкуренції у торгівлі є підприємства, підприємці, для котрих торговельна діяльність є основною, а також підприємства, які поряд з основною діяльністю неторговельного характеру (виробничою, фінансовою, страховою
Рис. 1.1. Схема взаємозв'язків факторів зовнішнього середовища підприємства
тощо) займаються і торговельною. Звичайно, конкурувати за покупця вони будуть лише у своїх зонах господарювання, межі яких залежать: від масштабів діяльності підприємства; від виду товару, яким торгують; від контингенту покупців; місця розташування.
Об’єктом конкуренції в торгівлі є товари та додаткові послуги, пов’язані з обслуговуванням покупців, тобто чим борються. Предметом конкуренції виступають покупці: їхня увага, гроші, а в кінцевому результаті розмір товарообороту та прибутку, а також ресурси, частка ринку, тобто за що борються.
Суть конкуренції в окремій галузі знову ж таки глибоко дослідив М. Портер [36], визначивши її взаємодію п’яти сил. У галузі торгівлі їх можна визначити таким чином:
- покупці та чинники, які впливають на їхню поведінку (купівельна спроможність доходів покупців, їхня кількість, смаки та уподобання, інфляційні очікування);
- поява нових фірм-конкурентів у галузі;
- поява фірм інших галузей, які займаються торговельною діяльністю;
- суперництво вже існуючих конкурентів – підприємств і підприємців, які займаються торговельною діяльністю;
- постачальники товарів (виробники, посередники).
Критерієм ключових факторів конкурентоспроможності є - рівень продаж і стабільне місце на ринку. Поняття ключових факторів конкурентоспроможності містить у собі великий комплекс економічних характеристик, що визначають положення підприємства на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може включати характеристики товару, обумовлені сферою виробництва, а також фактори, що формують у цілому економічні умови виробництва, і збуту продукції.
Конкурентоспроможність
товару відображає його здатність більш
повно відповідати запитам
Крім того, ключовим фактором ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» є переваги в гарантійному й післягарантійному сервісі, рекламі, іміджі виробника, а також ситуація на ринку, коливання попиту. Високий рівень конкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його вигідного продажу.
Разом з тим конкурентоспроможність товару - це не тільки висока якість і технічний рівень, це й уміле маневрування в ринковому просторі й у часі, а головне - максимальний облік вимог і можливостей конкретних груп покупців. Причини конкурентоспроможності товару неoбхідно шукати в конкурентних перевагах окремих його характеристик, що є наслідком більш ефективного управління процесом розробки, реалізації й експлуатації пропонованої продукції.
Ключові фактори конкурентоспроможності підприємства та продукції співвідносяться між собою як частина й ціле. Можливість компаній конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару, а також сукупності економічних методів управління діяльністю фірми, що роблять вплив на результати конкурентної боротьби.
Вирішальний фактор, що визначає стабільність конкурентоспроможності підприємства, - це не простo його здатність продавати високоякісні товари, а й можливість забезпечити ними комерційний успіх.