Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЛГЗ «Хортиця» та її положення на світовому ринку алкогольної продукці

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності здійснювати її в  будь-яких формах, які прямо не  заборонені чинними законами  України;

- обов'язку додержувати  при здійсненні зовнішньоекономічної  діяльності порядку, встановленого  законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;         Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом  всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом,  дій держави, результатом яких  є обмеження прав і дискримінація  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної  діяльності з боку будь-яких  її суб'єктів, крім випадків, передбачених  цим Законом;

-   принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної  діяльності тільки законами України;

- забороні застосування  підзаконних актів та актів  управління місцевих органів,  що у будь-який спосіб створюють  для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

-      принципом  захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний  захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;[4]

- здійснює рівний захист  всіх суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності України за межами  України згідно з нормами міжнародного  права;

- здійснює захист державних  інтересів України як на її  територіі, так і за її межами  лише відповідно до законів  України, умов підписаних нею  міжнародних договорів та норм  міжнародного права;

-         принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
• юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств залежить від  таких основних напрямків регулювання, як [4, с. 255] :

• законодавче забезпечення та організаційне оформлення виходу на зовнішній ринок;
• експортно-імпортні поставки товарів (послуг);
• валютно-фінансові операції;
• міжнародний маркетинг;
• моніторинг внутрішньої економічної політики і світогосподарських економічних зв’язків.

Державне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити:

• захист економічних інтересів України і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• створення однакових можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;
• розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:

• законів України;
• передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
• економічних методів оперативного регулювання (валютних, фінансово-кредитних операцій та ін.) в рамках законів України;
• рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються згідно їх установчих документів в рамках законів України;
• договорів, які заключаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Нормативно-правове регулювання  ЗЕД здійснюється Законами Постановами Президента України, Декретами, постановами Кабінету Міністрів тих країн, на території яких функціонують господарські суб’єкти, а також інструкціями, листами положеннями Міністерства зовнішньо-економічних зв’язків, Головною державною податковою інспекцією, Національного Банку і деяких інших органів, уповноважених здійснювати відповідні функції такого регулювання.

Важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію).

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, затверджується Кабінетом Міністрів. Платниками акцизного збору при  експорті чи імпорті товарів є  суб’єкти ЗЕД.[5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II  АНАЛІЗ ЗЕД  ЛГЗ «ХОРТИЦЯ» ТА ЇЇ ПОЛОЖЕННЯ  НА СВІТОВОМУ   РИНКУ АЛКОГОЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ

     2.1 Загальна характеристика діяльності ЛГЗ «Хортиця»

   

      Лікеро-горілчаний завод «Хортиця», одне з містоутворюючих підприємств Запоріжжя, знаходиться на правій, екологічно найчистішою частини міста.

      Завод був побудований з нуля - до 2002 року на місці ЛГЗ був голий степ, що підкрадається до району Запоріжжя, в народі званий «Бабурка» - на честь легендарного козака Запорізької Січі (офіційно район називається Хортицьким).

     Чому саме  в цьому місці? А через воду. Вода для виробництва горілки  інгредієнт дуже важливий, як  не крути - 60%. Що цікаво, джерело  шукали не навмання. А за легендою, яка свідчить, що колись, в 1648 році, в цих краях зупинявся Богдан Хмельницький і щось пив. Ось і знайшли.

   Поруч з територією підприємства - невелика дерев'яна капличка, освячена Владикою Василем, архієпископом Запорізьким і Мелітопольським. Людина в місті авторитетний, хоч вже і відійшов від активних церковних справ на пенсію через похилий вік.

     Між каплицею та прохідної заводу - стоянка, на якій досить багато велосипедів і трохи менше моторолерів: що живуть неподалік працівники підприємства часто приїжджають на роботу на легкому особистому транспорті.

     Близько восьмої ранку на прохідній багатолюдно - починається перша зміна, найчисленніша. Охорона сувора і непохитна.

    Курити, гризти насіння і жувати жуйку на території заводу заборонено. На початку екскурсії  треба одягти білий халат і шапочку. Особам до 18 років на завод не можна, навіть на екскурсію. Перше, що зустрічає за прохідною - це квіти. Взагалі, територія нагадує парк відпочинку. Дрібною галькою викладено дерево. Це символ підприємства. Символізує чітку структуризацію. На краю алеї з лавочками сплетений з гілок загончик з кроликами. Три білих і один чорний. Це теж символ підприємства. Символізує чистоту виробництва. І працівникам приємно, дивіться які милі. Таких загончік на території багато. До кроликів степові зайці в гості вдаються. Кролики ще й розмножуються активно. Мабуть, це символізує зростання виробництва підприємства і збільшення «Хортицею» частки на ринку. Овочі і зелень для їдальні  вирощують в теплиці. Перший об'єкт на підприємстві - спіртопріемное відділення. При вході в нього просять вимкнути телефон: протипожежна сигналізація така надчутлива, що може відреагувати і на мобільний зв'язок.

    На заводі  використовується спирт тільки класу «люкс». Всі вісім років вони співпрацюють з Львівсько-Тернопільською спіртоб'едіненіем спиртосховища. Щодня споживається 9000 декалітрів - три цистерни. Коли приїжджає машина, спочатку проводиться дегустація - перевіряє комісія у складі головного технолога, представників податкової інспекції, інженерів-хіміків. Процес відбувається в апараті під назвою «аламбіках» - це по суті самогонний апарат, тільки виконаний практично за космічними технологіями. У зоні купажу водоспіртовая суміш фільтрується: деревне вугілля з берези і вільхи, а пісок зі знаменитої Кришталевої гори, що під Єкатеринбургом. І потім надходить у довідні цех. Якщо дають добро, то спирт через мірники (це продукт підакцизний, враховується до 100 грамів) надходить в спиртосховище. Сховищ два, в кожному - п'ять величезних цистерн на 10 тисяч декалітрів. Виробнича потужність спиртосховища - мільйон літрів. Заводу це на п'ять-шість днів роботи. На п'ять мільйонів пляшок об'ємом 0,5 літра. Джерело води знаходиться на глибині 180 метрів, щодоби її потрібно 250 кубометрів. Вода відноситься до категорії «природна мінеральна лікувальна», і перед вживанням у виробництво вона готується: пом'якшується і збагачується. Кількість солей в підготовленій для виробництва «Хортиці» воді має складати 0,02 мг на літр. Для порівняння - в «Бонаква», наприклад, цей показник становить 0,05-0,07 мг. Далі пом'якшена і збагачена вода піддається декільком ступеням очищення в так званому фільтраційному ряду. Пісочний фільтр очищає воду від крупних механічних частинок, вугільний - від органіки, багатошаровий - від неорганічних домішок. Установка зворотного осмосу, розроблена в Каліфорнії спеціально під воду із заводської свердловини, очищає вже в принципі дуже очищену воду на молекулярному рівні. Таке очищення не обов'язкова, це, так би мовити, вже з доброї волі підприємства.  Подібним чином, крім «Хортиці», воду очищають на заводах марок Smirnoff і Absolut. Але навіть вищевказані лідери світової алкогольної промисловості не використовують фільтр з шунгита, який використовується на «Хортиці» (це взагалі супер-бонус, щодо очищення). Шунгіт - унікальний мінерал, який водиться тільки біля селища Шуньга в Карелії. Перехідна стадія від антрациту до графіту. Сорбент, володіє антисептичними властивостями. За легендою, солдати Петра I завжди носили з собою шматочок шунгита. Хочеться пити, а кругом тільки калюжі - кинув у калюжу мінерал, і через якийсь час пий спокійно воду.

    Є кімната, де співробітниці вручну відбирають перець сорту «чилі», привезений з Індії. Видовище нагадує роботу в хімічних або ядерних лабораторіях. «Чилійці», визнані ідеальними - щоб однакового розміру і не було пошкоджень, прикрасять собою перцівку (один перчик - на одну пляшку). А те, що не пройшло відбір - йде на виготовлення спиртового настою для перцівки.

    Зона купажу. Тут відбувається злиття двох стихій - очищеної підготовленої води і спирту. Тут же при необхідності в водоспіртовую суміш (ще не горілку!) Додаються настої і ароматні спирти. Настої - це міцні рідини різного кольору, дивлячись на чому наполягали на. А ароматні спирти - це продукт перегонки настоїв. Грубо кажучи, перше - це самогон, а друге - брага. Процес відбувається в апараті під назвою «аламбіках» - це по суті самогонний апарат, тільки виконаний практично за космічними технологіями. У зоні купажу водоспіртовая суміш фільтрується: деревне вугілля з берези і вільхи, а пісок зі знаменитої Кришталевої гори, що під Єкатеринбургом. І потім надходить у довідні цех. І вже там, в довідні ємностях, після того, як образно говорить фахівці, «напій обмиє самого себе» (процес триває від декількох днів до тижня) водоспіртовая суміш остаточно перетворюється на горілку чисту, горілку особливу або настоянку. На кожному етапі виробництва, будь то надходження спирту, підготовка і фільтрація води, виробництво настоїв, ароматних спиртів і купажів, готова продукція, йде жорсткий контроль, який веде лабораторія якості.Кожна пляшка горілки «Хортиця» має унікальний номер. Якщо споживач незадоволений якістю, вони легко можуть дізнатися, з якої партії пляшка, і хто саме її прийняв, ставив свої підписи: кожна довідні ємність має процесну карту - свого роду «паспорт».

   Цех розливу - самий, напевно, шкідливий ділянку для здоров'я. Точніше не «самий», а «єдиний». Якщо сказати, що шумно - значить, нічого не сказати. Добре, що процес максимально автоматизовано. З цеху вже готові ящики горілки, по 12 пляшок кожен, потрапляють на один з п'яти складів. І вже звідти фурами розвозяться по містах і селах. (На територію заводу заходить залізнична гілка, але це більше для завезення сировини, пляшок і так далі).    

    70% продукції «Хортиці» споживається в Україну - торгова марка має 31% вітчизняного ринку міцних алкогольних напоїв, решта йде на експорт. Половину залишився обсягу випивається в Росії, інші великі споживачі продукції «Хортиці» - Ізраїль, Німеччина, Казахстан, Вірменія. Треба відзначити, що горілка, що йде до Ізраїлю, абсолютно нічим не відрізняється від решти. Тобто, можна сказати, що вся продукція марки «Хортиця» - кошерна. Також на території є музей.[ 6,(28)]

 

  2.2 Організація та технологія бізнес-процесів проходження митного контролю при експортно-імпортних операціях ЛГЗ «Хортиця»

 

    Завдання митного відділу на ЛГЗ «Хортиця» :

• Митний відділ організовує та забезпечує проведення митного оформлення вантажів які імпортуються або експортуються Компанією та всіх інших експортно-імпортних операцій.
• Займається підготовкою всіх відповідних документів для їх подачі до митних органів.
• Координує та забезпечує необхідною інформацією відповідні відділи та підрозділи структурної схеми Компанії.
• Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.
• Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.
• Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованих вантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.
• Функції митного відділу на ЛГЗ «Хортиця» при експорті продукції:
• Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні акцизної марки в адресу замовника-імпортера.
• В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу.
• отримує відповідну інформацію та план майбутніх експортних операцій від експортного відділу.
• Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства.
• При отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог Контракту.
• Отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на заплановане відвантаження партії лікеро-горілчаної продукції в адресу імпортера-замовника.
• Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділів Компанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) для формування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.
• забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП.
• в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу.
• в разі здійснення поштових експортних операцій, забезпечує подання відповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін) до митних органів та проводить відповідне митне оформлення.
• Несе відповідальність за сроки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення.
• Після закінчення проведення митного оформлення експортної операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.